Рішення № 14426702, 23.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/7923.02.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3780,98 грн., розірвання договору та виселення з займаного приміщення за участю представників позивача Войтова Є.О., довіреність №36 від 10.01.2011 року, відповідача ОСОБА_1, ВСТАНОВИВ: У січні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про розірвання договору оренди № 63 від 19.05.2010 року щодо оренди нежитлового приміщення площею 21,0 кв.м. по АДРЕСА_1, виселення відповідача з займаного ним приміщення, передачу зазначеного приміщення балансоутримувачу (позивачу), а також стягнення заборгованості по орендній платі, експлуатаційних витратах та відшкодуванню плати за землю в сумі 3705,78 грн., 75,20 грн. пені, а загалом 3780,98 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.02.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

19.05.2010 між позивачем - КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва», як орендодавцем, та відповідачем ФОП ОСОБА_1, як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 63 (далі - договір оренди № 63 від 19.05.2010), який підписано орендодавцем та орендарем і посвідчено печатками обох сторін, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами договору оренди № 63 від 19.05.2010 року сторонами погоджено, що даний договір встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке відноситься до комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва і закріплене за орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 1985 від 30.12.2008 (п. 1.1), орендодавець (позивач) на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.03.2010 № 266 та ордеру № 76 від 23.04.2010 передає, а орендар (відповідачем) приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,0 кв.м., під розміщення майстерні по ремонту одягу та взуття (п.1.2), орендар (відповідач) вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього договору (п.2.1), орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у місті Києві ради № 41 від 31.10.2006 і складає 418,76 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (п.3.1), крім орендної плати орендар (відповідач) відшкодовує орендодавцю (позивачу) амортизаційні відшкодування за орендоване майно, плату за землю та експлуатаційні витрати (п.3.6), орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця (позивача) (п. 3.3), за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар (відповідач) виплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки (п. 3.10), договір діє з 19.05.2010 по 18.04.2013 (п. 9.1), договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця (позивача), якщо орендар (відповідач) не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу, згідно цього договору та систематично (більше двох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором (п. 9.7).

Відповідно до акту приймання передачі нежитлового приміщення від 19.05.2010, на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.03.2010 № 76 орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,0 кв.м., під розміщення майстерні по ремонту одягу та взуття..

Також сторонами договору оренди № 63 від 19.05.2010 було погоджено:

-розрахунок відшкодування витрат орендодавця в сумі 84,42 грн. на місяць;

-розрахунок орендної плати за перший місяць оренди в сумі 418,76 грн. та ПДВ 20% - 83,75 грн.;

-розрахунок витрат орендодавця в розмірі 84,42 грн.;

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не сплачувалась орендна плата, експлуаьтаційні витрати та плата за землю по договору оренди № 63 від 19.05.2010 за період користування приміщенням з травня 2010 по січень 2011 включно, заборгованість за зазначений період складає 3705,78 грн., на підтвердження чого позивачем надано відповідний розрахунок.

Також, позивач зазначив, що відповідачем в рахунок сплати орендної плати по договору оренди № 63 від 19.05.2010 було перераховано на користь позивача у жовтні 2010 року 601,45 грн., у листопаді 2010 року 700,00 грн., а загалом 1301,45 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Вимогами статті 134 Господарського кодексу України визначено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною третьою статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач в судовому засіданні визнав позов.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Таким чином, на підставі укладеного договору оренди № 63 від 19.05.2010 позивачем, як орендодавцем, було передано відповідачу, як орендарю, в тимчасове користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,0 кв.м., під розміщення майстерні по ремонту одягу та взуття, що підтверджується актом приймання передачі нежитлового приміщення від 19.05.2010 року. Таким чином, саме 19.04.2010 відповідач прийняв у користування орендоване майно, і відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.6 договору оренди № 63 від 19.05.2010 зобовязаний був сплачувати орендну плату в сумі 418,76 грн. та ПДВ 20% - 83,75 грн. за перший місяць оренди, а в подальшому з урахуванням розміру орендної плати за попередній місяць шляхом коригування на індекс інфляції, у строк не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно поданого позивачем розрахунку нарахувань орендної плати по договору оренди № 63 від 19.05.2010 за період з травня 2010 року по січень 2011 року, позивачем нараховано наступні платежі на загальну суму 5007,23 грн.:

- за травень 2010 року: орендна плата 175,61 грн., ПДВ 35,12 грн., відшкодування плати за землю 24,22, грн., ПДВ 4,84 грн., експлуатаційні витрати 5,28 грн., ПДВ 1,06 грн., а загалом 246,13 грн.;

- червень 2010 року: орендна плата 419,30 грн., ПДВ 83,86 грн., відшкодування плати за землю 57,75 грн., ПДВ 11,55 грн., експлуатаційні витрати 12,60 грн., ПДВ 2,52 грн., а загалом 587,58 грн.;

- липень 2010 року: орендна плата 416,24 грн., ПДВ 83,25 грн., відшкодування плати за землю 57,75 грн., ПДВ 11,55 грн., експлуатаційні витрати 12,60 грн., ПДВ 2,52 грн., а загалом 583,91 грн.;

- за серпень 2010 року: орендна плата 414,56 грн., ПДВ 82,91 грн., відшкодування плати за землю 57,75, грн., ПДВ 11,55 грн., експлуатаційні витрати 12,60 грн., ПДВ 2,52 грн., а загалом 581,89 грн.;

- за вересень 2010 року: орендна плата 418,72 грн., ПДВ 83,74 грн., відшкодування плати за землю 57,75 грн., ПДВ 11,55 грн., експлуатаційні витрати 12,60 грн., ПДВ 2,52 грн., а загалом 586,88 грн.;

- за жовтень 2010 року: орендна плата 430,86 грн., ПДВ 86,17 грн., відшкодування плати за землю 57,75, грн., ПДВ 11,55 грн., експлуатаційні витрати 12,60 грн., ПДВ 2,52 грн., а загалом 601,45 грн.;

- за листопад 2010 року: орендна плата 433,00 грн., ПДВ 86,60 грн., відшкодування плати за землю 57,75, грн., ПДВ 11,55 грн., експлуатаційні витрати 12,60 грн., ПДВ 2,52 грн., а загалом 605,59 грн.;

- за грудень 2010 року: орендна плата 434,31 грн., ПДВ 86,86 грн., відшкодування плати за землю 57,75, грн., ПДВ 11,55 грн., експлуатаційні витрати 12,60 грн., ПДВ 2,52 грн., а загалом 605,59 грн.;

- за січень 2011 року: орендна плата 437,79 грн., ПДВ 87,56 грн., відшкодування плати за землю 57,75, грн., ПДВ 11,55 грн., експлуатаційні витрати 12,60 грн., ПДВ 2,52 грн., а загалом 609,77 грн.

Але відповідачем свої зобовязання по оплаті орендної плати та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з травня 2010 року по січень 2011 року не були виконані належним чином у визначений договором оренди № 63 від 19.05.2010 строк (не пізніше 20 числа поточного місяця) та у визначеному договором обсязі, оскільки відповідачем було оплачено у жовтні 2010 року 601,45 грн., у листопаді 2010 року 700,00 грн.., а загалом в сумі 1301,45 грн., тобто з систематичним (більше двох раз) порушенням термінів та сум оплат за зазначеним договором, що згідно п. 9.7 договору оренди № 63 від 19.05.2010 є підставою для його розірвання з ініціативи позивача, як орендодавця.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем свої зобовязання по оплаті орендної плати та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з травня 2010 року по січень 2011 року не були виконані належним чином у визначений договором оренди № 63 від 19.05.2010 строк, виконання відповідачем своїх зобовязань по сплаті позивачу обумовлених договором платежів відбувалось з систематичним (більше двох раз) порушенням термінів та сум оплат за зазначеним договором у обумовлений період, а тому враховуючи припис частини 2 статті 611 Цивільного кодексу України та п. 9.7 договору оренди № 63 від 19.05.2010, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору оренди № 63 від 19.05.2010.

Також, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті орендної плати, експлуатаційних витрат, та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з травня 2010 року по січень 2011 року, а саме в сумі 3705,78 грн., оскільки за зазначений період користування відповідачем орендованим приміщенням позивачем було нараховано до сплати орендну плату, експлуатаційних витрат, та відшкодування плати за землю загалом на суму 5007,23 грн., з якої відповідачем було погашено 1301,45 грн. до звернення позивача з відповідним позовом.

Розглянувши вимогу позивача щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,00 кв.м., яке було передано позивачем відповідачу в оренду по договору оренди № 63 від 19.05.2010, суд дійшов висновку, що оскільки відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а стаття 785 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, а вимогами статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди, враховуючи те, що договір оренди № 63 від 19.05.2011 розірвано, а тому право позивача згідно статті 136 Господарського кодексу України має бути захищене законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності шляхом виселення відповідача з безпідставно займаного ним приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,00 кв.м.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по орендної плати та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з травня 2010 року по січень 2011 року пеню в розмірі 75,20 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, враховуючи те, що відповідачем свої зобовязання по оплаті орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з травня 2010 року по січень 2011 року не були виконані належним чином у визначений договором оренди № 63 від 19.05.2010 строк, виконання відповідачем своїх зобовязань по сплаті позивачу обумовлених договором платежів у зазначений період відбувалось з систематичним (більше двох раз) порушенням термінів та сум оплат за зазначеним договором, що згідно пункту п. 3.10 договору оренди № 63 від 19.05.2010 та ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України та ст. 230 Цивільного кодексу України є підставами для сплати відповідачем пені, а тому вимога позивача в цій частині є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, погоджується з ним щодо сум та строків нарахувань, у звязку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 75,20 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 63 від 19.05.2010 та стягнення суми заборгованості з орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування оплати за землю загалом в сумі 3705,78 грн.., пені 75,20 грн.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 63 від 19.05.2010, укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»та Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1.

Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,0 кв.м.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03148, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код 36037999) суму заборгованості в розмірі 3 705 (три тисячі сімсот пять) грн. 78 коп., 75 (сімдесят пять) грн. 20 коп. пені, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна