Ухвала суду № 14418874, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

Справа № 44/474-46/501-б28.02.11

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” (ідентифікаційний код 21468990)

Пробанкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від боржника Кобзарь О.В. представник за довіреністю від 07.07.2009 р.

Арбітражний керуючий Шкляр О.С. розпорядник майна боржника

Від осіб, які заявили грошові вимоги до боржника:

1.Молодюк А.Л. представник ПАТ “АКБ “Київ” за довіреністю від 03.09.2010 р. № 21/199,

2.Прядко А.М. представник ТОВ “БК “Антар”,

3.Захарченко Ю.О. представник ПАТ “Сведбанк” за довіреністю від 10.05.2010 р. № 153,

4.Іванченко В.Г. представник ЗАТ “ФК “Сантанна” за довіреністю від

5.Посвистак С.М. представники ДПІ у Печерському районі м. Києві,

6.Свистун С.Я. представник ВАТ “Комерційний банк “Експобанк” за довіреністю від 19.08.2010 р. № 109,

7.ОСОБА_1 представник ОСОБА_2 за довіреністю від 24.12.2009 р. № 2661

8.ОСОБА_1 представник ОСОБА_3 за довіреністю від 24.12.2009 р. № 4180

9.Ядчишин О.В.- представник КП “Залізничне” за довіреністю від 11.01.2011 р.,

10.ОСОБА_4- представник ОСОБА_5 за довіреністю від

11.ОСОБА_6 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” (далі боржника), порушена ухвалою від 07.08.2009 р. за заявою боржника за загальною процедурою відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

15.03.2010 р. Господарським судом міста Києва винесено ухвалу попереднього засідання в указаній справі (суддя Чеберяк П.І.).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2010 р. ухвалу попереднього засідання від 15.03.2010 р. було скасовано за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” та Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, справу передано на новий судовий розгляд до Господарського суду міста Києва у попередньому судовому засіданні в іншому складі суду.

У звязку з надходженням матеріалів справи до місцевого господарського суду, ухвалою Господарського суду міста Києва її було прийнято до свого провадження суддею Омельченком Л.В., присвоєно № 44/474-46/501-б та призначено до розгляду на 26.11.2010 р.

На виконання обовязкових для суду першої інстанції вказівок, вміщених у постанові суду касаційної інстанції щодо зясування обставин розбіжностей у фінансовому становищі боржника, задекларованому ним на момент порушення провадження у справі про банкрутство та на час розгляду грошових вимог кредиторів, ухвалою від 26.11.2010 р. за ініціативою суду призначено експертизу фінансового становища боржника, проведення якої було доручено державному органу з питань банкрутства.

Ухвалами від 20.12.2010 р., 14.01.2011 р., 07.02.2011 р. розгляд справи відкладався, а також у судових засіданнях оголошувалася перерва відповідно до ч. 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з отриманим висновком призначеної судом експертизи, ознак фіктивності банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” не виявлено.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Голос України” № 189 від 08.10.2009 р.

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Під час нового розгляду заявлених до боржника грошових вимог розпорядник майна неодноразово подавав суду уточнені реєстри вимог кредиторів, з включенням до них відомостей про суми кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”, вивчення та розгляд яких проводилося сумісно з боржником.

28.02.2011 р. в судовому засіданні розпорядник майна боржника подав суду реєстр вимог кредиторів за загальну суму 497598052,15 грн., до якого включено відомості про 4-х кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, 19-ть конкурсних кредиторів, дані про заборгованість боржника з заробітної плати в сумі 178900,00 грн. за період березня-травня, серпня і вересня 2010 року, а також відомості про заставне майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”, включаючи майнові права.

Присутні в судовому засіданні представники осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, підтримали їх включення до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”.

Так, при розгляді реєстру вимог кредиторів та вивченні заяв осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, судом встановлено наступне.

1) 28.10.2009 р. Приватне акціонерне товариство “Сведбанк Інвест”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” направило на адресу суду заяву від 23.10.2009 р. з грошовими вимогами до боржника в сумі 92041113,63 грн. Заява зареєстрована відділом діловодства суду 30.10.2009 р.

Відповідно до поданої заяви заявлені грошові вимоги складаються з 80000000,00 грн. заборгованості з повергнення кредиту, отриманого боржником за кредитним договором від 29.07.2008 р. № 642 та додатковими угодами до нього, 10957087,09 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 480000,00 грн. заборгованості з оплати комісії за управління кредитною лінією, 581907,02 грн. пені, нарахованої на несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом, 21994,52 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії.

Як вбачається з розрахунку ціни заявлених до боржника грошових вимог, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом та пеня за порушення строків сплати процентів нараховані боржникові за період дії договору до 23.10.2009 р., комісія за управління кредитною лінією за один рік, пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією з 04.08.2009 р. також по 23.10.2009 р.

В ході розгляду справи, боржник та розпорядник майна підтвердили як факт отримання кредиту в розмірі 80000000,00 грн., так і визначені банком періоди прострочення позичальника за договором від 29.07.2008 р. № 642. При цьому, відповідно до письмових і усних пояснень, отриманих судом, боржник та розпорядник майна заявлені Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” грошові вимоги визнають частково в сумі 87909505,98 грн. та вважають, що 87683991,20 грн. слід відносити до вимог першої черги, що забезпечені заставою, а 225514,78 грн. пені до вимог шостої черги. Часткове визнання вказаних вимог мотивоване дією мораторію на задоволення вимог кредиторів з моменту порушення провадження у справі № 44/474-б, який зупиняє нарахування пені, нарахованої на несплату процентів за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне погашення кредиту. Уточнений розрахунок як визнаної, так і запереченої суми грошових вимог суду поданий не був.

Матеріалами справ підтверджується, що виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” грошових зобовязань перед Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” за договором від 29.07.2008 р. № 642 було забезпечено іпотекою нерухомого майна та майнових прав відповідно до нотаріально посвідчених іпотечних договорів № 642/ІП-1 від 29.07.2008 р., № 642/ІП-2 від 29.07.2008 р., № 642/ІП-3 від 05.08.2008 р., № 642/ІП-4 від 05.08.2008 р., № 642/ІП-5 від 15.08.2008 р., № 642/ІП-6 від 15.08.2008 р., умови яких сторонами змінювалися шляхом укладання відповідних письмових правочинів.

За погодженням сторін, згідно з вищевказаними іпотечними договорами, предметом іпотеки забезпечується виконання боржником всіх грошових зобовязань за кредитним договором, а саме: по сплаті заборгованості з повернення кредитну, нарахованих відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитом, пені, нарахованої за період порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та комісії за управління кредитом, тобто всіх нарахувань, заявлених Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” у заяві від 23.10.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, строк надання кредиту боржникові, що погоджений сторонами, становить період часу з 29.047.2008 р. по 23.10.2009 р.

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст. 14 цього Закону.

Зважаючи на наведені приписи законодавства, заявлення Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” грошових вимог до боржника з основного зобовязання, строк виконання якого настав після порушення провадження у справі про банкрутство такого боржника є правомірним та не порушує прав останнього. Разом з тим, судом проведено уточнений розрахунок грошових вимог, заявлених банком (окрім суми основного боргу з повернення кредиту в розмірі 80000000,00 грн. та боргу зі сплати процентів за користування кредитом і боргу зі сплати комісії за повний рік управління кредитом), оскільки при розрахунку ціни заяви з грошовими вимогами до боржника Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” не було враховано момент порушення провадження у справі про банкрутство № 44/474-б в розрізі норм ст. 12 Закону, тобто незважаючи на дію мораторію боржникові була нарахована пеня. Нарахування пені у період дії такого виду забезпечення вимог кредиторів як мораторій, не відповідає абз. 2 ч. 4 ст. 11 Закону, де вказано, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом, документально підтверджені безспірні вимоги Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”, що відносяться до вимог першої черги як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) і підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів, становлять 91743436,70 грн., з них: 80000000,00 грн. борг з повернення кредиту, 10957087,09 грн. проценти за користування кредитом, нараховані до 23.10.2009 р., 305481,66 грн. пені, нарахованої за прострочення сплати процентів у період до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто до 07.06.2009 р., 480000,00 грн. боргу зі сплати комісії за управління кредитом та 867,95 грн. пені, нарахованої з 04.08.2009 р. до 07.08.2009 р. (дата порушення провадження у справі про банкрутство) за прострочення сплати комісії. Крім того, до вимог першої черги підлягають включенню 85,00 грн. державного мита за звернення до боржника з грошовими вимогами в процедурі його банкрутства. Заявлені банком грошові вимоги в сумі 40,00 грн. витрат за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 44/474-б, судом відхиляються, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обовязку сплати таких коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

2) 06.11.2009 р. до суду надійшла заява Державного підприємства “Укрінвестбуд” № 310 від 05.11.2009 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 347533,30 грн., що обґрунтовуються наявністю між сторонами зобовязальних правовідносин, в силу яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” повинно було компенсувати Державному підприємству “Укрінвестбуд” орендні платежі по земельній ділянці по вул. Старонаводницькій, 4-в у м. Києві.

Згідно з поданою заявою у спірних правовідносинах боржник прострочив виконання грошового зобовязання на суму 383718,61 грн. за період з серпня по вересень 2008 року та з грудня 2008 року по серпень 2009 року.

Відповідно до пояснень Державного підприємства “Укрінвестбуд”, підтверджених представником боржника, Державне підприємство “Укрінвестбуд” передало Товариству з обмеженою відповідальністю “Сантанна” функції замовника будівництва житлового будинку та офісного центру по вул. Старонаводницькій, 4-у м. Києві. Земельні ділянки під таким житловим будинком та офісним центром орендувалися Державним підприємством “Укрінвестбуд”, а експлуатація обєктів нерухомого майна здійснювалася боржником. За твердженнями Державного підприємства “Укрінвестбуд”, боржник звернувся до нього за продовженням дії оренди земельних ділянок під вказаним будівництвом з метою забезпечення його завершення та гарантував компенсацію витрат, повязаних зі сплатою орендної плати, в тому числі, витрат, повязаних з подовженням терміну дії договорів оренди.

У ході розгляду справи боржник підтвердив обставини наявності зобовязальних правовідносин з Державним підприємством “Укрінвестбуд” та своє прострочення з компенсації орендної плати за землю.

На підтвердження заявлених вимог в сумі 347533,30 грн. суду подано договір про передачу функцій замовника від 22.06.2004 р. між Державним підприємством “Укрінвестбуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна”, договір про пойову участь у будівництві житлового будинку № 54-1011 від 11.12.1999 р. з додатками і угодами про зміну, договір підряду від 14.12.200 р., договір оренди земельної ділянки від 24.09.2004 р., витяг з рішення Київської міської ради від 12.02.2004 р., рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2007 р. про поновлення договору оренди від 12.10.2004 р., а також підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені сторонами на підставі попередньо виставлених рахунків-фактур і акти звірки розрахунків. Відповідно до поданих документів за період з серпня 2008 року по серпень 2009 року боржник мав сплатити кредиторові 410355,56 грн. (157055,81 грн. у 2008 році та 253299,75 грн. у 2009 році), тоді як фактично за вказаний період перераховано було 62822,26 грн. компенсації орендної плати, зарахованої Державним підприємством “Укрінвестбуд” за жовтень та листопад 2008 року.

Боржник заперечень щодо зазначених вимог не подав та визнав їх. Розпорядником майна вимоги Державного підприємства “Укрінвестбуд” за вказаною заявою визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає вимоги Державного підприємства “Укрінвестбуд” про визнання його кредитором боржника обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом у сумі 347618,30 грн., з них 85,00 грн. вимоги першої черги по сплаті державного мита за звернення до суду з заявою до боржника та 347533,30 грн. вимоги четвертої черги щодо сплати боргу .

3) 06.11.2009 р. до суду надійшла заява Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” від 05.11.2009 р. з грошовими вимогами до боржника на суму 68 219 147,74 грн.

Як слідує з поданої заяви, заявлені вимоги являють собою заборгованість за договором генерального підряду від 10.03.2005 р. № 11/05 ГПД-К в розмірі 220013,68 грн., за договором генерального підряду від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД в розмірі 36411287,06 грн. та за договором про пайову участь у будівництві від 10.03.2005 р. № 11/05-С в розмірі 31587847,00 грн. До заяви від 05.11.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” приєднало копії вказаних договорів та ати звірки розрахунків з боржником.

Боржник та розпорядник майна вказували про часткове невизнання вимог Товариства обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” в частині боргу, що виник після порушення провадження у справі про банкрутство № 44/474-б, а саме: 9883,00 грн. виконаних робіт за договором від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД за серпень 2009 року та 39010,00 грн. виконаних робіт за договором від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД-К за серпень 2009 року.

18.02.2011 р. на виконання вимог суду щодо подання доказів на підтвердження грошових вимог до боржника Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” було надано не проведені банком платіжні доручення про перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю “Сантанна” пайових внесків за договором від 10.03.2005 р. № 11/05-С на загальну суму 41946847,00 грн., акти звірки розрахунків, акти виконаних робіт форми № КВ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 за договорами підряду від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД-К та № 11/05-ГПД та іншими договорами з підрядниками та субпідрядниками. Зазначені документи були подані до суду в якості додатків до письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” без вихідного номеру та дати щодо заявлених до боржника вимог. В даних поясненнях йдеться про допущення описки при розрахунку заборгованості за договором від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” стверджує, що за вказаним договором вартість виконаних на користь боржника підрядних робіт складає 49411201,00 грн., тоді як оплаченими є роботи в сумі 12958500,00 грн., тобто борг за цією угодою дорівнює 36452701,06 грн., а не 36411287,06 грн., як вказувалося у заяві з грошовими вимогами до боржника від 05.11.2009 р.

Слід зазначити, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” від 05.11.2009 р. та письмові пояснення, що надійшли до суду 18.02.2011 р., не містять нормативного обґрунтування вимог заявленого кредитора, а також викладу мотивів на підтвердження грошових вимог до боржника як за договорами генерального підряду, так і за договором про пайову участь у будівництві.

28.02.2011 р. в судовому засіданні представник боржника та розпорядник майна боржника не підтвердили посилань Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” на арифметичні помилки в розрахунках за договором від 11.03.205 р. № 11/05-ГПД та вказали на визнання грошових зобовязань в розмірі 68170379,74 грн., що внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” про визнання його кредитором боржника обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом у сумі 36582492,74 грн., з них 85,00 грн. вимоги першої черги по сплаті державного мита за звернення до суду з заявою до боржника та 36582407,74 грн. грошові вимоги четвертої черги щодо сплати боргу. Обґрунтуванням даної позиціє є обставини відхилення судом вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, що є грошовими в розумінні Закону та заявлення суми, зобовязання по сплаті якої виникло у боржника після порушення провадження у справі, тобто в сумі поточного, а не конкурсного грошового зобовязання. Так, згідно зі ст. 1 Закону боржником в процедурі банкрутства є субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, при цьому, під грошовим зобовязанням слід розуміти зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Розглядаючи заявлені вказаним кредитором вимог в частині суми 31587847,00 грн. судом встановлено, що правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” в якості пайовика та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” в якості замовника щодо вказаної суми виникли з договору пайової участі у будівництві (офісних приміщень) № 11/05-С від 10.03.2005 р., за умовами якого пайовик зобовязався самостійно профінансувати та повністю збудувати згідно з проектною документацією “без чистового оздоблення, а також проплатити замовнику в рахунок розрахунків своєю частку пайової участі в сумі 11 мільйонів гривень на протязі 5-ти місяців, починаючи з серпня 2005 року та передати обєкт, зазначений у п. 1.2 договору замовнику в строк, визначений цим договором, а замовник зобовязується надати пайовикові будівельний майданчик та проектно-кошторисну документацію (п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.04.2005 р.).

Згідно з додатковою угодою № 2 під терміном “обєкт” сторони погодили розуміти офісні приміщення в осях 1-8 загальна площа яких складає 2655,6 кв.м., та в осях 37-41, загальна площа яких складає 2662,11 кв.м., а загалом 5317,71 кв.м. та підземні паркінги в осях 1-8 та 37-41, які знаходяться на вулиці Старонаводницькій, 12 в Печерському районі м. Києва (п. 1.2 договору).

До матеріалів справи сторонами було подано додаткову угоду від 09.04.2010 р. до договору № 11/05-С, згідно з якою даний письмовий правочин викладено у новій редакції, відповідно до якої пайовик зобовязується здійснити пайову участь у будівництві офісних приміщень в житловому будинку по вул. Старонаводницькій, 4-в в Печерському районі м. Києва, а замовник зобовязується передати у власність пайовику офісні приміщення на осіх 37-41, загальна площа яких складає 2037,9 кв.м. по вул. Старонаводницькій, 4-в в Печерському районі міста Києва.

Відповідно до п. 3.1 договору у новій редакції замовник зобовязується забезпечити здійснення будівництва будинку відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, забезпечити своєчасне введення будинку в експлуатацію та якісне проведення робіт, передати у власність пайовику офісні приміщення.

За умовами п. 3.2 договору у новій редакції, пайовик зобовязується забезпечити внесення грошових коштів, повідомити замовника про їх перерахування, прийняти від замовника у власність офісні приміщення.

Отже, за договором № 11/05-С грошові зобовязання, тобто обовязок сплатити певну суму коштів, виник у Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” зобовязалося вчинити певні дії, які не можна вважати грошовим зобовязанням.

Таким чином, судом відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” в частині заявлених до боржника грошових вимог на суму 31587847,00 грн., оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” не є боржником по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобовязань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів за договором № 11/05-С від 10.03.2005 р.

При цьому, суд враховує, що договором про пайову участь у будівництві передбачено право пайовика вимагати від замовника повернення перерахованих грошових коштів без будь-яких причин та пояснень для такого повернення (п. 2.4 договору в новій редакції). Незважаючи на наявність у договорі вказаного положення, сума в розмірі 31587847,00 грн. не може бути включена до конкурсних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, адже сам кредитор не посилався на п. 2.4 договору, заявляючи такі вимоги, а також і тому, що ні пайовик, ні замовник за договором № 11/05-С не вказали на те, що відповідна вимога мала місце, крім того, доказів її виставлення також не було подано.

До того ж заявлення грошових вимог до контрагента за договором, умови якого не передбачають грошового обовязку в межах процедури банкрутства не моде розглядатися як реалізація Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” конституційного права на судовий захист, оскільки провадження у справі про банкрутство не є позовним провадженням, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” не є позивачем по відношенню до Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна”.

Розглядаючи вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, суд вважає за доцільне вказати на наступні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як слідує з нової редакції договору № 11/05-С, у ньому відсутні положення про строк його дії.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

В матеріалах справи відсутні докази повного виконання сторонами зобовязань за договором від 10.03.2005 р. № 11/05-С (подані Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” платіжні доручення на суму 41946847,00 грн не містять відмітки банку, відсутній акт приймання-передачі офісних приміщень).

Зважаючи на відсутність у договорі № 11/05-С положень про строк його дії, а також доказів повного виконання пайовиком та замовником обовязків за договором, керуючись положеннями ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, слід вважати, що угода сторін не припинена, так само як і зобовязання за нею. Доказів зворотнього не подано.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи викладене, до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” в сумі 31587847,00 грн. положення про відшкодування збитків за ст. 631 Цивільного кодексу України також не можуть бути застосовані, оскільки пайовик не відмовився від виконання замовником зобовязань за договором.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” до боржника з договорів генерального підряду від 10.03.2005 р. № 11/05 ГПД-К та № 11/05-ГПД суд зазначає, що їх заявлення відповідає законодавству, оскільки вказаними угодами сторін боржник взяв на себе зобовязання з оплати виконаних підрядних робіт.

Так, за умовами договору № 11/05-ГПД з врахування додатків до нього Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” як генпідрядник зобовязалося повністю збудувати та здати замовнику визначений договором обєкт (офісні приміщення в вісях 1-8, 37-41 та підземний паркінг по вул. Старонаводницькій, 12 у м. Києві), а Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” як замовник зобовязалося надати генеральному підрядникові будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти обєкт та оплатити будівельні роботи.

Відповідно до п. 1.1 договору № 11/05 ГПД-К генпідрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”) зобовязується повністю збудувати та здати замовнику визначений договором обєкт (25-поверховий цегляний житловий будинок № 28-б на 282 квартири із загальною площею близько 26224,25 кв.м. з підземним паркінгом (автостоянкою) на 51 машиномісць із загальною площею близько 4386 квадратних метрів та вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями загальною площею близько 730,39 кв.м. по вул. Єрованській (Курська 13-Е, шифр 95-82) у м. Києві), а замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна”) зобовязується надати генеральному підрядникові будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти обєкт та оплатити будівельні роботи.

Виходячи з умов розділу 5 договору № 11/05-ГПД оплата виконаних робіт проводиться замовником щомісяця в межах узгодженої договірної ціни на основі підписаних сторонами довідок про вартість виконаних робіт.

Згідно з п. 3.5 договору № 11/05 ГПД-К грошові кошти за цим договором виплачуються за фактично виконані генпідрядником роботи згідно з узгодженим сторонами графіком виконання робіт, графіком фінансування будівництва та підписаними щомісячними актами приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до отриманих 18.02.2011 р. письмових пояснень Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” стверджує, що заборгованість боржника з оплати виконаних підрядних робіт за договором № 11/05-ГГПД становить 36452701,06 грн., а не 36411287,06 грн. як вказувалося у заяві від 05.11.2009 р. Різниця в сумах мотивована допущенням описки.

Судом відхиляються твердження даного кредитора про допущення описки, оскільки його грошові вимоги за заявою від 05.11.2009 р. з договору № 11/05-С-ГПД за період з червня 2005 року по вересень 2009 року підтверджувалися актами звірки розрахунків на суму 36411287,06 грн. Аналіз поданого акту не дає підстав вести мову про наявність у розрахунках сторін описок чи арифметичних помилок, адже вказана в ньому сума вартості виконаних робіт за договором за період з 21.06.2005 р. по 31.08.2009 р. підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками довідками про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 за договором № 11/05-ГПД на загальну суму 49206287,06 грн., а не 49411201,00 грн. як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” . Також не підтверджується документально зазначена кредитором сума, на явку боржник провів з ним розрахунки 12958500,00 грн., оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” не подано платіжних документів, проведених банківською установою про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” коштів в розмірі 12958500,00 грн. Зважаючи на викладене, при визначені розміру перерахованих боржником сум в рахунок оплати за договором № 11/05-ГПД суд керується актом звірки, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” свій підпис та печатку не відізвало. Отже, згідно з актом звірки, оплаченими боржником є підрядні роботи на суму 12795000,00 грн.

З указаного акту звірки, підтвердженого довідками про вартість виконаних робіт, вбачається, що загальна вартість робіт в сумі 49206287,06 грн. визначена з врахуванням довідки форми № КБ-3 від 31.08.2009 р. на суму 9883,00 грн., тобто з врахуванням суми, обовязок щодо сплати якої виник у боржника після порушення провадження у справі № 44/474-б.

У ст. 1 Закону встановлено, що кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Оскільки при розгляді реєстру вимог кредиторів судом розглядаються грошові вимоги конкурсних кредиторів, тобто, тих, чиї вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: до 07.08.2009 р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” підлягає визнанню кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” за договором № 11/25-ГПД на суму 36401404,06 грн. конкурсних кредиторських вимог (49206287,06 12795000,00 9883,00). Поряд з цим, слід зауважити, що даний кредитор не позбавлений можливості звернутися до боржника з поточними грошовими вимогами на суми, право вимоги яких виникли після 07.08.2009 р. в установлені законодавством строки.

За договором № 11/05 ГПД-К від 10.03.2005 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” заявлено до боржника вимоги на суму 220013,08 грн. за період березня 2005 року вересня 2009 року.

Боржник та розпорядник майна визнають вимоги за вказаним договором на суму 181003,68 грн., оскільки не включають до суми грошових вимог за даним правочином вартість робіт за довідкою форми № КБ-3 від 31.08.2009 р. в розмірі 39101,00 грн.

З поданих суду на дослідження довідок про вартість виконаних робіт форми № КБ-3, складених за договором № 11/05 ГПД-К від 10.03.2005 р. за підписом уповноважених представників сторін та відтиском печатки, сума підрядних робіт підтверджується в розмірі 71688180,80 грн., на суму 4212319,00 грн. довідки форми № КБ-3 подані не були, а в довідках № КБ-3 на суму 7576842,80 грн. номер підрядного договору, за яким вони складалися вказаний “11/05 Єр”, а не “11/05 ГПД-К”. Оплата за договором № 11/05 ГПД-К належними платіжними документами не підтверджена. Зважаючи на викладене, при визначені розміру заборгованості боржника за даним договором суд керується актом звірки розрахунків, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками, що станом на час проведення попереднього засідання при новому розгляді справи не відкликані.

Так, згідно з актом звірки розрахунків за договором № 11/05 ГПД-К за період з 11.03.2005 р. по 31.08.2009 р. генпідрядник виконав на користь замовника, а останній прийняв будівельні роботи вартістю 84437342,60 грн. та провів їх оплату частково в сумі 84217328,92 грн., а тому його борг складає 220013,68 грн. та включає суму, строк оплати якої настав після порушення провадження у справі № 44/474-б (39010,00 грн. за довідкою про вартість виконаних робіт від 31.08.2009 р.).

З вищевказаних підстав щодо визнання на даній стадії лише конкурсних грошових вимог до боржника, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” за договором № 11/05 ГПД-К визнаються судом в розмірі 181003,68 грн.

4) 06.11.2009 р. до суду надійшла заява з вимогами до боржника в сумі 188282687,88 грн. від Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” № 78 від 05.11.2009 р.

Як стверджується у поданій заяві та слідує з пояснень представника учасника провадження у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” є боржником Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” за договором № 1 від 17.09.2004 р. про організацію спорудження обєкта будівництва в сумі 140527287,88 грн., договором № 74/05 від 14.12.2005 р. про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна у сумі 6232870,00 грн. та за договором № 10/06 від 27.06.2006 р. про організацію спорудження обєкта будівництва в сумі 41522530,00 грн.

Боржник та розпорядник майна заявлені вимоги визнають повністю та погоджуються з заявленими сумами.

Відповідно до уточненого реєстру вимог кредиторів, поданого розпорядником майна 28.02.2011 р., вимоги Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” включені до вказаного реєстру в сумі 182049817,88 грн. як вимоги першої черги та в сумі 6232870,00 грн. як вимоги четвертої черги.

В ході попереднього судового засідання, яке неодноразово відкладалося, нормативного обґрунтування заявлення до боржника грошових вимог, а також викладу мотивів на підтвердження саме грошових вимог до нього суду подано не було.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає вимоги Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” про визнання його кредитором боржника в сумі 187471587,45 грн. безпідставними, оскільки їх не можна вважати грошовими вимогами в розумінні Закону. Так, згідно зі ст. 1 Закону боржником в процедурі банкрутства є субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, при цьому, під грошовим зобовязанням слід розуміти зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до угоди від 17.09.2004 р. № 1 про організацію спорудження обєкта будівництва Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” в якості управителя замовило забудовнику збудувати обєкт будівництва (житловий будинок за адресою: вул. Драгомирова, 4-б у Печерському районі м. Києва), а забудовник Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” зобовязалося збудувати та ввести в експлуатацію обєкт будівництва, а також передати його довірителям фонду фінансування будівництва. За умовами п. 7.1 вказаного договору з наступними змінами і доповненнями управитель отримує від забудовника комісійну винагороду за перерахування коштів на фінансування будівництва у розмірі, що визначається додатковими угодами сторін протягом 1-го банківського дня.

За твердженнями Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” та боржника борг останнього за угодою від 17.09.2004 р. № 1 становить 139716187,45 грн. щодо сплати перерахованих на будівництво коштів та 811100,43 грн. по сплаті невиплаченої винагороди, всього: 140527287,88 грн. Розмір зазначених сум кредитором підтверджується актом звірки розрахунків з боржником, платіжними документами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму комісійної винагороди управителя.

Матеріали справи містять правочини, якими забезпечувалося виконання зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед Закритим акціонерним товариством “Фінансова компанія “Сантанна”, а саме: договір іпотеки від 27.06.2006 р. № 2165 та договір іпотеки № 2166, за якими основне зобовязання іпотекодавця, що забезпечене іпотекою, полягає в організації спорудження, введення в експлуатацію та передачу у власність третім особам житлових квартир, офісних приміщень та машиномісць у будинку по вул. Драгомирова, 4 у м. Києві.

Згідно з п. 1.1 договорів іпотеки від 27.06.2006 р. з наступними змінами, переданими іпотеку Закритому акціонерному товариству “Фінансова компанія “Сантанна” є майнові права на приміщення у будинку, щодо якого було укладено договір про організацію спорудження обєктів будівництва.

Як слідує з матеріалів справи, подані договори іпотеки містять однакові положення щодо задоволення вимог іптекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: відповідно до п. 5.2 у разі невиконання або неналежного виконання умов основного зобовязання та/або цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.

У п. 5.3 договорів вказується, що іпотекодержатель набуває права вимоги дострокового виконання обовязків іпотекодавця по основному зобовязанню, а в разі його невиконання, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання строку повного виконання обовязків по основному зобовязанню в наступних випадках, зокрема, порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом.

Згідно з п. 5.4 договорів у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обовязків по основному зобовязанню, в тому числі і вимоги іпотекодержателя щодо його дострокового виконання, іпотекодержатнекль вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, через застосування позасудового врегулювання на підставі цього договору, на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса з покладенням обовязку оплати нотаріальних дій та державного мита на іпотекодавця.

Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя та вибір способу задоволення таких вимог належить іпотекодержателю (п. 5.5).

Відповідно до п. 5.6 договорів за домовленістю сторін, цим договором визначається такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі цього договору згідно з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, в ході розгляду вимог Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна”, що ґрунтуються на договорі № 1 від 17.09.2004 р., судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли з договору про організацію спорудження обєктів будівництва, що за своєю правовою природою є змішаним договором, який вміщує елементи різних договорів, як то елементи договору підряду, договору про спільну діяльність, про надання послуг.

Відповідно до п. 2.4 договору до обовязків забудовника віднесено обовязок з передачі управителю переліку обєктів інвестування, прийняття коштів та використання їх за цільовим призначенням (на спорудження обєкта будівництва), інформування управителя про хід будівництва і завершення передачі житла, передачі обєкта будівництва тощо.

Згідно з п. 4.1 договору від 17.09.2004 р. управитель перераховує кошти фонду фінансування будівництва на рахунок забудовника протягом 1-го банківського дня. Фінансування спорудження обєкта будівництва здійснюється управителем за рахунок коштів фонду фінансування будівництва, крім коштів оперативного резерву.

Отже, за договором № 1 від 17.09.2004 р. грошові зобовязання, тобто обовязок перерахувати певну суму коштів, виник у Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна”, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” зобовязалося вчинити певні дії, які не можна вважати грошовим зобовязанням.

Таким чином, у суду відсутні підстави визнавати Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” в частині заявлених до боржника грошових вимог на суму 139716187,45 грн. за угодою № 1 від 17.09.2004 р., оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” не є боржником по відношенню до Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобовязань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів за угодою № 1 від 17.09.2004 р.

При цьому, слід зазначити, що виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед Закритим акціонерним товариством “Фінансова компанія “Сантанна” зобовязань з організації спорудження, введення в експлуатацію та передачу у власність третім особам житлових квартир, офісних приміщень та машиномісць у будинку по вул. Драгомирова, 4 у м. Києві забезпечені договорами іпотеки, у звязку з чим, Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” не позбавлене можливості реалізувати свої права іпотекодержателя.

Крім того, суд враховує, що угодою № 1 від 17.09.2004 р. передбачено право управителя вимагати від забудовника повернення профінансованих коштів у випадках, встановлених правилами фонду фінансування будівництва та чинним законодавством. Незважаючи на наявність у договорі вказаного положення, сума в розмірі 187471587,45 грн. не може бути включена до конкурсних вимог, адже сам кредитор не посилався на п. 2.1.4 угоди № 1, заявляючи такі вимоги, а також і тому, що ні управитель, ні забудовник за не вказали на те, що відповідна вимога мала місце, крім того, доказів її виставлення також не було подано.

Заявлені за договором № 1 від 17.09.2004 р. грошові вимоги, що стосуються комісійної винагороди Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом в сумі 649100,43 грн., зважаючи на те, що обовязок зі сплати боржником грошових сум управителю будівництва вбачається з п. 7.1 договору, а також додаткових угод до нього, якими встановлювалися суми, які підлягають перерахуванню забудовником управителю. Розмір заборгованості боржника перед вказаним кредитором на суму 649100,43 грн. комісійної винагороди підтверджується матеріалами справи, де містяться додаткові угоди до договору № 1 від 17.09.2004 р., платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та акт звірки розрахунків сторін, підписаний їх уповноваженими представниками та скріплений печатками, які є невідкликаними станом на час розгляду справи.

Грошові вимоги на суму 649100,43 грн. підлягають віднесенню до четвертої черги, оскільки зобовязання з повернення комісійної винагороди договором іпотеки не забезпечувалися.

Також слід зазначити, що 17.09.2004 р. сторонами було укладено договір уступки майнових прав, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” уступає належні йому майнові права на нерухоме майно, яке є обєктом будівництва за угодою № 1 від 17.09.2004 р., а Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” зобовязується збудувати частину будинку за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова, 4-б. Вказаний договір укладено з відкладальною умовою, а саме: управитель набуває прав на нерухоме майно (частину будинку по вул. Драгомирова, 4-б у м. Києві) у разі невиконання забудовником взятих на себе зобовязань за угодою № 1, у звязку з чим забудовник зобовязаний передати управителю всю документацію, повязану зі спорудженням обєкту, повернути грошові кошти, проплачені на фінансування спорудження обєкта за договором № 10/06 та не використані забудовником на момент переходу прав за цим договором.

Незважаючи на умови вказаного договору уступки, суду не подані докази їх виконання сторонами.

Крім того, в процедурі банкрутства забудовника управителем не заявлені грошові вимоги за п. 4. договору уступки майнових прав від 17.09.2004 р., що виникають з обовязку повернення коштів, сплачених на фінансування спорудження обєкту та невикористаних (неосвоєних) коштів.

18.02.2011 р. боржником було подано суду документи на підтвердження освоєння коштів, перерахованих на спорудження обєкту за угодою № 1 від 17.09.2004 р., представник Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” підтвердив відсутність у управителя претензій до забудовника щодо правомірності використання перерахованих йому коштів.

За договором від 27.06.2006 р. про організацію спорудження обєкта будівництва № 10/06 Закритим акціонерним товариством “Фінансова компанія “Сантанна” заявлено вимоги в розмірі 41414790,00 грн., що дорівнюють сумі сплачених коштів на спорудження обєкту та в розмірі 107740,00 грн. невиплаченої винагороди за перерахування коштів на фінансування будівництва.

Згідно з умовами договору від 27.06.2006 р. Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” в якості управителя замовило забудовнику збудувати обєкт будівництва (житловий будинок за адресою: вул. Курська, 13-Е (вул. Єреванська) Печерському районі м. Києва), а забудовник Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” зобовязалося збудувати та ввести в експлуатацію обєкт будівництва, а також передати його довірителям фонду фінансування будівництва. За умовами п. 7.1 вказаного договору з наступними змінами і доповненнями управитель отримує від забудовника комісійну винагороду за перерахування коштів на фінансування будівництва у розмірі, що визначається додатковими угодами сторін протягом 1-го банківського дня.

Матеріали справи містять правочини, якими забезпечувалося виконання зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед Закритим акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна”, а саме: договір іпотеки від 27.06.2006 р. № 2167, за яким основне зобовязання іпотекодавця, що забезпечене іпотекою, полягає в організації спорудження, введення в експлуатацію та передачу у власність третім особам житлових квартир, офісних приміщень та автостоянок у будинку по вул. Курській, 13-Е у м. Києві.

Згідно з п. 1.1договору іпотеки з наступними змінами, в іпотеку управителю передані майнові права на приміщення у будинку, щодо якого було укладено договір про організацію спорудження обєкту будівництва.

Відповідно до п. 5.2 договору іпотеки від 27.06.2006 р. у разі невиконання або неналежного виконання умов основного зобовязання та/або цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.

У п. 5.3 договорів вказується, що іпотекодержатель набуває права вимоги дострокового виконання обовязків іпотекодавця по основному зобовязанню, а в разі його невиконання, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання строку повного виконання обовязків по основному зобовязанню в наступних випадках, зокрема, порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом.

Згідно з п. 5.4 договорів у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обовязків по основному зобовязанню, в тому числі і вимоги іпотекодержателя щодо його дострокового виконання, іпотекодержатнекль вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, через застосування позасудового врегулювання на підставі цього договору, на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса з покладенням обовязку оплати нотаріальних дій та державного мита на іпотекодавця.

Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя та вибір способу задоволення таких вимог належить іпотекодержателю (п. 5.5).

Відповідно до п. 5.6 договорів за домовленістю сторін, цим договором визначається такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі цього договору згідно з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, в ході розгляду вимог Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна”, що ґрунтуються на договорі № 10/06 від 27.06.2006 р. судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли з договору про організацію спорудження обєктів будівництва, що за своєю правовою природою є змішаним договором, який вміщує елементи різних договорів, як то елементи договору підряду, договору про спільну діяльність, про надання послуг.

Згідно з п. 3.1 договору від 27.06.2006 р. до обовязків забудовника віднесено обовязок з забезпечення здійснення будівництва відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, забезпечення своєчасного введення будинку в експлуатацію, якісне проведення всіх робіт, передача будинку у власність управителю після його введення в експлуатацію.

Згідно з п. 3.2 договору від 26.06.2006 р. управитель зобовязаний забезпечити внесення грошових коштів, повідомити забудовника про їх внесення протягом 3-х днів, прийняти від забудовника нежитлове приміщення.

Отже, за договором № 10/06 від 26.06.2006 р. грошові зобовязання, тобто обовязок перерахувати певну суму коштів, виник у Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна”, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” зобовязалося вчинити певні дії, які не можна вважати грошовим зобовязанням.

Таким чином, у суду відсутні підстави визнавати Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” в частині заявлених до боржника грошових вимог на суму 41414790,00 грн. за договором № 10/06 від 27.06.2006 р., оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” не є боржником по відношенню до Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобовязань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів за договором № 10/06 від 27.06.2006 р.

Заявлені за договором № 10/06 від 27.06.2006 р. вимоги, що стосуються комісійної винагороди Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом в сумі 107740,00 грн., зважаючи на те, що обовязок зі сплати боржником грошових сум управителю будівництва вбачається з п. 7.1 договору, а також додаткових угод до нього, якими встановлювалися суми, які підлягають перерахуванню забудовником управителю. Розмір заборгованості боржника перед вказаним кредитором на суму 107740,00 грн. комісійної винагороди підтверджується матеріалами справи, де містяться додаткові угоди до договору № 10/06 від 27.06.2006 р., платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та акт звірки розрахунків сторін, підписаний їх уповноваженими представниками та скріплений печатками, які є невідкликаними станом на час розгляду справи.

Грошові вимоги на суму 107740,00 грн. підлягають віднесенню до четвертої черги, оскільки зобовязання з повернення комісійної винагороди договором іпотеки не забезпечувалися.

Також слід зазначити, що 27.06.2006 р. сторонами було укладено договір уступки майнових прав, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” уступає належні йому майнові права на нерухоме майно, яке є обєктом будівництва за договором від 27.06.2006 р. № 10/06, а Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” зобовязується збудувати частину будинку за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13-Е. Вказаний договір укладено з відкладальною умовою, а саме: управитель набуває прав на нерухоме майно (частину будинку по вул. Курській, 13-Е у м. Києві) у разі невиконання забудовником взятих на себе зобовязань за договором № 10/06, у звязку з чим забудовник зобовязаний передати управителю всю документацію, повязану зі спорудженням обєкту, повернути грошові кошти, проплачені на фінансування спорудження обєкта за договором № 10/06 та не використані забудовником на момент переходу прав за цим договором.

Незважаючи на умови вказаного договору уступки, суду не подані докази їх виконання сторонами.

Крім того, в процедурі банкрутства забудовника управителем не заявлені грошові вимоги за п. 4. договору уступки майнових прав від 27.06.2006 р., що виникають з обовязку повернення коштів, сплачених на фінансування спорудження обєкту та невикористаних (неосвоєних) коштів.

18.02.2011 р. боржником було подано суду документи на підтвердження освоєння коштів, перерахованих на спорудження обєкту за договором № 10/06 від 27.06.2006 р., представник Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” підтвердив відсутність у управителя претензій до забудовника щодо правомірності використання перерахованих йому коштів.

За договором від 14.12.2005 р. № 74/05 заявлені Закритим акціонерним товариством “Фінансова компанія “Сантанна” вимоги в сумі 6232870,00 грн. не можна вважати грошовими вимогами до боржника, з мотивів, викладених вище, якими суд обґрунтовував відмову у задоволенні вимог за договором від 17.09.2004 р. № 1 в сумі 139716187,45 грн., оскільки договір № 74/05 про пайову участь у будівництві також не передбачав грошових зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед Закритим акціонерним товариством “Фінансова компанія “Сантанна”, так як за умовами такої угоди обовязки боржника полягали у передачі у власність нежитлових приміщень, що підлягали будівництву.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів лише в частині грошових вимог до боржника на загальну суму 756655,43 грн., з них: 85,00 грн. вимоги першої черги щодо сплати державного мита у справі про банкрутство та 756570,43 грн. вимоги четвертої черги.

5) 06.11.2009 р. до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Пассаж Промоушн” від 06.11.2009 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 49143,89 грн.

Як слідує з поданої заяви, вимоги виникли з договору про рекламне обслуговування від 01.04.2007 р. № 20/07, за умовами якого замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна”) доручає, а виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Пассаж Промоушн”) приймає на себе зобовязання з надання рекламних послуг змовнику, повязаних з організацією рекламної кампанії в інтересах замовника відповідно до умов договору та додатків до нього, що є його невідємною частиною.

На підтвердження заявлених вимог Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Пассаж Промоушн” приєднано до заяви від 06.11.2009 р. акт звірки розрахунків з боржником на суму боргу в розмірі 49143,89 грн. за період квітня 2007 року по листопад 2009 року.

На вимогу суду про надання доказів на підтвердження грошових вимог до боржника за ухвалою від 07.02.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Пассаж Промоушн” не було подано додатків до договору, які визначають умови надання послуг та розрахунків, акти виконаних робіт, докази часткової оплати вартості наданих послуг.

28.02.2011 р. боржник з супровідним листом від 28.02.2011 р. подав суду додаткову угоду до договору від 01.04.2007 р. № 20/07 та додатки №№ 1, 2,3, 1/3, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 1/4, укладені сторонами у період з 16.04.2007 р. по 16.07.2008 р. Як слідує з умов описаних додатків, замовник повинен розраховуватися з виконавцем за надані рекламні послуги протягом 3-х днів від дати виставлення відповідних рахунків на їх оплату. Зазначених рахунків суду подано не було, доказів часткової оплати послуг не надано.

Представник кредитора в судове засідання не зявився.

Боржником та розпорядником майна вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Пассаж Промоушн” визнані в повному обсязі.

Зважаючи на викладене, при визначені розміру заборгованості боржника за договором від 01.04.2007 р. № 20/07 суд керується актом звірки розрахунків, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками, що станом на час проведення попереднього засідання при новому розгляді справи не відкликані. Так, згідно з актом звірки розрахунків за період з 27.04.2007 р. по 31.10.2009 р. виконавець надав, а замовник прийняв рекламні та супутні послуги вартістю 2042934,91 грн., та оплатив їх частково в сумі 1993791,02 грн., а тому його борг складає 49143,89 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 49288,89 грн., з них: 85,00 грн. вимоги першої черги, 49143,89 грн. вимоги четвертої черги.

6) 06.11.2009 р. до суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 7254/9/24-202 від 04.11.2009 р. з грошовими вимогами до боржника в сумі 94843,76 грн.

Заява мотивована наявністю у боржника податкової заборгованості зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 13396,36 грн. та орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 81447,40 грн., розрахованої відповідно до результатів перевірки та декларації платника.

На підтвердження заявлених вимог до заяви від 04.11.2009 р. подано розрахунок податкової заборгованості станом на 02.11.2009 р., тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, акт про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату земельного податку від 20.10.2009 р. № 2641, згідно з яким боржнику визначено до сплати 64,20 грн. пені, податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 р. № 164581507 на суму 253,80 грн. штрафу з земельного податку, податкове повідомлення-рішення від 23.10.2009 р. № 166561507 на суму 480,37 грн. штрафу з земельного податку, акт про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату орендної плати за землю від 20.10.2009 р. № 2640/1507, відповідно до якого боржнику нараховано та погашено пеню в сумі 338,64 грн., податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 р. № 16545 на суму 2862,45 грн. штрафу з орендної плати за землю, податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 р. № 16544, відповідно до якого боржнику донараховано 42,69 грн. штрафу з орендної плати за земельні ділянки, податку декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік, витяг з облікової картки платника податків.

З наданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва розрахунку вбачається, що боржникові нараховано податку заборгованість наступним чином:

-13396,36 грн. земельного податку з юридичних осіб включає 12617,67 грн. боргу безпосередньо зі сплати вказаного фіскального платежу, нарахованого за період з 30.06.2009 р. по вересень 2009 року включно, 734,17 грн. штрафних санкцій, нарахованих з 29.10.2009 р. по 29.10.2009 р., 44,52 грн. пені, нарахованої з 17.07.2009 р.;

-81447,40 грн. орендної плати з юридичних осіб включає 78254,82 грн. боргу безпосередньо зі сплати вказаного фіскального платежу, нарахованого за період з 30.04.2009 р. по 30.10.2009 р., 2905,14 грн. штрафних санкцій, нарахованих за період з 29.10.2009 р., 287,44 грн. пені за період з 21.05.2009 р. по 17.07.2009 р.

Отже, як слідує з указаного розрахунку, вказані суми включають зобовязання боржника перед бюджетом, що виникли до порушення, так і після порушення провадження у справі про його банкрутство, тобто в період дії мораторію, у який нарахування штрафів не має відбуватися. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва обґрунтовує свій розрахунок, тим, що визначене боржнику податкове зобовязання не підпадає під визначені абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону неустойку та інші санкції.

Так, у ч. 4 ст. 12 Закону, яка не містить 4-го абзацу, закріплено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З аналізу вказаних приписів законодавства не вбачається підстав для обмеження дії мораторію на вимоги, заявлені даним кредитором.

Боржником та розпорядником майна вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва визнані частково на суму 62564,41 грн. лише в тій їх частині, яка відповідає визначенню конкурсних, тобто, тих, зобовязання за якими виникли до порушення провадження у справі.

Представник кредитора 28.02.2011 р. в судове засідання не зявився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, суд вважає за належне визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до боржника, розраховані за період прострочення боржника до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в сумі 62564,41 грн., з них 62232,45 грн. заборгованості по сплаті податків (7509,77 грн. боргу з земельного податку та 54722,68 грн. боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб) та 331,96 грн. пені (44,52 грн. з земельного податку та 287,44 грн. з орендної плати за землю з юридичних осіб).

7) 04.11.2009 р. до суду надійшла заява з грошовими вимогами до боржника в розмірі 152266990,60 грн. від Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” (заява № 5-02/5140 від 03.211.2009 р.)

Як слідує з поданої заяви вимоги на вказану суму складаються з грошових вимог до боржника, що виникли з кредитного договору з боржником від 17.08.2007 р. № 67/07 грн., сума боргу 27006341,27 грн., кредитного договору з боржником від 28.10.2007 р. № 93/07, сума боргу 41521142,47 грн., кредитного договору від 06.09.2007 р. № 71/07 з Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, сума боргу 32354136,99 грн., з кредитного договору № 28/08 від 18.03.2008 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, сума боргу 51385369,87 грн.

03.02.2011 р. Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” подало до суду заяву про уточнення кредиторських вимог № 15-01/2/426 від 03.02.2011 р.. відповідно до якої просить визнати його кредиторські вимоги в сумі 100881620,73 грн., а саме: 27006341,27 грн. за договором від 17.08.2007 р. № 67/07, 41521142,27 грн. за договором від 29.10.2007 р. № 93/07 та 32354136,99 грн. за договором від 06.09.2007 р. № 71/07, оскільки у справі № 44/473-б про банкрутство позичальника за кредитним договором від 18.03.2008 р. № 28/08, що перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва, було затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, яким передбачено погашення заборгованості позичальника перед позикодавцем (банком) в сумі 83739506,86 грн.

Представник Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” в судовому засіданні підтримав вимоги в сумі 100881620,73 грн.

Боржник та розпорядник його майна вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” визнали згідно з уточненою сумою в розмірі 100881620,73 грн. як вимоги першої черги, що забезпечені заставою.

Зважаючи, що зменшення суми грошових вимог є правом кредитора, що не порушує права боржника або інших учасників провадження у справі, судом розглядаються грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” відповідно заяви від 03.02.2011 р.

З поданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що 17.08.2007 р. Акціонерним банком “Київ”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” в якості кредитора та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” в якості позичальника укладено кредитний договір № 67/07, за умовами якого кредитодавець зобовязався надати позичальнику кредит на поточні потреби для здійснення статутної діяльності в сумі 25000000,00 грн. зі строком користування з 22.08.2007 р. по 09.10.2009 р. та сплатою процентів за користування кредитом і комісій за кредитне обслуговування згідно з тарифами банку (за оформлення та супроводження кредиту).

Відповідно до поданого до матеріалів справи розрахунку, проведеного згідно з умовами договору, заборгованість за договором від 17.08.2007 р. № 67/07 станом на 06.08.2009 р. становить 25000000,00 грн. з повернення кредиту, 1656341,27 грн. зі сплати відсотків та 350000,00 грн. зі сплати комісії за супроводження кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання зобовязань за вказаним кредитним договором забезпечене сторонами договорами іпотеки від 30.11.2007 р. (предмет нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 228,20 кв.м., за адресою: м .Київ вул. Андрющенка, 4-д, оцінений в сумі 6 016 502 грн.); від 30.08.2007 р. (предмет іпотеки нежитлові приміщення загальною площею 2 655,6 кв.м. та 22 машиномісця за адресою: м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 4-6, оцінений в сумі 128 183 369 грн.); від 01.12.2008 р. (предмет вбудоване приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Київська, буд. 60, загальною площею 1 224,80 кв.м., оцінений в сумі 31 557 221 грн.).

Оскільки факт отримання боржником кредитних коштів за договором від 17.08.2007 р. № 67/07 підтверджується належними доказами (платіжне доручення від 22.08.2007 р. № 282 в матеріалах справи), факт невиконання обовязку зі сплати боргу боржником визнається, доказів належної оплати за договором не подано, вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” в указаній частині його заяви є обґрунтованим та такими, що підлягають окремому включенню до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою.

За кредитним договором від 29.10.2007 р. № 93/07 Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” отримало від Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” на умовах повернення 38500000,00 грн. кредитних коштів на поповнення обігових коштів на строк з 29.10.2007 р. по 28.10.2009 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісією за кредитне обслуговування за оформлення і супроводження кредиту.

Відповідно до поданого до матеріалів справи розрахунку, проведеного згідно з умовами договору, заборгованість за угодою від 29.10.2007 р. № 93/07 станом на 06.08.2009 р. становить 38500000,00 грн. з повернення кредиту, 2482142,47 грн. зі сплати відсотків та 539000,00 грн. зі сплати комісії за супроводження кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання зобовязань за вказаним кредитним договором забезпечене сторонами іпотекою, оформленою відповідним договором іпотеки від 31.10.2007 р., згідно з яким банку в іпотеку були передані майнові права на 27 квартир, що будуються за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Михайла Драгомирова, 4-Б, загальною площею 2 866,12 кв.м., які сторони оцінили в сумі 77 516 451 грн.

Оскільки факт отримання боржником кредитних коштів за договором від 29.10.2007 р. № 93/07 підтверджується належними доказами (платіжні доручення від 29.10.2007 р. № 1 та від 06.11.2007 р. № 2 в матеріалах справи), факт невиконання обовязку зі сплати боргу боржником визнається, доказів належної оплати за договором не подано, вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” в указаній частині його заяви є обґрунтованим та такими, що підлягають окремому включенню до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою.

При розгляді вимог Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” до боржника в частині суми 32354136,99 грн. судом встановлено наступні обставини.

Згідно з поданою заявою від 03.11.2009 р., уточненою 03.02.2011 р., вимоги до боржника у зазначеній сумі являють собою розраховану станом на 31.07.2009 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” (позикодавця) перед Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний банк “Київ” (позичальником) за кредитним договором від 06.09.2007 р. № 71/07 з додатками з повернення грошових коштів в розмірі 30000 000,00 грн., 1934136,99 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та 420000,00 грн. заборгованість по сплаті комісії за супроводження кредиту.

Заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” грошові вимоги на загальну суму 32354136,99 грн. Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” обґрунтовує наявністю у боржника обовязків майнового поручителя щодо виконання позичальником грошових зобовязань за кредитним договором, що виникли з договору іпотеки.

З наданих суду документів слідує, що в рамках вказаного кредитного договору від 06.09.2007 р. № 71/07 Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” отримало на умовах повернення та сплати відсотків грошові кошти в сумі 30000000,00 грн.

30.11.2007 р. Акціонерний банк “Київ”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ”, в якості іпотекодержателя та Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” якості іпотекодавця уклали нотаріально посвідчений іпотечний договір на забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” (позичальником) зобовязань за кредитним договором від 06.09.2007 р. № 71/07.

Згідно з п. 1.2 іпотечного договору переданими в іпотеку є належні Товариству з обмеженою відповідальністю “Сантанна” нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка, 4-д, загальною площею 1 728,90 м.кв.

Відповідно до п. 1.6 договору іпотеки вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 44096481,00 грн.

Як слідує з Глави 49 Цивільного кодексу України застава є одним з видів забезпечення виконання зобовязань, до яких відповідно до чинного законодавства належать неустойка, порука, гарантія, притримання і завдатком. В свою чергу, іпотека це вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а заклад - застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особи.

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У ч. 3 ст. 575 Цивільного кодексу України встановлено, що правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

З структурно-системного аналізу параграфу 6 глави 49 Цивільного кодексу України слідує, що види застави розрізняються між собою зокрема, майном, що передається кредиторові (заставодержателю), способами звернення стягнення на предмет застави, формами вчинення тощо.

Спеціальним нормативним актом Законом України “Про іпотеку” у ч. 2 ст. 5 визначено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

За твердженнями Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” порушило зобовязання з повернення отриманих за кредитним договором коштів та заборгувало 32354136,99 грн , а оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” є поручителем позичальника, банк має бути включений до реєстру вимог кредиторів боржника на вказану суму.

Розмір заявлених до боржника вимог визначений розрахунком, приєднаним до заяви Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” та проведеним станом на 31.07.2009 р. за період до порушення провадження у справі № 44/474-б.

Боржник та розпорядник майна не заперечили розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”.

Доказів належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” зобовязань за кредитним договором від 06.09.2007 р. № 71/07 суду не подано.

Згідно зі ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше (ч. 2 ст. 33).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33).

Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду (ч. 4 ст. 33).

Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування (ч. 5 ст. 33).

Відповідно до п. 5.4 договору іпотеки від 30.11.2007 р. звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється рішенням суду чи виконавчим написом нотаріуса відповідно до вимог чинного законодавства або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору між сторонами, який підлягає нотаріальному посвідченню і передбачає передачу іпотекодавцем іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання: шляхом продажу іпотекодердателем предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України “Про іпотеку”; іншим шляхом, передбаченим чинним законодавством.

Згідно з п. 5. 8 договору іпотеки іпотекодавець, як майновий поручитель, несе відповідальність перед іпотекодерджателем за невиконання позичальником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, іпотекодавець набуває права кредитора за основним зобовязанням.

Згідно зі ст. 1 Закону боржником в процедурі банкрутства є субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, при цьому, під грошовим зобовязанням слід розуміти зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Правовідносини між Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний банк “Київ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” виникли з договору іпотеки, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” виступило майновим поручителем позичальника перед кредитодавцем, тобто в іпотекодавця відсутні обовязки по сплаті на користь іпотекодержателя (кредитодавця) грошових коштів.

З наведеного слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” є не боржником по відношенню до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобовязань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів. Крім того, в силу правової природи правочину, в силу якого між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” виникли правовідносини, а саме: іпотечний договір з переданим в іпотеку нерухомим майном, Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” не вправі вимагати від боржника у справі № 44/474-46/501-б сплати грошових коштів та, відповідно, не може бути визнано конкурсним кредитором боржника.

Зважаючи на все викладене вище, за наслідками дослідження матеріалів справи і заслуховування пояснень представників учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” про визнання його кредитором боржника обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом в частині, а саме: у сумі 68527568,74 грн., з них 85,00 грн. вимоги першої черги по сплаті державного мита за звернення до суду з заявою до боржника та 68527483,74 грн. вимоги першої черги, забезпечені заставою).

8) 05.11.2009 р. Комунальне підприємство “Залізничне” склало для подання до Господарського суду міста Києва заяву з грошовими вимогами до боржника в сумі 392386,67 грн.

Як вбачається з поданої заяви, вимоги виникли з договору про проведення взаєморозрахунків за спожиті комунальні послуги від 01.04.2008 р. № 1/с. Спірним періодом проведення розрахунків Комунальне підприємство “Залізничне” визначило 01.01.2009 р. - 30.10.2009 р.

На підтвердження заявлених вимог суду подано договір від 01.04.2008 р. № 1/с, додаткові угоди до нього, акти звірки розрахунків, а також підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень червень 2009 року та серпень жовтень 2009 року на загальну суму 502386,67 грн.

За твердженнями Комунального підприємства “Залізничне”, оплаченими боржником є послуги вартістю 235081,07 грн.

Боржник та розпорядник майна наведені твердження кредитора не заперечили. Заявлені грошові вимоги визнали частково на суму 362012,20 грн., через віднімання від визначеної кредитором суми заявлених вимог заборгованість, строк оплати якої настав після порушення провадження у справі.

21.02.2011 р. в судовому засіданні представник Комунального підприємства “Залізничне” надав суду заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 392386,67 грн. від 14.01.2011 р. № 31/1 з розрахунком ціни позову, 3 % річних та інфляційною складової боргу. Зважаючи на те, що строк подання заяв з грошовими вимогами до боржник сплинув ще у 2009 році, подана заява, в якій продубльовані вимоги з основного боргу, розгляду не підлягає.

Оскільки на даній стадії судового процесу у справі про банкрутство судом розглядаються грошові вимоги до боржника, що виникли до порушення провадження у справі № 44/474-б, Комунальне підприємство “Залізничне” підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” за договором № 01.04.2008 р. № 1/с на суму 362012,20 грн. конкурсних кредиторських вимог. Розрахунок даної суми проведено судом шляхом віднімання від вартості прийнятих боржником послуг сум проведеної ним часткової оплати, а також послуг, строк оплати яких настав після порушення провадження у справі за серпень, вересень та жовтень 2009 року та з додаванням визнаного за актами зірки розрахунків сальдо станом на 01.01.2009 р. в сумі 125081,07 грн. (502386,07 грн. 235081,07 грн. 30374,47 грн. + 125081,07 грн.). Зважаючи на відхилення судом частини вимог даного кредитора в сумі 30347,74 грн. (борг, що виник після порушення провадження у справі), слід зауважити, що даний кредитор не позбавлений можливості звернутися до боржника з поточними грошовими вимогами на суми, право вимоги яких виникли після 07.08.2009 р. в установлені законодавством строки. Поряд з указаною сумою визнаних судом грошових вимог, що підлягають віднесенню до четвертої черги, суд також вважає за необхідне включити до вимог першої черги Комунального підприємства “Залізничне” 85,00 грн. державного мита, сплаченого за звершення до суду у справі про банкрутство.

9) 09.11.2009 р. до суду надійшла заява Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України з грошовими вимогами до боржника на суму 101213,11 грн., що обґрунтовані наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” заборгованості з відшкодування управлінню орендної плати за землю, що виникла за договором про пайову участь у будівництві від 14.09.2000 р. № 561 в сумі 71385,91 грн. (з урахуванням пені) та за договором про інвестування грошових коштів у будівництво для Міністерства оборони України житла для військовослужбовців від 04.05.1994 р. № 16 в сумі 29827,20 грн. (з урахуванням пені).

Як вказує кредитор, останній платіж боржник здійснив за лютий 2009 року.

Неодноразові вимоги суду при новому розгляді справи надати обґрунтований розрахунок вимог до боржника в сумі 101213,11 грн. Центральним спеціалізованим будівельним управлінням виконані не були, не було визначено періоди прострочення боржника, не виокремлено борг за кожний період, не вказано суму пені, а також строк прострочення, на яку нарахована така пеня.

Боржник та розпорядник майна вимоги Центрального спеціалізованого будівельного управління визнали частково в сумі 68289,12 грн. (64350,90 грн. боргу та 3938,22 грн. пені). За твердженнями боржника визнана сума вимог визначається відповідно до даних уточнюючих декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік та являють собою борг з компенсації Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” орендної плати за землю Центральному спеціалізованому будівельному управлінню у звязку з наявністю між сторонами зобовязальних правовідносин за договорами від 14.09.2000 р. № 561 та від 04.03.1994 р. № 16. Відповідно до вказаних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” взяло на себе функції замовника будівництва обєктів нерухомості, зокрема, щодо його повного фінансування, а отже, зобовязалося відшкодовувати орендарю земельних ділянок, на яких ведеться будівництво, його витрати по внесенню орендної плати.

У ході розгляду справи боржник підтвердив обставини наявності зобовязальних правовідносин з Центральним спеціалізованим будівельним управлінням Міністерства оборони України та своє прострочення з компенсації орендної плати за пять місяців 2009 року з березня по липень включно.

З поданих суду уточнюючих декларацій з орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік слідує, що за ділянку будівництва по вул. Єреванській (Курській) у м. Києві орендар мав сплатити 117504,96 грн., тобто по 9792,08 грн. за місяць, а за ділянку по вул. Драгомирова 36937,12 грн., тобто по 3078,09 грн. за місяць.

Отже, за пять місяців прострочення у 2009 році (з березня по липень 2009) до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, борг Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед Центральним спеціалізованим будівельним управлінням становить 64350,49 грн.

Крім розрахованої судом суми боргу, боржник також визнає в якості грошових вимог Центрального спеціалізованого будівельного управління 3938,22 грн. пені, що підлягає сплаті за прострочення виконання грошового зобовязання на суму 64350,49 грн. Розрахунку такої пені та визначення підстав для її нарахування боржником та кредитором суду не подано. Але, зважаючи на визнання пені боржником, а також враховуючи визнане ним прострочення компенсування Центральному спеціалізованому будівельному управлінню витрат на внесення до бюджету орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності, слід вважати, що вказана сума пені була нарахована орендарю земельних ділянок за несвоєчасну сплату платежів до бюджету. У звязку з цим 3938,22 грн. також підлягають включенню до суми кредиторських вимог Центрального спеціалізованого будівельного управління.

Враховуючи наведене, Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України слід визнати кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 68373,71 грн., з них: 85,00 грн. вимоги першої черги по сплаті державного мита у справі про банкрутство, 64350,49 грн. вимоги четвертої черги по сумі боргу та 3938,22 грн. вимоги шостої черги щодо пені.

При розгляді грошових вимог Центрального спеціалізованого будівельного управління його представник також просив визнати вимоги в сумі 1916800,00 грн. неотриманих фінансових ресурсів за договором на будівництво житла в порядку пайової участі від 03.11.2004 р. № 7/61-04. Обґрунтовуючи такі вимоги, кредитор вказує на те, що за договором від 03.11.2004 р. боржник як пайовик, мав сплатити пайові внески на будівництво 186-квартирного житлового будинку по вул. Борисоглібській, 26 у м. Києві в частині 2003,18 кв.м. житлової площі з розрахунку 2800,00 грн. за один квадратний метр. Кредитор зазначає, що при прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту встановлено, що будинок має 195 квартир, загальною площею 16395 кв.м., вартість прийнятих в експлуатацію основних фондів склала 61593600,00 грн., у звязку з чим вартість 1 кв.м. житла дорівнює 3756,85 грн., а не 2800,00 грн. На вказаних підставах Центральне спеціалізоване будівельне управління стверджує, що недоотримало від Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” 1916000,00 грн.

На вимогу суду кредитором не було подано нормативного обґрунтування заявлених вимог стосовно суми недоотриманих коштів з посиланням на відповідні положення договору сторін.

Боржник та розпорядник майна такі вимоги відхиляють.

Суд також не вбачає підстав визнавати вимоги Центрального спеціалізованого будівельного управління до боржника в розмірі 1916800,00 грн. з огляду на відсутність встановленого у визначеному законодавством порядку договором або судовим рішенням обовязку Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” щодо сплати такої суми, а також з мотивів пропуску строку для їх заявлення. Так, вимоги до боржника в сумі 1916800,00 грн. були заявлені Центральним спеціалізованим будівельним управлінням наприкінці листопада 2009 року заявою від 23.11.2009 р. № 210, тоді як оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство було опубліковано 08.10.2009 р.

При розгляді реєстру вимог кредиторів судом було відмовлено у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Константа”, Відкритому акціонерному товариству “Комерційний банк “Експобанк”, Закритому акціонерному товариству “Фінансова компанія “Сантанна”, Управлінню Пенсійного фонду у Шевченківському районі м. Києва, Київсьому міському центру зайнятості, Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, що відображено у відповідних ухвалах від 28.02.2011 р.

В абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону зазначено, що кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З аналізу приписів Закону щодо особливостей розгляду грошових вимог кредиторів, заявлених до боржника в судовій процедурі банкрутства слідує, що законодавцем запроваджено для кредиторів з вимогами щодо виплати заробітної плати особливий статус та не встановлено для них беззаперечного обов'язку щодо звернення до суду зі своїми вимогами протягом встановленого присічного строку, а лише надає їм таке право.

При цьому, абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону зобов'язує розпорядника майна окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Як слідує з реєстру вимог кредиторів, поданого суду 28.02.2011 р., розпорядником майна до вимог першої черги було включено 178900,00 грн. заборгованості боржника по виплаті заробітної плати за період після порушення провадження у справі, а не за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство. Відповідно до приписів ст. 31 Закону такі суми підлягають віднесенню до вимог другої черги.

Доказів наявності заборгованості по сплаті авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоровю громадянсуду подано не було.

Також, при проведенні попереднього судового засідання, судом встановлено, що розпорядником майна було включено до нього відомості про майно, включаючи майнові права боржника, що перебувають у заставі, що відповідає вимогам Закону, у звязку з чим реєстр вимог кредиторів у цій частині також підлягає затвердженню.

Зважаючи на викладені вище обставини, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню щодо черговості вимог заявлених та визнаних судом кредиторів та розміру їх вимог, а попереднє судове засідання закінченню.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи зазначене та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”:

1.1Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” на суму 91743521,70 грн. (вимоги першої черги, забезпечені заставою 91743436,67 грн., 85,00 грн. державне мито);

1.2Державне підприємство “Укрінвестбуд” на суму 347618,30 грн., з них 85,00 грн. вимоги першої черги по сплаті державного мита за звернення до суду з заявою до боржника та 347533,30 грн. вимоги четвертої черги щодо сплати боргу;

1.3Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” на суму 36582492,74 грн. (85,00 грн. перша черга, 36852407,74 грн. черветра черга);

1.4Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” на суму 756655,43 грн. (85,00 грн. вимоги першої черги, 756570,43 грн. вимоги четвертної черги);

1.5Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Пассаж Промоушн” на суму 49288,89 грн. (85,00 грн. вимоги першої черги, 49143,89 грн. вимоги четвертої черги);

1.6Державну податкову інспекція у Шевченківському районі м. Києва на суму 62564,41 грн. (62232,45 грн. третя черга, 331,96 грн. шоста черга);

1.7Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” на суму 68527568,74 грн. (вимоги першої черги, забезпечені заставою 68527483,74 грн., 85,00 грн. державне мито);

1.8Комунальне підприємство “Залізничне” на суму 362097,20 грн., з них: 85,00 грн. вимоги першої черги, 362012,20 грн. вимоги четвертої черги;

1.9Центральне спеціалізоване будівельне Мінічтерства оборони України управління на суму 68373,71 грн., з них 85,00 грн. вимоги першої черги, 64350,09 грн. вимоги четвертої черги, 3938,22 грн. вимоги шостої черги.

2.Включити до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, що перебуває у заставі.

3.Включити до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги з зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед його працівниками щодо виплати заробітної плати на суму 178900,00 грн.

4.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” арбітражного керуючого Шкляра О.С. у пятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів.

5.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” арбітражного керуючого Шкляра О.С. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори.

6.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” арбітражного керуючого Шкляра О.С. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

7.Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

8.Копію ухвали направити боржнику, розпоряднику майна, кредиторам, прокуратурі м. Києва, державному органу з питань банкрутства.

Суддя Л.В. Омельченко