Постанова № 14428802, 16.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2011 № 30/260

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - не зявився

від відповідача - ОСОБА_1 представник за дов. №4 від 01.02.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.11.2010

у справі № 30/260 ( .....)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГазІнвест"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 18887,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест» (далі ТОВ «Промгазінвест») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 01/10-09 від 01.10.2009 року (далі договір оренди) у розмірі 18887,51 грн., з яких 18266,86 грн. основного боргу, 175,62 грн. 3% річних, 445,03 грн. збитків від інфляції за період з листопада 2009 року по червень 2010 року.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем, як Орендарем, грошових зобовязань перед позивачем (Орендодавцем) у частині внесення орендної плати за користування приміщенням та відшкодування вартості комунальних послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість у заявленій сумі.

У процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював розмір позовних вимог і за останньою редакцією просив стягнути з відповідача 17249,58 грн. основного боргу за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, 191,33 грн. трьох відсотків річних за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року.

Заперечуючи доводи позивача, відповідач зазначив, що позивачем не доведено факту прийняття-передачі Орендарю приміщення, площею 5,40 кв.м. на виконання умов додаткової угоди №1 від 01.12.2009 року до договору оренди, за умовами якої площа обєкту оренди складала 15,40 кв.м. згідно викопіювань з плану за поверхами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

У звязку з цим, Орендар вважав, що розрахунок заборгованості здійснено невірно. Крім того, відповідач вказував, що у травні та червні 2010 року не користувався орендованим майном у звязку з перешкодами, які йому чинив Орендодавець у користуванні нежилими приміщеннями, який, виставивши Орендарю претензію у липні 2010 року, не враховував той період, коли ним чинилися перешкоди.

Заперечуючи обовязок сплати орендних платежів, відповідач посилався на неможливість використання орендованого відкритого майданчику загальною площею 50 кв.м. за обставинами, за які він не відповідав за несприятливих погодних умов у березні-квітні 2010 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року у справі 30/260 позовні вимоги задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача 17249,55 грн. основного боргу, 67,60 грн. 3% річних, 173,17 грн. державного мита та 234,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні позову у частині стягнення 0,03 грн. основного боргу та 123,73 грн. 3% річних відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності обставин, на які посилався відповідач, про неможливість використання переданого в оренду майна у березні та квітні 2010 року, при цьому спростував доводи відповідача, пославшись на факт підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період.

Суд першої інстанції встановив, що непідписані відповідачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по орендній платі за травень 2010 року №ОУ-0000326 від 31.05.2010 року на суму 1016,50 грн., за червень 2010 року №ОУ-0000379 від 31.06.2010 року на суму 1016,5 грн., по комунальним послугам: №ОУ-0000039 від 31.01.2010 року на суму 3366,4 грн., №ОУ-0000304 від 31.05.2010 року на суму 77,14 грн., №ОУ-0000338 від 31.05.2010 року на суму 36,14 грн., №ОУ-0000355 від 31.05.2010 року на суму 80,00 грн., надсилалися позивачем на адресу відповідача з повідомленням про те, що у випадку їх непідписання вони будуть вважатися прийнятими без заперечень.

Відсутність зауважень з боку орендаря з приводу направлених йому актів покладено місцевим господарським судом в основу рішення та відхилено доводи відповідача про необґрунтованість розрахунків з приводу заборгованості в орендних платежах.

Розрахунок вимог щодо стягнення трьох процентів річних суд першої інстанції визнав завищеним і за власним перерахунком стягнув з відповідача лише 67,60 грн.

Не погоджуючись з мотивами і висновками суду попередньої інстанції, ФОП ОСОБА_2 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення.

Мотивуючи скаргу, апелянт послався на не відповідність висновків, які суд визнав встановленими, фактичним обставинам справи.

07.12.2010 р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуюча суддя Кропивна Л.В. (доповідач), Поляк О.І., Буравльов С.І. апеляційна скарга прийнята до провадження. Розгляд справи призначено на 19.01.2011 року.

У судове засідання 19.01.2011 року зявився представник позивача. Представник відповідача своїм процесуальним правом не скористався, пояснень про причини неявки суду апеляційної інстанції не надав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

У звязку з відсутністю представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази розгляд апеляційної скарги було відкладено до 07.02.2011 року.

Відповідно до Розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/3 від 03.02.2011 року розгляд апеляційної скарги у справі № 30/260 здійснено у наступному складі колегії суддів: Кропивна Л.В. головуюча суддя (доповідач), Поляк О.І., Рудченко С.Г.

У судовому засіданні 07.02.2011 р. представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, у якій просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач пояснив, що за перерахунком орендованої площі відповідно до викопіювального плану за поверхами офісне приміщення, яке було орендоване ФОП ОСОБА_2 на другому поверсі по АДРЕСА_1 літера 22, виявлено, що орендоване приміщення фактично має більшу площу на 5,4 кв.м. У звязку з цим сторонами укладено додаткову угоду №1.

Заперечуючи обставини, викладені в апеляційній скарзі, позивач зауважив, що Орендодавець надсилав на адресу Орендарю у двох примірниках акти для їх підписання у 10-денний термін, або надання заперечень на них, та повідомляв відповідача, що в іншому випадку акти будуть вважатися погодженими.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач також пояснив, що підписані Орендарем без заперечень акти за березень та квітень 2010 року спростовують доводи відповідача про неможливість використання майна за цей період через те, що орендована територія (відкритий майданчик) була залита водою.

Позивач вважав хибним доводи відповідача про невідповідність розміру боргу фактичним обставинам справи і зазначав, що орендна плата розрахована відповідно до умов договору оренди та додаткової угоди до нього; відшкодування вартості комунальних послуг, технічного обслуговування визначалися на підставі рахунків, виставлених комунальними підприємствами; вартість водопостачання та електроенергії обчислювалася згідно з показниками лічильників води та електроенергії, придбаних відповідачем та встановлених у його присутності.

У судовому засіданні 07.02.2011 р. за участю представників обох сторін було оголошено перерву до 02.03.2011 року.

02.03.2011 року представниками сторін для більш повного та обєктивного зясування усіх обставин справи подали клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги у справі №30/260 на 15 днів, яке задоволено колегією суддів та оголошено перерву до 16.03.2011 року.

У призначене судове засідання зявився представник відповідача. Представник позивача своїм процесуальним правом не скористався, пояснень про причини неявки суду не надав.

Зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить розписка представників сторін про оголошення перерви, участь сторін у судовому засіданні не визнавалася обовязковою, вони були попереджені про те, що їх неявка не перешкоджатиме розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнав можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаного представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановив Господарський суд міста Києва та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (Орендодавцем) та відповідачем (Орендарем) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №01/10-09 від 01.10.2009 року (а.с.13-18).

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з умовами договору оренди, викладеними у пунктах 1.1., 1.2., Орендодавець зобовязувався передати, а Орендар зобовязувався прийняти у строкове платне користування приміщення (далі приміщення, або обєкт оренди) для здійснення Орендарем виробничих потреб, та своєчасно сплачувати Орендодавцю встановлену цим договором орендну плату.

Відповідно до пункту 1.4 договору оренди приміщення належать Орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест», зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 07.03.2008 року за № 2745699 та обліковуються на його балансі.

Згідно з пунктом 2.1 договору оренди обєктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 10 кв. м, згідно викопіювання плану за поверхами та відкритий майданчик , загальною площею 50 кв. м., як належать Орендодавцеві на праві приватної власності, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Пунктом 3.1 договору оренди встановлено, що обєкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем впродовж 5 (пяти) робочих днів з моменту підписання договору, що оформлюється відповідним актом приймання-передавання. З моменту підписання акта починається обчислення строку оренди за цим договором, якщо інше не визначено договором.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.19) 01.10.2009 року Орендар за актом приймання-передавання орендованого майна прийняв від Орендодавця в орендне користування приміщення площею 10 кв. м на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 кімната 201 та відкритий майданчик загальною площею 50 кв. м.

Пунктом 5.1. договору оренди передбачено, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розмір якої 1000,00 грн. з ПДВ згідно з розрахунком, який є невід'ємною частиною цього договору. Орендна плата нараховується і сплачується Орендарем з дати підписання сторонами акта приймання-передавання, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця.

Відповідно до пункту 5.2 договору оренди розмір орендної плати за перший та останній календарний місяць користування приміщеннями Орендар сплачує Орендодавцю в перший місяць оренди не пізніше 25 числа місяця.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати, зазначеної в пункті 5.1 цього договору з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розрахунок орендної плати здійснюється наростаючим підсумком. Плата за кожний наступний місяць визначається множенням орендної плати за попередній місяць (узяту з урахуванням індексації) на черговий індекс інфляції. Оплата здійснюється до 10 числа місяця, за який виставляється рахунок (пункт 5.3 договору оренди).

Пунктом 5.4 договору оренди визначено, що Орендар відшкодовує Орендодавцю вартість комунальних послуг за фактичний строк користування приміщеннями (теплова та електрична енергія, водопостачання та каналізація, вивезення сміття), виходячи з фактичних показників споживання Орендарем комунальних послуг у відповідному календарному місяці на підставі показників лічильників, розміру площі приміщень, які надані Орендареві у користування.

Як встановлено пунктом 5.5 договору оренди, відшкодування вартості комунальних послуг за відповідний місяць здійснюється Орендарем щомісячно до 10 (десятого) числа, наступного за звітним, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця.

Пунктом 5.6 договору оренди встановлено, що підставою для припинення нарахування орендної плати за цим договором є повернення приміщень Орендодавцю та підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до пункту 6.1.2 договору оренди Орендар зобовязувався своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату за комунальні послуги та орендну плату за оренду приміщень, передбачену цим договором.

01.12.2009 року між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 01/10-09 від 01.10.2009 року (а.с.21-22), відповідно до умов якої (пункт 1) обєктом оренди є нежитлове приміщення, яке належить орендодавцеві на праві приватної власності, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1:

- офісні приміщення, загальною площею 15,40 кв. м, згідно викопіювань з плану за поверхами.

Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди № 1 за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розмір якої 1155,00 грн. з ПДВ згідно з розрахунком, який є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди (а.с.22).

Пунктом 15.1 договору оренди передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін (01.10.2009 року) і діє до 01.10.2010 року.

Відповідно до пункту 11.5 договору оренди, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.23, 24, 28, 32, 39, 46, 140) та вірно встановлено судом першої інстанції за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року між сторонами підписані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по орендній платі:

- за жовтень 2009 року - ОУ-0000539 від 31.10.09. на суму 1000,00 грн.;

- за листопад 2009 року - ОУ-0000614 від 30.11.09. на суму 1009,00 грн.;

- за грудень 2009 року - ОУ-0000657 від 31.12.09. на суму 962,50 грн.;

- за січень 2010 року - ОУ-0000038 від 31.01.10. на суму 971,16 грн.;

- за лютий 2010 року - ОУ-0000105 від 28.02.10. на суму 988,64 грн.;

- за березень 2010 року - ОУ-0000171 від 31.03.10. на суму 1007,42 грн.;

- за квітень 2010 року - ОУ-0000265 від 30.04.10. на суму 1016,50 грн.;

по комунальним послугам (а.с.25, 26, 27, 29, 30, 31, 33-38, 40-45, 47-48, 139, 141-148):

- за жовтень 2009 року: - ОУ-0000538 від 31.10.09. на суму 175,38 грн.; - ОУ-0000540 від 31.10.09. на суму 60,06 грн.; - ОУ-0000537 від 31.10.09. на суму 350,76 грн.;

- за листопад 2009 року: - ОУ-0000613 від 30.11.09. на суму 1753,80 грн.; - ОУ-0000615 від 30.11.09. на суму 120,48 грн.; - ОУ-0000616 від 30.11.09. на суму 352,44 грн.; - ОУ-0000617 від 30.11.09. на суму 831,67 грн.;

- за грудень 2009 року: - ОУ-0000656 від 31.12.09. на суму 145,63 грн.; - ОУ-0000658 від 31.12.09. на суму 3416,65 грн.; - ОУ-0000659 від 31.12.09. на суму 160,00 грн.; - ОУ-0000689 від 31.12.09. на суму 60,24 грн.;

- за січень 2010 року: - ОУ-0000037 від 31.01.10. на суму 294,24 грн.; - ОУ-0000040 від 31.01.10. на суму 160,00 грн.; - ОУ-0000041 від 31.01.10. на суму 831,67 грн.; - ОУ-0000078 від 31.01.10. на суму 60,24 грн.;

- за лютий 2010 року: - ОУ-0000113 від 28.02.10. на суму 54,22 грн.; - ОУ-0000118 від 28.02.10. на суму 1559,36 грн.; - ОУ-0000125 від 28.02.10. на суму 147,12 грн.; - ОУ-0000128 від 28.02.10. на суму 419,32 грн.; - ОУ-0000129 від 28.02.10. на суму 101,42 грн.; - ОУ-0000150 від 28.02.10. на суму 160,00 грн.;

- за березень 2010 року: - ОУ-0000176 від 31.03.10. на суму 54,22 грн.; - ОУ-0000177 від 31.03.10. на суму 862,20 грн.; - ОУ-0000178 від 31.03.10. на суму 115,7 грн.; - ОУ-0000224 від 31.03.10. на суму 160,00 грн.;

- за квітень 2010 року: - ОУ-0000241 від 30.04.10. на суму 1157,04 грн.; - ОУ-0000246 від 30.04.10. на суму 138,84 грн.; - ОУ-0000276 від 30.04.10. на суму 54,22 грн.; - ОУ-0000292 від 30.04.10. на суму 160,00 грн.

Утім, Орендар частково виконав грошові зобовязання, сплативши 9215,27 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача (а.с.153-156), у звязку з чим утворилася заборгованість у розмірі 11656,27 грн.

Орендодавець направив на адресу Орендаря претензію № 1 від 15.07.2010 року (№ 63/07/10 від 17.07.2010 року) а.с.61-62), з проханням сплатити заборгованість в розмірі 11656,27 грн. за листопад-квітень 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.119-120), відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в розмірі 11656,27 грн. за листопад 2009 року квітень 2010 року.

Поряд з цим, незважаючи на підписані акти та визнання ФОП ОСОБА_2 вказаної заборгованості, апелянт вважав, що мав право на зменшеня розміру орендної плати та комунальних платежів за цей період, посилаючись на те, що у березні та квітні 2010 року орендований ним відкритий майданчик був залитий водою, і дана обставина, за твердженням скаржника, унеможливлювала його використання за призначенням. На підтвердження своїх доводів ФОП ОСОБА_2 подала дві ксерокопії зображень з територією, залитою водою.

Проте, з таким висновком скаржника колегія суддів не погоджується, оскільки ризик невикористання наймачем майна внаслідок дії непереборної сили або випадку (технічний вираз для загибелі або пошкодження речі, що відбулися без вини боржника) несе наймодавець, внаслідок чого наймач звільняється від обовязку вносити обумовлену плату за весь час, протягом якого майно не могло бути використане наймачем (частина 6 ст.762 Цивільного кодексу України). В інших випадках наймач не звільняється від обовязку вносити плату за користування майном наймодавцю.

З огляду на таке, наведені апелянтом доводи про те, те, що у березні та квітні 2010 року орендований ним відкритий майданчик був залитий водою, не вважаються обставиною, яка звільняє Орендаря від виконання одного з його основних обовязків за договором - здійснення орендних платежів за користування майном в силу загальних норм ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.49-54) та вірно встановлено судом попередньої інстанції, Орендарем не були підписані наступні акти здачі-прийняття робіт:

- по орендній платі: за травень 2010 року - ОУ-0000326 від 31.05.10. на суму 1016,50 грн.; за червень ОУ-0000379 від 31.06.10. на суму 1016,50 грн.;

- по комунальним послугам: - ОУ-0000039 від 31.01.10. на суму 3366,4 грн.; - ОУ-0000304 від 31.05.10. на суму 77,14 грн.; - ОУ-0000338 від 31.05.10. на суму 36,14 грн.; - ОУ-0000355 від 31.05.10. на суму 80,00 грн.

Всього на суму 5 592,68 грн.

Суд апеляційної інстанції не може визнати правомірною відмову Орендаря у здійсненні орендних платежів за травень та червень 2010 року, оскільки аргументи відповідача про вчинення Орендодавцем перешкод Орендарю у користування майном, не доведені належним чином. Орендар, користуючись правами, які має і власник, на захист свого цивільного права не звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування майном до відповідача, а тому ці обставини не можуть вважатися встановленими.

Задовольняючи позов частково, у частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 17249,55 грн. за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_2 на вимогу ТОВ «Промгазінвест» № 1 від 15.07.2010 року (№ 64/07/10 від 17.07.2010 року) не повернула актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), надісланих її для підпису, зауважень з приводу відомостей, вказаних в актах, не висловила.

Колегія суддів вважає, що мотиви, наведені судом першої інстанції, не повно відображають обставини, які мають значення для справи.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком, що відсутність заперечень відповідача з розміром заборгованості по електроенергії є ознакою безспірності вимог, адже у суді апеляційної інстанції відповідач не погоджувався з обсягом спожитої ним електроенергії у січні 2010 року.

Колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи (а.с.27, 49) наявні два акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2010 року з різними сумами відшкодування витрат по електроенергії за однаковий період, натомість позивач пояснити розбіжності в обсягах і вартості електроенергії не зміг, а отже всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

З огляду на наведене, обґрунтованою слід вважати суму боргу за електроенергію без врахування 3366,40 грн.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що задоволенню підлягають вимоги позивача у розмірі 13883,15 грн. основної заборгованості (17249,55 - 3366,40 = 13883,15).

У звязку з допущеною позивачем арифметичною помилкою, виявленою судом першої інстанції, висновок місцевого господарського суду про відмову у частині стягнення 0,03 грн. основного боргу слід визнати обґрунтованим.

Судова колегія зазначає, що позивачем при обрахунку розміру основної заборгованості було допущено арифметичну помилку, і заявлено до стягнення 17249,58 грн., тоді як сума заборгованості відповідно до наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з урахуванням часткового виконання відповідачем грошового зобовязання, за підрахунком суду становить 17249,55 грн., яка була стягнута судом першої інстанції. Таким чином, обґрунтованим є.

За змістом частини 2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин може бути звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи за порушення правил здійснення господарської діяльності при доведені ним тієї обставини, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідач не довів, що невиконання ним грошового зобовязання у частині внесення оплати за оренду і відшкодування вартості комунальних послуг за фактичний строк користування майном сталося при обставинах, за які він не відповідає.

Відповідно до частини 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3. договору оренди сторонами погоджено, що оплата орендної плати здійснюється орендарем до 10 числа місяця, за який виставляється рахунок.

В свою чергу, відшкодування вартості комунальних послуг за відповідний місяць здійснюється Орендарем щомісячно до 10 (десятого) числа, наступного за звітним (пункт 5.5. договору оренди).

Київський апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних відповідно до умов пунктів 5.3., 5.5. договору оренди та у межах періодів, визначених позивачем, погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення заявлених позивачем вимог у розмірі 67,60 грн. 3% річних за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, тому рішення у цій частині слід залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави для скасування рішення суду попередньої інстанції, апелянт вважав, що нова редакція договору оренди, відповідно до якої обєктом оренди було офісне приміщення загальною площею 15,40 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, не вступила у силу, оскільки Орендодавець не передав Орендарю за актом приймання-передавання вказане офісне приміщення.

Однак, такі висновки скаржника суд апеляційної інстанції вважає хибними, виходячи з наступного.

За цивільно-правовою природою договір оренди (найму) є консенсуальним і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов. Момент вступу договору у силу не повязується з переданням орендарю (наймачеві) орендованого (найманого) майна. Факт передачі майна за договором оренди (найму) підтверджує виконання орендодавцем (наймодавцем) своїх зобовязань за укладеним та таким, що вступив у силу, договором оренди (найму).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що додаткова угода №1 від 01.12.2009 року, відповідно до пункту 2, набирає чинності з моменту підписання її сторонами та скріплення її печатками.

Доводи скаржника про те, що орендні платежі не належать позивачу у звязку зі зміною власника майна, переданого у найм, суд апеляційної інстанції відхиляє за неспроможністю і зазначає, що наявний у матеріалах справи договір управління нерухомим майном від 01.12.2009 року (а.с.93-97) не заперечує можливість вчинення позивачем, як управителем, від власного імені в інтересах установника управління цивільно-правових угод щодо орендованого майна.

Судовою колегією відхиляються доводи апелянта в якості підстави для скасування оскаржуваного ним судового акту стосовно тієї обставини, що суд не прийняв до уваги поважність причин неявки відповідача у судове засідання та прийняття місцевим господарським судом рішення без участі представника відповідача.

При цьому судова колегія виходить з того, що прийняття судом першої інстанції рішення по справі за результатами розгляду та оцінки наявних у справі документів без участі представника відповідача , з дотриманням процесуальних строків, не є порушенням принципів судочинства і , відповідно , підставою для скасування судового акту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано господарському суду належних доказів, які б підтверджували неможливість відповідача взяти участь у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Зважаючи на те, що господарський суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, і його висновки не відповідали фактичним обставинам справи в частині стягнення з відповідача витрат з відшкодування електроенергії, рішення суду першої інстанції підлягає зміні із здійсненням нового розподілу судових витрат , а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 частковому задоволенню із покладенням на сторони судових витрат за розгляд апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року у справі №30/260 змінити, виклавши пункти 2 і 3 резолютивної частини наступним чином.

«Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест» (01013, м. Київ, вул. Промислова, б. 4, код ЄДРПОУ 34491983) 13883,15 грн. основного боргу, 67,60 грн. 3% річних, 138,83 грн. державного мита та 173,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині стягнення 3366,43 грн. основного боргу та 123,73 грн. трьох відсотків річних відмовити.»

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест» (01013, м. Київ, вул. Промислова, б. 4, код ЄДРПОУ 34491983) на Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 25,03 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді

29.03.11 (відправлено)