Постанова № 14422190, 14.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2011                                                                                           № 17/424

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кропивної Л.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився

від відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2010

у справі № 17/424 ( .....)

за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до                                                   Об"єднання співвласників багатоквартиного будинку "Вишняківська 9"

про                                                   стягнення 289646,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (далі – АЕК «Київенерго») звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська 9» (далі – ОСББ «Вишняківська 9») про стягнення 229031,21 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 27660,68 грн. інфляційних збитків, 11595,70 грн. 3% річних, 5327,08 грн. пені, 16032,18 грн. штрафу, 2896,47 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позов вмотивований неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати спожитої теплової енергії за період з 01.01.2009 року по 01.10.2010 року, яка була поставлена позивачем відповідно до умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1310540 від 01.06.2007 року.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2010 р. позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 131522,48 грн. основного боргу, 11595,70 грн. 3% річних, 27660,68 грн. інфляційних збитків, 2564,91 грн. державного мита та 208,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі у частині стягнення 85711,67 грн. основного боргу припинено. В інші частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач до звернення позивача із позовом перерахував 13.10.2010 року 11797,06 грн. в рахунок оплати боргу за спожиту теплову енергію та 85711,67 грн. у процесі розгляду справи, відтак місцевий господарський суд припинив на підставі пункту 1-1 частини 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у частині стягнення з відповідача 85711,67 грн. боргу за використану теплову енергію. Вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 131522,48 грн. місцевий господарський суд визнав обґрунтованими і задовольнив позов.

Водночас, суд першої інстанції не знайшов підстав для стягнення з відповідача штрафу і пені, визначених АЕК «Київенерго» відповідно до ст.231 Господарського кодексу України (далі – ГК України), пославшись на ту обставину, що за змістом даної статті штраф та пеня є видом відповідальності за порушення зобов’язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов’язання. Крім того, як вказав суд першої інстанції, АЕК «Київенерго» не надала доказів своєї приналежності до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Також суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні пені, зауважив, що позивачем не надано доказів укладення сторонами письмового правочину щодо відповідальності ОСББ «Вишняківська 9» у вигляді пені за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії.

Не погоджуючись з мотивами і висновками суду першої інстанції, АЕК «Київенерго» звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати рішення господарського суду попередньої інстанції у частині відмови у стягненні пені та штрафу; прийняти нове, яким позов задовольнити повністю; відшкодувати за рахунок відповідача державне мито за подання апеляційної скарги.

Мотивуючи скаргу, апелянт зазначив, що є суб’єктом господарювання державного сектору економіки і дана обставина підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 р. №794 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України» та рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року у справі №7/649, яке набрало законної сили і яким встановлено приналежність АЕК «Київенерго» до суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Проте, на думку скаржника, суд першої інстанції не звернув на це належної уваги, чим порушив ст.35 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) і прийняв рішення за неповним з’ясуванням обставин справи, що потягло незаконність прийнятого рішення.

Таким чином, вважав апелянт, ним правомірно нараховані штрафні санкції боржнику згідно з приписами ст.231 ГК України, а тому відмова місцевого господарського суду у задоволенні цієї вимоги є неправомірною.

19.01.2011 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуюча суддя – Кропивна Л.В. (доповідач), судді Поляк О.І., Шапран В.В. апеляційна скарга прийнята до провадження. Розгляд справи було призначено на 09.02.2011 року.

Відповідно до Розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/2 від 08.02.2011 року розгляд апеляційної скарги у справі № 17/424 здійснено у наступному складі колегії суддів: Кропивна Л.В. – головуюча суддя (доповідач), Поляк О.І., Рудченко С.Г.

У судове засідання 09.02.2011 року не з’явився лише представник відповідача, який пояснень про причини неявки суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

У зв’язку з цим на підставі пункту 1 частини 1 ст.77 ГПК України розгляд справи відклали на 14.03.2011 року.

Представники сторін не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні 14.03.2011 року, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не направили.

Зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштове повідомлення про вручення відповідачу процесуальних документів апеляційного господарського суду та розписка представника позивача про відкладення розгляду справи, участь сторін у судовому засіданні не визнавалася обов’язковою, вони були попереджені про те, що їх неявка не перешкоджатиме розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнав можливим здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга АЕК «Київенерго» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив Господарський суд міста Києва та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1310540 від 01.06.2007року (а.с.16-32).

Відповідно до частини 1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до умов договору (п.1.1., 2.2.1., 2.3.1.) постачальник зобов’язувався виробити та поставити теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення в період опалювального сезону; гарячого водопостачання – протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до договору, а споживач зобов’язувався отримати її та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії у терміни та за тарифами, визначеними у Додатку №2.

Згідно з пунктом 4.1. договір діяв до 28.05.2008 року. У подальшому у визначеному порядку термін дії договору постачання продовжувався і за останньою редакцією був встановлений до 05.06.2010 року.

Припинення дії договору, як передбачено пунктом 4.10., не звільняє споживача від обов’язку повної сплати за надані послуги.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи (а.с.34-54) позивач за період з 01.01.2009 року по 01.10.2010 року поставив, а відповідач використав (спожив) теплову енергію на суму 656584,80 грн.

Дані обставини доказують факт виникнення у позивача права на одержання оплати за поставлену споживачу теплову енергію, а у відповідача – обов’язку розрахуватися із постачальником.

За вказаний період відповідач частково оплатив поставлену теплову енергію, у зв’язку з чим у нього станом на 01.10.2010 року утворилася заборгованість у розмірі 229031,21 грн., що не заперечувалося сторонами.

З наданих позивачем 29.11.2010 року і 22.12.2010 року у судових засіданнях суду першої інстанції довідок про надходження коштів за спожиту ОСББ «Вишняківська 9» теплоенергію (а.с.88-91, 104-107) вбачається, що споживачем 13.10.2010 року внесено оплату у сумі 11797,06 грн. за теплоенергію згідно договору №1310540 від 01.06.2007 року, яка не була врахована АЕК «Київенерго» при поданні позову. У зв’язку з цим розмір заборгованості споживача за період з 01.01.2009 року по 01.10.2010 року за розрахунком постачальника становив 217234,15 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи (а.с.100, 108), що у процесі розгляду справи у суді першої інстанції відповідач сплатив 85711,67 грн. в рахунок погашення заборгованості за теплову енергію, поставлену йому та спожиту відповідно до умов договору №1310540 від 01.06.2007 року.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірними дії Господарського суду міста Києва стосовно припинення провадження у даній справі у частині стягнення зі споживача основної заборгованості в обсязі 85711,67 грн. згідно з пунктом 1-1 частини 1 ст.80 ГПК України.

Відтак, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що основна заборгованість відповідача на момент розгляду справи становила 131522,48 грн.

За змістом частини 2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин може бути звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи за порушення правил здійснення господарської діяльності при доведені ним тієї обставини, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідач, боржник у зобов’язанні, не довів, що невиконання ним зобов’язання сталося при обставинах, за які він не відповідає, як і не спростував доводів постачальника стосовно заборгованості та не доказав факту належного виконання ним зобов’язання з оплати спожитої ним теплової енергії, яку поставила АЕК «Київенерго».

Враховуючи вище зазначене, а також відсутність у відповідача претензій стосовно поставки позивачем теплової енергії, заперечень щодо вартості спожитої теплової енергії, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог АЕК «Київенерго» щодо стягнення з ОСББ «Вишняківська 9» основної суми боргу за спожиту теплову енергію у сумі 131522,48 грн.

З огляду на наведене та положення частини 1 ст.612 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) відповідач вважається боржником, що прострочив виконання зобов’язання.

Відповідно до частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Київський апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних, інфляційних нарахувань у межах періодів, визначених позивачем, дійшов висновку про задоволення заявлених постачальником вимог в обсязі стягнутих судом першої інстанції 11595,70 грн. 3% річних у період з 01.02.2009 р. по 01.10.2010 р. та інфляційних – 27660,68 грн. у період з 01.02.2009 р. по 01.10.2010 р.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов частково, дійшов висновку, що позивач не належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки і на цій підставі відмовив АЕК «Київенерго» у задоволенні вимог про стягнення 5327,08 грн. пені та 16032,18 грн. штрафу, нарахованих за правилами ст.231 ГК України.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду попередньої інстанції з наступних мотивів.

Пунктом 3 Прикінцевих положень ГК України передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає суб'єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.

До переліку суб'єктів державного сектору економіки, визначених розпорядженнями Кабміну від 12.03.2005 р. № 64-р та від 23.06.2005 р. № 216-р., АЕК «Київенерго» не включено.

За змістом частини 2 ст.22 ГК України до складу суб'єктів господарювання державного сектора економіки належать суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України» від 22 червня 2004 р. № 794 (опублікована в Інформаційному бюлетені НКРЕ, 2004 р., № 7 та Офіційному віснику України, 09.07.2004, № 25) статутний фонд Компанії формується, зокрема, шляхом передачі до нього пакетів акцій, що належать державі у статутних фондах господарських товариств, зазначених у додатку 1.

Згідно з цим додатком до переліку господарських товариств, пакети акцій яких передаються до статутного фонду НАК «Енергетична компанія України» належить АК «Київенерго» (розмір пакету акцій – 50 відсотків плюс одна акція).

При цьому, у пункті 3 вказаної постанови вказано, що пакети акцій у статутних фондах господарських товариств у розмірах, зазначених у додатках 1 та 2 цієї постанови, залишаються у власності держави.

Враховуючи вищенаведене, висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не належить до суб'єктів господарювання державного сектору економіки, є хибним і суперечить постанові Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України» від 22 червня 2004 р. № 794.

Разом з тим, доводи апелянта про порушення судом попередньої інстанції ст.35 ГПК України, який не прийняв до уваги встановленого рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року у справі №7/649 факту належності АЕК «Київенерго» до суб'єктів господарювання державного сектору економіки, судова колегія апеляційного суду вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом вказаної норми повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін, тоді як суб’єктний склад у даній справі та №7/649 є різним.

Відповідно до частини другої ст.231 ГК України якщо порушено господарське зобов'язання, зокрема, строки виконання зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є, поряд з іншим, суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, стягується, якщо інше не передбачено законом чи договором, пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У зв’язку з цим, судова колегія вважає необґрунтованою відмову суду попередньої інстанції у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5327,08 грн. пені та 16032,18 грн. штрафу, нарахованих за правилами ст.231 ГК України, і вважає, що позов підлягав задоволенню у повному обсязі.

Крім того, розмір штрафних санкцій, визначених законом (частина 2 ст.231 ГК України) застосовується незалежно від домовленості про неї сторін договору, тому необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні штрафу і пені з мотивів відсутності між сторонами письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про неповне з’ясування місцевим господарським судом усіх обставин справи, не надання належної правової оцінки наявним у справах доказам, відтак, апеляційна скарга АЕК «Київенерго» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2010 року – частковому скасуванню.

Державне мито за розгляд апеляційної скарги АЕК «Київенерго» покладаються на ОСББ «Вишняківська 9» в силу ст.49 ГПК України.

З огляду на наведене та керуючись ст.ст.33, 34, 35, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задовольнити.

2.          Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2010 року у справі №17/424 у частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені та штрафу на суму 21359,26 грн., задовольнивши у цій частині позов.

3.          Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська 9» (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 9, рахунок 260010104949 в ЗАТ «ПроКредитБанк», МФО 320984, код 34183322) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 260070130718 у ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) 5327,08 грн. пені, 16032,18 грн. штрафу.

4.          В іншій частині рішення залишити без змін.

5.          Стягнути з з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська 9» (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 9, рахунок 260010104949 в ЗАТ «ПроКредитБанк», МФО 320984, код 34183322) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 260070130718 у ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) 106,80 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

6.          Матеріали справи № 17/424 повернути до Господарського суду міста Києва.

7.          Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.03.11 (відправлено)