Рішення № 14426610, 23.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/7123.02.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансінфініті»до Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь»про стягнення 84598754,51 грн. за участю представників позивача –Козловського Б.О., довіреність №б/н від 01.12.2010 року, відповідача –Мітіної Т.В., довіреність №1 від 04.01.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 82182805,20 грн. основного боргу, 2024173,75 грн. пені, 391775,56 грн. 3% річних, а загалом 84598754,51 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати цінних паперів за договором №Б/14/3-5-10 купівлі-продажу цінних паперів від 30.09.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.01.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.03.2011 року.

У судовому засіданні 23.02.2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в частині стягнення основного боргу та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансінфініті»(продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Готельний комплекс «Либідь»(покупець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія Магнат Інвест»(повірений, що діє зі сторони покупця) 30.09.2010 року укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, за умовами якого продавець зобов’язується передати, а повірений зобов’язується за дорученням та від імені покупця прийняти цінні папери та передати їх покупцеві, а покупець зобов’язується оплатити цінні папери в порядку, строки та на умовах передбачених цим договором.

Договір вступає в силу з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за ним (п.10.1 договору).

Згідно п.1.3 договору загальна сума договору становить 82182805,20 грн.

Відповідно до п.3 договору сторони протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання даного договору, здійснюють переоформлення прав власності на цінні папери, що є предметом даного договору (п.п. 3.1). Продавець зобов’язаний в строк, передбачений в п. 3.1 даного договору, здійснити переказ цінних паперів покупцю шляхом надання зберігачу відповідного розпорядження на списання цінних паперів, вказаних в п.1.2 даного договору (п.п. 3.2). Покупець зобов’язаний протягом строку, вказаного в п.3.1 даного договору, забезпечити передачу до зберігача розпорядження про зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах (п.п. 3.3). Підтвердженням факту переходу прав власності на цінні папери згідно умов даного пункту є зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця. З цього моменту продавець є таким, що повністю виконав своє зобов’язання по передачі цінних паперів. Право власності на цінні папери підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах покупця у зберігача покупця. Перереєстрація прав власності на цінні папери, що є предметом даного договору, здійснюється в межах Національної депозитарної системи України (п.п. 3.5).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що покупець зобов’язаний сплатити на поточний рахунок продавця загальну суму договору, вказану в п.1.3 даного договору, протягом 45 (сорока п’яти) банківських днів з дати підписання даного договору.

На виконання умов договорів позивач передав відповідачу цінні папери на суму 82182805,20 грн., що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів та виконаних зобов’язань до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б 14/3-5-10 від 30.09.2010 року, розпорядженнями на проведення облікової операції по рахунку у цінних паперах.

Проте, відповідач отримані на суму 82182805,20 грн. цінні папери не оплатив, і має заборгованість перед позивачем в розмірі 82182805,20 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків за період з 01.09.2010 по 20.12.2010.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з передачі відповідачу цінних паперів, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати цінних паперів та має перед позивачем заборгованість у сумі 82182805,20 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позов в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 82182805,20 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати цінних паперів за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 391775,56 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.1 в разі прострочення строку оплати, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від суми договору, за кожний день затримки.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2024173,75 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 100000,00 грн. В позові в частині стягнення 1924173,75 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 25 500,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь»(03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, буд. 18, код 02573533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансінфініті»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, код 35085444) 82182805 (вісімдесят два мільйони сто вісімдесят дві тисячі вісімсот п’ять) грн. 20 коп. боргу, 391 775 (триста дев’яносто одну тисячу сімсот сімдесят п’ять) грн. 56 коп. 3% річних, 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. пені, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна