Рішення № 14426608, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/2617.02.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК ЛТД»про стягнення 850235,71 грн. за участю представника позивача –Кульбіди А.Б., довіреність № б/н від 07.12.2009 року, відповідача –Форсюк В.Л., довіреність №б/н від 25.01.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»звернулося до господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК ЛТД»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК ЛТД»850235,71 грн. заборгованості за договорами про надання траншу №№ 105.41001/2404 від 28.07.2009 року, 105.41216/2404 від 04.02.2009 року, 1.38955/2404 від 21.05.2008 року, 1.38226/2404 від 09.04.2008 року укладених на підставі та у межах рамкової угоди №2404 від 13.06.2005 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.01.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.02.2011 року.

17.02.2011 року через канцелярію суду відповідач надав заяву про визнання позову, в якій визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що           13.06.2005 року між Закритим акціонерним товариством «ПрокКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»(кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМК ЛТД»(позичальник) було укладено рамкову угоду №02404, яка діє в редакції договору №1 від 04.04.2008 року (рамкова угода) про внесення змін та доповнень до рамкової угоди, за умовами якої кредитор на підставі угоди зобов’язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов’язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов’язань, а також належно виконувати усі інші зобов’язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

Відповідно до п.п. 8.2.1 рамкової угоди кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у випадку прострочення погашення грошових зобов’язань тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.

П. 8.4 рамкової угоди передбачено, що позичальник зобов’язаний достроково погасити кредит на суму, що вказана у вимозі протягом 5 банківських днів з дня відправлення позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інший строк не вказаний у такій вимозі.

Згідно п. 10.2 рамкової угоди при порушенні встановлених цим договором строків погашення грошових зобов’язань позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п’ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, вказаний розмір пені збільшується на 1% за умови подання кредитором відповідного повідомлення позичальнику про таке збільшення. Розмір пені не може бути збільшено, якщо погашено не менш ніж 80% усього боргу чи щомісячно погашається не менш ніж 30% від суми заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов’язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.

28.07.2009 р. на підставі рамкової угоди між позивачем (кредитор) та відповідачем (боржник) був укладений договір про надання траншу № 105.41001/2404 (кредитний договір №1), який діє в редакції договору №1 про внесення змін до договору траншу від 28.07.2010 року, за умовами якого кредитор на підставі та на умовах рамкової угоди №2404 від 13.06.2005 року, а також цього договору зобов’язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов’язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов’язань та виконання усіх інших зобов’язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.

Згідно п.2 кредитного договору №1 кредит видається на таких умовах: сума кредиту –90000,00 грн.; процентна ставка –28%; строк –24 місяці.

П.7 кредитного договору №1 встановлено, що даний кредитний договір є невід’ємною частиною рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору.

Позивач належним чином виконав свій обов’язок щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) в межах кредитного договору№1, що підтверджується меморіальним ордером №3397-228 від 22.05.2008 року.

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов кредитного договору №1, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк погашення кредиту на 24 дні та має заборгованість перед позивачем у сумі 73077,29 грн. (71130,02 грн. борг по капіталу + 1947,27 грн. борг по процентах = 73077,29 грн.).

17.12.2010 року позивач надіслав відповідачу вимогу про повне та дострокове погашення кредиту за кредитним договором №1, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови рамкової угоди, позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором №1 нараховано 2718,06 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №1 складає 75795,35 грн. (71130,02 грн. борг по капіталу + 1947,27 грн. борг по процентах + 2718,06 грн. пеня = 75795,35 грн.).

04.02.2010 р. на підставі рамкової угоди між позивачем (кредитор) та відповідачем (боржник) був укладений договір про надання траншу № 105.41216/2404 (кредитний договір №2), за умовами якого кредитор на підставі та на умовах рамкової угоди №2404 від 13.06.2005 року, а також цього договору зобов’язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов’язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов’язань та виконання усіх інших зобов’язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.

Згідно п.2 кредитного договору №2 кредит видається на таких умовах: сума кредиту –50000,00 грн.; процентна ставка –29%; строк –24 місяці.

П.6 кредитного договору №2 встановлено, що даний кредитний договір є невід’ємною частиною рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору.

Позивач належним чином виконав свій обов’язок щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) в межах кредитного договору №2, що підтверджується меморіальним ордером від 04.02.2010 року.

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов кредитного договору №2, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк погашення кредиту на 24 дні та має заборгованість перед позивачем у сумі 49177,55 грн. (48054,93 грн. борг по капіталу + 1122,62 грн. борг по процентах = 49177,55 грн.).

18.12.2010 року позивач надіслав відповідачу вимогу про повне та дострокове погашення кредиту за кредитним договором №2, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови рамкової угоди, позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором №2 нараховано 1532,91 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №2 складає 50710,46 грн. (48054,93 грн. борг по капіталу + 1122,62 грн. борг по процентах + 1532,91 грн. пеня = 50710,46 грн.).

21.05.2008 р. на підставі рамкової угоди між позивачем (кредитор) та відповідачем (боржник) був укладений договір про надання траншу № 1.38955/2404 (кредитний договір №3), який діє в редакції договору №2 про внесення змін до договору траншу від 28.07.2010 року, за умовами якого кредитор на підставі та на умовах рамкової угоди №2404 від 13.06.2005 року, а також цього договору зобов’язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов’язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов’язань та виконання усіх інших зобов’язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.

Згідно п.2 кредитного договору №3 кредит видається на таких умовах: сума кредиту –29600,00 доларів США грн.; процентна ставка –15%; строк –36 місяці.

П.7 кредитного договору №3 встановлено, що даний кредитний договір є невід’ємною частиною рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору, за винятком тих відносин, що прямо чи інакше врегульовані цим договором.

Позивач належним чином виконав свій обов’язок щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) в межах кредитного договору №3, що підтверджується меморіальним ордером від 22.05.2008 року.

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов кредитного договору №3, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк погашення кредиту на 24 дні та має заборгованість перед позивачем у сумі 171283,98 грн. (168192,23 грн. борг по капіталу + 3091,75 грн. борг по процентах = 171283,98 грн.).

19.12.2010 року позивач надіслав відповідачу вимогу про повне та дострокове погашення кредиту за кредитним договором №3, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови рамкової угоди, позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором №3 нараховано 3621,56 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №3 складає 174905,54 грн. (168192,23 грн. борг по капіталу + 3091,75 грн. борг по процентах + 3621,56 грн. пеня = 174905,54 грн.).

09.04.2008 р. на підставі рамкової угоди між позивачем (кредитор) та відповідачем (боржник) був укладений договір про надання траншу № 1.38226/2404 (кредитний договір №4), за умовами якого кредитор на підставі та на умовах рамкової угоди №2404 від 13.06.2005 року, а також цього договору зобов’язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов’язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов’язань та виконання усіх інших зобов’язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.

Згідно п.2 кредитного договору №4 кредит видається на таких умовах: сума кредиту –100000,00 доларів США грн.; процентна ставка –14%; строк –72 місяці.

П.7 кредитного договору №4 встановлено, що даний кредитний договір є невід’ємною частиною рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору, за винятком тих відносин, що прямо чи інакше врегульовані цим договором.

Позивач належним чином виконав свій обов’язок щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) в межах кредитного договору №4, що підтверджується меморіальним ордером від 10.04.2008 року.

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов кредитного договору №4, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк погашення кредиту на 24 дні та має заборгованість перед позивачем у сумі 542655,51 грн. (537806,45 грн. борг по капіталу + 4849,06 грн. борг по процентах = 542655,51 грн.).

20.12.2010 року позивач надіслав відповідачу вимогу про повне та дострокове погашення кредиту за кредитним договором №4, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови рамкової угоди, позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором №4 нараховано 6168,86 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №4 складає 548824,37 грн. (537806,45 грн. борг по капіталу + 4849,06 грн. борг по процентах + 6168,86 грн. пеня = 548824,37 грн.).

Отже, на день подання позивачем позовної заяви до суду загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитними договорам №1,2,3,4 складає 850235,71 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

17.02.2011 року відповідач надав суду заву про визнання позову, в якій визнав позов у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 850235,71 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 8502,36 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК ЛТД»(03039, м. Київ, вул. Деміївська, 5-а, код 31304021) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 «а», код 21677333) 850 235 (вісімсот п’ятдесят тисяч двісті тридцять п’ять) грн. 71 коп. боргу, 8 502 (вісім тисяч п’ятсот дві) грн. 36 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна