Постанова № 14423852, 17.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 р. справа № 2а/0570/705/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі

Хоперія А.В.

за участю представника позивача Лисак Т.Г.

представника відповідача Курдя Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Держане підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість, податковий борг по яким був розстрочений згідно ухвал суду та сплачених у період з 01.10.2010 року по 17.12.2010 року, про що складено акт № 1450/15-2/32186934 від 28.12.2010 року. За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000681520/0 від 31.12.2010 року, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість нараховано штраф в розмірі 10% на суму 18009,39 грн., № 0000691520/0 від 31.12.2010 року, яким нараховано штраф в розмірі 20% в сумі 655163,65 грн., та № 0000701520/0 від 31.12.2010 року, яким нараховано штраф в розмірі 50% в сумі 511539,21 грн. на загальну суму 1184712,25 грн.

Із вказаними рішеннями позивач не погоджується та зазначає, що відповідно до акту перевірки, у позивач була заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в загальному розмірі 4478990,61 грн. Вказана заборгованість була стягнута з Державного підприємства «Добропіллявугілля» на підставі рішень суду. Разом з тим позивач вказує, що на підставі вимог кодексу адміністративного судочинства України, виконання вищезазначених постанов було розстрочено ухвалами суду.

Позивач зазначає, що оскільки судове рішення про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на інший строк, встановлений ухвалами відповідного суду, то податковий орган не мав права нараховувати штрафні санкцій на суми погашення такого зобовязання.

Просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення, прийняті Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши що відповідно до акту перевірки, позивачем в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість, визначені в деклараціях з податку на додану вартість були сплачені із затримкою із затримкою граничних строків. Тому, у відповідності до вимог п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону, до позивача застосовані штрафні санкції у відповідних розмірах.

Також представник відповідача вказує, що статус податкового боргу не може бути змінений, платнику податків розстрочення або відстрочення податного зобовязання було надано вже після настання строків сплати, у звязку з чим податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до законодавства та просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про систему оподаткування» тощо.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстровано в якості субєкта господарювання рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради, державна реєстрація проведена 27.08.2011 р. (а.с. 35), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32186934 (а.с. 36), перебуває на податковому обліку в Добропільській обєднаній державній податковій інспекції (а.с. 38), діє на підставі статуту.

Відповідач Добропільська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Судом встановлено, що 28 грудня 2010 р. Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по податковим деклараціям з податку на додану вартість, податковий борг по яким був розстрочений згідно ухвал суду та сплачений (погашений) у період з 01.10.2010 року по 17.12.2010 року. Про що складено акт № 1450/15-2/32186934 від 28 грудня 2010 року (а.с. 13-19).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення п.п 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в частині своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4478990,61 грн., в тому числі з затримкою до 30 календарних днів включно в сумі 180093,94 грн., від 31 до 90 календарних днів включно сумі 3275818,26 грн., з затримкою більше 90 календарних днів 1023078,41 грн.

На підставі акту перевірки № 1450/15-2/32186934 від 28 грудня 2010 р. податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000681520/0 від 31 грудня 2010 року, відповідно до якого за затримку на 24 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 180093,94 грн. до Державного підприємства «Добропіллявугілля» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10% на суму 18009,39 грн. (а.с. 20), № 0000691520/0 від 31 грудня 2010 року, відповідно до якого за затримку на 86 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 3275818,26 грн. до Державного підприємства «Добропіллявугілля» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20% на суму 655163,65 грн. (а.с. 21), № 0000701520/0 від 31 грудня 2010 року, відповідно до якого за затримку на 257 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1023078,41 грн. до Державного підприємства «Добропіллявугілля» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 50% на суму 511539,21 грн. (а.с. 22).

Вказані податкові повідомлення-рішення суд вважає протиправними з наступних підстав.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначене податкове зобовязання є узгодженим з дня подання податкової декларації.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як передбачено пп. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг-сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Підстави для застосування до платника податків штрафних санкцій передбачені ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону передбачає узгодження податкового зобовязання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що на підставі постанов Донецького окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 4478990,61 грн. було стягнуто з Державного підприємства «Добропіллявугілля» на користь державного бюджету України.

Також судом встановлено, що вказаний податковий борг було розстрочено ухвалами Донецького окружного адміністративного суду.

Так відповідно до ухвали від 24 грудня 2007 року по справі № 2а-6949/07, виконання постанови суду від 19 листопада 2007 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 16245642 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом щомісячних перерахувань з січня 2008 року по грудень 2017 року в сумі 135380,35 грн. (а.с. 23); відповідно до ухвали від 31 березня 2008 року по справі № 2а-4381/08, виконання постанови суду від 13 березня 2008 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в загальному розмірі розмірі 8102185,70 грн. було розстрочено строком на 120 місяців (10 років) шляхом щомісячних перерахувань у погашення заборгованості з 3 травня 2008 року по 3 травня 2018 року в сумі 67518,13 грн. (а.с. 24); відповідно до постанови від 10 липня 2008 року по справі № 2а-11336/08, виконання вказаної постанови про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 7488469 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом щомісячних перерахувань в сумі 62403,91 грн. (а.с. 25-27); відповідно до ухвали від 15 липня 2008 року по справі № 2а-10113/08, виконання постанови суду від 14 травня 2008 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 7590077 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом щомісячних перерахувань з липня 2008 року по червень 2018 року в сумі 63250,64 грн. (а.с. 28-29); відповідно до постанови від 19 вересня 2008 року по справі № 2а-14966/08, виконання вказаної постанови про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5599487,77 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом щомісячних перерахувань відповідно до графіку погашення сум. (а.с. 30-31); відповідно до ухвали від 24 вересня 2008 року по справі № 2а-19107/08, виконання постанови суду від 15 вересня 2008 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 9005636 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом щомісячних перерахувань в сумі 75046,97 грн. протягом 119 місяців та в розмірі 75046,57 грн. на 120 місяць, починаючи з жовтня 2008 року(а.с. 32); відповідно до ухвали від 30 жовтня 2008 року по справі № 2а-13951/08, виконання постанови суду від 17 липня 2008 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 10104462,50 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом щомісячних перерахувань в сумі 84203,85 грн. протягом 119 місяців та в розмірі 84204,35 грн. на 120 місяць, починаючи з листопада 2008 року (а.с. 33); відповідно до ухвали від 24 жовтня 2008 року по справі № 2а-11595/08, виконання постанови суду від 22 липня 2008 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 6493461 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом щомісячних перерахувань в сумі 54112,35 грн. починаючи з 1 листопада 2008 року по 1 листопада 2018 року (а.с. 34); відповідно до ухвали від 22 грудня 2008 року по справі № 2а-164/08, виконання постанови суду від 11 грудня 2008 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 12344023 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом щомісячних перерахувань в сумі 102867 грн., починаючи з січня 2009 року (а.с. 35); відповідно до ухвали від 26 січня 2009 року по справі № 2а-17154/08, виконання постанови суду від 19 вересня 2008 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5667985 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом щомісячних перерахувань в сумі 47233,21 грн. починаючи з лютого 2009 року (а.с. 36); відповідно до ухвали від 23 березня 2009 року по справі № 2а-1130/09/0570, виконання постанови суду від 25 лютого 2009 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 26372,795 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом сплати податкового боргу рівними частками в сумі 219774 грн. щомісячно, з квітня 2009 року по лютий 2012 року, а з березня 2012 року по березень 2019 року в сумі 219773 грн. (а.с. 37); відповідно до ухвали від 23 лютого 2009 року по справі № 2а-486/09/0570, виконання постанови суду від 9 лютого 2009 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 12399682 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом рівними частками по 103330,68 грн. щомісячно (а.с. 38); відповідно до ухвали від 8 травня 2009 року по справі № 2а-179/09/0570, виконання постанови суду від 16 грудня 2008 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 6627891,98 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом сплати рівними частками по 55232 грн. щомісячно (а.с. 39); відповідно до ухвали від 13 травня 2009 року по справі № 2а-4945/09/0570, виконання постанови суду від 15 квітня 2009 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 122775 грн. було розстрочено строком на 120 місяців шляхом сплати рівними частками по 122774 грн. щомісячно, починаючи з травня 2009 року по грудень 2018 року, а з січня 2019 року по квітень 2019 року включно по 122775 грн. (а.с. 40); відповідно до ухвали від 24 травня 2010 року по справі № 2а-4970/10/0570, виконання постанови суду від 6 квітня 2010 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5764288 грн. було розстрочено строком на шість місяців шляхом сплати рівними частками по 960714,70грн. щомісячно, починаючи з червня 2010 року по жовтень 2010 року, а у листопаді 2010 року 960714,50 грн. (а.с. 41); відповідно до ухвали від 21 червня 2010 року по справі № 2а-9131/10/0570, виконання постанови суду від 28 квітня 2010 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 6285953 грн. було розстрочено строком на 60 місяців шляхом сплати рівними частками по 30000грн. щомісячно, починаючи з 15 липгя 2010 поку по 15 грудня 2012 року, а 15 січня 2015 року по 15 травня 2015 року щомісячно по 179531,77 грн., а у червні 2015 року остаточно 179531,62 грн. (а.с. 42); відповідно до ухвали від 14 липня 2010 року по справі № 2а-12385/0570, виконання постанови суду від 17 червня 2010 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 10184422 грн. було розстрочено строком на 60 місяців шляхом сплати рівними частками, починаючи з травня липня 2010 року по червень 2015 року, відповідно до графіку (а.с. 45); відповідно до ухвали від 31 серпня 2010 року по справі № 2а-15851/10/0570, виконання постанови суду від 8 липня 2010 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5707549 грн. було розстрочено строком на 60 місяців шляхом сплати рівними частками по 30000 грн. щомісячно, починаючи з 15 вересня 2010 року 15 грудня 2012 року, а з 15 січня 2013 року по 15 серпня 201 року включно по 152110,91грн. (а.с. 44-45); відповідно до ухвали від 30 вересня 2010 року по справі № 2а-18548/10/0570, виконання постанови суду від 2 вересня 2010 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 8837954грн. було розстрочено строком на 60 місяців шляхом сплати рівними частками по 30000 грн. щомісячно, починаючи з 15 жовтня 2010 року по 15 грудня 2012 року, а з 15 січня 2013 року по 15 вересня 2015 року включно по 243271,34 грн. (а.с. 46); відповідно до ухвали від 29 вересня 2010 року по справі № 2а-20201/10/0570, виконання постанови суду від 16 вересня 2010 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 6261493 грн. було розстрочено строком на 60 місяців шляхом сплати рівними частками по 30000 грн. щомісячно, починаючи з жовтня 2010 року по грудень 2013 року, а з січня 2013 року по грудень 2014 року по 242452,04 грн., з січня 2015 року по вересень 2015 року по 242452,04 грн. (а.с. 47); відповідно до ухвали від 15 жовтня 2010 року по справі № 2а-21180/10/0570, виконання постанови суду від 23 вересня 2010 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 10910516 грн. було розстрочено строком на 60 місяців відповідно до графіку (а.с. 48); відповідно до ухвали від 29 листопада 2010 року по справі № 2а-23333/10/0570, виконання постанови суду від 25 жовтня 2010 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 12724360 грн. було розстрочено строком на 84 місяця шляхом сплати рівними частками по 30000 грн. щомісячно, починаючи з 15 листопада 2011 року по 15 грудня 2013 року, а з 15 січня 2014 року по 15 жовтня 2017 року включно по 251833,91грн. (а.с. 49-50); відповідно до ухвали від 9 грудня 2010 року по справі № 2а-25731/10/0570, виконання постанови суду від 19 листопада 2010 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 21087285,67 грн. було починаючи з січня 2011 року по грудень 2011 року по 30000 грн. щомісяця, з січня 2012 року по листопад 2012 року по 30000 грн. щомісячно, а у грудні 2012 року 339454,77 (а.с. 52).

Постанови та ухвали Донецького окружного адміністративного суду вступили в закону силу, тому факт розстрочення податкового зобовязання з податку на додану вартість не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем провадились сплати платіжними дорученнями зобовязання з податку на додану вартість з призначенням платежу: за рішенням суду про розстрочення податкового зобовязання, із вказанням граничного строку сплати. (а.с. 102-152).

Також самостійне погашення податкового зобовязання підтверджується графіками погашення розстроченого податкового боргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» з податку на додану вартість по відповідним деклараціям.

Таким чином, суми податкових зобовязань, які виникли згідно поданих позивачем декларацій та ухвал суду про розстрочення виконання рішень, були сплачена без порушень строків сплати.

Відповідно до п. 1.5 Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 вересня 2001 р. N 378, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2001 р. за N 912/6103 (який діяв на час виникнення правовідносин), розстрочення податкових зобов'язань - надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.

Згідно до п. 3.9 Порядку, якщо договір про розстрочення (відстрочення) укладається пізніше дня прийняття відповідного рішення, то таке рішення є підставою для скасування пені та штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, сума якого підлягає відстроченню (розстроченню), за період з початку дії розстрочки (відстрочки) до дати підписання договору.

Скасування штрафних санкцій здійснюється в установленому порядку.

Оскільки постанови та ухвали Донецького окружного адміністративного суду про розстрочення виконання постанов про стягнення податкового зобовязання з податку на додану вартість набрали законної сили, суд вважає, що у податкового органу не має підстав для нарахування штрафних санкцій.

Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, оскільки платник податків Державне підприємство «Добропіллявугілля» сплачував суми податкового зобовязання з податку на додану вартість відповідно до наданих судом розстрочень, тому у податкового органу не було передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій були прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000681520/0, прийняте Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією, про визначення Державному підприємству «Добропіллявугілля» суми штрафних санкцій в розмірі 18009,39 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000691520/0, прийняте Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією, про визначення Державному підприємству «Добропіллявугілля» суми штрафних санкцій в розмірі 655163,65 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 00007081520/0, прийняте Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією, про визначення Державному підприємству «Добропіллявугілля» суми штрафних санкцій в розмірі 511539,21 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлений 22 березня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.