Постанова № 14422471, 24.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2011 № 16/36

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Вербицької О.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

ВДВС: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.02.2011

у справі № 16/36 ( )

за позовом Акціонерне товариство "Укрінбанк"

до СПД - фізична особа ОСОБА_1

ТОВ "Сінніс, ЛТД"

про стягнення 334003,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.02.2011 року у справі № 16/36 у задоволенні скарги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі скаржник, відповідач 1, боржник 1) на дії Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі Соснівське ВДВС Черкаського МУЮ) у справі за позовом Акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" (далі стягував, позивач) до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" (далі боржник 2) про стягнення 334 033,99 грн. - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ухвала місцевого господарського суду винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 24.03.2011 року.

24.03.2011 року на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від скаржника, відповідно до якої останній просить суд розгляд справи перенести у звязку з залученням представника ОСОБА_1 до розгляду іншої справи.

24.03.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції представники Соснівського ВДВС Черкаського МУЮ, стягувача та боржника 1, 2 не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.

Колегією суддів, клопотання скаржника про перенесення розгляду справи відхилено, з огляду на наступне.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому апеляційний господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Крім того, скаржником до апеляційної скарги надано довіреність від 10.02.2011 року № 637, згідно якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 представляти його інтереси.

Також, слід зазначити, що передбачений чинним законодавством процесуальний строк розгляду скарги в апеляційній інстанції, передбачений ст. 102 ГПК України закінчується 25.03.2011 року. В той же час, відповідного клопотання про продовження строку розгляду справи, згідно вимог ст. 69 ГПК України, сторонами надано не було. З урахуванням вищевикладеного, клопотання апелянта визнається судом необґрунтованими.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Черкаської області від 22.02.2010 року у справі № 16/36 за позовом Акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс ЛТД" про стягнення 334 033,99 грн. позов задоволено повністю, а саме: стягнуто солідарно з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД", ідентифікаційний код 22810515, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195 на користь Акціонерного товариства "Український інноваційний банк", в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" 281 581,10 грн. боргу по кредиту, 22 028,91 грн. процентів за користування кредитом за період з 01.08.2009 року по 23.12.2009 року, 29 677,89 грн. пені по кредиту за період з 23.06.2009 року по 23.12.2009 року та пені по процентах в сумі 716,09 грн. за період з 01.09.2009 року по 23.12.2009 року, 3 340,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.03.2010 року господарським судом Черкаської області було видано наказ про примусове виконання рішення суду, який 13.07.2010 року було отримано Центральним відділом ДВС Черкаського МУЮ із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.

Центральний відділ ДВС, як орган ДВС, який має виконати рішення суду, позивачем було обрано на підставі ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що право вибору органу ДВС для виконання рішення суду належить стягувачу.

15.07.2010 року головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС Душкою В.П. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа). В постанові державний виконавець послався на ст. 116 ГПК України, як причину відмови у відкритті провадження та прийняття виконавчого документу до провадження, мотивуючи тим, що виконавчий документ пред'явлений до виконання з резулятивною частиною, в якій вказано два боржника з різними адресами місця виконання рішення, вказуючи, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

02.08.2010 року позивачу було видано ще один примірник судового наказу для направлення наказів в ті органи ДВС, на території яких зареєстровані солідарні відповідачі.

Також, 02.08.2010 року Соснівським відділом ДВС було відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню боргу з ФОП ОСОБА_1, а 18.08.2010 року Центральним відділом ДВС було відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню боргу з ТОВ "Сінніс, ЛТД", в зазначених постановах зазначено, що борг стягується з боржників солідарно.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників (ч. 4 ст. 11 вищевказаного Закону).

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна (ч. 1 ст. 20 Закону).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, реалізуючи своє право, стягувач, у відповідності до вимог чинного законодавства, звернувся до Соснівського ВДВС Черкаського МУЮ та Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ про солідарну відповідальність боржників.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку судом першої інстанції правомірно видано стягувачу два примірники наказу для предявлення до різних органів ДВС, в розумінні ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідного відкриття виконавчих проваджень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 13 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 (далі - Інструкція), дані стосовно виконавчих документів, що надійшли до органу державної виконавчої служби, та подальшого виконання відкритих виконавчих проваджень підлягають обов'язковому занесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відповідно до вимог Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень. Дані вносять з моменту впровадження автоматизованої системи "Реєстр виконавчих проваджень". Документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що виключає можливість стягнення всієї суми вказаної в наказі з кожного солідарного боржника.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, контроль за тим, щоб з двох боржників не було стягнуто більше, ніж належить, повинен проводитися всіма учасниками виконавчого провадження - стягувачем, боржниками і органами ДВС.

Що стосується доводів апелянта з приводу неможливості забезпечення належного виконання рішення місцевого господарського суду державними виконавцями у різних виконавчих провадженнях, зокрема, щодо стягнення належної суму з кожного боржника, то колегією зазначається наступне.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.

А тому, доводи апелянта в даній частині є безпідставними.

Судом апеляційної інстанції, також не приймаються доводи скаржника з приводу не зазначення господарським судом Черкаської області розрахункового рахунку Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Згідно ч. 6 ст. 111 Закону боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника в установах банків чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України (ч. 3 ст. 20 Закону).

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам (п.п. 5.1.1, 5.1.3 Інструкції, ст. 50 Закону).

Враховуючи зазначене, доводи апелянта щодо відсутності розрахункового рахунку боржника у виконавчому документі є необґрунтовані.

Також, апелянтом не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України, що постанова про відкриття виконавчого провадження не надходила на його адресу. Крім того, колегія суду вважає за необхідне вказати, що зазначені вище обставини є підставою для поновлення строку на добровільне виконання рішення, а не для скасування постанови.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції, Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно зясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.02.2011 року у справі № 16/36 за скаргою Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на дії Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції у справі за позовом Акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" про стягнення 334 033,99 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 без задоволення.

Справу № 16/36 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді