Рішення № 14425791, 24.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 3/5009/1186/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя, м. Запоріжжя

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач: Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зірка”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 17 047, 02 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від прокуратури: Харченко В.І., стажист на вакантній посаді помічника прокурора, посвідчення № 168 від 29.07.2010р.

від позивача: Іванчик О.М., юрисконсульт, довіреність № 04/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: Федотов М.В., довіреність № б/н від 23.03.2011р.

Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Концерну “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Зірка” про стягнення боргу в сумі 17 047, 02 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600833 від 01.12.2008р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 14.03.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві № 127-1152 вих 11 від 10.03.2011р., та обґрунтовані ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 11, 15, 16, 509, 530, 538, 549, 625 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 2, 54, 56, 57 ГПК України, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600833 від 01.12.2008р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.03.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/1186/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 24.03.2011р. о 10 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 28.03.2011р.

Під час розгляду справи прокурор та представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 24.03.2011р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 127-1152 вих 11 від 10.03.2011р., та просять суд стягнути з відповідача на користь Концерну “МТМ” борг в розмірі 17 047, 02 грн., а саме: 15 115, 70 грн. –сума основного боргу, 261, 41 грн. –3 % річних від простроченої суми, 663, 99 грн. –інфляційні витрати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 1 005, 92 грн. пені. Також просять стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та представник позивача зокрема зазначили, що прокуратурою Жовтневого району м. Запоріжжя проведено перевірку, в ході якої встановлено, що Концерн “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району м. Запоріжжя уклав з ТОВ “Зірка” договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600833 від 01.12.2008р., згідно якому позивач зобов’язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в термін та порядку встановленим умовами договору зазначених в п. 6.2, 6.4, Договору.

Концерн “МТМ” в період з лютого 2010р. по січень 2011р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 23 246, 81 грн., що підтверджується щомісячними актами приймання-передачі теплової енергії.

Акти виконаних робіт були направлені на адресу відповідача, але всупереч з умовами договору відповідач підписані акти виконаних робіт на адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.

Концерном були зроблені помітки на актах згідно п.п.6.6.2 договору, та погоджені таким чином акти є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідно до п. 6.4 Договору, Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

За вказаний період відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 8 131, 11 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 15 115, 70 грн.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання” прокурор та позивач додатково просять стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми –261, 41 грн., інфляційні втрати в сумі 663, 99 грн. та пеню в розмірі 1 055, 92 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив від 23.03.2011р., в якому позов визнав у повному обсязі. Також надав заяву про розстрочку виконання судового рішення на дев’ять місяців у зв’язку із скрутним становищем товариства.

Прокурор та представник позивача заперечили проти даного клопотання, та погодились на розстрочення судового рішення на три місяці.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін і думку прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ТОВ “Зірка” (Споживач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600833 від 01.12.2008р. (надалі - Договір), за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід’ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

-          опалення та вентиляції –на протязі опалювального періоду;

-          підігрів води –за наявності можливості;

-          інші технологічні потреби.

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2010р. на суму 4 677,58 грн., від 31.03.2010р. на суму 3 291,73 грн., від 30.04.2010р. на суму 294,92 грн., від 31.05.2010р. на суму 342,65 грн., від 30.06.2010р. на суму 342,65 грн., від 31.07.2010р. на суму 342,65 грн., від 31.08.2010р. на суму 342,65 грн., від 30.09.2010р. на суму 342,65 грн., від 31.10.2010р. на суму 2 271,61 грн. від 30.11.2010р. на суму 2 746,50 грн., від 31.12.2010р. на суму 3 994,96 грн., від 31.01.2011р. на суму 4 256,26грн.

Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюється в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Згідно п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 23 246, 81 грн.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Також Споживач має право робити передоплату.

Згідно п.п.6.6.1 п.п.6.6 п.6 Договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Дата отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області –5 днів, по Україні - 7 днів).

Згідно п.п.6.6.2 п.п.6.6 п.6 Договору, у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.п.6.6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач виконав не в повному обсязі свої зобов’язання за договором та за вказаний період здійснив часткову оплату на загальну суму 8 131, 11 грн.

Таким чином, станом на 24.03.2011р. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 15 115, 70 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України від 05.11.1991р. N 1789-XII “Про прокуратору” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600833 від 01.12.2008р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку споживач зобов’язується до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Також Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600833 від 01.12.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 23 246, 81 грн., а саме: від 28.02.2010р. на суму 4 677,58 грн., від 31.03.2010р. на суму 3 291,73 грн., від 30.04.2010р. на суму 294,92 грн., від 31.05.2010р. на суму 342,65 грн., від 30.06.2010р. на суму 342,65 грн., від 31.07.2010р. на суму 342,65 грн., від 31.08.2010р. на суму 342,65 грн., від 30.09.2010р. на суму 342,65 грн., від 31.10.2010р. на суму 2 271,61 грн. від 30.11.2010р. на суму 2 746,50 грн., від 31.12.2010р. на суму 3 994,96 грн., від 31.01.2011р. на суму 4 256,26грн., оформлені позивачем відповідно до п.п.6.6.2 Договору і вважаються погодженими (а.с.31-42).

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Сума боргу відповідача підтверджується детальним та обґрунтованим розрахунком позивача (а.с.15).

Враховуючи те, що ТОВ “Зірка” не повною мірою виконало грошові зобов’язання перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600833 від 01.12.2008р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 15 115, 70 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 261, 41 грн. –3 % річних від простроченої суми, 663, 99 грн. –інфляційні витрати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 1 005, 92 грн. –пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

В даному випадку, відповідно до п.п.7.2.8 п.п.7.2 п.7 Договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 1 005, 92 грн. (розрахунок у додатку до позовної заяви, а.с.18).

Що стосується стягнення 3 % річних від простроченої суми та сум втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено, що заявлені до стягнення позивачем 261,41 грн. - 3 % річних від простроченої суми за період з лютого 2010р. по січень 2011р., та 663,99 грн. - втрати від інфляції грошових коштів за період з квітня 2010р. по січень 2011р., підтверджені детальним розрахунком позивача, доданого до позовної заяви (а.с.16, 17), перевірені судом, є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заява відповідача про розстрочку виконання судового рішення задовольняється судом частково, строком на 3 місяці, з огляду на наступне.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін або у встановлений господарським судом способом.

Як встановлено судом, причини наявності заборгованості у ТОВ “Зірка” пов’язані зі скрутним фінансовим становищем.

Відповідно до Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги заяву відповідача, думку прокурора та позивача, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми боргу строком на 3 місяці, починаючи з 07 квітня 2011 року та стягуючи: 07 квітня 2011р. –5 682, 34 грн., 07 травня 2011р. –5 682, 34 грн., 07 червня 2011р. –5 682, 34 грн.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність відповідача.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВ “Зірка” (69095, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, буд. 91, код ЄДРПОУ 024107705) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 15 115 (п’ятнадцять тисяч сто п’ятнадцять ) грн. 70 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 261 (двісті шістдесят одну) грн. 41 коп. –3% річних від простроченої суми, 663 (шістсот шістдесят три ) грн. 99 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 055 (тисячу п’ятдесят п’ять ) грн. 92 коп. пені.

3. Стягнути з ТОВ “Зірка” (69095, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, буд. 91, код ЄДРПОУ 024107705) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку –095) 170 (сто сімдесят) грн. 47 коп. держмита.

4. Стягнути з ТОВ “Зірка” (69095, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, буд. 91, код ЄДРПОУ 024107705) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку –264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми боргу строком на 3 місяці, починаючи з 07 квітня 2011 року та стягуючи: 07 квітня 2011р. –5 682, 34 грн., 07 травня 2011р. –5 682, 34 грн., 07 червня 2011р. –5 682, 34 грн.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 28.03.2011р.