Рішення № 14419256, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/51721.02.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

до приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10740,08 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Волчек Н.М. представник за довіреністю № 406/2010 від 28.12.2010 року;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився.

встановив:

Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10740,08 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»та ОСОБА_2 був укладений договір страхування транспортних засобів № 2002216, відповідно до якого закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»зобовязалось відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Hammer», д.н. НОМЕР_1.

3 травня 2007 року в м. Києві на вул. Дніпровська Набережна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Hammer», д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля марки «Skoda»д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Дніпровського району при УДАІ ГУМВС в м. Києві від 03.05.2007 року застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження: деформація правого порогу, правої декоративної дуги, правої задньої дверки, потертості правої дверки, відірвано декоративну накладку задньої дверки.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2007 року ОСОБА_1 визнано, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

3 травня 2007 року страхувальник на виконання умов договору страхування, звернувся до позивача з повідомленням про подію з застрахованим автомобілем, а в подальшому надав письмові пояснення про обставини виникнення ДТП, заяву про виплату страхового відшкодування надав необхідні документи для отримання страхового відшкодування.

Відповідно звіту № Ч10-259 від 09.12.2010 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Hammer», д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, склала 10850,08 грн.

Згідно страхових актів № 1569/07/50/ТР25/00/1 від 21.05.2007 року та № 1569/07/05/ТР25/00/2 від 20.09.2007 року страховик виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 11251,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 446 від 04.06.2007 року, видатковим касовим ордером № 914 від 26.12.2007 року.

Автомобіль марки «Skoda»д.н. НОМЕР_2 був застрахований полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/5113269, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Оптима-лізинг»та приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія».

З метою досудового врегулювання спору, 03.12.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування № 5514/8 про добровільне відшкодування шкоди.

Розрахунок страхового відшкодування:

10850,08 грн. (оцінена шкода) 510 грн. 00 коп. (фрашиза) + 400,00 грн. (вартість транспортування застрахованого автомобіля з місця ДТП, що підтверджується квитанцією № 050510 від 0.05.2007) = 10740,08 грн.

Від вирішення спору в досудовому порядку відповідач ухиляється, тому позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 10740,08 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2010 року порушено провадження у справі № 33/517, розгляд справи призначено на 24.01.2011 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2011 року розгляд справи відкладено на 08.02.2011 року.

У судовому засіданні 08.02.2011 року оголошена перерва до 21.02.2011 року для надання додаткових доказів.

У судове засідання 21.02.2011 року представники відповідача та третьої особи не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча представник відповідача 18.02.2011 року надіслав телеграму про відкладення розгляду справи на інший час.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший час.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

13 жовтня 2006 року закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»та ОСОБА_2 уклали договір страхування транспортних засобів № 2002216, відповідно до якого закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»зобовязалось відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Hammer», д.н. НОМЕР_1.

Підпункт 1.1. договору страхування транспортних засобів № 2002216 від 13 жовтня 2006 року передбачає, що згідно з цим договором страховик приймає на себе обовязок на умовах цього договору відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу.

Згідно п.п 1.2. договору страхування транспортних засобів № 2002216 від 13 жовтня 2006 року обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить чинному законодавству України і повязані з володінням та користуванням транспортними засобами.

Відповідно п.п. 1.3. договору страхування транспортних засобів № 2002216 від 13 жовтня 2006 року перелік транспортних засобів, що приймаються на страхування, страхові випадки, місце страхування та інші умови страхування зазначені в додатку 1 до цього договору.

Згідно п. 2 додатку 1 до договору страхування транспортних засобів № 2002216 від 13 жовтня 2006 року на умовах, що зазначені в договорі та в п. 1 цього додатку, приймаються на страхування транспортний засіб: GMC Hammer H3 2006 р., д.н. НОМЕР_1.

Відповідно п.п. 3.1. договору страхування транспортних засобів № 2002216 від 13 жовтня 2006 року цей договір укладений на 6 років. Зазначений термін дії договору не може бути меншим від строку дії кредитних угод, які страхувальник уклав з вогодонабувачем, узвязку з якими укладено цей договір.

3 травня 2007 року в м. Києві на вул. Дніпровська Набережна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Hammer», д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та та автомобіля марки «Skoda»д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2007 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі пятдесят одної гривні на користь держави.

Відповідно звіту № Ч10-259 автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 09.12.2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Hammer», д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, склала 10850,08 грн.

04 червня 2007 року та 26.12.2007 року здійснено виплату страхового відшкодування в сумі7354,00 грн. та 3897,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 446 та видатковим касовий ордером № 914 відповідно.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Транспортний засіб «Skoda»д.н. НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю GMC Hammer H3 2006 р., д.н. НОМЕР_1, належить товариству з обмеженою відповідальністю «Оптима-лізинг». Останнє уклало з приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія»поліс № ВА/5113269 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідач у відзиві вих. № 257 від 07.02.2011 року зазначає, що право вимоги на суму 7354 грн. 00 коп. виникло у позивача 04.06.2007 року, а строк позовної давності закінчився 05.06.2010 року.

Щодо другої частини страхового відшкодування в розмірі 3897 грн. 40 коп., сплачена позивачем 26.12.2007 року, строк позовної давності закінчився 27.12.2007 року, до можливого порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 6 статті 261 Цивільного кодексу України встановлює, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Оскільки, 26.12.2007 року позивач повністю виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування, тому строк позовної давності, в межах якого позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10740,08 грн. не закінчився.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу GMC Hammer H3 2006 р., д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 5, код ЄДРПОУ 23734213) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, п/р 2650441214 в ПАТ «СЕБ Банк»м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 19411125) суму страхового відшкодування у розмірі 10740 (десять тисяч сімсот сорок)грн. 08 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 107 (сто сім) грн. 40 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 09.03.2011 року.