Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2011 № 10-01-05-14-08/2820
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Дзюбка П.О.
суддів:
За участю представників:
від АТД “Колос”:
Гусятинський М.В. голова комітету кредиторів
від прокуратури:
Карпенко Н.М. (посв. НОМЕР_1 від 18.01.2007р.)
від ініціюючого кредитора : не зявились
від ОСОБА_3
ОСОБА_4 дов. №18 від 08.02.2014р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.10.2009
у справі № 10-01-05-14-08/2820 ( .....)
за позовом Державна податкова інспекція у Лиснянському районі Черкаської області
до Відкрите акціонерне товариство "Почапинський цукровий завод"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.10.2009 року у справі № 10-01-05-14-08/2820 визнано недійсним договір купівлі продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства банкрута ВАТ “Почапинскьий цукровий завод”, що укладений ліквідатором банкрута та ТОВ “Фрутіс - ленд” 10липня 2006р..
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу.
Розпорядник майна надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив ухвалу господарського суду від 17.10.2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
ДПІ у Лиснянському районі Черкаської області надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу господарського суду від 17.10.2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Голова комітету кредиторів боржника представник Українського аграрного торгового дому “Колос” надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу господарського суду від 17.10.2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Прокуратури не надав суду відзив на апеляційну скаргу, однак, в судовому засіданні просив ухвалу господарського суду від 17.10.2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 27.10.2009р.
Інші визнані в судовому порядку кредитори та учасники провадження у справі не надали відзиви на апеляційні скарги, повноважних представників в судове засідання апеляційної інстанції не направили, причини неявки суду не повідомили, враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідних кредиторів.
Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню із наступних мотивів:
Заявник звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ “Почапинський цукровий завод”.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області 20.05.2002 р. порушено провадження у справі.
23.10.2006 р. прокурор (перший заступник прокурора Черкаської області), здійснюючи конституційну функцію органів представництва органами прокуратури інтересів держави в суді, звернувся до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу, укладеного 10.06.2006 р. від імені товариства-банкрута арбітражним керуючим - бувшим ліквідатором у справі Шкабрієм М.П. та ТОВ „Фрутіс-Лейд” м. Київ (у подальшому тексті „договір” у відмінках).
Заява прокурора мотивована тим, що вказаний договір купівлі-продажу укладений з порушенням вимог чинного законодавства, всупереч інтересів держави, в особі державної податкової інспекції, Пенсійного фонду України, інших кредиторів банкрута, сільської громади с. Почапинці (місцезнаходження банкрута).
Спірний договір укладений в процедурі банкрутства, пов'язаний безпосередньо з ліквідаційною процедурою банкрута.
Вказані у заяві прокурора обставини та підстави визнання цього договору недійсним безпосередньо пов'язані з провадженням у справі про банкрутство. Тому місцевий господарський суд прийшов до висновку, що згідно з ст. ст. 17, 25 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява прокурора підлягає розгляду судом у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою суду від 27.10.2009р. було визнано недійсним договір купівлі продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства банкрута ВАТ “Почапинскьий цукровий завод”, що укладений ліквідатором банкрута та ТОВ “Фрутіс - ленд” 10липня 2006р..
Дана ухвала суду мотивована тим що арбітражним керуючим (ліквідатором) Шкабрієм М.П. не було виконано вимог ст. 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме останнім до підписання договору купівлі продажу від 10.07.2006р. не було надано комітету кредиторів належним чином оформленого висновку про вартість та склад майна. При цьому, місцевий суд зазначає, що 03.07.2006 р. комітет кредиторів прийняв рішення про призупинення рішення комітету від 21.06.2006 р. щодо надання згоди на продаж майна та надання доручення ліквідатору на підписання договору купівлі-продажу, яке в свою чергу не містило істотних умов договору купівлі продажу, а тому дії ліквідатора щодо підписання договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу ВАТ “Почапинський цукровий завод” за відсутності на це згоди комітету кредиторів, є порушенням встановленого порядку реалізації майнових активів банкрута, передбаченого ст. ст. 29, 30 Закону. За таких обставин, місцевим господарським судом зроблено висновок про укладення оспорюваного договору з порушенням норм чинного законодавства України ст.ст. 16,28,29,30 Закону та ст. 203 Цивільного кодексу України, що стало підставою для визнання його недійсним.
Однак, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, при неповному зясуванні обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Згідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон).
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частиною 1 ст. 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Частиною 2 ст. 101 ГПК України визначено, що апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Відповідно до матеріалів справи 10.07.2006 р. між ВАТ “Почапинський цукровий завод” та ТОВ “Фрутіс-ленд” укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, яке знаходиться за адресою : Черкаська обл.., Лисянський район, с. Почапинці.
В свою чергу ТОВ “Фрутіс-ленд” було укладено з ОСОБА_3 договір купівлі продажу майна від 12.04.2007р., а саме будівлі заводу №1, що знаходиться з адресою: АДРЕСА_1 та договір купівлі продажу майна від 05.04.2007р., а саме будівлі заводу №1, що знаходиться з адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_3.
Рішенням Лиснянського районного суду Черкаської області від 30.11.2007р. було визнано вищезазначені договори дійсними, при цьому за ОСОБА_3 визнано право власності на будівлі та споруди Почапинського цукрового заводу по АДРЕСА_2, а саме : гараж -А, прибудова-А1, гараж-Б, битовку - Б1, котельню В, заправку Г, будку охорони - Д, незакінчене будівництво Е, незакінчене будівництво Ж, ворота №1, замощення №2 та на будівлю заводу №1 в АДРЕСА_1 а саме: контора адмінбудинок А, прохідна будка охоронника Б, майстерня В, склад П, прибудова П1, склад П2, будівля продуктового цеху П3, приміщення старої контори С.
Згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20901758 №20902176 від 13.11.2008р., що додані до апеляційної скарги, майно, яке визначено в рішенні Лиснянського районного суду Черкаської області від 30.11.2007р. перебуває у приватній власності ОСОБА_3.
Однак, за наявності вищезазначених обставин справи, місцевим господарським судом не було залучено до участі у справі ОСОБА_3 про розгляд заяви Прокурора Черкаської області про визнання недійсним договору купівлі продажу майна цілісного май1нового комплексу від 10.07.2006р.. При цьому, як вбачається з оскаржуваної ухвали місцевий суд не досліджував питання правовстановлюючих документів стосовно спірного майна на момент прийняття даної ухвали.
Таким чином, враховуючи відсутність у матеріалах справи ухвали про залучення місцевим судом до участі у справі ОСОБА_3 про розгляд заяви Прокурора Черкаської області про визнання недійсним договору купівлі продажу майна цілісного майнового комплексу від 10.07.2006р., судом першої інстанції розгляд заяви було здійснено та прийнято оскаржувану ухвалу за відсутністю осіб про права та обов'язки яких було прийнято рішення, які не були залучені до участі у справі, що не були повідомлені належним чином про час та місце засідання суду, що є порушенням положень ст.ст. 42, 43, 44 ГПК України щодо рівності учасників судового процесу, їх змагальності та гласності розгляду господарських справ, а також, відповідно до вимог пунктів 2, 3 ч. 2 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної рішення (ухвали) господарського суду.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в порушення норм матеріального права, а саме ст. 216 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона отримала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконанні роботі, наданні послузі, відшкодувати вартість, того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, судом першої інстанції за умови визнання договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу від 10.07.2006р. при прийнятті оскаржуваної ухвали не було застосовано двосторонньої реституції.
Тому, апеляційний суд скасовує ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.10.2009 р., якою було визнано недійсним договору купівлі продажу майна цілісного майнового комплексу від 10.07.2006р., як таку що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а матеріали справи направити до місцевого господарського суду для розгляду заяви Першого заступника прокурора Черкаської області про визнання недійсним договору купівлі продажу майна цілісного майнового комплексу від 10.07.2006р. з дотриманням вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 92, 94, 99, 102, 103-106 ГПК України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу фізичної особи - ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.07.2006 р. по справі №10-01-05-14-08/2820 задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.07.2006 р. по справі №10-01-05-14-08/2820 скасувати повністю.
3.Матеріали справи № 10-01-05-14-08/2820 направити Господарському суду Черкаської області для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до ВГС України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до апеляційного суду, який прийняв оскаржувану постанову.
Головуючий суддя
Судді
28.03.11 (відправлено)
Судове рішення № 14422506, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 22.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 10-01-05-14-08/2820. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: