Рішення № 14426534, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/2909.03.11 За позовомПрокурора міста Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради

доГромадської організації "Фонд розвитку громадського суспільства"

простягнення 9 249,54 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Настенко М.В.

від відповідача:Дубовик Ю.М.

від прокуратури:Теслюк Б.А. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор міста Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Громадської організації "Фонд розвитку громадського суспільства" (надалі –ГО "Фонд розвитку громадського суспільства") про стягнення 9249,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нежитлового приміщення № 359 від 23.07.2008 р. відповідачем виконується неналежно, оскільки відповідач не в повному обсязі сплатив орендну плату за користування орендованою площею.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2011 р. розгляд справи відкладено до 09.03.2011 р. у зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання.

В судове засідання 09.03.2011 р. представники сторін та прокурор з’явилися, надали суду документи на виконання вимог ухвали суду та пояснення. Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Позивач зазначає, що заборгованість відповідача по орендній платі за договором оренди № 359 від 23.07.2008 р. cтановить 8 902,44 грн. і є не погашеною, внаслідок чого наносяться збитки бюджету міста у вигляді неотримання коштів за користування майном територіальної громади міста Біла Церква, а тому позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити. Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторін та прокурора, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2008 р. між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією "Фонд розвитку громадського суспільства" (орендар) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 359 (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору орендодавець на підставі Положення про управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради № 235 від 21.04.2005 р., передав в оренду, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 76,6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі чотириповерхової нежитлової будівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Л. Курбаса, 3, яке перебуває на балансі Комунального підприємства "Побутсервіс".

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна і становить 2547,30 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата сплачується по день фактичного звільнення приміщення та передачі його орендодавцю за актом приймання-передачі.

Договір оренди № 359 набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 28.07.2008 р. до 30.06.2011 р. ( п.п. 10.1 та 10.2 Договору).

27.08.2009 р. сторонами Договору було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, яка є невід’ємною частиною Договору, якою зменшено розмір орендної плати за перший місяць оренди до 1365,22 грн.(п. 1.3 Додаткової угоди)

Прокурор вказує, що орендар, в порушення Договору, не вносив орендні платежі своєчасно та в повному обсязі, про що свідчать пояснення представників сторін та подані сторонами документи. Згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості по орендній платі, загальна сума заборгованості на момент подання позову становить 8902,44 грн., яка виникла за період з червня 2010 р. по листопад 2010 р.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 359 від 23.07.2008 р. є договором найму.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

У свою чергу ч.1 ст.173 Господарського кодексу України зазначає, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до Договору № 359 від 23.07.2008 р. орендар зобов’язаний щомісячно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов’язання за Договором не виконав в повному обсязі. Розрахунки з орендної плати в розмірах та строки, передбачені Договором, не здійснив. Заборгованість відповідача зі сплати орендної плати виникла за період з червня 2010 р. по листопад 2010 р. і становить 8902,44 грн.

Також, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 347,10 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 16.06.2010 р. по 30.11.2010 р.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,07 % від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд погоджується з розрахунком суми пені, нарахованої позивачем, яка складає 347,10 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання Договору відповідачем не надано, а представником відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнано повністю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача і підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов прокурора міста Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради задовольнити повністю.

2.Стягнути з Громадської організації "Фонд розвитку громадського суспільства" (04070, м. Київ, вул. Ярославська, 56-А; ідентифікаційний код 35442277) на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23; ідентифікаційний код 23570409) заборгованість у розмірі 8 902 (вісім тисяч дев’ятсот дві) грн. 44 коп. та пеню у розмірі 347 (триста сорок сім) грн. 10 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Громадської організації "Фонд розвитку громадського суспільства" (04070, м. Київ, вул. Ярославська, 56-А; ідентифікаційний код 35442277) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –14.03.2011 р.