Ухвала суду № 14419409, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10.03.11№ 05-5- 18 / 2788 Суддя , розглянувши

позовну заяву Компанії "Четлайн Лімітед" ("Chatline Limited");

до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк";

про визнання правочинів недійсними.

ВСТАНОВИВ:

Пункт 4 статті 63 ГПК України - позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до листа ДКУ № 61-08/1189 від 09.02.2007 року реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095: № рахунку 31110095700011, банк УДК у м. Києві, отримувач ВДК у Шевченківському р-ні м. Києва, МФО 82001, код ЗКПО 26077968

Як вбачається з квитанції № 36 від 24.02.2011, доданого Позивачем як доказ сплати державного мита, Позивачем не вірно вказані реквізити для зарахування державного мита.

Згідно з пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн. Отже, розмір державного мита з позовів немайнового характеру складає 85,00 грн.

Фактично позивачем заявлено 3 вимоги: визнати недійсним Кредитний договір, визнати недійсним Іпотечний договір, а також виключити з Державного реєстру іпотек запис. Однак, як вбачається із квитанції № 36 від 24.02.2011 р., позивачем сплачено державне мито у сумі 85,00 грн., тоді як повинно бути сплачено 255,00 грн. Таким чином, державне мито сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.

Пунк 6 статті 63 ГПК України - не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

На підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві позивачем надані фіскальні чеки №№ 8656, 8657, 8658 від 24.02.2011 р. Проте вказані чеки не можуть вважатися належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, оскільки в графі "Куди" вказаних квитанцій зазначено не ті поштові індекси, які зазначено у тексті позовної заяви..

Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі з дотриманням вимог ст.57 ГПК України, є бланк опису вкладення, який згідно з ч.2 п.78 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

          Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення. До позовної заяви вих. №1 від 21.02.2011 р. додано лише фіскальні чеки без описів вкладення у цінний лист.

На підставі зазначеного суд робить висновок про те, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пункт 10 статті 63 ГПК України - не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві було змінено реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті до Державного бюджету України за кодом 22050003, рахунок –31218264700001, одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ –24262621, банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Києві, МФО –820019.

          Проте з квитанції № 37 від 24.02.2011 р., доданого до позовної заяви як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за іншими реквізитами.

Відповідно до п. 10 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

          Керуючись п.п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В. Мандриченко