Рішення № 14419238, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/1801.03.11 За позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Енергосоюз»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Тарасенко К.В. (довіреність № 04 від 06.01.2011р.);

від відповідача: Мірошниченко О.В. (довіреність № 159/11 від 28.02.2011р.).

В судовому засіданні 01 березня 2011 по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Енергосоюз»(відповідач) заборгованості на суму 83448,00 грн. з них пені –51528,00 грн. та штрафу –31920,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків за договором поставки № 422/01-10 від 17 вересня 2010 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений договором строк не здійснив поставку обумовленої сторонами продукції, внаслідок чого, за прострочку термінів поставки продукції, у позивача виникло право на стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 10.02.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 22.02.2011р. За наслідками розгляду справи 22.02.2011р. по справі було оголошено перерву до 01.03.2011р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2010 року між позивачем (надалі –Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту –Постачальник) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 422/01-10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність Покупця установки компресорні стаціонарні типу ЗВШ1,6-2,3/230УХЛ4 з кінцевим тиском 231 кгс/см2, продуктивністю 2,3 м3/хв. з системою керування (ділі - Продукція) та технічними характеристиками Продукції, а Покупець зобов’язується приймати зазначену Продукцію та оплатити за неї грошову суму згідно з умовами Договору.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що кількість Продукції визначена в Специфікації (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до умов Додатку № 1 до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) загальна кількість Продукції (установка компресорна стаціонарна типу ЗВШ 1,6-2,3/230УХЛ4 з кінцевим тиском 231 кгс/см2, продуктивністю 2,3 м3/хв. з системою керування), яку Постачальник зобов’язаний поставити Покупцю складає –2 шт.

Ціна за одиницю Продукції та всієї Продукції визначена у Специфікації (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору ціна всієї Продукції становить 760 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 152000,00 грн., а разом з ПДВ ціна за всю Продукцію становить 912 000,00 грн.

З умов п. 6.1 Договору вбачається, що Постачальник зобов’язаний передати Покупцю визначену Договором Продукцію партіями у строки, визначені Графіком поставки Продукції (Додаток № 2 до Договору), за адресами, вказаними в наданих Постачальнику додатково після підписання Договору рознарядках Покупцю, та за довіреностями, що будуть надані відособленими структурними одиницями Покупця, які виступають одержувачами Продукції.

Додатком № 2 до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) передбачено, що місцем поставки Продукції є Донбаська ЕС, обсяг поставки –2 шт., а кінцевий термін поставки Продукції –вересень.

Покупець оплачує поставлену Продукцію протягом 20-ти банківських днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі поставленої Продукції (п. 3.1 Договору).

Позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за Договором щодо умов графіку поставки Продукції та в строк включно до кінця вересня 2010 року Продукцію Покупцю не поставив.

Судом встановлено, що 14.10.2010р. Покупець звернувся до Постачальника з претензією № 01/02-2/9641 в якій зазначив, що станом на 14 жовтня 2010 року ТОВ «НВК Енергосоюз»не здійснило постачання продукції, у зв’язку з чим Отримувач просив негайно здійснити її поставку (копія претензії в справі).

З матеріалів справи вбачається, що Постачальник передав Отримувачу Продукцію у кількості 1-єї одиниці в жовтні 2010 року, що підтверджується актом прийому–передачі від 28.10.2010р., а Покупець прийняв Продукцію та оплатив її, що підтверджується платіжним дорученням № 6838 (копія акту приймання-передачі та платіжного доручення в справі).

Внаслідок невиконання в повному обсязі відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо поставки Продукції позивачу, Покупець звернувся до Постачальника з претензією № 01/01-1/11241 від 30.11.2010р. з вимогою сплати штрафні санкції за порушення строків поставки Продукції (копія претензії в справі). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем 01.12.2010р. підтверджується чеком про відправку та описом вкладення в цінний лист (копії документів в справі). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму пені та штрафу за порушення строків поставки Продукції на його рахунок не провів.

Судом встановлено, що в грудні 2010 року Постачальник передав Отримувачу іншу частину Продукції у кількості 1 шт., що підтверджується актом прийому–передачі від 24.12.2010р., а Покупець прийняв її та оплатив, що підтверджується платіжним дорученням № 8204 (копія акту приймання-передачі та платіжного доручення в справі).

Так, позивач вказує, що прийнявши від Постачальника Продукцію та в 20-ти денний строк з дати її отримання оплативши Продукцію він належним чином виконав взяті на себе зобов’язання за Договором, однак, відповідач в обумовлений Договором строк (по вересень 2010 року включно) поставку Продукції не здійснив, чи порушив взяті на себе зобов’язання за Договором, внаслідок чого, зважаючи на п. 11.1.1. Договору відповідно до якого за прострочення термінів поставки Продукції Постачальник повинен сплатити Покупцю пеню, а за прострочення поставки понад тридцять днів додатково сплатити та штраф у розмірі 7% за кожен день прострочення, відповідач має сплатити позивачу заборгованість, яка утворилась за порушення строків поставки Продукції та складається із пені та штрафу і становить 83 448,00 грн. з них пені –51 528,00 грн. з якої за першою поставкою Продукції за період з 01.10.2010р. по 28.10.2010р. –12 768,00 грн. (за 28 днів прострочення/0,1%) та за другою поставкою Продукції за період з 01.10.2010р. по 24.12.2010р. –38 760,00 грн. (за 85 днів прострочення/0,1%) і штраф за прострочення поставки Продукції понад тридцять днів в розмірі 7% від вартості ціни Продукції –31 920,00 грн. (розрахунок заборгованості міститься в матеріалах справи).

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання ним зобов’язань по Договору, а відтак, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Дослідивши викладені відповідачем заперечення на позовну заяву суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

Положеннями статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єкта ми господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що умови Договору не повинні змінюватися після його підписання до повного виконання зобов’язань Сторонами.

Таким чином, враховуючи той факт, що підприємництво - це самостійна та на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єкта ми господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а також те, що укладаючи Договір Сторони чітко погодили свої права та обов’язки, в тому числі і обов’язки Постачальника щодо строків поставки Продукції, зважаючи на те, що листом № 04/00-7213 від 27.08.2010р. АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»повідомляло відповідача про виготовлення замовленої останнім продукції, яка була готова до відвантаження, а листом № 04/00-7311 від 02.09.2010р. АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»повідомляв ТОВ «НВК Енергосоюз»про можливість останнім першочергового викупу компресорних установок, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про неможливість Постачальника поставити Покупцю Продукцію в строк передбачений Договором є необґрунтованими (копії листів № 04/00-7213 від 27.08.2010р. та № 04/00-7311 від 02.09.2010р. знаходяться в справі).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 11.1.1. Договору передбачено, що у разі порушення строків поставки Продукції, вказаних в Договорі, Постачальник повинен сплатити Покупцю пеню в розмір 0,1% ціни Продукції, з якої допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від вказаної ціни.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 55 ГПК України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зазначена позивачем ціна позову в частині нарахування пені становить: 51 528,00 грн. з якої за першою поставкою Продукції за період з 01.10.2010р. по 28.10.2010р. –12 768,00 грн. (за 28 днів прострочення/0,1%) та за другою поставкою Продукції за період з 01.10.2010р. по 24.12.2010р. –38 760,00 грн. (за 85 днів прострочення/0,1%), що перевищує розмір пені, обчисленої по подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, відтак, зважаючи на надане суду ст. 55 ГПК України право визначити ціну позову, судом здійснено перерахунок пені, що обчислюється від суми простроченого платежу та не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та становить: 21 881,76 грн. з якої за першою поставкою Продукції за період з 01.10.2010р. по 28.10.2010р. –5 422,03 грн. (за 28 днів прострочення/по подвійній обліковій ставці НБУ) та за другою поставкою Продукції за період з 01.10.2010р. по 24.12.2010р. –16 459,73 грн. (за 85 днів прострочення/по подвійній обліковій ставці НБУ) .

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 53801,76 грн. з них з них пені –21 881,76 грн. з якої за першою поставкою Продукції за період з 01.10.2010р. по 28.10.2010р. –5 422,03 грн. (за 28 днів прострочення/по подвійній обліковій ставці НБУ) та за другою поставкою Продукції за період з 01.10.2010р. по 24.12.2010р. –16 459,73 грн. (за 85 днів прострочення/по подвійній обліковій ставці НБУ) та штраф за прострочення поставки Продукції понад тридцять днів в розмірі 7% від вартості ціни Продукції –31 920,00 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 691,42 грн. (538,02 грн. державного мита та 153,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Енергосоюз»(ідентифікаційний код: 32619909, адреса: 03186, м. Київ, Солом’янський район, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок, 5, офіс 208, п/р 26003262401898 в ВАТ «ВіЕйБі Банк»МФО 380537) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»(ідентифікаційний код: 00100227, адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, будинок, 25, р/р 26008301241445 у філії Київського міського відділення Промінвестбанку, МФО 322250) грошові кошти: пені –21881,76 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня 76 копійок), штрафу –31 920,00 грн. (тридцять одна тисяча дев’ятсот двадцять гривень 00 копійок) та судові витрати: державного мита - 538,02 грн. (п’ятсот тридцять вісім гривень 02 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –153,40 грн. (сто п’ятдесят три гривні 40 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 10.03.2011р.