Рішення № 14426728, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/58621.02.11

За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Вусо”

До Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Простягнення 17000,00 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивача Винокуров О.В. представник за довіреністю від 11.10.2010 р.

Від відповідачане зявився 21.02.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Вусо” звернулося до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” 17000,00 грн. сплаченого страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/586 від 29.12.2010 р., яку призначено до розгляду на 31.01.2011 р.

Ухвалами від 31.01.2011 р. та 14.02.2011 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

14.02.2011 р. відповідач подав відзив, відповідно до якого проти позовних вимог заперечив та просив суд в позові відмовити з підстав, зазначених у відзиві.

У судове засідання, призначене на 21.02.2011 р., зявився представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не зявився.

Обґрунтовуючи позов, представник позивача доповів про обставини настання дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем Mazda-3, державний номер НОМЕР_1, що був прийнятий ним під страховий захист та обставини, у звязку з якими було виплачено страхове відшкодування шляхом оплати вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю. Позивач, як страховик за умовами договору від 08.07.2008 р., виплатив страхове відшкодування у сумі 17 000,00 грн., а тому з підстав, встановлених у ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України, просить в порядку регресу стягнути з відповідача, як страховика винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди особи, на свою користь вартість страхового відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду відділу ВДАІ Соломянського району, 17.02.2009 р. на Великій кільцевій дорозі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mazdа 3, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3., власником якого є ОСОБА_2. та автомобіля SKODA OCTAVIA, державний номер НОМЕР_2 під керуванням його власника ОСОБА_1 внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Mazdа 3, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з постановою Соломянського районного суду м. Києва від 19.03.2009 р. № 3-2018/09 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1., якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль Mazdа 3, державний номер НОМЕР_1, застрахований у Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія «ВУСО»за договором страхування від 08.07.2008 р. № 024325-02-15-01.

Цивільно-правова відповідальність Кривошея Р.В. як власника автомобіля SKODA OCTAVIA, державний номер НОМЕР_2 застрахована за полісом цивільно-правової відповідальності № 4295234, укладеним на підставі Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” з відповідачем.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до умов договору страхування від 08.07.2008 р. № 024325-02-15-01, страхового акту № 2405-02 від 10.04.2009 р. та звіту № 226 від 24.02.2009 р. з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, розмір страхового відшкодування склав 17 000,00 грн.

17.02.2009 р. ОСОБА_2. звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування по страховому випадку, що стався 17.02.2009 р. з автомобілем Mazdа 3, державний номер НОМЕР_1.

Позивачем складено страховий акт № 2405-02 від 10.04.2009 р. та звіт № 1393-70, з яких слідує, що Приватним акціонерним товариство “Страхова компанія “Вусо” вирішено виплатити страхове відшкодування у сумі 17 000,00 грн. ОСОБА_2

Позивач на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 17.02.2009 р. здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 17 000,00 грн. ОСОБА_2 (копія платіжного доручення від 10.04.2010 р. № 5813 в матеріалах справи).

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Цивільно-правова відповідальність Кривошея Р.В. як власника автомобіля SKODA OCTAVIA, державний номер НОМЕР_2 застрахована за полісом цивільно-правової відповідальності № 4295234, укладеним на підставі Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” з відповідачем.

Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17.02.2009 р.

Отже, виходячи з вищезазначеного, з відповідача підлягає стягненню 17 000,00 грн. страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Вусо” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ідентифікаційний код 31650052) 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. страхового відшкодування, 170 (сто сімдесят) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 01.03.2011 р.