Рішення № 14421864, 24.03.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 березня 2011 року

справа № 5020-187/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОДНЕПР»

(вул. Радгоспна, буд. 98, с. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Ноуз»

(пр. Жовтневої Революції, буд. 52, кв. 392, м. Севастополь, 99038)

про стягнення 44 469,27 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Голота Н.В. –юристконсульт по довіреності № 01/11-1 від 01.11.2010 (довіреність у справі),

Від відповідача –Гефман А.В. –представник по довіреності від 15.12.2008 (довіреність у справі).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОДНЕПР»звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Ноуз»про стягнення 60 548,11 грн., у тому числі 28 410,42 грн. основного боргу, 20 991,28 грн. пені, 3% річних у розмірі 3 269,88 грн. та 7 876,53 грн. індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Автономної Республики Крим від 08.12.2010 позовну заяву було прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 01.02.2011, на підставі ст. ст. 15, 17 ГПК України, господарську справу передано за підсудністю до господарського суду міста Севастополя, у зв’язку з тим, що відповідач зареєстрований у місті Севастополі.

Ухвалою суду від 24.03.2011 провадження у справі в частині вимог про стягнення 16 068,85 грн., у тому числі 10 495,64 грн. пені, 3% річних у сумі 1 634,94 грн. та 3 938,27 грн. індексу інфляції, припинено на підставі п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України, у зв’язку з частковою відмовою позивача від позову.

Представник позивача у судовому засіданні надав клопотання № 83 від 23.03.2011, в якому позивач вказав на те, що сума основного боргу відповідачем погашена 15.11.2010 та просив суд стягнути з відповідача 20 991,28 пені, 3% річних у розмірі 3 269,88 грн. та 7 876,53 грн. індексу інфляції.

Проте, у зв’язку з вищевказаною частковою відмовою позивача від позову, представник позивача підтримав позов лише в частині стягнення 10 495,64 грн. пені, 3% річних у розмірі 1 634,94 грн. та 3 928,27 грн. індексу інфляції.

Представник відповідача у засіданні суду з рештою позовних вимог не погодився, однак, контррозрахунків на здійснені представником позивача розрахунки щодо стягнення 10 495,64 грн. пені, 3% річних у розмірі 1 634,94 грн. та 3 928,27 грн. індексу інфляції суду не представив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В :

27.05.2009 між сторонами був укладений договір постачання № 13.

Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов’язувався здійснити поставку, а покупець (відповідач) –прийняти та своєчасно оплатити вартість крабових паличок –імітація з сурими, крабового м’яса, м’яса птиці, креветки, які знаходяться у глибокій заморозці, а також інших продуктів харчування, які знаходяться у глибокій заморозці або є охолодженими, далі за текстом названих товар.

Найменування, сорт, кількість, ціна та інші індивідуально визначені відомості про товар визначаються у товарних накладних, які є невід’ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

У відповідності з п. 3.1. договору вартість товару визначається постачальником у гривнях, включає вартість тари, упаковки, суми податку на додану вартість.

Згідно з п. 3.2. договору сплата вартості товару проводиться шляхом безготівкового (за банківським переказом) розрахунку. Факт сплати покупцем вартості товару підтверджується банківським витягом з банку постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок останнього.

Термін сплати вартості товару не повинен перевищувати 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки, визначеного у п. 2.5. цього договору (п. 3.3. договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі та поставив відповідачу товар на загальну суму 802 500,73 грн., що підтверджено відповідними накладними, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання виконував несвоєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 28 410,42 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідачем погашена у повному обсязі до подачі даного позову до суду та порушення провадження у справі, у зв’язку з чим у позові в частині стягнення 28 410,42 грн. основного боргу повинно бути відмовлено.

Згідно з п. 5.1. договору у випадку порушення термінів оплати, зазначених у п. 3.3. даного договору, за поставлений товар покупець виплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості поставленого, але не оплаченого у строк товару, за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, відповідачу нараховано 10 495,64 грн. пені, які і підлягають стягненню з відповідача.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу нараховано 3% річних у сумі 1 634,94 грн. та 3 928,27 грн. індексу інфляції, які також підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням судових витрат, не розподілених ухвалою суду від 24.03.2011.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 29.03.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Ноуз»(пр. Жовтневої Революції, буд. 52, кв. 392, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 22239233, п/р 26005010017401 у Приморській філії ПАТ «Об’єднаний комерційний банк», МФО 324399, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОДНЕПР»(вул. Радгоспна, буд. 98, с. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005, ідентифікаційний код 24429899, п/р 26000002300104 у ПАТ «АктаБанк», МФО 307394, або на інші рахунки) 16 058,85 грн., у тому числі 10 495,64 грн. пені, 3% річних у розмірі 1 634,94 грн. та 3 928,27 грн. індексу інфляції, а також 160,59 грн. державного мита та 62,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 29.03.2011.