Постанова № 14424229, 24.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2011 року Справа № 2а-1340/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання Любімовій Г.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Леонова З.Є., за дов. № 330/10 від 11.01.2011

від відповідача: Зубкова Я.О., за дов. № 01/0026 від 05.01.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в місті Лисичанську Луганської області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Лисичанську Луганської області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 1843527,62 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що субєкт підприємницької діяльності юридична особа - Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” зареєстроване ДПІ в м.Лисичанську зареєстровано у якості платника податків 22.06.1992 за № 1-7, ідентифікаційний номер 03339851.

За період з 23.12.2009 у відповідача утворився податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1843527,62 грн., з якого сума основного боргу становить 1470840,39 грн., та сума штрафних (фінансових) санкцій 372687,23 грн., що підтверджується податковими деклараціями, в яких відповідач самостійно податкового зобовязання з податку на додану вартість, податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими податковим органом та узгодженими з відповідачем. При цьому, відповідачем самостійно визначене та узгоджено з податковим органом податкове зобовязання цього часу залишається не сплаченим.

Крім того, згідно ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 23. листопада 2007 року у справі № 2а-500/07 надано розстрочку виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29.10.2004 про стягнення податкової заборгованості у сумі 29993962,76 грн. терміном на 10 років, починаючи з 01 січня 2008 року. Починаючи з жовтня 2009 року відповідач не сплачує розстрочені суми податкового зобовязання відповідно до ухвали суту у справі № 2а-500/07 від 23.11.2007.

Податковий борг з податку на додану вартість також підтверджується постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі № 2а-2300/10/1270, якою стягнуто з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” на користь Державного бюджету України податковий борг зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 3364174,09 грн. шляхом звернення стягнення на активи підприємства та розстрочено її на пять років, починаючи з червня 2010 року по квітень 2014 року включно по 43419,63 грн. щомісяця відповідно до графіка погашення заборгованості. Вказана постанова суду в частині сплати розстрочених сум податкового боргу з ПДВ відповідачем не виконується.

На виконання вимог Закону № 2181 ДПІ в м. Лисичанську виставлена відповідачеві перша податкова вимога №6589 від 08 жовтня 2001 року та друга податкова вимога № 8563 від 10 грудня 2001 року, які отримані уповноважиною особою відповідача 10.10.2001 та 14.12.2001.

Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу, тому позивач просив суд стягнути кошти з рахунків Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1843527,62 грн.

За заявою представників сторін ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.02.2011 провадження у даній справі було зупинено з наданням сторонам часу для примирення до 14.03.2011 (а.с. 54), та поновлено ухвалою суду від 14.03.2011 (а.с. 56)

У судовому засіданні 21.03.2011 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій позивач зазначив, що Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” подано до податкової інспекції податкові декларації за листопад-грудень 2010 року та уточнюючий розрахунок до податкової декларації за листопад 2010 року, у яких платник податків самостійно визначив податкові зобовязання у сумі 639069,00 грн. До теперішнього часу зазначені податкові зобовязання відповідачем не сплачені, загальна суму боргу становить 2482596,62 грн. Крім того, позивач зазначив, що на даний час у податковій заставі згідно акту опису активів від 20.10.2010 перебуває майно Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” на суму 128419,20 грн., у звязку з чим позивач просив суд стягнути кошти з рахунків Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 2354117,42 грн. та надати дозвіл на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 128419,20 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. У подальшому, 24.03.2011 позивач повторно уточнив позовні вимоги та зазначив, що загальна сума заборгованості Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал”, не стягнута у судовому порядку, становить 1537492,52 грн., у звязку з чим позивач просив суд стягнути за рахунок коштів з рахунків Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1409073,32 грн. та надати дозвіл на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 128419,20 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. (а.с. 243)

Представник позивача у судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, надавши письмову заяву за підписом директора підприємства, а також, посилаючись на збитковість підприємства, а також на те, що підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі, у звязку з чим не має можливості розрахуватися по податковим платежам у повному обсязі та просив суд розстрочити виконання судового рішення у сумі 1760994,23 грн. на пять років, починаючи з квітня 2011 року по березень 2016 року включно по 29350,13 грн. щомісячно та 29350,13 грн. в березні 2016 року. (а.с. 219-221)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” зареєстровано у якості юридичної особи Лисичанською міською радою Луганської області 27 січня 1999 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 13811200000000654 та внесено до ЄДРПОУ, ідентифікаційний номер 03339851 (а.с. 10-13, 222-226, 228)

Відповідно до свідоцтва № 100081369, виданого ДПІ в м.Лисичанську, Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” зареєстровано у якості платника податку на додану вартість з 08.07.1997, індивідуальний податковий номер 033398512097. (а.с. 227)

З матеріалів справи вбачається, що Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” подано до ДПІ в м.Лисичанську податкові декларації з податку на додану вартість, у яких платником податків самостійно визначено податкові зобовязання, що підлягають сплаті до державного бюджету, а саме:

- декларація № 9001804060 від 19.05.2010 на суму 238011,00 грн. (а.с.22-23);

-декларація № 9002844189 від 20.07.2010 на суму 205253,00 грн. (а.с.24-25);

-декларація № 9003567165 від 20.08.2010 на суму 49974,00 грн. (а.с.26-27);

-декларація № 9003953102 від 20.09.2010 на суму 28180,00 грн. (а.с.28-29);

-декларація № 9004322943 від 18.10.2010 на суму 85878,00 грн. (а.с.30-31);

-декларація № 9005286339 від 22.11.2010 на суму 141772,00 грн. (а.с.32-33);

-декларація № 9005734875 від 18.12.2010 на суму 283824,00 грн. (а.с.189-201);

-уточнюючій розрахунок до декларації за листопад 2011 року № 9005864886 від 27.12.2010. на суму 62232,00 грн. (а.с. 202-203);

-декларація № 9006484087 від 18.01.2011 на суму 293013,00 грн. (а.с. 187-188).

Загальна сума податкових зобовязань, визначена відповідачем у вищевказаних податкових деклараціях з податку на додану вартість становить 1388137,00 грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією в м. Лисичанську прийнято податкові-повідомлення рішення, на підставі яких до відповідача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового боргу, а саме податкове повідомлення-рішення (форма 'Ш') № 0000971601 від 26.04.2010 на суму - 149120,52 грн. яке отримано відповідачем 26.04.2010, про що свідчить особистий підпис заступника головного бухгалтера Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” (а.с.35) та податкове повідомлення-рішення (форма 'Р') № 0002071601 від 05.11.2010 на суму 235,00 грн. яке отримано відповідачем 05.11.2010, про що свідчить особистий підпис заступника головного бухгалтера Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” (а.с.34), а всього на суму 149355,52 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем, у встановленому Законом України № 2181 порядку не оскаржені, а тому визначена в них податкова заборгованість вважається узгодженою.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу з податку на додану вартість, виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, суд вважає за необхідне застосувати норми раніше діючого законодавства в частині узгодження податкового боргу.

Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач - Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” має узгоджений податковий борг, який ним у добровільному порядку не погашений, у сумі 1537492,52 грн.

Наявність податкового доргу з податку на додану вартість підтверджено також обліковою карткою платника податку на додану вартість - Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал”.

Судом встановлено, що на виконання вимог Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) ДПІ в м. Лисичанську виставлена відповідачеві перша податкова вимога № 6589 від 08 жовтня 2001 року та друга податкова вимога № 8563 від 10 грудня 2001 року, які отримані уповноважиною особою відповідача 10.10.2001 та 14.12.2001 (а.с.36).

Згідно п.102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як зазначено раніше податкові вимоги вручено відповідачу ще у 2003 році, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у звязку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Частиною 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі застав рухомого майна у податковій заставі знаходиться майно Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” згідно акту опису від 20.10.2010, а саме труба металева, бувша у використанні, демонтована d 500 мм у кількості 2 одиниць, довжиною 21,4 м, товщиною стінки 5 мм, d 600 мм у кількості 8 одиниць, довжиною 78,1 м, товщиною стінки 6 мм, d 700 мм у кількості 34 одиниць, довжиною 395,28 м, товщиною стінки 7 мм. (а.с. 204, 214)

Згідно пояснень представника відповідача труби, описані в акті опису від 20.10.2010 були раніше у використанні та на даний час не можуть використовуватись у виробництві у звязку з невідповідністю технічним вимогам. Також представник відповідача пояснив, що через наявність значної заборгованості коштів на рахунках підприємства у банках недостатньо для її погашення, у звязку з чим суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог ДПІ в м.Лисичанську щодо надання дозволу на погашення частини податкового боргу за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 20.10.2010.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У заяві від 21.03.2011 відповідач, визнаючи позовні вимоги зазначив, що Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” є власністю міської ради, надає життєво важливі послуги з водопостачання та водовідведення населенню і підприємствам міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля, частково Сєвєродонецька і селищ Малорязанцево, Шипілово, Метелкіно, Боровське та Сиротіно. З початку існування у теперішньому структурному складі, з січня 1999 року підприємство постійно працює в умовах низької платоспроможності споживачів, а саме населення і підприємств, особливо вугільної галузі, та постійного подорожчання матеріальних та енергетичних ресурсів. Вказані обставини ускладнюють виконання рішення. Дебіторська заборгованість станом на 01.03.2011 складає 24559,60 тис. грн., при цьому кредиторська заборгованість, стягнута судовими рішеннями лише перед енергопостачаючими підприємствами станом на 01.02.2011 становить 30253 тис. грн., заборгованість перед державним бюджетом зі сплати податкових зобовязань на даний час складає 9636,9 тис. грн. У звязку з чим відповідач просив суд розстрочити виконання судового рішення на пять років починаючи з квітня 2011 року по березень 2016 року включно по 25624,88 грн. щомісячно та 25624,60 грн. в березні 2016 року.

Представник позивача не заперечував проти розстрочення виконання судового рішення та надав суду узгоджений ДПІ в м.Лисичанську графік сплати податкового боргу.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Тобто інститут розстрочення податкового боргу може бути застосовано лише у разі наявності доказів поліпшення економічного стану боржника у подальшому та наявності даних про погашення боргу в майбутньому.

Аналізом звіту про фінансові результати за 2010 рік та балансу Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” за 2010 рік встановлено, що станом на 01.01.2011 відповідач має дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги у сумі 23147 тис. грн.. та дебіторську заборгованість за розрахунками з бюджетом у сумі 796 тис. грн.. При цьому кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги становить 52145 тис. грн., заборгованість відповідача перед бюджетом 16352 тис. грн. (а.с. 230), за результатами роботи за 2010 рік підприємство отримало збитки у сумі 17896 тис. грн.. (а.с. 231)

Доказів поліпшення фінансового стану підприємства в майбутньому відповідачем не надано.

Крім того, судом встановлено, що згідно ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 23. листопада 2007 року по справі № 2а-500/07 про надання розстрочки виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29.10.2007 про стягнення податкової заборгованості у сумі 29993962,76 грн. терміном на 10 років, починаючи з 01 січня 2008 року (а.с. 20-21)

Вказана ухвала суду не виконується відповідачем починаючи з жовтня 2009 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі № 2а-2300/10/1270, стягнуто з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” на користь Державного бюджету України податковий борг зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 3364174,09 грн. Та встановлено спосіб виконання вказаного судового рішення шляхом надання розстрочки сплати податкового боргу на на пять років, починаючи з червня 2010 року по квітень 2014 року включно по 43419,63 грн. щомісяця відповідно до графіка погашення заборгованості: (а.с. 16-19)

Зазначене рішення суду до теперішнього часу невиконано зовсім.

Загальна сума боргу за наданими судовими рішеннями розстрочками становить 721602,39 грн., що визнано представниками сторін у судовому засіданні.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим клопотання представника відповідача про надання розстрочки сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1537492,52 грн. строком на пять років.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал” (ідентифікаційний код 03339851), відкритих у банках, обслуговуючих Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків “Лисичанськводоканал”, на користь Державного бюджету України податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 1409073,32 грн. (один мільйон чотириста девять тисяч сімдесят три грн. 32 коп.).

Дозволити Державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області здійснити погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 128419,20 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до акту опису активів від 20.10.2010, а саме за рахунок труби металевої, що раніше була у використанні, демонтована d 500 мм у кількості 2 одиниць, довжиною 21,4 м, товщиною стінки 5 мм, d 600 мм у кількості 8 одиниць, довжиною 78,1 м, товщиною стінки 6 мм, d 700 мм у кількості 34 одиниць, довжиною 395,28 м, товщиною стінки 7 мм

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяТ.В. Смішлива