Постанова № 14422500, 16.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2011                                                                                           № 6/507

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ткаченка Б.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.05.2010

у справі № 6/507 ( .....)

за позовом                               Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

до                                                   ЗАТ "Укргаз-Енерго"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   зобов"язання вчинити дії та стягнення 100003576,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації «Вінницягаз» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» про зобов’язання підписати реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами позивача за договором №30/66/Тр-07 від 03.01.2007р. за листопад-грудень 2007р. та січень-лютий 2008р.; зобов’язання підписати акти здачі приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу за договором №30/66/Тр-07 від 03.01.2007р. за жовтень-грудень 2007р. та січень-лютий 2008р.; стягнення 14248551,25 грн. основного боргу, 73198757 грн. пені, 5753035,70 грн. пені та штрафу, 4218967,10 грн. інфляційний та 607355,95 грн. трьох процентів річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” 14932669,03 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 434895,73 грн. трьох відсотків річних, 3226626,52 грн. пені, 1184130,41 грн. штрафу та 1000000,00 грн. пені за не підписання актів здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу, 5298,28 грн. державного мита та 64,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” в дохід Державного бюджету несплачені 194,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” суми основного боргу 14248551,25 грн., пені за невиконання грошового зобов’язання у розмірі 4328180,60 грн., суму штрафу у розмірі 1424855,13 грн., інфляційних нарахувань у сумі 5757810,61 грн., три відсотка річних у розмірі 1038488,61 грн., пені за не підписання актів приймання-передачі природного газу у розмірі 73198757,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 у справі №6/507 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” задоволено частково. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 року у справі № 6/507 змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: “Позов задовольнити частково. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” 14248551, 25 грн. боргу, інфляційна складова боргу 5757810,61 грн., 1038488,61 грн. трьох відсотків річних, 100 000 грн. пені, 100 000 грн. штрафу та 100 000 грн. пені за не підписання актів здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу, 544,29 грн. державного мита та 2,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити”. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 року у справі № 6/507 залишено без змін, а апеляційні скарги - залишено без задоволення. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” 272,14 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 р. по справі №6/507, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. по справі №6/507 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2011 р. по справі №6/507 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» у справі №6/507 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. по справі №6/507 скасовано. Справу №6/507 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постанова Вищого господарського суду України від 17.01.2011 р. по справі №6/507 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не обґрунтував та не зазначив у мотивувальній частині постанови, в якій саме частині рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник позивача, в поясненнях наданих у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” суми основного боргу 14248551,25 грн., пені за невиконання грошового зобов’язання у розмірі 4328180,60 грн., суму штрафу у розмірі 1424855,13 грн., інфляційних нарахувань у сумі 5757810,61 грн., три відсотка річних у розмірі 1038488,61 грн., пені за не підписання актів приймання-передачі природного газу у розмірі 73198757,00 грн.

Представник відповідача в поясненнях наданих у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

03.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” (далі – позивач, виконавець) та Закритим акціонерним товариством “Укргаз-Енерго” (далі – відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг з транспортування газу № 30/66/Тр-07 (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов’язався прийняти та протранспортувати природний газ системою розподільних газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання-передачі газу - газорозподільних станцій на магістральних трубопроводах та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України до пунктів призначення - місця входу газопроводу на територію споживача або до точки балансового розмежування газопроводів споживачів для технічної передачі визначеним відповідачем (замовником) та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Об'єднане диспетчерське управління ДК “Укртрансгаз” (ОДУ ДК “Укртрансгаз”) споживачам, здійснювати облік такого газу, а замовник зобов’язався відповідно до умов даного договору оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що виконавець зобов’язаний надати замовнику послуги з транспортування належного замовнику газу в загальному обсязі до 1750000000 куб.м., в тому числі по роках: з 2007 року – по 2011 року 350000000 куб.м. щорічно.

Згідно з п. 4.1. договору надання послуг з транспортування газу оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу.

Відповідно до п. 4.2. договору надання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення оформлюється сторонами шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення.

Сторони зобов’язані підписати акти, зазначені в п. 4.1. та п. 4.2. даного договору, за місяць, у якому фактично виконавець надавав замовникові послуги з транспортування природного газу і послуги з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі призначення, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги. При відсутності зауважень замовник підписує направлені виконавцем акти і в день підписання засобами факсимільного зв’язку надсилає виконавцю. Оригінали актів і зауважень замовник повертає виконавцю не пізніше 15 числа місяця наступного за звітнім (п. 4.3. договору).

Пунктом 4.4. договору встановлено, що акт здачі-прийомки послуг з транспортування газу та акт здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення складаються виконавцем.

Згідно зі ст. 5 договору, тариф на транспортування 1000 куб. м. газу розподільчими газопроводами виконавця становить 63,48 грн. з ПДВ (п. 5.1 договору). Тариф на транспортування газу, зазначений у пункті 5.1 договору, може коригуватися сторонами у разі прийняття рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України шляхом підписання додаткової угоди до даного договору (п. 5.2. договору).

За надання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та в пунктах призначення замовник сплачує на користь виконавця винагороду в розмірі 0,06 грн. з ПДВ за кожну 1000 куб.м. прийнятого в пунктах приймання-передачі та переданого в пунктах призначення споживачам газу з ресурсів замовника (п. 5.3. договору).

Загальна планова розрахункова сума даного договору становить –111195000,00 грн. з ПДВ. Фактична сума даного договору визначається шляхом складання вартості послуг з транспортування протягом строку дії даного договору ( п. 5.4. договору).

На виконання умов вказаного договору виконавець протягом лютого 2007 року – лютого 2008 року надав замовнику послуги з транспортування природного газу на загальну суму 21287569,33 грн.

Надання послуг по транспортуванню в січні-вересні 2007 року позивач підтверджує актами здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу скріплені печатками та підписами замовника – ЗАТ «Укргазенерго» та виконавця – ВАТ «Вінницягаз» (т. 2 а.с. 49-57), зокрема:

-          Акт №УТГ-000018 від 28.02.2007р. на загальну суму 1122276,84 грн.

-          Акт №УТГ-000084 від 31.03.2007р. на загальну суму 709857,89 грн.

-          Акт №УТГ-000084 від 30.04.2007р. на загальну суму 633221,41 грн.

-          Акт №УТГ-000181 від 31.05.2007р. на загальну суму 607318,56 грн.

-          Акт №УТГ-000248 від 30.06.2007р. на загальну суму 636853,34 грн.

-          Акт №УТГ-000426 від 31.08.2007р. на загальну суму 907654,67 грн.

-          Акт №УТГ від 30.09.2007р. на загальну суму 1871832,35 грн.

-          Акт №УТГ від 31.07.2007р. на загальну суму 764586,29 грн.

На підтвердження надання послуг по транспортуванню у період жовтень-грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року, позивачем надані акти здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу підписані тільки виконавцем – ВАТ «Вінницягаз» та не скріплені печатками (т. 2 а.с. 58-62), зокрема:

-          Акт №УТГ від 31.10.2007р. на загальну суму 4518809,36 грн.

-          Акт №УТГ від 30.11.2007р. на загальну суму 3464844,08 грн.

-          Акт №УТГ від 31.12.2007р. на загальну суму 1946107,03 грн.

-          Акт №УТГ від 31.01.2008р. на загальну суму 2435278,38 грн.

-          Акт №УТГ від 29.02.2008р. на загальну суму 1721843,96 грн.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з врахуванням індексу інфляції у сумі 14932669,03 грн., 434895,73 грн. 3% річних, 3226626,52 грн. пені, 1184130,41 грн. штрафу та 1000000,00 грн. пені за не підписання актів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6.2. договору замовник здійснює попередню оплату послуг за даним договором на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику в наступному порядку:

- до 5 числа місяця надання послуг – 40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітний місяць;

- до 15 числа місяця надання послуг – 30% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітний місяць.

Виконавець виставляє замовнику рахунки-фактури на оплату послуг виходячи з планового обсягу, доведеного у встановленому порядку до виконавця через ОДУ ДК «Укртрансгаз».

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі актів зазначених в пунктах 4.1 та 4.2. даного договору, до 12 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, при укладенні договору сторони домовились про наявність такої підстави для здійснення відповідачем розрахунків, як виставлення позивачем рахунків-фактур.

Як зазначає відповідач, останній не отримував від позивача рахунки-фактури на оплату послуг по транспортуванню природного газу за спірний період.

Позивачем не надано доказів в підтвердження факту надсилання відповідачеві рахунків-фактур згідно договору № 30/66/Тр-07 від 03.01.2007р.

Крім того, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні відповідні рахунки-фактури оформлені відповідно до умов договору.

Розділ 6 спірного договору чітко визначає порядок проведення розрахунків між сторонами, зокрема, згідно п. 6.2 договору – остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі актів зазначених в пунктах 4.1 та 4.2. даного договору, до 12 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки вимога про оплату рахунків на оспорювану суму відсутня, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не виконано обумовленого договором обов’язку стосовно визначення належної до сплати суми та, відповідно, виставлення боржнику рахунку. Як наслідок відсутнє порушення договору з боку відповідача.

Частина 4 ст. 612 ЦК України визначає, що прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Останній вважається таким, що построчив, зокрема, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку (ч.1 ст.613 ЦК України).

Умовами п. 6.2 договору саме на позивача покладено зобов’язання по визначенню належної до сплати суми та, відповідно виставлення відповідачу рахунку.

У зв’язку з тим, що позивач не виконав умови договору, не виставив рахунки-фактури виконаних робіт на оплату послуг по транспортуванню природного газу за спірний період, в діях відповідача відсутні ознаки вчинення порушення зобов’язання за договором, не настав момент виникнення у Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» обов’язку зі сплати цієї суми. Тому у позивача відсутні підстави для висунення вимог до відповідача щодо неналежного виконання останнім договірних зобов’язань.

Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 434895,73 грн. трьох відсотків річних, 3226626,52 грн. пені, 1184130,41 грн. штрафу та 1000000,00 грн. пені за не підписання актів здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ГПК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Таким чином, передумовою для стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу є порушення грошового зобов’язання відповідачем.

Враховуючи, що позивачем не доведено порушення ним зобов’язань за договором, підстави для стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних – відсутні.

Тобто, застосування наслідків за невиконання грошових зобов’язань, передбачених ст. 625 ЦК України та ст. 216 ГК України є недопустимим, оскільки порушення основного зобов’язання як такого немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Отже, пеня може бути нарахована та стягнута лише у разі порушення виконання грошового зобов’язання, а сума пені за не підписання актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, що була заявлена позивачем до стягнення не є грошовим зобов’язанням у розумінні ЦК України.

Вищезазначена позиція також викладена і Вищим господарським судом України, зокрема в постанові по справі 41/331-7/713 від 04.10.2010р., постанові по справі №42/147 від 16.12.2008р., постанові по справі №42/178 від 16.12.2008р., постанові по справі №42/181 від 16.12.2008р.

Крім того, позивач звернувся з позовною вимогою про зобов’язання відповідача підписати реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами позивача за договором за листопад-грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року та акти здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу за договором за жовтень-грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року.

Способи захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів визначено статтею 20 Господарського кодексу України.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта приймання-передачі товару за договором про надання послуг.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання реєстрів фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами та актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов’язання утриматись від їх вчинення.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про зобов’язання відповідача підписати реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами та акти приймання-передачі природного газу за договором надання послуг (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи те, що реєстр та акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що оскільки чинним законодавством не передбачено повноважень суду щодо зобов’язання суб’єкта господарювання підписати реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами та акти приймання-передачі природного газу, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Вінницягаз» підлягає частковому задоволенню.

Однак, судова колегія вважає, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації «Вінницягаз» не позбавлене права звернутися з позовом до суду після того, як позивачем буде виконано зобов’язання щодо виставлення відповідачу рахунків-фактур відповідно до п. 6.2 договору № 30/66/Тр-07 від 03.01.2007.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року по справі № 6/507 підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог – стягнення з відповідача на користь позивача 14932669,03 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 434895,73 грн. трьох відсотків річних, 3226626,52 грн. пені, 1184130,41 грн. штрафу та 1000000,00 грн. пені за не підписання актів здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Вінницягаз» задовольнити частково.

2.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» задовольнити.

3.          Рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010р. у справі №6/507 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

4.          Винести в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

5.          В іншій частині рішення залишити без змін.

6.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Вінницягаз» (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24, код ЄДРПОУ 03338649) на користь Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 34003224) 12 750 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

7.          Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

8.          Матеріали справи №6/507 повернути до Господарського суду міста Києва.

9.          Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді