Рішення № 14420764, 01.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2011 р. Справа № 3/010-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Союз", м. Київ

до Комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради, м. Бровари, Київська область

про стягнення 133351,23 грн.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Союз" (далі позивач) заявлено позов до Комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради (далі відповідач) про стягнення 133351,23 грн., з яких 100000,00 грн. борг, 10080,00 грн. інфляційні втрати, 3271,23 грн. 3% річних, 20000,00 грн. вартість неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо поставки товару (піску річкового) передплата за який була здійснена в повному обсязі 25.07.08р. та 12.09.08р. згідно рахунку –фактури від 15.07.08р. №55.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.11р. було порушено провадження у даній справі, а її розгляд призначено на 01.02.11р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.11р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 15.02.11р., зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 20.01.11р.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.01.11р. представник позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту майно та грошові кошти боржника. Вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки необґрунтована та не відповідає вимогам статті 66 ГПК України.

15.02.11р. в судовому засіданні господарським судом було оголошено перерву до 01.03.11р.

01.03.11р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи, яке мотивоване відрядженням директора відповідача, який одноособово представляє інтереси Комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради. Вказане клопотання судом залишається без задоволення, як необґрунтоване належними та допустимими доказами, оскільки до останнього не залучено доказів на підтвердження того факту, що директор КП "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради є єдиним представником відповідача, який би міг представляти інтереси відповідача у господарському суді. При цьому, до клопотання не залучено будь-яких доказів на підтвердження того факту, що директор КП "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради перебуває у відрядженні.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, господарський суд,

встановив:

15.07.08р. КП "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради було виставлено ТОВ "Альянс-Союз" рахунок №55 на суму 135000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за 5000 тон піску (копія рахунку в матеріалах справи).

Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 100000,00 грн. (що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок від 25.07.08р. та від 12.09.08р.), призначення платежу: передплата за пісок згідно рахунку-фактури від 15.07.08р. №55

Позивач звернувся до відповідача з листом від 15.12.09р. №67, відповідно до якого просив останнього повернути кошти в сумі 100000,00 грн., так як на момент надсилання вказаного листа пісок відповідачем поставлений не був, а у позивача на вказану дату відсутня виробнича потреба в його поставці (копія листа в матеріалах справи).

08.12.10р. Контрольно-ревізійним відділом м. Бровари і Броварського району було проведено зустрічну звірку взаєморозрахунків відповідача з позивачем за період з 01.01.07р. по 30.11.10р., за результатами якої складено довідку (копія в матеріалах справи). Звіркою встановлено, що за даними оборотно-сальдових відомостей ТОВ "Альянс-Союз" станом на 30.11.10р. обліковувалась дебіторська заборгованість по рахунках з КП "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради в сумі 100000,00 грн., а кредиторська заборгованість станом на 30.11.10 відсутня.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 08.07.10р. №29, відповідно до якого просив останнього повернути кошти в сумі 100000,00 грн., так як на момент надсилання вказаного листа пісок відповідачем поставлений не був, а у позивача на вказану дату відсутня виробнича потреба в його поставці (копія листа в матеріалах справи).

Листом від 18.08.10р. за №63 відповідач повідомив позивача, що останній знаходиться в скрутному фінансовому становищі та не має вільних коштів, при цьому зазначив, що заявлена кількість товару буде поставлена до 31.12.10р.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Приписами частини другої статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач перерахував відповідачу кошти за товар, а останній зобов’язаний поставити. Оскільки відповідач не поставив товар, за який була здійснена передплата, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час, як відповідачем не спростовано факту існування заборгованості перед позивачем в розмірі 100000,00 грн.

Як зазначено вище, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно частини другої та третьої статті 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач відмовився від прийняття виконання боржником зобов’язання і просить кошти сплачені згідно рахунку від 15.07.08р. №55.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Проте, відсотки зазначені в частині третій вказаної статті передбачають їх стягнення відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, правовою природою яких є встановлення їх сторонами договором за користування чужими коштами. Однак, такого договору між сторонами укладено не було.

В той же час, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент виникнення відносин між сторонами, у відповідача не виникло грошового зобов’язання перед позивачем

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 10080,00 грн. інфляційних втрат та 3271,23 грн. 3% річних залишається без задоволення.

Під час вирішення даного спору по суті, господарським судом враховано позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 27.12.10р. у справі №9/67-38 (3-65гс10/45/18).

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 20000,00 грн. штрафу в порядку частини другої статті 231 Господарського кодексу України.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 20000,00 грн. штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) задоволенню не підлягає як необґрунтована та безпідставна, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що відповідач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а порушення ним зобов’язання щодо поставки позивачу піску є порушенням, яке пов'язане з виконанням державного контракту, або виконанням зобов'язання, яке фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 100000,00 грн. боргу.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради (07442, Київська обл., смт. В. Димерка, вул. Комунальна, 6, код ЄДРПОУ 20577569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Союз" (01013, м. Київ, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 30440191) –100000 (сто тисяч гривень) 00 коп. боргу, 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень) 87 коп. державного мита та 176 (сто сімдесят шість гривень) 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В. Лопатін

Дата підписання: 21.03.11р.