Рішення № 14419885, 21.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 р. Справа № 20/007-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавібонд СВ»

до Приватного підприємства «Техноінтер»

про стягнення 6920,46 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Гетьман М.О., довір. № 01-12 від 12.01.2011 р.

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мавібонд СВ»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Техноінтер»(далі - відповідач) про стягнення 6920,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на поставку ПП «Техноінтер» товару на загальну суму 6920,46 грн., який покупцем не був сплачений, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 6920,46 грн. основного боргу, а також відшкодувати 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про технічну фіксацію судового процесу, яке було задоволено судом.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 07.02.2011 р., 21.02.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

У судові засідання 07.02.2011 р., 21.02.2011 р. представник відповідача не з’явився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мавібонд СВ»поставило Приватному підприємству «Техноінтер»товар на загальну суму 6920,46 грн., що підтверджується видатковою накладною № МА-0001046 від 09.11.2009 р.

З наданих представником позивача у судовому засіданні 21.02.2011 р. пояснень слідує, що товар за видатковою накладною № МА-0001046 від 09.11.2009 р. на суму 6920,46 грн. був отриманий особисто директором ПП «Техноінтер»- Магдич Олександром Дмитровичем, про що свідчить його особистий підпис та відтиск печатки підприємства на видатковій накладній, оригінал якої було оглянуто судом.

Проте ПП «Техноінтер» не розрахувалося за поставлений товар.

У зв’язку з неоплатою поставленого товару ТОВ «Мавібонд СВ»направило на адресу ПП «Техноінтер»лист-вимогу № 116-10 від 25.11.2010 р. про оплату заборгованості за товар у сумі 6920,46 грн. протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги.

Відповідь на лист-вимогу отримано не було.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов’язання судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлений товар, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 6920,46 грн., підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Техноінтер»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Залізнична, 97А, код ЄДРПОУ 35046363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавібонд СВ»(01103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35370014) –6920 (шість тисяч дев’ятсот двадцять) грн. 46 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення – 25.02.2011 р.