Рішення № 14426537, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/2310.03.11 За позовом Державного підприємства «Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України»

до Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Сітяшенко М.С. (довіреність від 10.01.2011р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 10 березня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Державного підприємства «Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня»(відповідач) заборгованості на суму 3 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків за договором на тимчасовий в’їзд транспортних засобів № 52 від 20 жовтня 2008 року належним чином не виконав, зокрема, в повному обсязі не сплатив грошових коштів за надані послуги з можливості тимчасового в’їзду транспортних засобів останнього на територію позивача.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг з ЄДРПОУ наявний у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 14.02.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.03.2011р. Ухвалою від 01.03.2011р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 10.03.2011р. в яке представник відповідача повторно не з’явився.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2008 року між позивачем (надалі –Виконавець) та відповідачем (далі по тексту –Замовник) (разом - Сторони), було укладено договір на тимчасовий в’їзд транспортних засобів № 52 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Договір), згідно п. 1.1 якого Виконавець надає Замовнику можливість для тимчасового в’їзду транспортних засобів на свою територію за адресою: м. Київ, просп. Московський, 19.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що строк його дії встановлюється з 20 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Згідно пунктів 2.4., 2.5 Договору оплата послуг Виконавця встановлюється в сумі 1000,00 грн. в 1 (один) місяць. Оплата здійснюється на протязі 5-ти банківських днів безготівковим шляхом на підставі виставлених Виконавцем рахунків за звітний період.

Позивач зазначає, що протягом дії Договору Замовник сплачував грошові кошти за надані йому послуги з можливості тимчасового в’їзду його транспортних засобів на територію Виконавця, що підтверджується банківськими виписками, однак, виставлених рахунків-фактур за лютий-травень 2009 року Замовник за надані Виконавцем послуги в повному обсязі не оплатив, у зв’язку з чим відповідач має заборгованість по їх несплаті в розмірі –3400,00 грн. (розрахунок заборгованості за період з лютого по травень 2009 року та копії банківських виписок про часткову оплату послуг Замовником міститься в матеріалах справи).

Внаслідок неналежного виконання Замовником своїх зобов’язань по сплаті за надані Виконавцем послуги, позивач 20.05.2010р. направив відповідачу претензію з додатками рахунків-фактур та актами виконаних робіт за лютий-травень 2009 року з вимогою сплатити останнім заборгованість на суму 3400,00 грн. (копія претензії, рахунків-фактур та актів виконаних робіт за лютий-травень 2009 року в справі). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем 26.05.2010р. підтверджується чеком про відправку та відміткою про вручення на поштовому повідомленні (чек та копія повідомлення в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму заборгованості за Договором на його рахунок не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Виконавець надає Замовнику можливість для тимчасового в’їзду транспортних засобів на свою територію за адресою: м. Київ, просп. Московський, 19.

З пунктів 2.4., 2.5 Договору вбачається, що Замовник оплачує послуги Виконавця в сумі 1000,00 грн. в 1 (один) місяць, оплачуючи відповідні послуги на протязі 5-ти банківських днів безготівковим шляхом на підставі виставлених Виконавцем рахунків за звітний період.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

На час розгляду справи сума заборгованості за Договором позивачу відповідачем не перерахована.

Враховуючи викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за несплату послуг з можливості тимчасового в’їзду транспортних засобів останнього на територію Виконавця за період з лютого по травень 2009 року в розмірі 3400,00 грн. –є обґрунтованими.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня»(ідентифікаційний код: 33307569, адреса: 01012, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мала Житомирська, будинок, 6/5) на користь Державного підприємства «Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України»(ідентифікаційний код: 32453658, адреса: 04073, м. Київ, Оболонський район, проспект Московський, будинок, 19) грошові кошти: основного боргу –3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок) та судові витрати: державного мита –102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 15.03.2011р.