Постанова № 14428867, 16.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2011                                                                                           № 05/2270

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача - Лещенко Р.М. ( довір. №14 від 01.11.2010р.);

Від відповідача - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Оміа Україна”

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.12.2010

у справі № 05/2270 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Оміа Україна”

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод „Аврора”

про                                                   стягнення 207858,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.12.2010р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод „Аврора” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оміа Україна” 10726,81 грн. пені, 3% річних в сумі 1966,30 грн., 126,93 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Рішення Господарського суду Черкаської області грунтується на тому, що наявність замовлення покупця на поставку хімічної сировини не є підставою для його виконання без дотримання сторонами вимог п.п.4.1.1, 4.2.1 договору. Із наданих позивачем доказів, як зазначає суд, в підтвердження позовних вимог, останнім надана вимога №163 від 05.08.2010р., яка адресована відповідачу та з якої вбачається, що останній заказ - наряд №1/4 відповідачем надавався позивачу 06.04.2010р., який може вважатись таким, що наданий на виконання замовлень №№6-8. Докази щодо надання відповідачем заказ - нарядів на виконання замовлень №№6-8 позивачем не надано. Тому позивач, як зазначає суд, не повинен був проводити закупку хімічної сировини за замовленнями відповідача за №№6-8.

Місцевий господарський суд зазначає й про те, що позивачем не надано доказів, які б підтвердили б факт закупівлі ним для відповідача хімічної сировини. Продаж мармурових наповнювачів є видом господарської діяльності позивача. Наявність на його складах такої сировини є закономірним фактом і не може вважатись доказом придбання цієї сировини виключно для відповідача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.12.2010р. у справі №05/2270 частково і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 107212,54 грн. штрафу, 87953,08грн. збитків.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що висновок місцевого господарського суду про те, що за прострочку платежу законодавець передбачив єдиний вид штрафної санкції у вигляді пені та що штраф за таке порушення чинним законодавством не передбачено, не відповідає обставинам справи та матеріальному праву України.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає й про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги вимоги позивача про відшкодування збитків, які поніс позивач як витрати за зберігання товару, вчасно неприйнятих відповідачем. Судом не встановлено юридичного факту зберігання товару та неправильно оцінені докази.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2011р. розгляд апеляційної скарги призначено на 16.02.2011р.

У зв’язку з неявкою в судове засідання апеляційного суду представника відповідача розгляд апеляційної скарги ухвалою від 16.02.2011р. відкладено на 16.03.2011р.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 16.03.2011р. не з’явився не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011р. про відкладення розгляду справи №05/2270, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засідання апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції за наявними у справі матеріалами у відсутність представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача колегія суддів встановила наступне.

19.02.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір №1902/2010 купівлі - продажу хімічної сировини .

Відповідно до п.1.1. договору продавець ( позивач) в порядку та на умовах, передбачених цим договором зобов’язується передати у власність покупцеві (відповідачеві) , а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов’язується прийняти хімічну сировину, визначену сторонами у додатку №1 до цього договору та сплатити за товар грошову суму.

Згідно з додатком № 1 від 19.02.2010р. до договору позивач продає відповідачу хімічну сировину, а саме: мармуровий наповнювач марки OMYACARB 5-KA*BPA25*OWS*1000 та OMYACARB 15-KA*BPA35*OWS*1050. Ціни визначені в доларах США за тону без врахування ПДВ на умовах поставки FCA, Дніпропетровськ (склад продавця).

Товар за умовами договору поставляється партіями. Обсяг, кількість, асортимент кожної партії товару погоджується сторонами після отримання продавцем (позивачем) замовлення від покупця ( відповідача)-(п.3.1 договору).

Після погодження кількості, асортименту та строків поставки товару позивач гарантує виконання даного замовлення шляхом відвантаження партії товару у вказаний в замовленні термін.(п.3.2 договору).

Додатком № 3 від 01.04.2010р. до договору сторони встановили об’єми поставки, ціну вказаних мармурових наповнювачів, виходячи із об’ємів поставки, умови поставки FCA, Очаків (склад продавця), та строк оплати - 15 календарних днів з дати оформлення видаткових накладних.

Відповідач, згідно п.5.1 договору зобов’язується здійснювати приймання товару в порядку, встановленому цим договором та згідно умов поставки, визначених у кожному заказ-наряді на поставку партії товару, оформленим сторонами відповідно до п.4.1.2.

Отже, умовами договору сторони погодили поставку товару після отримання позивачем замовлення від відповідача.

          На виконання умов договору позивач по 42-х видаткових накладних за період з 23.01.2010р. по 14.06.2010р. поставив відповідачу хімічну сировину на загальну суму 1105353,52грн. Відповідач систематично порушував встановлений Додатком № 3 пятнадцятиденний термін розрахунку, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Господарським судом Черкаської області встановлено, що відповідач визнав позов в частині стягнення пені у сумі 10726,81 грн. та 3% річних у сумі 1966,30 грн., тому обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Відмовляючи в позові щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 107212,54 грн. місцевий господарський суд виходив з того, що позивач має право за порушення відповідачем строків розрахунку за отриманий товар на стягнення пені, оскільки одночасне стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання грошового зобов’язання, чинним законодавством не передбачено.

З таким висновком колегія суддів не погоджується та змінює рішення в цій частині виходячи з наступного.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.5 договору передбачено, що у випадку, якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, то покупець, крім пені, зобов’язаний одноразово сплатити продавцю штраф у розмірі 50% вартості замовленого товару.

У відповідності до видаткових накладних (копії наявні в матеріалах справи) заборгованість відповідача перед позивачем виникла 30.06.2010р. та становила 348749,55 грн. Із вказаної дати відповідачем здійснювались платежі за товар, внаслідок чого розмір простроченої заборгованості станом на 31.07.2010р. (дата виникнення зобов’язання у відповідача по сплаті штрафу у розмірі 50% від вартості замовленого товару) зменшився до 241296,71 грн. З 31.07.2010р. строк прострочення відповідачем становив більше 30 календарних днів і відповідно до п.7.5 договору позивач зобов’язаний сплатити відповідачу одноразово штраф у розмірі 50 % від вартості несвоєчасно сплаченого товару. Згідно позовних вимог позивач заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 107212,54 грн., які підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про відшкодування відповідачем збитків, які поніс позивач як витрати за зберігання товару, то слід зазначити про наступне.

Як зазначалось вище, згідно з п.3.1 договору, товар поставляється партіями. Обсяг, кількість, асортимент кожної партії товару погоджується сторонами після отримання продавцем замовлення від покупця. Покупець самостійно направляє продавцю попереднє замовлення в узгодженій сторонами формі згідно Додатку № 2 із зазначенням кількості та асортименту товару, контактної особи, умов поставки та ін. Замовлення повинно обов’язково містити підпис уповноваженої особи покупця та бути завіреним печаткою, що використовується у господарській діяльності покупця.

          Термін "замовлення" означає замовлення покупця на покупку товару, оформлене відповідно до умов п. 3.1 Договору у формі Додатку № 2 до Договору.

          Після погодження кількості, асортименту та строків поставки товару продавець гарантує виконання даного замовлення шляхом відвантаження партії товару у вказаний у замовленні термін (п. 3.2).

          Таким чином, як вірно зазначає місцевий господарський суд, отримання продавцем замовлення не є підставою для його виконання, оскільки воно підлягає погодженню з покупцем щодо кількості, асортименту та строків поставки замовленого товару.

          Відповідач направив позивачу замовлення №№ 6-8 на поставку по 320т мармурового наповнювача марки OMYACARB 5-KA*BPA25*OWS*1000 та по 80т мармурового наповнювача марки OMYACARB 15-КA*BPA35*OWS*1050 у червні-серпні 2010 року. Строки, кількість та асортимент сторонами по вказаним замовленням не погоджено.

          Відповідно до п.4.2.1 договору покупець зобов’язаний надати продавцю заказ-наряд на поставку партії товару не менш ніж за два календарних дні до першої очікуваної дати відвантаження товару. Такий заказ-наряд повинен бути поданий у письмовій формі, наданий продавцю за допомогою факсу та містити повний перелік необхідної інформації.

          Заказ-наряд на поставку партії товару означає виконання замовлення покупця, який фактично ініціює відвантаження товару із складів продавця на території України, оформлене відповідно п. 4.2.1 Договору.

          Відповідно до п.4.1.1 договору продавець (позивач) зобов’язаний надати покупцю ( відповідач) підтвердження протягом 24 годин з моменту отримання письмового заказ-наряду на поставку партії товару, наданого згідно з п. 4.2.1. Підтвердженням в даному випадку є відповідний заказ-наряд покупця, завірений печаткою та підписом уповноваженої особи продавця, який повинен бути переданий покупцю за допомогою факсу або електронної пошти.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що, наявність замовлення покупця на поставку хімічної сировини не є підставою для його виконання без дотримання сторонами вимог п.п. 4.1.1, 4.2.1 Договору. Із наданих позивачем доказів ним надана вимога від 05.08.2010р. за № 163, яка адресована відповідачу, з якої вбачається, що останній заказ-наряд №1/4 відповідачем надавався позивачу 06.04.2010р., який не може вважатись таким, що наданий на виконання замовлень №№ 6-8. Докази, щодо надання відповідачем заказ-нарядів на виконання замовлень №№ 6-8, в матеріалах справи відсутні. Тому, позивач не повинен був проводити закупку хімічної сировини за замовленнями відповідача за №№ 6-8.

          Позивачем не надано доказів, які б підтвердили факт закупівлі ним для відповідача хімічної сировини, а продаж мармурових наповнювачів є видом господарської діяльності позивача. Позивачем не надано доказів того, що товар, який, як зазначає позивач в апеляційній скарзі, він зберігав та поніс в зв’язку з цим збитки, належить саме Відповідачу, а тому позовні вимоги про відшкодування збитків, які поніс позивач, як витрати за зберігання товару не підлягають задоволенню, в зв’язку з чим рішення в цій частині не підлягає зміні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні.

          Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Оміа Україна” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.12.2011р. у справі № 05/2270 змінити. Резолютивну частину викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод „Аврора” (м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 3, код 32741978, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оміа Україна” ( м.Київ, вул.Межигірська, 87а, код 33548855) 10726,81 грн. пені, 107212,54 грн. штрафу, 1966,30 грн. 3% річних.

В іншій частині позову відмовити.”

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод „Аврора” (м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 3, код 32741978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оміа Україна” ( м.Київ, вул. Межигірська, 87а, код 33548855) 1184,46 грн. державного мита за подачу позовної заяви, 134,52 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 592,23 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

5. Матеріали справи №05/2270 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

30.03.11 (відправлено)