Рішення № 14421796, 22.02.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2011 р. Справа № 5019/68/11

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль” Рівненська обласна дирекція

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_3

про стягнення сумі 668515 грн. 04 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Нікольченко Б.Б. (дов. серії ВМО № 625767 від 14.11.09р.).

Від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Райффайзен банк Аваль” (надалі Позивач) звернулося, в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 (надалі Відповідач) на свою користь заборгованість по кредитному договорі № 010/89-07/962 від 10 грудня 2008 року (надалі Кредитний договір; а.с. 7-13) в сумі 668 515 (шістсот шістдесят вісім тисяч пятсот пятнадцять) грн. 04 коп..

4 лютого 2011 року Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав обґрунтування позовної заяви від 4 лютого 2011 року (а.с. 50), в яких обґрунтовує позовні вимоги та просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість по Кредитному договору станом на 27 грудня 2010 року в сумі 668 515 (шістсот шістдесят вісім тисяч пятсот пятнадцять) грн. 04 коп..

В судовому засіданні від 22 лютого 2011 року представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

1 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав клопотання (а.с. 41) про зупинення провадження по справі № 5019/68/11 до вступу в законну силу рішення суду по справі про визнання додаткової угоди № 010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року (позивач ОСОБА_5, відповідач Рівненська обласна дирекція “Райффайзен банк Аваль”) недійсною.

В судовому засіданні від 1 лютого 2011 року оголошувалася перерва до 7 лютого 2011 року до 12 години 00 хвилин, про що учасники процесу повідомленні під розписку (а.с. 46).

7 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, повторно подав клопотання (а.с. 65) про зупинення провадження по справі № 5019/68/11 до вступу в законну силу рішення суду по справі про визнання додаткової угоди № 010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року (позивач ОСОБА_5, відповідач Рівненська обласна дирекція “Райффайзен банк Аваль”) недійсною.

Ухвалою від 7 лютого 2011 року (а.с. 72-73) суд, з підстав вказаних в ухвалі, відхилив дане клопотання Відповідача.

21 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, втретє подав клопотання (а.с. 78) про зупинення провадження по справі № 5019/68/11 до вступу в законну силу рішення суду по справі про визнання додаткової угоди № 010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року (позивач ОСОБА_5, відповідач Рівненська обласна дирекція “Райффайзен банк Аваль”) недійсною.

Суд наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Вказана вище процесуальна норма передбачає можливість зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи.

Однак, суд зауважує, що з наявних в матеріалах справи доказів та доводів Відповідача не вбачається неможливість вирішення спору по справі № 5019/68/11 без вирішення справи № 2-953/11 (за позовом ОСОБА_5 до Позивача про визнання недійсною додаткової угоди № 010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року). По суті, розгляд Рівненським районним судом Рівненської області вищевказаної справи жодним чином не перешкоджає розгляду справи № 5019/68/11. Водночас, у разі, якщо судове рішення по справі № 2-953/11 змінить певні обставини для справи № 5019/68/11 у майбутньому, то Відповідач матиме право звернутися до господарського суду Рівненської області в порядку статті 114 Господарського процесуального кодексу України (у майбутньому)…

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд відмовляє Відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.

Відповідач в судове засідання від 22 лютого 2011 року не зявився та відзиву на позов не подав. Водночас, 21 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з перебуванням його представника в службовому відрядженні.

Враховуючи те, що Відповідачу давалось достатньо часу для подачі своїх доводів та заперечень стосовно позовних вимог та те, що чинним законодавством не обмежено коло представників, господарський суд Рівненської області відмовляє Відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає можливим розгляд справи без участі Відповідача (представника Відповідача) за наявними у справі матеріалами.

Крім того, суд відхиляє дане клопотання з урахуванням не подачі Відповідачем відзиву, та з урахуванням подачі Відповідачем одразу двох клопотань (про відкладення розгляду справи і про зупинення розгляду справи) суд критично оцінює дані дії відповідача, як дії спрямовані на затягнення судового процесу…

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 10 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого є Позивач, та Відповідачем, було укладено Кредитний договір (а.с. 7-13), відповідно до пункту 1.1. якого, Позивач з 10 грудня 2008 року надає Відповідачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії, а Відповідач зобовязався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Позивачу суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обовязки визначенні цим Кредитним договором.

Згідно пунктів 1.1. та 1.1.2. та 1.2. Кредитного договору, кредитний ліміт становить 512380 (пятсот тринадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп. та призначений на придбання автотранспортного засобу зі сплатою процентної ставки 26 (двадцять шість) відсотків річних.

Відповідно до розділу 4 Кредитного договору, яким визначено умови, порядок та перелік документів необхідних для отримання Відповідачем кредиту та на підставі заяв Відповідача (а.с. 52, 54, 56, 58) Позивач надав останньому кредит в сумі 512380 (пятсот тринадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп., що підтверджується меморіальними ордерами:

- № 1 від 19 грудня 2008 року (а.с. 55) на суму 110380 (сто десять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп.;

- № 1 від 23 грудня 2008 року (а.с. 57) на суму 110000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп.;

- № 1 від 24 грудня 2008 року (а.с. 51) на суму 150000 (сто пятдесят тисяч) грн. 00 коп.;

- № 1 від 25 грудня 2008 року (а.с. 53) на суму 142000 (сто сорок дві тисячі) грн. 00 коп..

Пунктом 1.4. Кредитного договору передбачено, що датою остаточного погашення кредиту є 9 грудня 2018 року.

У відповідності до пункту 5.1. Кредитного договору, Відповідач здійснює погашення нарахованих процентів та частини кредиту щомісячно ануїтетними частинами, розміри та строки сплати яких визначено графіком погашення кредиту та платежів - додаток 1 до Кредитного договору (зворот а.с. 13-15), починаючи з місяця, в якому було здійснено видачу кредитних коштів.

Між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткові угоди № 010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року (а.с. 16; додаток до угоди а.с. 17-18) та № 010/89-07/692/7 від 23 грудня 2009 року (а.с. 19-20; додаток до угоди а.с. 21-22), відповідно до умов яких сторони погодили зміни щодо умов погашення (реструктуризацію) кредиту.

3 березня 2010 року, в звязку невиконанням Відповідачем умов попередній додаткових угод, між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода № 010/89-07/692/8 (а.с. 23-25), якою було змінено графік погашення кредиту.

Відповідач, в порушення умов Кредитного договору, додаткових угод та графіку погашення кредиту, не вчасно виконав взяті на себе зобовязання щодо повернення частин кредиту, в звязку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість по кредиту в сумі 9562 (девять тисяч пятсот шістдесят дві) грн. 04 коп. та заборгованість по відсоткам в сумі 112249 (сто дванадцять тисяч двісті сорок девять тисяч) грн. 56 коп..

Відповідно до пункту 7.1. Кредитного договору: у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем своїх зобовязань за цим Кредитними договором Позивач має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового погашення кредиту Відповідачем у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату предявлення вимоги, включно проценти за кредитом (в тому числі, простроченні проценти), пеню та штрафи відповідно до цього Кредитного договору.

Позивач направляв Відповідачу претензію № 03-001/09-3803 від 26 листопада 2010 року (а.с. 25; доказ отримання претензії Відповідачем зворот а.с. 25), в якій вимагав від останнього сплати заборгованості по кредиту в сумі 550604 (пятсот пятдесят тисяч шістсот чотири) грн. 62 коп., простроченні відсотки за користування кредитом в розмірі 99306 (девяносто девять тисяч триста шість) горн. 58 коп. та пеню в розмірі 6254 (шість тисяч двісті пятдесят чотири) грн. 74 коп.. Вказана претензія залишена Відповідачем без задоволення та відповіді.

Згідно матеріалів справи, станом на 27 грудня 2010 року за Відповідачем перед Позивачем рахується заборгованість по кредиту в сумі 550604 (пятсот пятдесят тисяч шістсот чотири) грн. 62 коп. та по відсоткам в сумі 112249 (сто дванадцять тисяч двісті сорок девять тисяч) грн. 56 коп..

Доказів погашення заборгованості по кредиту та відсоткам Відповідач суду не подав.

На підставі статтей 509, 526, 610-612, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198, 345 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості по кредиту в сумі 550604 (пятсот пятдесят тисяч шістсот чотири) грн. 62 коп. та заборгованість по відсотках в сумі 112249 (сто дванадцять тисяч двісті сорок девять тисяч) грн. 56 коп. ґрунтуються на Договорі та законі та підлягають задоволенню.

Що ж до стягнення решти заборгованості в сумі 5660 (пять тисяч шістсот шістдесят) грн. 86 коп., то суд відмовляє Позивачу в цій часті з огляду на таке…

Як вбачається з тексту позовної заяви, Відповідач на підставі пункту 13.4 Кредитного договору нарахував Відповідачу пеню в розмірі 5660 (пять тисяч шістсот шістдесят) грн. 86 коп. (розрахунок а.с. 64).

Згідно норм чинного законодавства, за своєю правовою природою, пеня є штрафною санкцією (неустойкою), видом забезпечення виконання зобовязання, а не заборгованістю по договору, за невиконання якого ця штрафна санкція застосовується.

Суд зауважує, що хоча Позивач і визначив та нарахував пеню Відповідачу за порушення умов Кредитного договору, зазначивши це в описовій частині позовної заяви, однак в прохальній частині тієї ж позовної заяви та в додаткових обґрунтуваннях позовної заяви Позивач просить стягнути саме заборгованість по Кредитному договору. Водночас, з урахуванням норм чинного законодавства, заборгованістю безпосередньо є: заборгованість по кредиту та по відсоткам нарахованим за його користування, а не штрафні санкції передбачені Кредитним договором.

Відтак в задоволенні позовних вимог щодо стягнення решти заборгованості в сумі 5660 (пять тисяч шістсот шістдесят) грн. 86 коп. слід відмовити.

Частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог, на Відповідача покладаються витрати по державному миту в розмірі 6 628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 54 коп..

У відповідності до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог, на Відповідача покладаються витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 233 (двісті тридцять три) грн. 99 коп..

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3, рівненська область, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерне товариство “Райффайзен банк Аваль” 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909 550604 (пятсот пятдесят тисяч шістсот чотири) грн. 62 коп. заборгованості по кредиту, 112249 (сто дванадцять тисяч двісті сорок девять тисяч) грн. 56 коп. прострочених відсотків, 6 628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 54 коп. витрат по держмиту та 233 (двісті тридцять три) грн. 99 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В задоволені решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 28.02.2011р.

Суддя Василишин А.Р.