Рішення № 14426719, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/6001.03.11 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо-Атлантик»

про           стягнення заборгованості та неустойки в розмірі 65309,33 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Хмельницький О.М. –представник за довіреністю б/н від 14.09.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо-Атлантик»про стягнення заборгованості та неустойки в розмірі 65309,33 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1/5 від 30.12.2005 року, згідно п. 1.1. якого, що був змінений додатковою угодою № 2 від 12.03.2007 року, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування, нежитлові приміщення , розташовані за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8-А, а саме, частину будівлі на першому поверсі, загальною площею 128,5 кв. м., частину будівлі на четвертому поверсі, загальною площею 45,6 кв. м., (далі –об’єкт оренди), що належить орендодавцю на праві власності, відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1-ДТ від 13.10.2005 року, для розміщення перукарні, у відповідності з договором.

На виконання п. 2.1. договору, сторонами був підписаний акт приймання –передачі в оренду нерухомого майна № 1 від 31.12.2005 року.

Також, сторонами до договору оренди нежитлового приміщення № 1/5 від 30.12.2005 року були підписані додаткова угода від 10.01.2006 року, додаткова угода № 1 від 31.08.2006 року, додаткова угода № Т1 від 20.11.2006 року, додаткова угода № 2 від 12.03.2007 року, додаткова угода № 3 від 15.03.2007 року, додаткова угода № 1/В від 01.06.2008 року та додаткова угода № 1/Г від 01.09.2008 року.

Відповідно до п. 3.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 1/Г від 01.09.2008 року, орендна плата за об’єкт оренди складається з орендної плати за користування об’єктом оренди та компенсації витрат на експлуатацію об’єкта оренди (утримання, обслуговування та ін.), що становить 38,26 грн./міс. за 1 кв. м. –без урахування ПДВ, ПДВ за ставкою 20% - 7,65 грн., з урахуванням ПДВ –45,90 грн./міс. за 1 кв. м.

Відповідно до п. 3.4. договору, що був змінений додатковою угодою № 1/Г від 01.09.2008 року, загальний розмір орендної плати за об’єкт оренди становить –5590,62 грн., без урахування ПДВ, ПДВ за ставкою 20% - 1118,12 грн., з урахуванням ПДВ –6708,74 грн.

Відповідно до п. 3.6. договору, що був змінений додатковою угодою № 1/Г від 01.09.2008 року, плата за користування об’єктом оренди сплачується орендарем щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця.

25.11.2010 року відповідач направив позивачу заяву з проханням розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1/5 від 30.12.2005 року з 30 листопада 2010 року та зобов’язувався у разі наявності заборгованості погасити її.

29.11.2010 року відповідач направив позивачу гарантійний лист, в якому зобов’язувався погасити існуючу заборгованість за оренду приміщення в сумі 61493,66 грн.

За період оренди з 30.12.2005 року по 30.11.2010 року відповідач частково здійснював оплату оренди.

30.11.2010 року сторонами був підписаний акт № 2 приймання –передачі нежитлового приміщення за договором оренди нежитлового приміщення № 1/5 від 30.12.2005 року, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення.

Сторонами був підписаний та скріплений печатками акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, відповідно до якого станом на 30.11.2010 року сума заборгованості по орендній платі складає 61493,66 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за зобов'язаннями по договору оренди нежитлового приміщення № 1/5 від 30.12.2005 року складає 61493,66 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання сторонами цього договору вони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Керуючись ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 3815,67 грн.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.02.2011 року порушено провадження у справі № 33/60 і призначено до розгляду на 01.03.2011 року.

У судове засідання 01.03.2011 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103013374132 на юридичну адресу: 04050, м. Київ, провулок Пилипівський, 4.

Представник позивача в судовому засіданні подав документи на виконання вимог суду та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 61493,66 грн., пеню в сумі 3815,67 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 655,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

30.12.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1/5, згідно п. 1.1. якого, що був змінений додатковою угодою № 2 від 12.03.2007 року, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування, нежитлові приміщення , розташовані за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8-А, а саме, частину будівлі на першому поверсі, загальною площею 128,5 кв. м., частину будівлі на четвертому поверсі, загальною площею 45,6 кв. м., (далі –Об’єкт оренди), що належить орендодавцю на праві власності, відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1-ДТ, від 13.10.2005 року, для розміщення перукарні, у відповідності з договором.

Також, сторонами до договору оренди нежитлового приміщення № 1/5 від 30.12.2005 року були підписані додаткова угода від 10.01.2006 року, додаткова угода № 1 від 31.08.2006 року, додаткова угода № Т1 від 20.11.2006 року, додаткова угода № 2 від 12.03.2007 року, додаткова угода № 3 від 15.03.2007 року, додаткова угода № 1/В від 01.06.2008 року, додаткова угода № 1/Г від 01.09.2008 року.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання п. 2.1. договору, сторонами був підписаний акт № 1 приймання –передачі в оренду нерухомого майна від 31.12.2005 року.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 3.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 1/Г від 01.09.2008 року, орендна плата за об’єкт оренди складається з орендної плати за користування об’єктом оренди та компенсації витрат на експлуатацію об’єкта оренди (утримання, обслуговування та ін.), що становить 38,26 грн./міс. за 1 кв. м. –без урахування ПДВ, ПДВ за ставкою 20% - 7,65 грн., з урахуванням ПДВ –45,90 грн./міс. за 1 кв. м.

Відповідно до п. 3.4. договору, що був змінений додатковою угодою № 1/Г від 01.09.2008 року, загальний розмір орендної плати за об’єкт оренди становить –5590,62 грн., без урахування ПДВ, ПДВ за ставкою 20% - 1118,12 грн., з урахуванням ПДВ –6708,74 грн.

Відповідно до п. 3.6. договору, що був змінений додатковою угодою № 1/Г від 01.09.2008 року, плата за користування об’єктом оренди сплачується орендарем щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця.

25.11.2010 року відповідач направив позивачу заяву з проханням розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1/5 від 30.12.2005 року з 30 листопада 2010 року та зобов’язувався у разі наявності заборгованості погасити її.

29.11.2010 року відповідач направив позивачу гарантійний лист, в якому зобов’язувався погасити існуючу заборгованість за оренду приміщення в сумі 61493,66 грн.

За період оренди з 30.12.2005 року по 30.11.2010 року відповідач частково здійснював оплату оренди.

30.11.2010 року сторонами був підписаний акт № 2 приймання –передачі нежитлового приміщення за договором оренди нежитлового приміщення № 1/5 від 30.12.2005 року, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення.

Сторонами був підписаний та скріплений печатками акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, відповідно до якого станом на 30.11.2010 року сума заборгованості по орендній платі складає 61493,66 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав довідку № 12-17 від 28.02.2011 року, відповідно до якої станом на 28.02.2011 року сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо-Атлантик»перед товариством з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» складає 61493,66 грн.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за зобов'язаннями по договору оренди нежитлового приміщення № 1/5 від 30.12.2005 року складає 61493,66 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 61493,66 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 3815,67 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання сторонами цього договору вони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 10.02.2011 року пеня за несвоєчасну сплату орендної плати становить 3815,67 грн. та визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо-Атлантик»(04050, м. Київ, пров. Пилипівський, 4; п/р № 2600800115 в УПБ у м. Києві, МФО 321701, код ЄДРПОУ 14279218) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»(04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8-А; п/р 26003014033227 в філії ВАТ «Укрексімбанк»у м. Києві, МФО 380333, код ЄДРПОУ 33695378) основну заборгованість в розмірі 61493 (шістдесят одна тисяча чотириста дев’яносто три) грн. 66 коп., пеню в сумі 3815 (три тисячі вісімсот п’ятнадцять) грн. 67 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 655 (шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 15.03.2011 року.