Рішення № 14419709, 23.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/8823.02.11 За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»

Про                              стягнення 193981,65 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Панталієнко Я.П. (за дов.)                     

Від відповідача           Сухомлин А.О. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося відкрите акціонерне товариство «Дніпронафтопродукт»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»193981,65 грн. заборгованості за договором зберігання №2312/09-22 від 23.12.2009 р., а саме: 180 000 грн. основного боргу, 2641,65 грн. трьох процентів річних та 11340,00 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги зберігання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р. порушено провадження у справі № 17/88 та призначено її до розгляду на 09.02.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. розгляд справи відкладався на 23.02.2011 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          23.12.2009 р. між відкритим акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт»(зберігачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(поклажодавцем) було укладено договір зберігання № 2312/09-22 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) зберігач зобов’язався приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності (далі - Товар), які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою.

          Згідно з пунктом 3.1 Договору послуги за договором вважаються фактично виконаними з моменту підписання акту виконаних послуг, обов’язок по складанню якого покладається на зберігача, за умови фактичного знаходження товару на зберіганні.

          Оплата послуг поклажодавцем здійснюється щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок зберігача на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг) протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами таких актів (пункт 3.2.).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач надав послуги зі збереження майна, а відповідач їх прийняв на загальну суму 180 000,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт згідно з договором зберігання від 23.12.2009 р. № 2312/09-22, підписаними повноважними представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 пункту 946 Цивільного кодексу України передбачено, що плата за зберігання та строк її внесення встановлюються договором зберігання.

Враховуючи, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договорами, оскільки зазначені обставини не спростовані відповідачем по справі, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 180000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за умовами договору оплата проводиться протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури та акту наданих послуг.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині оплати наданих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 2641,65 грн. та збитків від інфляції в сумі 11340,00 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1942,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, рахунок 2600101300822 у ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228, код 31088169) на користь відкритого акціонерного товариства «Дніпронофтопродукт»(49600, м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 11; 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська,11, рахунок 26009132049063 у ЗАТ КБ Приватбанк, МФО 305299, код 03481879) 180 000,00 грн. основного боргу, 11340,00 грн. інфляційних збитків, 2641,65 грн. трьох процентів річних, 1939,82 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 11.03.2011 р.