Рішення № 14421915, 23.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2011 р. Справа № 45/364-10 (н.р. 55/190-10)

вх. № 10945/5-45 (н.р. 7059/5-55)

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Чмелева Н.Н., довіреність від 26.10.2010 року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Мір Снабженія", м. Луганськ

до ТОВ "Венттехсервіс", м. Харків

про стягнення 88094,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2010 року позивач - ТОВ "Мір Снабженія", м. Луганськ, подав позов до суду та просив стягнути з відповідача - ТОВ "Венттехсервіс", м. Харків 70100,65 грн. основного боргу, 6243,35 грн. інфляційних, 2173,53 грн. річних та 9577,32 грн. пені обґрунтовуючи порушенням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору поставки № 18/05/399 від 18 травня 2009 року. Також позивачем до стягнення заявлено державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2500,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2010 року по справі № 55/190-10 позов залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року ухвалу господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2010 року по справі № 55/190-10 скасовано, справу передано на новий розгляд по суті до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 16 грудня 2010 року справа була призначена до розгляду в судовому засіданні на 17 січня 2010 року за № 45/364-10.

23 грудня 2010 року до суду від ТОВ "Венттехсервіс", м. Харків надійшла касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року по справі № 55/190-10.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 грудня 2010 року було провадження у справі 45/364-10 (н. р. 55/190-10) зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Венттехсервіс", м. Харків на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року по справі № 55/190-10.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 січня 2011 року по справі 55/190-10 Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою суду від 21 лютого 2011 року, у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, у відповідності до ст. 79 ГПК України, провадження у справі № 45/364-10 було поновлено і призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 березня 2011 року об 11:00.

02 березня 2011 року до матеріалів справи через канцелярію господарського суду від позивача надійшли пояснення (вх. № 1003 від 02.03.11р.), які долучені судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 09 березня 2011 року представник позивача з"явився, проте вимоги ухвали суду від 21 лютого 2011 року не виконав в повному обсязі.

В призначене судове засідання 09 березня 2011 року представник відповідача не "явився, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 09 березня 2011 року розгляд справи було відкладено на 23 березня 2011 року.

11 березня 2011 року до суду від позивача надійшли додаткові докази по справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання 23 березня 2011 року представник позивача з’явився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в призначене засідання суду не з"явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень не надав, про причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про його отримання 17 березня 2011 року.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 09 березня 2011 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

18 травня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 18/05/399, за умовами якого позивач зобов’язується в порядку та строки, встановлені даним договором, передати у власність відповідача товар, в певній кількості, належної якості та по узгодженій ціні, а відповідач зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п. 6.4 укладеного договору відповідач проводить оплату на умовах відстрочення платежу 60 календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових кошті на поточний рахунок позивача.

Суд критично ставиться на посилання позивача, що строк оплати товару за протоколом розбіжностей від 18 травня 2009 року до договору поставки № 18/05/399 від 18 травня 2009 року складає тридцять календарних днів, оскільки суду не надано доказів в якій саме редакції сторонами узгоджено вищевказаний протокол.

Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання своїх зобов'язань за договором, за видатковими накладними № 335312 від 08.06.2009 року, № 335375 від 08.06.2009 року, № 335386 від 08.06.2009 року, № 338021 від 08.06.2009 року, № 338026 від 08.06.2009 року, № 338030 від 08.06.2009 року, № 338039 від 08.06.2009 року, № 383479 від 10.09.2009 року, № 385361 від 10.09.2009 року та № 383688 від 10.09.2009 року передав, а відповідач на підставі довіреностей, які містяться в матеріалах справи, отримав товар на загальну суму 147100,65 грн. грн., проте, в порушення взятих на себе зобов’язань за договором, провів розрахунок лише частково в сумі 77000,00 грн. Несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 70100,65 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 70100,65 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 70100,65 грн. боргу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем до стягнення заявлено 9577,32 грн. пені, 6243,35 грн. інфляційних та 2173,53 грн. річних.

Відповідно до п. 8.2 договору поставки № 18/05/399 від 18 травня 2009 року, за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі двох подвійних ставок НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь із відповідача 7064,05 пені, 6243,35 грн. інфляційних та 1821,12 грн. річних підлягаючими задоволенню. В решті вимог щодо пені та річних суд відмовляє позивачу у зв’язку з безпідставним пред’явленням до стягнення.

При вирішені питання про розподіл судових витрат, суд вважає оплату послуг адвоката (свідоцтво № 522 від 17.03.1999 року) в сумі 2500,00 грн. такою, що проведена в розмірі, не відповідаючому критеріям розумності, оскільки згідно угоди № 55 від 01.03.2010 року про надання адвокатських послуг, правова допомога полягає не лише в супроводі позовної заяви в суді, а й в супроводі адвокатом виконавчого провадження та всіх пов’язаних з ним дій, а тому, керуючись принципами законності та справедливості, суд покладає ці витрати на відповідача в сумі 700 грн. Решта витрат на послуги адвоката в сумі 1800,00 грн. підлягає віднесенню на позивача.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 852,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Венттехсервіс", 61044, м. Харків, пр. Московський, буд. 257 (в тому числі з р/р 26002016816460 у відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філія м. Харків, МФО 351618, код ЗКПО 31060630) на користь ТОВ "Мір Снабженія", 91047, м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, буд. 2 (р/р 2600401611324 в ЛФ ВАТ "Укрексімбанк" м. Луганськ, МФО 304289, код ЗКПО 31594936) - 70100,65 грн. основного боргу, 7064,05 пені, 6243,35 грн. інфляційних, 1821,12 грн. річних, 852,29 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст рішення по справі № 45/364-10 виготовлений та підписаний 25 березня 2011 року.