ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
УХВАЛА
"22" лютого 2011 р. Справа № 18/168-09
Розглянувши заяву Відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ
у справі за позовом Відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк»,
м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства «Факел», м. Фастів
про стягнення 3007099,86 грн.
Суддя А.Кошик
За участю представників сторін:
Від позивача: Сімонова Є.О.
Від відповідача: Міщенко О.В.
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 20.10.2009 року позовні вимоги ВАТ «ВТБ Банк»в особі Відділення «Київська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»задоволено в повному обсязі та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Факел» за рахунок заставного майна борг в сумі 3 007 099,86 (три мільйони сім тисяч дев’яносто дев’ять) грн., 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення суду №18/168-09 від 20.10.2009 року господарським судом 18.11.2009 року видано відповідний наказ.
29.12.2010 року ВАТ «ВТБ Банк»в особі Відділення «Київська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Ухвалою суду від 05.01.2011 року розгляд заяви призначено на 20.01.2011 року. У судовому засіданні 20.01.2011 року представник відповідача подав відзив на заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення. Розгляд заяви відкладався до 15.02.2011 року. В судовому засіданні 15.02.2011 року оголошувалась перерва до 22.02.2011 року.
В судовому засіданні 22.02.2011 року судом розглянуто заяву про зміну способу виконання рішення суду від 20.10.2009 року у справі 18/168-09 та встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.10.2009 року позов ВАТ «ВТБ Банк»до ВАТ «Факел» задоволено повністю, стягнуто з відповідача 3 007 099, 86 грн. боргу, 25 500,00 грн. держмита та 118,00 грн. інформаційно-технічних витрат.
У резолютивній частині рішення судом вказано спосіб його виконання - за рахунок заставного майна, зокрема, яке було передане боржником в заставу за іпотечним договором від 08.06.2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за спірним кредитним договором.
Рішення господарського суду Київської області від 20.10.2009 року у справі № 18/168-09 набрало законної сили у встановленому законом порядку, на його виконання судом видано наказ від 18.11.2009 року, за яким постановою державного виконавця ВДВС Фастівського МУЮ від 07.12.2009 року відкрито виконавче провадження.
В ході виконавчого провадження виникли обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, як зазначено в рішенні суду від 20.10.2009 року з відповідача стягнуто 3032717,86 грн. боргу за рахунок заставленого майна, однак таке майно є частиною цілісного майнового комплексу, переданого в заставу за відповідним Іпотечним договором, загальна вартість якого складає 20 354 166,00 грн., тобто значно перевищує вартість майна, необхідного для виконання судового рішення.
Заставне майно складається із декількох нежитлових будівель, які пов'язані спільним виробничим призначенням. Ймовірність їх придбання разом є низькою через значну вартість, а окремо кожна з цих будівель не може зацікавити потенційного покупця.
Таким чином, виконання рішення суду у визначений в ньому спосіб ускладнюється через неможливість виділення та реалізації окремого майна вартістю відповідно суми заборгованості.
В підтвердження неможливості виконання судового рішення стягувач зазначив та надав докази, що за наявності майна, достатнього для погашення боргу, судове рішення майже протягом року з моменту відкриття виконавчого провадження з виконання наказу у справі № 18/168-09 не виконане, оскільки жодна особа не виявила бажання придбати заставне майно.
Крім того, стягувачу стало відомо, що фінансовий стан відповідача покращився, про що свідчить виконання останнім своїх грошових зобов’язань перед банком за іншими договорами на значні суми, зокрема, у серпні 2010 року відповідач частково погасив заборгованість за укладеними між ним та ПАТ «ВТБ Банк» договорами кредиту, сплативши у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 376 від 28.01.2009 року 11 140 084,06 грн.
Згідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Як передбачено в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду від 12.09.1996 № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива, зокрема, шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В ході розгляду заяви про зміну способу виконання рішення судом встановлено, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Таким чином, в діях виконавчої служби відсутні порушення прав стягувача, оскільки тривала реалізація заставного майна, однак проведення відповідних виконавчих дій не забезпечило виконання судового рішення у встановлені строки з незалежних від учасників провадження обставин. Зокрема, неможливість виконання судового рішення пов’язана саме з визначеним у ньому способом виконання. Визначений в судовому рішенні спосіб виконання вимагає реалізації заставного майна, що, як вбачається з результатів виконавчого провадження, протягом тривалого часу не призвело до виконання судового рішення.
Боржник в ході розгляду заяви заперечував проти зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі, оскільки виконавче провадження за таким рішенням було закінчено за заявою стягувача, поданою в порядку п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, вважає, що позивач та відповідач втратили процесуальний статус стягувача та боржника у виконавчому провадженні, що з огляду на ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» позбавляє права звернення з відповідною заявою.
Суд не погоджується з такими твердженнями боржника, оскільки заяву подано в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої відповідним право наділені сторони судового процесу на стадії виконання судового рішення.
Крім того, боржник вважає, що закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»позбавляє стягувача права повторного звернення до виконавчої служби з відповідним виконавчим документом, у зв’язку з чим зміна способу і порядку виконання судового рішення не допускається.
Стягувач пояснив, що звертався до виконавчої служби за поверненням виконавчого документа у зв’язку з неможливістю його виконання та з метою надання такого документа до суду для зміни способу його виконання.
В ході розгляду заяви, судом встановлено, що відкликання виконавчого документа не пов’язане з відмовою стягувача від примусового виконання судового рішення у справі № 18/168-09, боржником не надано доказів виконання такого судового рішення. Відкликання виконавчого документу здійснювалось у зв’язку з неможливістю його виконання та з метою заміни визначеного в ньому способу в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України на новий наказ з зазначенням зміненого способу виконання судового рішення.
Відповідні дії стягувача свідчать про його процесуальну безграмотність, однак не можуть бути підставою для звільнення боржника від виконання судового рішення.
Крім того, норми, що регулюють порядок здійснення виконавчих дій не змінюють та не встановлюють чинності судового рішення. Закінчення виконавчого провадження не змінює чинності судового рішення та строку пред’явлення його до виконання. Відповідні особливості виконавчого провадження щодо пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання не стосуються суті заяви і підлягають дослідженню в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України по суті відповідних порушень.
Заявником обґрунтовано та підтверджено обставини, які перешкоджають виконанню судового рішення. За наслідками розгляду заяви судом встановлено наявність підстав для зміни способу виконання судового рішення у справі, оскільки виконавче провадження в межах визначеного ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»не забезпечило виконання судового рішення в зазначений в ньому спосіб з незалежних від стягувача та виконавчої служби обставин. Судове рішення боржником не виконано, тому з метою забезпечення реалізації визначеного в судовому рішенні права позивача на стягнення заборгованості в сумі 3 007 099,86 грн. та відповідних судових витрат, тобто досягнення постановленого в рішенні результату, суд вважає за можливе змінити спосіб його виконання зі звернення стягнення на визначене майно на стягнення присуджених сум.
У виняткових випадках та при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у зазначений в ньому спосіб та порядок, суд, який видав виконавчий документ, відповідно до ст. 121 ГПК України, може змінити спосіб та порядок його виконання.
З огляду на викладене, заява про зміну способу виконання рішення господарського суду Київської області від 20.10.2009 року у справі № 18/168-09 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк»про зміну способу виконання рішення господарського суду від 20.10.2009 року у справі № 18/168-09 задовольнити.
2. Змінити спосіб виконання рішення господарського суду від 20.10.2009 року у справі № 18/168-09, а саме стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Факел»(08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол, код ЄДРПОУ 04601469) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26: код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767) 3 007 099,86 (три мільйони сім тисяч дев’яносто дев’ять) грн. боргу, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Кошик А. Ю.
Судове рішення № 14420014, Господарський суд Київської області було прийнято 22.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/168-09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: