Постанова № 14423831, 16.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 р. справа № 2а/0570/768/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю

прокурора Вартанової О.М.

представника позивача Сєвідової К.М.,

представника відповідача не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері готівкового обігу у розмірі 3000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району м. Донецька в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька звернувся до суду із адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері готівкового обігу у розмірі 5000,00 грн.

Заявою від 11.02.2011р. позивач зменшив суму позивних вимог у звязку зі сплатою відповідачем частини боргу, просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 3000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства у сфері РРО.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Згідно до ч.4 ст.128 у разі повторного неприбуття відповідача - який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів держави у суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 36-1 Закону України „ Про прокуратуру ” підставою представництва органами прокуратури України в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб. Що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Згідно до пунктів 2 та 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Статтею 111 Закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках - за рішенням суду.

Статтями 15 та 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Таким чином, Ленінська ДПІ м. Донецька є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідач, ОСОБА_2 фізична особа підприємець, перебуває на обліку у ДПІ Ленінського району м. Донецька з 21.12.2009р. за №13938, номер ДРФО НОМЕР_1, місце проживання: 83005, АДРЕСА_1.

15.07.2010р. позивачем на підставі направлення від 13.07.2010р. № 380/23-2669900408 проведено перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_2 щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового обігу.

За результатами перевірки складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності №190/05/61/23/269900409 від 15.07.2010р., яким встановлено наступні порушення:

- пунктів 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі Закон №265) у частині не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО суму 110,80 грн., за що пунктом 1 ст.17 цього Закону передбачена фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів, а саме 5Х (110,80)=554,00 грн.;

- пункту 13 ст. 3 Закону №265 у частині невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, за що пунктом 22 ст.17 цього Закону передбачена фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме: 1257,20 Х 5=6286,00грн.

За порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до субєктів господарювання, які здійснюють операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів ДПС України застосовуються фінансові санкції, визначені ст.ст.17-22 Закону №265.

Рішенням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.2010 р. N 0002612343 за порушення законодавства у сфері готівкового обігу до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6840 грн.

Відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій отримано 30.07.2010 р.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем при визначенні штрафних санкцій рішенням від 30.07.2010 р. N 0002612343 не порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, до яких відноситься і зазначені штрафи, встановлені ст. 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ДПІ Ленінського району м. Донецька правомірно застосовано до відповідача штрафні санкції за порушення законодавства у сфері готівкового обігу у розмірі 6840 грн.

Відповідачем частково сплачена сума штрафних санкцій. Станом на 11.02.2011р. сума боргу ФОП ОСОБА_2 складає 3000,00грн.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи станом на день розгляду спору суми штрафних санкцій відповідачем не сплачена.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищезазначене, матеріали справи, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно і в межах компетенції та повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 3000,00 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69 - 71, 99, 103, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 3000,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (83005, АДРЕСА_1, номер ДРФО НОМЕР_1) суму фінансових санкцій у розмірі 3000 (три тисячі) грн. на р/р 31117104700009 у ГУДКУ у Донецькій області, код 21080900, ЄДРПОУ 34687064, МФО 834016, отримувач- Управління Державного казначейства у Ленінському районі м. Донецька.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 16 березня 2011 року у присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі виготовлена 21 березня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.