Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 23/1501.03.11 За позовомдочірнього підприємства “Аделіна Оптісс”
дотовариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Бюро”
простягнення 9326, 22 грн.
СуддяКирилюк Т.Ю.
Представники сторін: від позивача:представник Солтисюк М.П (довіреність №6 від 16.02.2001 року); представник Харжевська Ю.В. (довіреність №4 від 08.02.20011 року). від відповідача:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство “Аделіна Оптісс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Бюро” заборгованості за договором №20112008 від 20.11.2008 року у розмірі 9326, 22 грн. (у тому числі 3210, 64 грн. основного боргу, 1576,92 грн. пені, 4347, 30 грн. інфляційних втрат, 191,36 грн. трьох процентів річних).
Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані телекомунікаційні послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 року порушено провадження у справі № 23/15 та призначено її розгляд на 15.02.2011 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у судові засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.
Ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 01.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем та Відповідачем було укладено договір про надання інформаційно-телекомунікаційних послуг №20112008 від 20.11.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався надати послуги телефонного зв’язку, а Відповідач своєчасно сплачувати їх вартість.
На виконання умов договору №20112008 від 20.11.2008 року Позивачем було надано інформаційно-телекомунікаційні послуги Відповідачу на загальну суму 6710, 64 грн., що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг за період з 20.01.2008 року по 25.11.2008 року.
Відповідно до пункту 3.3 договору №20112008 від 20.11.2008 року оплати послуг здійснюються до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Позивача.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем було здійснено часткову оплату за надані йому відповідно до договору №20112008 від 20.11.2008 року інформаційно-телекомунікаційні послуги, що підтверджується наданими Позивачем банківськими виписками. Заборгованість Відповідача на час розгляду справи становить 3210, 64 грн.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, позов у частині стягнення основного боргу у розмірі 3210, 64 грн. підлягає задоволенню.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.
Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Зазначена норма є диспозитивною, тобто законом або договором може бути встановлено інший порядок, у тому числі і строк, для нарахування штрафних санкцій.
Згідно з пунктом 4.5 договору №20112008 від 20.11.2008 року, нарахування штрафних санкцій за порушення зобов`язання не обмежуються будь-яким строком та здійснюються до повного виконання стороною порушеного нею зобов`язання.
Суд перевірив розрахунок позовних вимог Позивача в частині стягнення пені і не погоджується з ним, оскільки прострочення виконання Відповідачем зобов’язання настало лише 21.12.2008 року. За огляду на викладене, суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення пені частково у розмірі 1571,21 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд перевірив наданий розрахунок відповідних позовних вимог та встановив, що Позивачем не вірно встановлено дату початку строку виконання Відповідачем своїх зобов’язань. Оскільки прострочення виконання зобов’язання настало 21.12.2008 року. Таким чином, позовна вимога про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню частково у розмірі 191,36 грн. та 3500,40 грн. –відповідно.
Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників Позивача, суд дійшов висновку, що позов дочірнього підприємства “Аделіна Оптісс” до товариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Бюро” підлігає задоволенню частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Бюро” (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, ідентифікаційний код 32798516) на користь дочірнього підприємства “Аделіна Оптісс” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; ідентифікаційний код 32310256) 3 210,64 гривень (три тисячі двісті десять гривень 64 копійки) основного боргу; 1571, 21 гривень (одну тисячу п’ятсот сімдесят одну гривню 21 копійку) пені, 191, 36 гривень (сто дев’яносто одну гривню 36 копійок) трьох процентів річних, 3500,40 гривень (три тисячі п’ятсот гривень 40 копійок) інфляційних витрат, 102,00 гривень (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236,00 гривень (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4.Видати наказ.
Суддя Т.Ю.Кирилюк
Повне рішення складено - 02.03.2011 року.
Судове рішення № 14418496, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 23/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: