Рішення № 14419881, 09.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2010 р. Справа № 5/178-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Типографія “Україна”, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Узин

про стягнення 11101,25 грн.

за участю представників:

позивача:Непорада С.А. дов. від 29.10.2010р.

відповідача:не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Типографія “Україна” (далі Позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення 11101,25 грн., з яких 11000 грн. основного боргу, 101,25 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань щодо здійснення розрахунку за надані послуги по виготовленню поліграфічної продукції.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Позивач по видатковій накладній від 17.03.2010р. № 2402/2/215 надав відповідачу послуги з виготовлення поліграфічної продукції на суму 23830 грн., а відповідач на підставі довіреності від 17.03.2010р. № 1 вказані послуги отримав.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг в сумі 12830 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи ксерокопіями банківських виписок з особового рахунку позивача.

Згідно гарантійного листа, завірена копія якого наявна в матеріалах справи, відповідач зобовязався провести оплату наданих послуг в розмірі 11000 грн. до 20.05.2010р., проте свої зобовязання не виконав.

Позивачем 09.07.2010р. на адресу відповідача була надіслана претензія від 06.07.2010р. № 76/1-юр з вимогою погасити існуючу заборгованість за надані послуги в розмірі 11000 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок позивача у продовж семи днів з моменту одержання вимоги. В підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції позивач надав суду поштовий опис вкладення у цінний лист від 09.07.2010р.

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за надані послуги, в звязку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 11000 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 11000 грн. заборгованості за надані послуги.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, позивач посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми, які за розрахунком позивача складають 101,25 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11000 грн. заборгованості, 101,25 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09161, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Типографія “Україна” (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 46, кв. 20, код ЄДРПОУ 34410368) 11000 (одинадцять тисяч) грн. основного боргу, 101 (сто одну) грн. 25 коп. 3% річних, 111 (сто одинадцять) грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.