Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 49/1802.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС –ІНВЕСТКОМПАНІЯ»
Про стягнення 132337,38 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача Луценко А.В. –за дов. № б/н від 01.03.2011
Від відповідача не з’явилися
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 132337,38 грн. заборгованості, що виникла у зв’язку з порушенням умов договору постачання № ДК00012 від 01.01.2010р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 було порушено провадження у справі № 49/18 та призначено розгляд справи на 09.02.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 розгляд справи відкладався на 02.03.2011 у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач в судові засідання 09.02.2011 та 02.03.2011 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/176 від 17.12.2010 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.
Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС» (далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС –ІНВЕСТКОМПАНІЯ»(далі –Покупець) будо укладено договір постачання № ДК00012 (далі –Договір).
Відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах визначених дійсним Договором. Товаром за цим Договором є Товар, зазначений у Накладних Постачальника. У Накладній вказується перелік, що поставляються, і базові ціни на них, а також можуть бути вказані додаткові умови: розмір знижок, додаткові і та обов'язки сторін (п. 1.2 Договору).
Ціна, кількість, асортимент Товару визнаються Специфікаціями та є невід'ємною частиною до цього договору. Загальна вартість товарів, що постачаються за цим договором складається із вартості усіх товарів отриманих по накладним. Вартість Договору визначається як сума накладних на Товар, переданий Покупцю в рамках цього Договору (п. п. 3.1 –3.3 Договору).
Пунктом 3.3 Договору передбачено, Постачальник має право в односторонньому порядку змінити ціни на Товар, повідомивши про це Покупця.
На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу партію товару на загальну суму 132337,38 грн.
Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою, та підписом одержувача на видаткових накладних: № 00Г/19441 від 15.09.2010 року на суму 43 962,75 грн., № 00Г/19808 від 22.09.2010 року на суму 11100,00 грн., № 00Г/20193 від 29.09.2010 року на суму 53 268,25 грн., № 00Г/20253 від 30.09.2010 року на суму 12425,00 грн., № 00Г/20732 від 13.10.2010 року на суму 264,00 грн., № 00Г/20842 від 13.10.2010 року на суму 27984,00 грн., № 00Г/213572 від 22.10.2010 року на суму 11060,00 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи).
Відповідно до п. п. 4.1-4.3 Договору, Покупець сплачує вартість Товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки. Форма оплати за поставлену партію Товару - безготівкова або готівкою в касу Постачальника. Моментом оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок Постачальника.
У позовній заяві позивач вказав, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме на суму 16236,13 грн., а тому має заборгованість перед Позивачем за поставлений товар у розмірі 132337,38 грн., що знайшла своє відображення у підписаному повноважними представниками сторін акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2010р. (копія міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 132337,38 грн.
Факт невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 132337,38 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 1323,37 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-ІНВЕСТКОМПАНІЯ» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32, код ЄДРПОУ 35080975) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС»( 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, 5 (ТРК «Материк»), код ЄДРПОУ 33564369, п/р 26006060286634 в КБ «Приватбанк», м Дніпропетровськ, МФО 305299) 132337,38 грн. заборгованості за договором постачання № ДК00012 від 01.01.2010р., крім того 1323,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А. В. Митрохіна
Дата підписання рішення 07.03.2011
Судове рішення № 14419556, Господарський суд м. Києва було прийнято 02.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 49/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: