Рішення № 14425682, 17.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.11 Справа № 7/5009/526/11

Суддя

За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ

До відповідача: Приватного підприємства “Білан”, м. Бердянськ, Запорізька область

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: Якушев С.О., дов. № 3878 від 11.09.2009р.

Від відповідача: не з’явився.

Заявлено позов про стягнення 236498 грн. 12 коп., яка складається з 74013 грн. 41коп. заборгованості за кредитом, 146223грн. 59 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 5797грн. 85 коп. заборгованості по пені за прострочене тіло кредиту, 10463грн. 27 коп. заборгованості по пені за прострочені відсотки.

Ухвалою суду від 07.02.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 24.02.2011 р. Судове засідання відкладалось до 17.03.2011р.

Ухвали суду були відправлені в установленому законом порядку на адреси сторін, зазначені позивачем в позовній заяві.           

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.

Представник відповідача в судові засідання 24.02.2011р. та 17.03.2011р. не з’явився.

Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 07.02.2011р. та 24.02.2011р.

Відповідач по справі № 7/5009/526/11 є юридичною особою. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов’язаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засіданні або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Представник Бердянського міськрайонного управління юстиції також не з’явився для дачі пояснень, не надав суду витребувані матеріали.

Представником позивача, в судовому засіданні, продовженому 17.03.2011р., надана інформація , а саме лист ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції від 02.03.2011р. № 6609 про те, що за весь час провадження виконавчих дій щодо примусового виконання виконавчого напису № 2-525 і до 25.02.2011р. задоволення або часткове погашення грошових вимог ПАТ КБ “ПриватБанк” не відбувалося. Станом на 25.02.2011р. заборгованість ПП “Білан” перед ПАТ КБ “ПриватБанк” не стягнуто (копія листа долучена до матеріалів справи).

Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес ведеться із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Судовий процес завершено 17.03.2011 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                         ВСТАНОВИВ:

25.06.2002 р. між ВАТКБ “ПриватБанк” (далі-позивач) та Приватним підприємством „Білан" (далі - позичальник/відповідач) укладений кредитний договір №240 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого (п. 1.1), позивач надав позичальнику –(відповідач) кредит у розмірі 204 960,00 грн. (двісті чотири тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, комісійної винагороди в обумовлені кредитним договором строки. Кредит надавався для придбання автомобілів.

Згідно до п. 1.3 кредитного договору та графіку погашення кредиту і відсотків (додаток № 1), встановлений строк повернення кредиту до 24.06.2005 р.

Відсоткова ставка за користування кредиту встановлена п. 4.1 кредитного договору в розмірі 30 % річних.

Згідно до п. 4.2 кредитного договору, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п. п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 кредитного договору, позичальник повинен сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом в розмірі 60 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі і позичальник (відповідач) скористався наданим позивачем кредитом, а відповідач лише частково здійснив погашення тіла кредиту на загальну суму 130 946,59 грн.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

Статтею 345 ГК України встановлено, що кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб та громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладеться між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Заборгованість відповідача за кредитом складає (204 960,00 грн. -130 946,59 грн.) 74 013,41 грн. (сімдесят чотири тисячі тринадцять гривень 41 коп.).

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов’язання.

Згідно до ст. ст. 536, 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом.

Згідно до ст. 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування (наприклад, строковість, платність) та надання безпроцентних кредитів забороняється.

Згідно з п. 2.2.2. договору, позичальник бере на себе зобов’язання по сплаті відсотків за користування кредитом у відповідності до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору.

Відповідач частково сплатив позивачу відсотки за користування кредитом згідно умов кредитного договору на загальну суму 84 906,15 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором по сплаті відсотків за користування кредитом станом на момент розгляду спору по суті складає (231 129,74 грн. - 84 906,15 грн.) 146 223,59 грн.

Таким чином, повного погашення кредиту, у передбачений умовами кредитного договору строк - 24.06.2005 р. і повної сплати відсотків за користування кредитом не відбулося, чим були порушені взяті грошові зобов'язання позичальником та право кредитора на повернення кредитних коштів і отримання відсотків.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 546 - 552, 624 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штраф є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання малу бути виконано.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредиту, передбачене п. п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 договору; строків повернення кредиту, передбачене п. п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 договору, позичальник повинен сплачувати банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня.

Згідно до п. 5.1 кредитного договору, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України, за період з 26.07.2010 р. до 25.01.2011 р. (шість місяців), за неналежне виконання грошових зобов’язань по сплаті відсотків та погашення кредиту позивачем нарахована пеня за прострочення сплати відсотків у розмірі 10 463,27 грн. (десять тисяч чотириста шістдесят три гривні 27 коп.), а також пеня за прострочення сплати (погашення) кредиту у розмірі 5 797,85 грн. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто сім гривень 85 коп.).

Враховуючи, що відповідач не виконав, в обумовлені строки, зобов'язання щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, чим порушив вимоги умов п. п. 1.1, 1.3, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 4.1, 4.2, 4.3 кредитного договору, станом на 26.01.2011р. відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором в сумі 236 498,12 грн. (двісті тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 12 коп.), яка складається з: заборгованості за кредитом - 74 013,41 грн. (сімдесят чотири тисячі тринадцять гривень 41 коп.), заборгованості за відсотками за користування кредитом - 146 223,59 грн. (сто сорок шість тисяч двісті двадцять три гривні 59 коп.), заборгованості по пені за прострочене тіло кредиту - 5 797,85 грн. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто сім гривень 85 коп.), заборгованості по пені за прострочені відсотки - 10 463,27 грн. (десять тисяч чотириста шістдесят три гривні 27 коп.).

Згідно до п. 6.1 кредитного договору, договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об’ємі.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 546 - 552, 530, 536, 610, 611, 624, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “БІЛАН” (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Попова, 11, п/р № 26004356547001 у Запорізькому РУ ПриватБанка, МФО 313399, код ЄДРПОУ 23788752) на корить Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, (код ЄДРПОУ 14360570) 74013,41 грн. заборгованості по кредитному тілу, 146223,59 грн. відсотків за користування кредитом, 5797,85 грн. пені за прострочене тіло кредиту, 10463,27 грн. пені за прострочені відсотки, 2364,98 державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписане “21” березня 2011 р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет