Рішення № 14427567, 09.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 рокуСправа №16/2559

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Гудзь О.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

треті особи: ОСОБА_2 - особисто; ОСОБА_3 - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 539 413,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення заборгованості з відповідача в сумі 539 413,60 грн., з яких: 414 762,52 грн. заборгованості по кредиту, 99 503,74 грн. простроченої заборгованості по відсотках, 24 187,92 грн. пені за порушення строку сплати щомісячного платежу, 959,42 грн. нарахованого штрафу на підставі договору кредитної лінії № 86/112МБ/2007-840 від 26 квітня 2007 року, укладеного між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав лише частково -- заявою від 18.02.2011 року ( а.с. 70) позивач уточнив помилки у розрахунках позовних вимог, зменшив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача лише 414 762,52 грн. боргу по кредиту, 99 503,74 грн. прострочених відсотків, 16 667,08 грн. пені за прострочення сплати кредиту та процентів за обома траншами та 98,28 грн. штрафу за несвоєчасне погашення боргу по тілу кредиту та відсотках. Зменшені позовні вимоги підлягають прийняттю судом до розгляду як подані в порядку ст. 22 ГПК України.

Представник позивача просить уточнені позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечень проти позову не надав, свого представника в останнє судове засідання не направив, що не перешкоджає суду провести розгляд справи за наявними документами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представники третіх осіб заперечень проти позову не подали.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача і дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

26 квітня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" (далі - Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - Позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 86/112МБ/2007-840 (далі - Кредитний договір а.с. 10-11), за умовами якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 53 000,00 доларів США терміном на 60 місяців з 26.04.2007 р. по 16.04.2012 р. зі сплатою 15,5 % річних, котрі можуть бути змінені додатковими угодами до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Між сторонами по справі було укладені додаткові угоди до Кредитного договору з яких вбачається, що :

- згідно умов додаткової угоди № 1 від 26 квітня 2007 року Банк надав Позичальнику транш у розмірі 48 000,00 доларів США з терміном користування з 26.04.2007 р. по 16.04.2012 р. під 15,5 % річних по терміновому кредиту і 31% річних по простроченому кредиту з метою поповнення обігових коштів (а.с.12);

- згідно умов додаткової угоди № 2 від 08 травня 2007 року Банк надав Позичальнику транш у розмірі 5 000,00 доларів США з терміном користування з 08.05.2007 р. по 15.05.2009 р. під 15,5 % річних по терміновому кредиту і 31% річних по простроченому кредиту з метою поповнення обігових коштів (а.с.12);

- згідно умов додаткової угоди № 3 від 30 квітня 2009 року Кредитний договір викладений в новій редакції, якою визначено, що кредитні кошти відповідачу видаються у вигляді двох траншів - перший в сумі 47 992,14 доларів США строком з 26.04.2007 по 16.04.2012 року, а другий транш в сумі 4 963,43 доларів США строком з 08 травня 2007 року по 14 травня 2010 року (а.с. 13-17).

Суд вважає, що з моменту укладення додаткової угоди № 3 ( а.с. 13), якою кредитний договір викладено у новій редакції, припинилися всі попередні зобов'язання сторін в силу положень ч. 2 ст. 604 ЦК України про те, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Таким чином, позовні вимоги банку слід досліджувати за положеннями нової редакції кредитного договору ( а.с. 13-17).

У відповідності до п. 2.1. Кредитного договору, відповідачу відкрито позичковий рахунок № 20635012060001 у філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" Черкаське РУ, з якого проводилася видача кредиту у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № 26004012060001 у філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" Черкаське РУ.

На виконання умов кредитного договору у його первісній редакції, позивач надав відповідачу кошти в сумі 53 000, 00 доларів США, що підтверджується валютними меморіальними ордерами № 405 від 08.05.2007 року ( а.с. 21 оборот) і № 97 від 26.04.2007 року ( а.с. 38).

Заперечень проти отримання кредитних коштів Позичальник суду не надав.

У відповідності до п. 1.5. Кредитного договору, кредит надано на поповнення обігових коштів.

Кредитний договір сторонами укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема до ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитними договором банк зобов'язується надати кредит, а позичальник - повернути кредит та сплати проценти за користування ним на умовах договору. Доказів недійсності чи розірвання кредитного договору сторонами не надано, кредитний договір сторонами виконувався.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений договором строк.

За умовами п. 1.1.2. кредитного договору у новій редакції, по кредитній лінії видані транші - перший в сумі 47 992,14 доларів США строком з 26.04.2007 року по 16.04.2012 року та другий в сумі 4 963,43 долари США строком з 08 травня 2007 року по 14 травня 2010 року.

До другого траншу згідно додатку № 1 до кредитного договору ( а.с. 17) сторонами було укладено графік платежів, якими визначено щомісячне зобов'язання відповідача по сплаті тіла кредиту та процентів за другим траншем за період з 15.05.2009 року по 14.05.2010 року.

26 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (треті особи по справі) і відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" Черкаське РУ були укладені договори поруки, відповідно до п. 1.2 яких поручителі відповідають перед Кредитором у повному обсязі як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання зобов'язань СПД ОСОБА_4, що витікають з договору кредитної лінії № 86/112МБ/2007-840 чи у будь-якій його частині як від Позичальника та Поручителів разом так і від кожного окремо.

Станом на час звернення із позовом до суду другий транш в сумі 4 963,43 долари США є таким, що вже прострочений відповідачем до сплати.

Позивач просить заборгованість за валютними зобов'язаннями із відповідача стягнути у гривнях, що не є порушенням чинного законодавства та прав сторін, оскільки всі платежі повинні проводитися у валюті України.

Як вбачається із розрахунків позивача (а.с. 20), Позичальником на погашення боргу по кредиту було спрямовано лише 837,80 дол. США і останній платіж ним було вчинено 24.06.2009 р.

Розмір неповернутого кредиту у відповідача становить таким чином 52 162 дол. США, що еквівалентно 414 762,52 грн.

У відповідності до п. 3.2.13. Кредитного договору позивач має право вимагати дострокового погашення Траншів виданих в межах Кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення Позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення Позичальником будь-яких інших умов цього Договору та порушення Позичальником/Заставодавцем/Іпотекодавцем/ Поручителем договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором.

Позивач вважає, що оскільки сторонами було спеціально погоджено право позивача на дострокове стягнення боргу по кредиту, дана істотна умова договору підлягає до виконання у відповідності до ст. 526 ЦК України.

Позивач направив Позичальнику та його Поручителю - ОСОБА_2 вимогу від 17.09.2010 р. про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 22) з вимогою достроково виконати грошові зобов'язання через систематичне порушення умов кредитування. Повернення боргу за цією вимогою повинно бути проведено в термін, визначений законодавством України. Вимоги банку Позичальником та Поручителем виконані не були, з чого і виник спір.

Суд вважає, що позивач має право на дострокове стягнення всієї суми першого траншу по кредиту, виходячи з такого:

За правилами ст. 1054 ЦК - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитні відносини є багатоелементними відносинами сторін та включають в себе, як зобов'язання кредитора, так і позичальника. Зокрема, до зобов'язань кредитора (в класичному вигляді) відносяться надання кредиту на певний строк та очікування його повернення до закінчення кінцевого терміну користування кредитом. До обов'язків позичальника відносяться отримання кредиту, використання його за цільовим призначенням, сплата процентів та повернення кредиту в обумовлений загальний кінцевий строк користування ним, або в строки повернення частин кредиту.

За загальним правилом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК). Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту ( ст. 529 ЦК).

Згідно ст. 615 ЦК - у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

З додаткової угоди № 3 до кредитного договору (а.с. 13), якою кредитний договір викладено у новій редакції, вбачається, що кредит було оформлено відповідачу двома траншами із різним режимом використання. При цьому графік платежів з 15.05.2009 року по 14.05.2010 року сторонами було складено лише до другого траншу, а перший транш відповідачу слід повернути одномоментно 16.04.2012 року.

На момент звернення позивача до суду строк повернення другого траншу вже був прострочений, борг відповідачем позивачу за ним не сплачено.

Як вказано вище, питання дострокового стягнення кредиту законодавцем врегульовано ч. 2 ст. 1050 ЦК України, яка встановлює, що це є можливим лише у випадку домовленості сторін про повернення боргу частинами і за умови прострочення повернення частини позики (кредиту).

Однак, у відповідності до ч. 3 ст. 6 ЦК -- сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Істотною умовою п. 3.2.13 кредитного договору, щодо якої сторони досягли згоди, є право банку вимагати дострокового погашення кредиту, який видавався без умови повернення його частинами (без графіку платежів), але при наявності факту хоча б одноразового порушення відповідачем строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту ( його частини).

Суд вважає, що право дострокового стягнення боргу по другому траншу кредиту (без графіка повернення його частинами) у позивача виникає і на підставі порушення повернення другого траншу кредиту, оскільки ці транші є складовими частинами одного і того ж кредиту і охоплені одним кредитним договором.

Тому порушення позичальником терміну повернення боргу по другому траншу кредиту в сумі 4 963,43 долари США є підставою для дострокового стягнення боргу по першому траншу, які є частинами одного кредиту.

За розрахунками позивача, станом на 10.12.2010 року борг позичальника за обома траншами становить в загальній сумі 52 162,20 доларів США, що еквівалентно 414 762,52 грн.

Доказів проведення розрахунку по тілу кредиту позичальником-відповідачем у справу не подано, а тому до примусового стягнення з нього належить 414 762,52 грн. боргу по виданому кредиту ( в т.ч. і достроково по першому траншу).

За доводами та розрахунками позивача, Позичальник також допустив і прострочення сплати відсотків по кредиту і просить стягнути з нього 99 503,74 грн. боргу по відсотках ( а.с. 20).

Як вказано вище, процентна ставка за користування Траншами встановлюється з розрахунку 15,5 % річних по терміновому кредиту і 31% річних по простроченому кредиту .

Виходячи з цих ставок, Позичальнику було нараховано до сплати 27 359,58 дол. США відсотків за період з 26.04.2007 р. по 09.12.2010 р. по траншу від 26.04.2007 р., з яких сплачено було лише 15 938,18 дол. США та 2 618,05 дол. США відсотків за період з 08.05.2007 р. по 09.12.2010 р. по траншу від 08.05.2007 р., з яких сплачено було лише 1 525,46 дол. США. Залишок боргу по відсотках таким чином становить 12 513,99 дол. США, що еквівалентно 99 503,74 грн.

Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідно до умов кредитного договору та визначеної ним ставки по кредитним траншам.

Доказів повної сплати боргу по процентах Позичальник та Поручителі суду не надали, а тому до примусового стягнення належить 99 503,74 грн. не сплачених процентів за обома траншами.

Позивач також просить стягнути з Позичальника 2 096,12 дол. США, що еквівалентно 16 667,09 грн. пені по кредиту та відсотках по ньому за період з 10.12.2009 р. по 09.12.2010 р. ( а.с. 71 оборот). При цьому у таблицях нарахувань пені по траншу від 26.04.2007 року під мінімальною сумою необхідного платежу мається на увазі нараховані проценти, а по траншу від 08.05.2007 року - сума чергового платежу (кредит + проценти) по другому траншу згідно графіку ( а.с. 17).

Дані вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до п. 4.2. Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником строків сплати відсотків та комісій, а також прострочення строків повернення Кредиту Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1% в національній валюті України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов'язань за цим Договором.

У відповідності до ст. 551 ЦК України пеня встановлюється за домовленістю сторін, при сплаті її розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а у відповідності до ст. 232 ГК України нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців з часу виникнення права на пеню.

Розрахунок пені позивачем за несплату процентів по траншу від 26.04.2007 ороку зроблено вірно та в межах подвійної облікової ставки НБУ, однак правомірність нарахування пені по тілу кредиту та процентах по другому траншу від 08.05.2007 року, зокрема як було розраховано суми в колонці "Мінімальна сума необхідного платежу" , представник позивача пояснити суду не зміг і цей розрахунок перевірити не можливо. З цих підстав обґрунтованість нарахування пені по траншу від 08.05.2007 року суд вважає не доведеною, а тому у стягненні 778,31 грн. пені за траншем від 08.05.2007 року позивачу слід відмовити за недоведеності правомірності нарахування пені.

Згідно п. 4.3 Кредитного договору у разі порушення Позичальником протягом більше ніж 30 календарних днів вимог по поверненню Банку в повному обсязі Траншу Кредиту він сплачує Банку штраф у розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов'язання за кожний випадок.

Позивач за уточненими вимогами провів нарахування штрафу за порушення позичальником графіку повернення боргу по кредиту з відсотками лише за другим траншем (а.с.17) і просить стягнути з відповідача всього 12,36 дол. США штрафу, що еквівалентно 98,28 грн. за період з 16.12.2009 р. по 18.05.2010 р. )а.с. 72).

Розрахунок штрафу зроблено вірно.

Заперечень проти позовних вимог ні відповідач, ні треті особи суду не подали.

Доказів проведення Позичальником та Поручителями розрахунку за позовними вимогами у справу не надано. Заперечень проти доводів та розрахунків позивача у відповідача немає.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути лише 414 762,52 грн. заборгованості по кредиту, 99 503,74 грн. простроченої заборгованості по відсотках, 1317,81 грн. пені за порушення строку сплати процентів по траншу від 26.04.2007 року та 98,28 грн. нарахованого штрафу, а всього - 515 682,35 грн.

В решті вимогу у задоволенні позову слід відмовити повністю за недоведеністю позовних вимог.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають стягненню державне мито лише в розмірі 5 156,83 грн. та 228,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, ст. 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", ідентифікаційний код 26423703, м. Черкаси, вул. Г. Сталінграда, 39 - 414 762,52 грн. заборгованості по кредиту, 99 503,74 грн. простроченої заборгованості по відсотках, 1 317,81 грн. пені за порушення строку сплати процентів по траншу від 26.04.2007 року та 98,28 грн. нарахованого штрафу на підставі договору кредитної лінії № 86/112МБ/2007-840 від 26 квітня 2007 року, укладеного між сторонами, 5 156,83 грн. сплаченого державного мита та 228,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті вимог у задоволенні позову відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських