Постанова № 14422618, 22.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16»березня 2011 р. Справа №Б-39 /137-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників сторін:

кредиторів: від ТОВ «Кріо-Трейд»- Кусяк В.О. за дов. від 08.12.22009 р.; від ПАТ «ВТБ Банк»-Колесніков А.Г. за дов. від 08.04.2010 р.;

боржника представник Бихна О.М. за дов. від 28.12.2009 р.;

розпорядника майна арбітражний керуючий Шишлов О.М. ( ліцензія НОМЕР_1 від 02.11.2010 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора - Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Харківська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк», м. Харків, (вх. № 693Х/2- 7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. по справі № Б-39/137-10,

за заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ», м. Харків, код 33478909,

про банкрутство, -

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2010 р. за заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ» у порядку статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «БВКП «СВ»; призначено проведення підготовчого засідання на 03.11.2010 р.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до боржника.

06.12.2010 р. ухвалою суду за результатами підготовчого зсідання зобовязано боржника ТОВ «БВКП»в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті «Голос України»або «Урядовий курєр»оголошення про порушення даної справи про банкрутство. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шишлова Олександра Миколайовича, ліцензія серії НОМЕР_1 від 02.11.2010 р. Зобовязано розпорядника майна виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Попереднє засідання суду призначено на 24.01.2011 р. (а.с.119-120 т.1).

На виконання вимог вказаної ухвали суду 17.12.2010 р. в газеті «Голос України»№ 239 було опубліковано відповідне оголошення.

24.01.2011 р. до господарського суду розпорядником майна боржника надано реєстр вимог кредиторів, з якого вбачається, що до господарського суду та боржника після публікації оголошення з грошовими вимогами звернулися 10 конкурсних кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. (суддя Швидкін А.О.) затверджено реєстр вимог кредиторів в кількості 9 кредиторів з загальною сумою грошових вимог в розмірі 51940017,52 грн, а саме:

-ДП «Деснел Трейд»- 212016,96 грн;

-ФОП ОСОБА_1 1160769,26 грн;

-ФОП ОСОБА_2 9610326,90 грн;

-ПП «АЗЧ Постач»- 2207519,92 грн;

-ФОП ОСОБА_3- 9675555,32 грн;

-ТОВ «Кріо-Трейд»-1166646,19 грн;

-ПП «ЛСВ МОНОЛІТ»- 369600 грн;

-ПП «СВ»- 2756822,62 грн;

-ПАТ «ВТБ Банк»- 24780760,35 грн.

Визнано розмір неустойки та інших штрафних санкцій ПАТ «ВТБ Банк»та ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, та окремо внесено до реєстру вимог кредиторів у сумі 2241386,90 грн.

Зобовязано розпорядника майна надати до суду реєстр вимог кредиторів згідно ухвали суду у попередньому засіданні.

Визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені в тридцятиденний строк з моменту публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника погашеними.

Зобовязано розпорядника майна визначити розмір кількості голосів кожного кредитора, відповідно до розміру його визнаних грошових зобовязань, які належать йому при прийнятті рішення на зборах кредиторів і довести розмір кількості голосів кожному кредитору протягом 10 днів з дня прийняття цієї ухвали одночасно з повідомленням про час і місце проведення зборів.

Призначено збори кредиторів на 08.02.2011 р.

Зобовязано розпорядника майна, кредиторів боржника відповідно до статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провести збори кредиторів (а.с. 145-147 т.1).

Кредитор - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»в особі Відділення «Харківська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с.130-145 т.4), в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. по справі № Б-39/137-10, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що 08.12.2010 р. в газеті «Голос України»опубліковано оголошення про порушення 20.08.2010 р. господарським судом Харківської області справи № Б-39/98-10 про визнання банкрутом ТОВ «Кріо-Трейд». Ініціюючим кредитором, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, є ТОВ «БВКП «СВ». 08.12.2010 р. У газеті «Голос України»опубліковано оголошення про порушення 20.08.2010 р. господарським судом Харківської області справи № Б-39/100-10 про визнання банкрутом ПП «СВ». Ініціюючим кредитором, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, є ТОВ «БВКП «СВ». Отже, апелянт вважає, що оскільки на час розгляду вимог ТОВ «Кріо-Трейд»та ПП «СВ»не були скасовані ухвали господарського суду про порушення відносно цих підприємств проваджень у справах про визнання банкрутами за заявами ініціюючого кредитора ТОВ «БВКП «СВ», то боржникові ТОВ «БВКП «СВ» було достеменно відомо (оскільки ці вимоги доведені ним у суді) про наявність непогашених вимог ТОВ «Кріо-Трейд»та ПП «СВ»перед ініціюючим кредитором ТОВ «БВКП «СВ»і такі вимоги перевищують суму в 300 мінімальних розмірів заробітної плати, та такі вимоги визнані ТОВ «Кріо-Трейд»та ПП «СВ», та судом. За таких обставин, апелянт вважає, що і керівником ТОВ «БВКП «СВ», і арбітражним керуючим безпідставно визнано однорідні зустрічні вимоги ТОВ «Кріо-Трейд»та ПП «СВ»в сумі 1166646,19 грн та 2756822,62 грн відповідно, натомість зобовязання боржника перед кредиторами припинилися, а вимоги, що виникли з цих зобовязань є погашеними в силу норм ч.1 ст.601 ЦК України.

28.02.2011 р. апелянт надав доповнення до апеляційної скарги, в якому просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. по даній справі та постановити окрему ухвалу відносно недоліків в діяльності арбітражного керуючого Шишлова О.М. та направити її до Управління з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства для вжиття відповідних заходів реагування. Також апелянт просить направити повідомлення до органів внутрішніх справ чи прокуратури щодо дій посадових осіб, які містять ознаки складу злочинів, передбачених статтями 218, 219 Кримінального кодексу України (а.с.50-58 т5).

28.02.2011 р. до Харківського апеляційного господарського суду від кредиторів: ПП «АЗЧ Постач», ФОП ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 ТОВ «Кріо-Трейд», ПП «ЛСВ Моноліт», ПП «СВ», ДП «Деснел Трейд», від боржника та від розпорядника майном боржника надійшли відзиви на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Харківська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк», в яких сторони просять апеляційну скаргу банку залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. залишити без змін.

16.03.2011 р. до Харківського апеляційного господарського суду від кредиторів: ПП «АЗЧ Постач», ФОП ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_2 ТОВ «Кріо-Трейд», ПП «ЛСВ Моноліт», ПП «СВ», ДП «Деснел Трейд», від боржника надійшли відзиви на доповнення до апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Харківська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк», в яких сторони просять апеляційну скаргу банку залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. залишити без змін.

Також, в судовому засіданні 16.03.2011 р. боржник та кредитори надали оригінали документів, доданих до заяв про визнання їх грошових вимог, деякі з них були оглянуті судом та апелянтом.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, доповненнях до неї та відзивах на апеляційну скаргу доводи сторін, заслухавши пояснення уповноважених представників апелянта, кредиторів, боржника та арбітражного керуючого, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Приймаючи оскаржувану ухвалу та затверджуючи реєстр вимог кредиторів в кількості 9 кредиторів з загальною сумою грошових вимог у розмірі 51940017,52 грн, суд першої інстанції зазначив, що після публікації оголошення про порушення провадження у справі про визнання ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ»банкрутом, до господарського суду надійшли заяви від кредиторів на загальну суму 54181404,42 грн. Вимоги кредиторів боржником та розпорядником майна були розглянуті на частково визнані на загальну суму 27159257,17 грн., яка включена до реєстру. Вимоги ПАТ «ВТБ Банк»та ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова боржником були відхилені, про що розпорядник майна повідомив заявників.

В оскаржуваній ухвалі також зазначено, що в судовому засіданні судом були розглянуті та перевірені всі кредиторські вимоги, обґрунтованість та правомірність визнання боржником і включення та внесення розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог, які визнані боржником під час розгляду справи. Також, в судовому засіданні були розглянуті спірні вимоги про що винесені відповідні ухвали.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження реєстру вимог кредиторів у тих сумах, що були заявлені. При цьому, розмір неустойки та інших штрафних санкцій ПАТ «ВТБ Банк»та ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова окремо внесені до реєстру вимог кредиторів у сумі 2241386,90 грн.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, вважає їх обгрунтованими та такими, що зроблені у відповідності з вимогами чинного законодавства та фактичними обставинами справи, а тому вважає, що апеляційна скарга ПАТ «ВТБ Банк»не підлягає задоволенню, виходячи з нижчезазначеного. При цьому, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного провадження нею, у відповідності до приписів ст. 101 ГПК України перевірені як наявні у справі, так і додатково подані на вимогу суду апеляційної інстанції докази, з яких встановлено, що всі кредитори, які включені до реєстру, свої вимоги подали у встановлені законом строки.

Щодо вимог Дочірнього підприємства «Деснел Трейд»колегія суддів встановила наступне.

17.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернулось Дочірнє підприємство «Деснел Трейд»з заявою, в якій просило визнати його кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»в сумі 212016,96 грн, які виникли на підставі договору поставки товарів № 0501-10, у звязку з невиконанням боржником взятих на себе зобовязань щодо здійснення оплати на умовах: у продовж 30 днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника ( п.3.2 договору). На підтвердження вимог кредитор надав копію договору, копії видаткових накладних за договором та копію акту звірки ( а.с.91-109 т.4).

Боржник разом з розпорядником майна повністю визнали вимоги ДП «Деснел Трейд»на суму 212016,96 грн та включили до реєстру вимог кредиторів, про що повідомили кредитора повідомленням № 17-23 від 17.01.2011 р. ( а.с.110 т.4).

Перевіривши матеріали заяви та надані до неї докази, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, до якого включені грошові вимоги ДП «Деснел Трейд»у сумі 212016,96 грн.

Щодо вимог ФОП ОСОБА_1 колегія суддів встановила наступне.

17.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернувся ФОП ОСОБА_1 з заявою , в якій просив визнати його кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»в сумі 1160769,26 грн, які виникли на підставі договору поставки б/н від 28.02.2009 р., у звязку з невиконанням боржником взятих на себе зобовязань щодо здійснення оплати на умовах: 100% передоплати або у любий другий спосіб додатково погоджений сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «поставщика». Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок «поставщика»( п. 3.3 договору). На підтвердження вимог кредитор надав копію договору, копії видаткових накладних за договором та копію акту звірки ( а.с.106-132 т.2).

Боржник разом з розпорядником майна повністю визнали вимоги ФОП ОСОБА_1. на суму 1160769,26 грн та включили до реєстру вимог кредиторів, про що повідомили кредитора повідомленням № 17-25 від 17.01.2011 р. ( а.с.133 т.2).

Перевіривши матеріали заяви та надані до неї докази, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, до якого включені грошові вимоги ФОП ОСОБА_1. у сумі

1 160 769,26 грн.

Стосовно посилання апелянта на наявність в матеріалах справи двох договорів поставки з різними датами, укладених між боржником і ФОП ОСОБА_1 а саме, від 28.02.2009 р., який надано до заяви з грошовими вимогами ФОП ОСОБА_1 і від 10.03.2009 р, який надано боржником до заяви про порушення даної справи про банкрутство, колегія суддів зазначає, що у відзиві на доповнення до апеляційної скарги боржник вказав, що під час первинного складання заяви представником боржника було допущено помилку та зазначено невірний договір поставки. Згідно первинної документації боржника за договором поставки б/н від 10.03.2009 р. заборгованість боржника перед кредитором ОСОБА_1 відсутня. Кредитором ФОП ОСОБА_1 в своїй вимозі до боржника було правильно зазначено договір б/н від 28.02.2009 р.

Щодо вимог ФОП ОСОБА_2 колегія суддів встановила наступне.

17.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернувся ФОП ОСОБА_2 з заявою, в якій просив визнати його кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»в сумі 9610326,90 грн. В обґрунтування своїх вимог кредитор посилався на договори поставки № 27/03/08 від 27.03.2008 р., № 16/06/09 від 16.06.2009 р. та № 9 від 09.03.2010 р. у звязку з невиконанням боржником взятих на себе зобовязань щодо здійснення оплати за поставлені партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (кредитора) у продовж 90 банківських днів з моменту поставки товару ( п.3.2 договору). На підтвердження вимог кредитор надав копії договорів, копії видаткових накладних , копії актів звірки ( а.с. 2-87 т.4).

Боржник разом з розпорядником майна повністю визнали вимоги ФОП ОСОБА_2. на суму 9610326,90 грн та включили до реєстру вимог кредиторів, про що повідомили кредитора повідомленням № 17-26 від 17.01.2011 р. ( а.с.88 т.4).

Перевіривши матеріали заяви та надані до неї докази, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, до якого увійшли грошові вимоги ФОП ОСОБА_2. у сумі 9610326,90 грн.

Стосовно посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи вказівки конкретного договору на накладних, що були додані до договору поставки №16/06/09 від 16.06.2009 р. та на відсутність заборгованості за договором №27/03/08 у звязку з тим, що вказано передоплату у накладних до договору, колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але апелянтом не спростовано ані в господарському суді, ані в апеляційній інстанції безпідставність та необґрунтованість вимог ФОП ОСОБА_2 у сумі 9610326,90 грн. Відсутність у накладних посилання на договір, який є дійсним та виконується сторонами, не є підставою для відмови у визнанні вимог цього кредитора. За договором від 27.03.2008 р. накладні містять посилання на передоплату товарами, боржник посилається на помилковість у них, оскільки жодним документом не здійснювалося умов оплати за договором, і тому відомості, що містяться у накладних, не можуть змінювати порядку оплати, за даними бухгалтерського обліку така заборгованість рахується, тому повністю визнана боржником.

Щодо вимог Приватного підприємства «АЗЧ Постач»колегія суддів встановила наступне.

17.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернулося Приватне підприємство «АЗЧ Постач» з заявою, в якій просив визнати його кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»в сумі 2207519,92 грн, які виникли на підставі договору № 01/02/10 від 01.02.2010 р., у звязку з невиконанням боржником взятих на себе зобовязань щодо здійснення оплати на умовах: у продовж 14 днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (кредитора) ( п.3.3 договору). На підтвердження вимог кредитор надав копію договору, копії видаткових накладних за договором та копії актів звірки ( а.с.72-160 т.3).

Боржник разом з розпорядником майна повністю визнали вимоги ПП «АЗЧ Постач» на суму 2207519,92 грн та включили до реєстру вимог кредиторів, про що повідомили кредитора повідомленням № 17-22 від 17.01.2011 р. ( а.с.161 т.3).

Перевіривши матеріали заяви та надані до неї докази, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, до якого увійшли грошові вимоги ПП «АЗЧ Постач» на суму 2207519,92 грн.

Щодо вимог кредитора ФОП ОСОБА_3 колегія суддів встановила наступне.

17.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернувся ФОП ОСОБА_3 з заявою, в якій просив визнати його кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»в сумі 9675555,32 грн, які виникли на підставі договору № 27/02 від 27.02.2009 р про надання послуг, у звязку з невиконанням боржником взятих на себе зобовязань щодо здійснення оплати на умовах: протягом 45 банківських днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі послуг ( п.5.2 договору). На підтвердження вимог кредитор надав копію договору, копії актів приймання передачі послуг за договором, копію акту звірки ( а.с.35-68 т3).

Боржник разом з розпорядником майна повністю визнали вимоги ФОП Куценко Костянтина Івановича на суму 9675555,32 грн. та включили до реєстру вимог

кредиторів, про що повідомили кредитора повідомленням № 17-27 від 17.01.2011 р. (а.с.69 т.3).

Перевіривши матеріали заяви та надані до неї докази, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, до якого увійшли грошові вимоги ФОП ОСОБА_3 на суму 9675555,32 грн.

Стосовно ставлення апелянтом в доповненнях до апеляційної скарги під сумнів доцільність укладання договору № 27/02 від 27.02.2009 р. про надання маркетингових послуг, колегія суддів, з огляду на презумпцію дійсності договору згідно приписів ст. 204 Цивільного кодексу України, зазначає, що у відповідності до приписів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але апелянтом не спростовано ані в господарському суді, ані в апеляційній інстанції безпідставність та необґрунтованість вимоги ФОП Куценко К.І. у сумі 9675555,32 грн.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо Трейд»колегія суддів встановила наступне.

17.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернулося ТОВ «Кріо-Трейд»з заявою, в якій просив визнати його кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»в сумі 1166646,19 грн, які виникли на підставі договору поставки № 03/01/07ХА від 03.01.2007 р., у звязку з невиконанням боржником взятих на себе зобовязань щодо здійснення оплати на умовах: перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (кредитора) у продовж 30 банківських днів з моменту поставки товару ( п.6.1 договору). На підтвердження вимог кредитор надав копію договору, копії видаткових накладних за договором та копію акту звірки ( а.с.113-124 т.4).

Боржник разом з розпорядником майна повністю визнали вимоги ТОВ «Кріо-Трейд» на суму 1166646,19 грн та включили до реєстру вимог кредиторів, про що повідомили кредитора повідомленням № 17-21 від 17.01.2011 р. ( а.с.125 т.4).

Перевіривши матеріали заяви та надані до неї докази, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про визнання грошових вимог ТОВ «Кріо-Трейд» на суму 1166646,19 грн.

Щодо вимог Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт»колегія суддів встановила наступне.

17.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернулося Приватне підприємство «ЛСВ Моноліт»з заявою, в якій просило визнати його кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»у сумі 369600,00 грн, які виникли на підставі договору № 3009-10/03 на надання послуг з розробки програмного забезпечення від 30.09.2010 р., у звязку з невиконанням боржником взятих на себе зобовязань щодо здійснення оплати на умовах: оплати вартості розробки програми шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Розрахунок замовника (боржника) з виконавцем (кредитором) за розробку програми виконується у строк не пізніше 10 банківських днів після підписання сторонами акту прийому передачі виконаних робіт на підставі виставленого рахунку на оплату розробки програми ( п. 4 договору). На підтвердження вимог кредитор надав копію договору, копії актів здачі-приймання наданих послуг; копію акту звірки за договором ( а.с.136-147 т.2).

Боржник разом з розпорядником майна повністю визнали вимоги ПП «ЛСВ Моноліт» на суму 369600,00 грн та включили до реєстру вимог кредиторів, про що повідомили кредитора повідомленням № 17-24 від 17.01.2011 р. ( а.с.148 т.2).

Перевіривши матеріали заяви та надані до неї докази, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, до якого включені грошові вимоги ПП «ЛСВ Моноліт» на суму 369600,00 грн.

Стосовно посилання апелянта на неправомірність укладеного договору № 3009-10/3 від 30.09.2010р, а саме, на те, що даний договір є удаваним, спрямований лише на нарощування кредиторської заборгованості боржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріалами справи не підтверджено, і апелянтом не доведено, що спірний договір було оскаржено та визнано судом недійсним.

Щодо вимог Приватного підприємства «СВ»колегія суддів встановила наступне.

17.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернулося Приватне підприємство «СВ»з заявою, в якій просило визнати його кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»в сумі 2756822,62 грн, які виникли на підставі договору поставки № 01/10/08-1 від 01.10.2008 р. та договору консультаційних послуг № 05/1-10 від 05.01.2010 р., у звязку з невиконанням боржником взятих на себе зобовязань щодо здійснення оплати на умовах: оплати поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (кредитора) у продовж 14 днів з моменту поставки товару за договором від 01.08.2008 р. та на умовах передоплати 100% виконавцю (кредитор) за надані послуги грошову суму у розмірі 810000 грн ( п.4.1 договору від 05.01.2010 р.). На підтвердження вимог кредитор надав копії договорів, копії видаткових накладних, копію акту прийому передачі послуг по договору № 05/01-10 від 05.01.2010 р. актів здачі-приймання наданих послуг за договором № 01/10/08-1 від 01.10.2008 р.; копії актів звірки за договорами ( а.с.2-31 т.3).

Боржник разом з розпорядником майна повністю визнали вимоги ПП «СВ» на суму 2756822,62 грн та включили до реєстру вимог кредиторів, про що повідомили кредитора повідомленням № 17-20 від 17.01.2011 р. ( а.с.132 т.3).

Перевіривши матеріали заяви та надані до неї докази, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, до якого включені грошові вимоги ПП «СВ» на суму 2756822,62 грн, оскільки вони підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про безпідставність визнання вимог кредитора ПП «СВ», не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки у відповідності до приписів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте апелянтом не спростовано ані в господарському суді, ані в апеляційній інстанції безпідставність та необґрунтованість вимог ПП «СВ»у сумі 2756822,62 грн.

Щодо вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»колегія суддів встановила наступне.

11.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернулося ПАТ «ВТБ Банк»з заявою, в якій просило визнати його кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»в сумі 26928718, 15 грн; вимоги заявника Виникли на підставі Генеральної угоди № 169 від 02.04.2008 р.; в розвиток цієї Генеральної угоди, між сторонами було укладено договори про відкриття кредитної лінії: 02.04.2008 р. № 169-Ю/1; 07.04.2008 р. № 169-Ю/2; 09.04.2008 р. № 169-Ю/3; 17.04.2008 р. № 169-Ю/4. Крім того, 22.05.2008 р. між ВАТ «ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк та ПП «СВ»була укладена Генеральна угода № 178. В розвиток цієї Генеральної угоди, в то же день між сторонами було укладено договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 178-Ю/1. В забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором № 5 22.05.2008 р. між кредитором та ТОВ «БВКП «СВ»було укладено договір іпотеки № 178-П/4, відповідно до умов п.1 якого боржник поручився перед кредитором за виконання позичальником своїх зобовязань у повному обсязі за кредитним договором ( а.с. 2-75 т.2).

Боржник разом з розпорядником майна відхилили вимоги банку, посилаючись на те, що заявником не надано доказів перерахування грошових коштів ПП «СВ»та ТОВ «БВКП» «СВ»за генеральною угодою № 178 від 22.05.2008 р. ( а.с.77-79 т.2).

Місцевий господарський суд, розглянувши спірні вимоги банку, ухвалою від 24.01.2011 р. прийняв рішення про визнання грошових вимог ПАТ «ВТБ Банк»в розмірі 26928718,15 грн, з яких 24780760,35 грн підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, 2 147 957,80 грн підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо ( а.с. 148-149 т.1).

Оскаржуваною ухвалою затверджено реєстр вимог кредиторів до ТОВ «БВКП»«СВ», зокрема вимоги ПАТ «ВТБ Банк»у сумі 24780760,35 грн та визнано розмір неустойки та інших штрафних санкцій на суму 2147957,80 грн та постановлено внести їх до реєстру вимог кредиторів окремо.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор надав докази перерахування грошових коштів відповідно до меморіальних ордерів з призначенням платежу: надання кредиту ПП «СВ»згідно кредитного договору № 178-Ю/1 від 22.05.2008 р. та надання кредиту ТОВ «БВКП «СВ»згідно кредитного договору № 169-Ю/4 від 17.04.2008 р. Надані документи підтверджують вимоги кредитора.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів, до якого включені грошові вимоги ПАТ «ВТБ Банк» у сумі 24780760,35 грн, визнано розмір неустойки та інших штрафних санкцій на суму 2147957,80 грн, та постановлено окремо внести їх до реєстру вимог кредиторів.

Щодо вимог ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова колегія суддів встановила наступне.

13.01.2011 р. до господарського суду Харківської області у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом»звернулася ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з заявою, в якій просила визнати її кредиторські вимоги до ТОВ «БВКП «СВ»у сумі 93429,10 грн на підставі податкових повідомлень рішень № 0000342350 від 11.02.2010 р. на загальну суму 87120,45 грн та № 0000332350 від 11.02.2010 р. на загальну суму 6308,65 грн, що були направлені платнику поштою та отримані ним у відповідності до поштового повідомлення 15.02.2010 р.( а.с.95 -104 т.2).

Боржник разом з розпорядником майна відхилили вимоги податкової інспекції, посилаючись на те, що заявник є поточним кредитором.

Місцевий господарський суд, розглянувши спірні вимоги податкової інспекції, ухвалою від 24.01.2011 р. прийняв рішення про визнання грошових

вимог ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова в розмірі 93429,10 грн та внесення їх до реєстру вимог кредиторів окремо ( а.с. 150-151 т.1).

Перевіривши матеріали заяви та надані до неї докази, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, до якого включені грошові вимоги ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова у сумі 93429,10 грн та внесені до реєстру вимог кредиторів окремо.

Під час апеляційного провадження апелянтом у якості заперечень проти визнання вимог кредиторів ПП «СВ»та ТОВ «Кріо-Трейд»посилався на те, що, враховуючи, що у відношенні зазначених підприємств порушені справи про банкрутство, тому між боржником та цими кредиторами існують зустрічні однорідні зобовязання, колегія суддів зазначає, що здійснюючи відповідні посилання, апелянт, в свою чергу, не навів жодних правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час апеляційного провадження нею було встановлено, що між вказаними сторонами дійсно існують зустрічні однорідні зобовязання та що такі зобовязання не були припинені шляхом зарахування.

Ст. 601 ЦК України та ст. 203 ч. 3 ГК України передбачено, що зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, яке можливе за заявою однієї із сторін.

Тобто, за змістом вказаних статей, для припинення зобовязання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно наявність заяви хоча б однієї із сторін таких зобовязань, та таке зарахування не може здійснюватись автоматично або за ініціативою суду.

Таким чином, зважаючи на підтвердженість вимог кредиторів наявними у справі доказами, відсутність заперечень з боку інших кредиторів, розпорядника майна та боржника та відсутність доказів та підтвердження здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості вимог ПП «СВ»та ТОВ «Кріо-Трейд»та правомірності їх включення до реєстру вимог кредиторів, а заперечення апелянта вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта щодо неналежного виконання розпорядником майна покладених на нього Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»обовязків не підтверджується матеріалами справи, оскільки ним виконані усі вимоги ухвали господарського суду від 06.12.2010 р. за результатами підготовчого засідання, а саме, у звязку з опублікуванням у газеті «Голос України» оголошення про порушення даної справи про банкрутство боржника розпорядником майна разом з боржником розглянуті вимоги кредиторів, які звернулися до них та до суду у встановленому порядку, розпорядником майна повідомлено кредиторів про розгляд вимог, складено реєстр вимог кредиторів, який надано до господарського суду.

Статтями 3-1 та 13 Закону про банкрутство встановлено разом з іншими такі обовязки як здійснення розпорядником майна аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарному ринку, а також виявлення ознак фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства. Але, на думку колегії суддів, відсутність такого аналізу на момент розгляду вимог кредиторів у попередньому засіданні не є підставою для висновку про неналежне виконання розпорядником майна своїх обовязків та не є підставою для надіслання окремої ухвали до державного органу з питань банкрутства. Здійснення повного аналізу господарської діяльності та надання його до господарського суду буде мати значення саме під час проведення засідання суду, на якому буде прийнято рішення про введення процедури санації або ліквідації, або про затвердження мирової угоди.

Під час апеляційного провадження апелянт наполягав на тому, що розпорядник майна зобовязаний під час розгляду вимог кредиторів зясувати питання щодо виконання сторонами договорів, питання щодо економічного ефекту для боржника від договорів тощо. Але, таких вимог до розпорядника майна Закон про банкрутство не зазначає, на думку колегії суддів, розпорядник майна разом з боржником повинні при розгляді вимог кредиторів перевірити обґрунтованість грошових вимог кредиторів на підставі наданих ними до заяви первинних документів, а також на підставі даних бухгалтерського обліку боржника.

До того ж, колегія суддів зазначає, що в силу положень ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, тобто, правочин (а саме, укладені між боржником та кредиторами договори) є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено під час апеляційного провадження, укладені між боржником та кредиторами договори, наявність правовідносин за якими і стала підставою для включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів, не визнані недійсними у встановленому законом порядку, а відтак, є чинними.

За таких обставин, як у суду першої, та і у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави ставити під сумнів факт наявності правовідносин між сторонами цього договору.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали за результатами попереднього засідання по даній справі, тому ухвала господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. у справі № Б-39/137-10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99 ч.1 ст.101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу кредитора - Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Харківська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. у справі №Б-39/137-10 за результатами попереднього засідання - залишити без змін.

Справу № Б- 39/137-10 направити на подальший розгляд до господарського суду Харківської області на стадію розпорядження майном боржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови складено 21.03.2011 р.