Рішення № 14419101, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/5328.02.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ВОСАН»

до           комунального підприємства «Київпастранс»

про           стягнення 44562,92 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Суховєрова С.І. –директор;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ВОСАН»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення 44562,92 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, відповідач в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»придбав у позивача товар, відповідно до накладної № В-0461 від 07.12.2009 р. на суму 47792,58 грн. Товар отримав представник відповідача за довіреністю № 411043 від 07.12.2009 р.

Позивач надав відповідачеві в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»для сплати рахунок-фактуру № В-0771 від 07.12.2009 року на суму 47792,58 грн., який дійсний до сплати до 08.12.2009 року.

Відповідач не розрахувався за отриманий товар.

29.04.2010 року відповідачу в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»була направлена претензія за вих. № 167 з проханням терміново погасити заборгованість за придбаний товар. Дана претензія була отримана відповідачем в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»12.05.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за № 4724393 на адресу: автобусний парк № 1, 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 22.

Після отримання претензії відповідач в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»перерахував на розрахунковий рахунок позивача 6000,00 грн., у зв’язку з цим заборгованість становить 41792,58 грн.

02.11.2010 року відповідачу в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»повторно була направлена претензія за вих. № 173 з проханням терміново погасити заборгованість за придбаний товар в сумі 41792,58 грн. Дана претензія була отримана відповідачем в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»25.11.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0311308820349 на адресу: автобусний парк № 1, 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 22. Претензія була залишена відповідачем в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»без відповіді та без задоволення.

Також, керуючись статтею 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачеві в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»індекс інфляції у сумі 1880,67 грн. та 3% річних у сумі 889,67 грн.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2011 року порушено провадження у справі № 33/53, розгляд справи призначено на 14.02.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 14.02.2011 року не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/53 від 03.02.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У судове засідання 14.02.2011 року представник позивача з’явився, проте вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/53 від 03.02.2011 року не виконав,

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 28.02.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 28.02.2011 року не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/53 від 03.02.2011 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103014440279 на юридичну адресу: 04070, м. Київ, Набережне шосе, 2.

Представник позивача з’явився, подав документи на виконання вимог ухвали суду від 14.02.2011 року, надав пояснення по справі та просив стягнути основну заборгованість в сумі 41792,58 грн., індекс інфляції у сумі 1880,67 грн., 3% річних у сумі 889,67 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 445,63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»придбав у позивача товар, відповідно до накладної № В-0461 від 07.12.2009 р. на суму 47792,58 грн. Товар отримав представник відповідача за довіреністю № 411043 від 07.12.2009 р.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи те, що позивач передав, а відповідач в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»отримав товар на підставі накладної № В-0461 від 07.12.2009 р. на суму 47792,58 грн., то суд вважає, що сторони уклали договір купівлі-продажу у спрощений спосіб

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частина 1 статті 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач надав відповідачеві в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»для сплати рахунок-фактуру № В-0771 від 07.12.2009 року на суму 47792,58 грн., який дійсний до сплати до 08.12.2009 року.

Відповідач не розрахувався за отриманий товар.

29.04.2010 року відповідачу в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»була направлена претензія за вих. № 167 з проханням терміново погасити заборгованість за придбаний товар. Дана претензія була отримана відповідачем в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»12.05.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за № 4724393 на адресу: автобусний парк № 1, 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 22.

Після отримання претензії відповідач в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»перерахував на розрахунковий рахунок позивача 6000,00 грн., а саме, 06.08.2010 р. –2000,00 грн., 03.09.2010 р. –2000,00 грн., 23.09.2010 р. –2000,00 грн., що підтверджується копіями банківських роздруківок наданими представником позивача, у зв’язку з цим заборгованість становить 41792,58 грн.

02.11.2010 року відповідачу в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»повторно була направлена претензія за вих. № 173 з проханням терміново погасити заборгованість за придбаний товар в сумі 41792,58 грн. Дана претензія була отримана відповідачем в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»25.11.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0311308820349 на адресу: автобусний парк № 1, 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 22. Претензія була залишена відповідачем в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»без відповіді та без задоволення.

В процесі розгляду справи представник позивача подав акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2011 р. підписаний уповноваженими представниками ТОВ фірма «ВОСАН»та КП «Київпастранс»в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»та засвідчений їх печатками. Відповідно до вказаного акта сума заборгованості відповідача в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»становить 41792,58 грн.

Також, представник позивача надав довідку за вих. № 179 від 11.02.2011 року, відповідно до якої заборгованість КП «Київпастранс»в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»за автошини перед ТОВ фірма «ВОСАН»становить 41792,58 грн.

Таким чином, борг відповідача в особі його структурного підрозділу «Автобусний парк № 1»перед позивачем становить 41792,58 грн.

Згідно з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 41792,58 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував відповідачеві за невиконання зобов’язань за весь час прострочення платежу індекс інфляції у сумі 1880,67 грн. та 3% річних у сумі 889,67 грн.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нараховує відповідачеві індекс інфляції з травня 2010 року та 3% річних із 07.05.2010 року з суми 41792,58 грн. та оскільки, відповідно до ч. 2 статті 83 ГПК України господарський суд не має права виходити за межі позовних вимог якщо відсутнє клопотання заінтересованої сторони, суд визнає розрахунок позивача обґрунтованим.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних в розмірі 889,67 грн. та індексу інфляції в розмірі 1880,67 грн. визнаються судом обґрунтованими і та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2; код ЄДРПОУ 31725604) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ВОСАН»(03680, м. Київ, провулок Радіщева, 3; р/р 26009168053001 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 320649, код ЄДРПОУ 13736719) суму основного боргу 41792 (сорок одна тисяча сімсот дев’яносто дві) грн. 58 коп., індекс інфляції у сумі 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 67 коп., три проценти річних у сумі 889 (вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 67 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 445 (чотириста сорок п’ять) грн. 63 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 10.03.2011 року.