Рішення № 14418584, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/11201.03.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

До Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

Простягнення 24003,84 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаШупик О.А.

Від відповідача Бабчинецер К.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»24003,84 грн. страхового відшкодування.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 р. між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»та «Данфосс ТОВ»товариством з обмеженою відповідальніст.ю з іноземним інвестиціями було укладено Договір страхування наземних транспортних засобів та від нещасних випадків № 250511181.10, за яким ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Форд», державний номер НОМЕР_1.

Згідно Постанови Подільського районного суду м. Києва від 06.08.10 p., 22.07.2010 року у м. Києві на вул. М.Гречка сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Газ», державний номер 39732 КА, що належить ДП «Український науково-дослідний і навчальній центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», при зміні напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Форд», державний номер НОМЕР_1, що належить «Данфосс ТОВ»ТОВ з II , під керуванням ОСОБА_1, що призвело до пошкодження вказаних автомобілів.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив п. 10.1 ПДР України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вартість матеріальної шкоди, завданої «Данфосс ТОВ»ТОВ з II внаслідок ДТП, що мала місце 22.07.2010 року, склала 37 465,00 грн., що підтверджується Рахунком № 2328 від 28.07.2010 p., що наданий ТОВ «Автокомпанія ХОРС».

Крім того, ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_3 Згідно Звіту № 339 від 02.08.10 p., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_1, склала 24 513,84 грн.

29.07.10 р. уповноваженим представником «Данфосс ТОВ»ТОВ з II була подана до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»виплату страхового відшкодування.

ПрАТ «АСК «Інго Україна»було загалом виплачено страхове відшкодування у розмірі 34 205 грн., за вирахуванням франшизи у розмірі 790,00 грн. та знижки СТО у розмірі 2 470 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8019 від 21.08.10р.

За твердженням Позивача, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" від 04.10.2001 року №2745-111, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Винний у вчиненні вказаної вище ДТП гр. ОСОБА_2 перебував з ДП «Український науково-дослідний і навчальній центр проблем стандартизації, сертифікації та якості»у трудових відносинах та під час ДТП виконував трудові обов'язки, то саме ДП «Український науково-дослідний і навчальній центр проблем стандартизації, сертифікації та якості»зобов'язане відшкодувати шкоду, завдану своїм працівником.

Оскільки у ДП «Український науково-дослідний і навчальній центр проблем стандартизації, сертифікації та якості»застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що підтверджується Полісом № ВС/1344050, згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу Страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже, Позивач вважає, що ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»зобов'язане відшкодувати Позивачу матеріальну шкоду, яка була завдана в результаті ДТП, що мала місце 22.07.2010 року.

Згідно Звіту № 339 від 02.08.10 p., вартість матеріального збитку, який був завданий власнику автомобіля марки «Форд», державний номер НОМЕР_1, склала 24 513,84 грн.

Крім того, умовами Полісу передбачена франшиза у розмірі 510,00 грн.

Таким чином, за твердженням Позивача, ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»повинно відшкодувати Позивачу вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_1, за вирахуванням безумовної франшизи, а саме 24003,84 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 24003,84 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, Новопечерський провулок, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул.. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 24003 (двадцять чотири тисячі три) грн. 84 коп. страхового відшкодування, 240 (двісті сорок) грн.03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 07.03.2011р.