Рішення № 14426193, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/2310.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо» До Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБудКонтракт»

Про стягнення 776718,07 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Ушаков О.В. –по дов. № 65 від 09.08.2010

Від відповідача Земницький Д.П. –по дов. № 98/08 від 20.04.2010

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБудКонтракт»572000,40 грн. основного боргу, 57200,04 грн. пені, 112683,22 грн. збитків віз зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 34834,41 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору підряду № 218/6-08 від 01.09.2008.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, оскільки вважає, що зобов‘язання, які виникли на підставі договору підряду № 218/6-08 від 01.09.2008 нерозривно пов‘язані з Корпорацією «Трансекспо», внаслідок чого відступлення права вимоги по такому договору є недопустимим і у позивача не виникло права вимоги по даному договору.

В судовому засіданні 10.03.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрБудКонтракт»(замовник, відповідач) та Корпорацією «Трансекспо»(підрядник) було укладено договір підряду № 218/6-08 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов‘язався своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт з монтажу наступних систем:

- пожежної сигналізації,

- оповіщення про пожежу,

- диспетчеризації систем протипожежного захисту,

- охоронного телебачення,

- інтегрованої системи технічних засобів безпеки,

- аудіовізуального комплексу,

- системи газового пожежогасіння,

- системи санкціонованого доступу турнікетів,

- системи відеоспостереження турнікетів,

- системи протизаледеніння,

- системи контролю затоплення. –

(надалі роботи) відповідно до вимог проектної документації у визначені цим договором строки, здачу робіт замовнику, а замовник зобов‘язується надати підряднику фронт робіт, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних підрядником робіт.

За умовами договору місцем виконання робіт –комплекс Міністерства фінансів України по вул. Межигірській, 11 та вул. Хорива, 21-Б у Подільському районі м. Києва та прилеглі до нього вулиці.

Відповідно до п. 1.2 укладеного договору загальна вартість робіт по даному договору визначалася додатком № 1 до даного договору та становила суму 4 728 642,00 грн. в т. ч. ПДВ.

Даним пунктом договору було також передбачено, що договірна ціна є динамічною і остаточна вартість виконаних підрядником робіт фіксується в актах виконаних робіт

31.10.2008 між Корпорацією «Трансекспо»та TOB «УкрБудКонтракт»було підписано додаткову угоду № 1 до договору (далі додаткова угода № 1), відповідно до якої підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати на обєкті : «комплекс Міністерства фінансів України по вул. Межигірській, 11 та вул. Хорива, 21-Б у Подільському районі м. Києва та прилеглі до нього вулиці»додаткові роботи, що не були передбачені укладеним договором, а саме здійснити:

- улаштування системи охоронної сигналізації у помешканні архіву,

- улаштування системи охоронної сигналізації та відеоспостереження у помешканні 1-го відділу,

- улаштування системи протизаледеніння сходинок турнікету,

- улаштування пожежної шафи.

Загальна вартість робіт за п. 2 даної додаткової угоди складає 79 099,20 грн.

Таким чином, загальна вартість робіт по договору № 218/6-08 від 01.09.2008, з урахуванням додаткової угоди № 1, склала 4 807 741,20 грн.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних робіт, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 572000,40 грн. та за неналежне виконання зобов‘язань нараховані пеня в розмірі 57 200,04 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 112683,22 та 3% річних в сумі 34834,41 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами п. 1.9. договору передбачено, що приймання - передача фактично виконаних підрядником робіт оформлюється двосторонніми актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт (ф.КБ2в, ф. КБ-3), які надаються замовнику до 25 числа звітного місяця.

Замовник зобов'язаний розглянути надані підрядником акти виконаних робіт протягом 5 (п'яти) днів з моменту їх надання і/або прийняти виконані роботи, або надати підряднику письмову мотивовану відмову у прийнятті виконаних робіт із зазначенням переліку виявлених недоліків.

Обсяг робіт, передбачений укладеним договором Корпорацією «Трансекспо»було виконано фактично на суму 4 771 862,40 грн.

Виконання робіт на суму 4 771 862,40 грн. підтверджується наступними документами:

- актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 1 198 744,80 грн.,

- актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 721 550,40 грн.,

- актом № 3 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 332,40 грн.,

- актом № 4 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 73 863,60 грн.,

- актом № 5 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 246 398,40 грн.,

- актом № 6 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 61 216,80 грн.,

- актом № 7 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 166 990,80 грн.,

- актом №8 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 100 803,60 грн.,

- актом № 9 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 249 505,20 грн.,

- актом № 10 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 150 320,40 грн.,

- актом № 11 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 312 336,00 грн.,

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 3 282 062,40 грн.,

- актом № 12 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на загальну суму 63 862,80 грн.,

- актом № 13 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на загальну суму 22 388,40 грн.,

- актом № 14 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на загальну суму 111674,40 грн.,

- актом № 15 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на загальну суму 1 212 775,20 грн.,

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на загальну суму 1 410 700,80 грн.,

- актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року на загальну суму 79 099,20 грн.

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року на загальну суму 79 099,20 грн.

Однак, розрахунок за виконані Корпорацією «Трансекспо»роботи по договору № 218/6-08 від 01.09.2008 відповідач здійснив частково 26.09.2008 в розмірі 1000000,00 грн. та 31.10.2008 в розмірі 3199862,00 грн., загалом в розмірі 4199862,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Внаслідок чого, сума заборгованості відповідача перед Корпорацією «Трансекспо» за договором № 218/6-08 від 01.09.2008 та додаткової угоди № 1 складала 572 000,40 грн.

Відповідно до п. 1.4. договору оплату фактично виконаних підрядником робіт замовник здійснює протягом 3-х банківських днів з моменту підписання відповідних актів виконаних робіт.

Останні акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт були підписані 26 грудня 2008 року. Отже, заборгованість у розмірі 572 000,40 грн. відповідач зобов‘язаний був погасити в строк до 09.01.2009.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

15.12.2010 між Корпорацією «Трансекспо»(первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо»(новий кредитор, позивач) було укладено договір про відступлення права вимоги № 15/12-10.

Відповідно до умов п. 1.13 даного договору Корпорація «Трансекспо»відступила позивачу право вимагати від відповідача сплати боргу у розмірі 572 000,40 грн., що виник за договором № 218/6-08 від 01.09.2008, укладеним між Корпорацією «Трансекспо»та TOB «УкрБудКонтракт».

Пунктом 1.4. укладеного договору про відступлення права вимоги Корпорація «Трансекспо»та позивач передбачили, що до позивача також перейшло право на стягнення штрафних санкцій та збитків за порушення умов договору № 218/6-08 від 01.09.2008.

Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заборгованість у розмірі 572 000,40 грн. та всі штрафні санкції і збитки за порушення умов договору № 218/6-08 від 01.09.2008 відповідач має сплатити новому кредитору - TOB Трансекспо».

28.12.2010 Корпорація «Трансекспо»направила відповідачу повідомлення про те, що Корпорація «Трансекспо»за договором про відступлення права вимоги № 15/12-10 від 15.12.2010 відступило TOB Трансекспо»права вимоги за договором № 218/6-08 від 01.09.2008 у розмірі 572000,00 грн. та необхідність сплати зазначеної суми заборгованості на рахунок TOB Трансекспо». Зазначене повідомлення відповідач одержав 31.12.2010, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення.

30.12.2010 позивач направив відповідачу претензію № 143 від 27.12.2010, в якій вимагав протягом 7-ми календарних днів погасити заборгованість у розмірі 572 000,40 грн., а також сплатити пеню, збитки від інфляції і 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1.1. договору № 218/6-08 від 01.09.2008 замовник зобов‘язався забезпечити своєчасне фінансування робіт.

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків щодо внесення плати за виконані підрядні роботи, в результаті чого виникла заборгованість, розмір якої становить 572000,40 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів виконання підрядних робіт, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості позивачу.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 572000,40 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договорів, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 1.13. договору визначено, що у разі прострочення оплати замовником виконаних підрядником робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов‘язання, за весь період прострочення, але не більше 10% від вартості неоплачених в строк робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору підряду сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо внесення плати за виконані роботи.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Пеня на суму боргу в розмірі 572000,40 грн. за період з 09.01.2009 по 09.07.2009 становить 66924,04 грн. однак, враховуючи обмеження щодо нарахування пені згідно п. 1.13. договору сплаті підлягає у розмірі 57200,04 грн.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. .1.13. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 57200,04 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 57200,04 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті виконаних робіт, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 112683,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за період з січня 2009 по листопад 2010) та 3% річних в розмірі 34834,41 грн. (за період з 09.01.2010 по 17.01.2011).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції позивачем здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 112683,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 34834,41 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБудКонтракт»(м. Київ, вул.. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 30859744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо»(м. Київ, вул.. Ямська, 72, код ЄДРПОУ 21548802) 572000 (п‘ятсот сімдесят дві тисячі) грн. 40 коп. основного боргу, 57200 (п‘ятдесят сім тисяч двісті) грн. 04 коп. пені, 112683 (сто дванадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 22 коп. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 34834 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 41 коп., 7767 (сім тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 14.03.2011.