Рішення № 14426490, 11.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/1711.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія України»

простягнення 44345,66 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

від Позивача:Григор’єва В.Є. –предст.

від Відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія України»та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 37885,29 грн., 949,35 грн. неустойки, 4090,13 грн. інфляційних втрат та 3% річних від суми заборгованості у розмірі 1420,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не виконував належним чином свої зобов’язання за Договором фінансового лізингу № 1267/04/2008 від 04.04.2008 в частині своєчасної та повної оплати лізингових платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином,докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (далі –Позивач, Лізингодавець, ТОВ «Ласка Лізинг») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія України» (далі –Відповідач, Лізингоодержувач, ТОВ «Торгогва компанія України») укладено Договір фінансового лізингу № 1267/04/2008 (далі – Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець взяв на себе зобов'язання придбати у свою власність техніку відповідно до встановленої Лізингоодержувачем Специфікації (Тип: спецтехніка; Марка, модель: навантажувач електричний HELI CPD15H-B (одна одиниця); № шассі: буде встановлений а Акті прийому-передачі майна; Рік випуску: 2008; Специфікація продавця: додаток до Договору купівлі-продажу від 04.04.2008) та передати його, без надання послуг по технічній експлуатації, Лізингоодержувачу, як предмет лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату, а Лізингоотримувач зобов’язаний прийняти його на умовах даного договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що передача Лізингодавцем майна, а також необхідних приналежностей та документів, які є невід’ємною частиною майна, і прийняття його Лізингоодержувачем на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання Акта здачі-приймання майна.

Як вбачається з акту приймання –передачі майна від 17.05.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія України»прийняло майно відповідно до зазначеної специфікації. На зазначеному акті приймання –передачі майна стоять підписи керівників сторін, які скріплені відповідними печатками підприємств.

Обладнання, що є предметом фінансового лізингу в кількості 1 одиниці передано ТОВ «Торгова компанія України»за видатковою накладною № РН-0000109 від 17.04.2008 на суму 92000,92 грн., також факт одержання обладнання уповноваженим працівником ТОВ «Торгова компанія України» підтверджується довіреністю серії НББ № 317577 від 14.04.2008.

Відповідно до п. 2.3 Договору вартість майна, яке передається ТОВ «Ласка Лізинг»до ТОВ «Торгова компанія України», складає суму еквівалентну 18218,00 умовних одиниць, в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 3036,33 умовних одиниць, виражена у гривнях України. Вартість майна (включаючи ПДВ), яке передається ТОВ «Ласка Лізинг»до ТОВ «Торгова компанія України», в гривнях складає суму авансів, внесених відповідно до п. 6.4 Договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, зазначену в «Графі 4»Графіка внесення платежів (далі –Додаток № 1 до Договору) по «Курсу 1»та викупну вартість, зазначену в Додатку № 1 до Договору по «Курсу 1».

Згідно з п. 2.1 Договору майно отримується лізингодавцем у продавця на умовах договору купівлі-продажу.

Пунктом п. 2.4 Договору визначено, що договір купівлі-продажу з продавцем укладається протягом двох робочих днів після оплати лізингоодержувачем авансу, вказаного в п. 6.4 даного Договору.

Згідно п. 6.4 Договору лізингоодержувач зобов’язується вносити на розрахунковий рахунок лізингодавця авансові платежі, вказані в Додатку № 1 до Договору. Сума авансового платежу, що підлягає сплаті в гривні, розраховується як проведення суми авансового платежу, вказаного в Додатку № 1 до Договору та курсу НБУ, встановленого для одного Доллара США на дату, встановлену для здійснення такого авансового платежу. Для авансових платежів застосовується курс НБУ встановлений для одного Доллара США на дату, встановлену для внесення такого авансового платежу, але не нижче курсу НБУ на дату підписання даного Договору. Авансові платежі вносяться протягом трьох банківських днів починаючи з відповідної дати, встановленої для проведення платежу відповідно до Додатку №1 до Договору.

Відповідно до п. 6.5 Договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в Додатку № 1 до Договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний в Графіку внесення платежів, який є невід’ємною частиною даного Договору (Додаток № 1 до Договору).

Згідно з п. 6.8 Договору Лізингоодержувач зобов’язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків Лізингодавця, а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення Договору.

Додатком № 1 до Договору фінансового лізингу № 1267/04/08 від 04.04.2008 сторони погодили Графік внесення платежів.

Як вбачається з вказаного Графіку внесення платежів Відповідач повинен був провести лізингові платежі за періоди:

11 –що відповідає строкам з 01.02.2009 по 28.02.2009;

12 –що відповідає строкам з 01.03.2009 по 31.03.2009;

13 –що відповідає строкам з 01.04.2009 по 30.04.2009;

14 –що відповідає строкам з 01.05.2009 по 31.05.2009;

15 –що відповідає строкам з 01.06.2009 по 30.06.2009;

16 –що відповідає строкам з 01.07.2009 по 31.07.2009;

17 –що відповідає строкам з 01.08.2009 по 31.08.2009;

18 –що відповідає строкам з 01.09.2009 по 30.09.2009;

19 –що відповідає строкам з 01.10.2009 по 31.10.2009;

20 –що відповідає строкам з 01.11.2009 по 30.11.2009;

21 –що відповідає строкам з 01.12.2009 по 31.12.2009;

22 –що відповідає строкам з 01.01.2010 по 31.01.2010;

23 –що відповідає строкам з 01.02.2010 по 28.02.2010.

Як визначено п. 6.1 Договору сторони погодили, що валютою договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях, що дорівнює одному Долару США по курсу згідно з пунктом 6.1.1 Договору.

Крім того, пунктом 6.1.1 Договору дано визначення наступним поняттям:

- «Курс 1»- курс, встановлений НБУ для одного Доллару США станом на 04.04.2008;

- «Курс 2»- курс, встановлений НБУ для одного Доллару США на дату, визначену для проведення чергового лізингового платежу відповідно до Графіку внесення платежів (Додаток № 1 до даного Договору).

Відповідно до п. 6.1.2 Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як добуток суми лізингового платежу вираженого в «у.о.»згідно з «Графою 3»Додатку № 1 до Договору на відповідну дату здійснення платежу та «Курсу 2», збільшеного на 1%. При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як добуток відповідної суми в «у.о.», зазначеної в «Графі 4»Додатка № 1 та «Курсу 1».

Однак, в порушення умов Договору та Графіку внесення платежів, за періоди лізингу з 28.02.2009 по 28.02.2010 Відповідач лізингові платежі оплатив не в повному обсязі, у зв’язку з чим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 37885,29 грн. лізингових платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість за користування предметом лізингу по Договору фінансового лізингу № 1267/04/2008 від 04.04.2008 Відповідачем не погашена, доказів протилежного суду не надано. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на положення Договору, що були підставою для здійснення нарахувань.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання зобов’язань по оплаті лізингових платежів встановлені в Графіку внесення платежів та за сумами, які складають заборгованість, заявлену до стягнення, є такими, що настали.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи Позивача, зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів відповідно до погодженого графіку), суд визнає обґрунтованою заявлену вимогу про стягнення суми основного боргу в розмірі 37885,29 грн. та такою, що підлягає стягненню Відповідача на користь Позивача.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 8.5 Договору у випадку, якщо Лізингоодержувач у встановлені Договором строки не здійснює оплату встановлених Договором платежів, то Лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки у розмірі 0,1% від фактично простроченого платежу за кожний день прострочення, а Лізингоотримувач зобов’язується її сплатити.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем відповідно до положень п. 8.5 Договору застосовуються саме у зв’язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов’язання щодо оплати лізингових платежів, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що встановлена Договором відповідальність передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Однак зважаючи на положення статті 3 Закона України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22 листопада 1996 року, щодо обмеження розміру пені не більше ніж розмір подвійної облікової ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розмір пені нарахований відповідно до положень договору, зменшений.

Сума пені, що заявлена до стягнення з Відповідача, розрахована Позивачем відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумах, які складають суму боргу та за період прострочення, і підлягає стягненню з ТОВ «Торгова компанія України»в сумі 949,35 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тривале безпідставне утримання чужих коштів призводить до їх знецінення для власника внаслідок інфляційних процесів.

Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519).

Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 480 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2008 року за № 32/14723, індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Тому, при прийнятті рішення про стягнення коштів, не сплачених у строк, обумовлений Договором, суд має визначити їх реальну вартість на час відшкодування –з урахуванням індексу інфляції за весь час користування такими коштами.

Крім того, суд зазначає, що згідно з інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також суд враховує, що положення ст. 192, ст. 533 ЦК України, Указу Президента України від 25.08.1996 № 762/96 «Про грошову реформу в Україні»передбачають виконання грошових зобов’язань у гривні, зокрема, згідно з п. 6 останнього, безготівкові розрахунки (включаючи перекази), а також бухгалтерський облік усіх операцій та складання звітності юридичними особами та іншими суб'єктами господарювання в усіх сферах діяльності здійснюються лише у гривнях.

З аналізу наданого Позивачем розрахунку вбачається, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних ним проводились на суму заборгованості вираженій в гривні України по лізинговим платежам за відповідний період на курс НБУ для визначення умовних одиниць по відношенню гривня/Долар США саме на день нарахування суми лізингового платежу.

Оскільки зобов’язання з оплати лізингових платежів у Відповідача виникли у гривні, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних проведений на суму заборгованості в гривні, при якому сума заборгованості у такій валюті визначена Позивачем на момент виникнення зобов’язань з оплати лізингових платежів, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню. Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції наданим Позивачем і вважає його обґрунтованим. 3% річних у сумі 1420,89 грн. розрахована ТОВ «Ласка Лізинг»відповідно до періодів прострочення на підставі існування заборгованості, а також з урахуванням положень Листа Верховного суду України № 62-97 від 3 квітня 1997 і підлягає стягненню з Відповідача в розмірі 1420,89 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія України»(03115, м. Київ, вул. Серпова, 11, ЄДРПОУ 34731977) з будь –якого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(03150, м. Київ, вул. Дмитрова, 5 корпус 2; ЄДРПОУ 33104543) 37885 (тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 29 коп. заборгованості по лізинговим платежам, 949 (дев’ятсот сорок дев’ять) грн. 35 коп. пені, 1420 (одна тисяча чотириста двадцять) грн. 89 коп. - 3% річних від суми заборгованості, 4090 (чотири тисячі дев’яносто) грн. 13 коп. інфляційних витрат, 443 (чотириста сорок три) грн. 46 коп. держаного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 14.03.2011