Рішення № 14416830, 15.02.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.2011 Справа № 5008/42/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Шетеліг Україна”, м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „АРТОС”, с. Гать, Берегівський район

про стягнення суми 127778,38 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача – Головченко С.О. - директор

від відповідача – Шапочка Е.М. (дов. від 02.02.11)

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Шетеліг Україна”, м. Київ (далі – позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „АРТОС”, с. Гать, Берегівський район (далі – відповідач) про стягнення суми 127778,38 грн., в т.ч. 72232,00 грн. основної заборгованості, 55242,19 грн. відсотків, 304,19 грн. трьох процентів річних, згідно договору №6-ПАСК від 21.05.09.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений строк не виконав свої зобов’язання по оплаті отриманого товару та сплаті відсотків, на умовах товарного кредиту, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

Відповідач позовні заперечує та у письмовому запереченні від 14.02.11 №51 вказує, що товар поставлений без необхідних згідно законодавства України документів та неналежної якості, що спричинило йому збитки на суму 183730 грн., які підтверджуються актом №1 від 01.03.10. Відповідач вважає, що оскільки неякісний товар позивача спричинив йому збитки на суму 183730 грн., то не має необхідності йому сплачувати позивачеві кошти за товар.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (продавець по договору) та відповідачем (покупець по договору) укладено договір №6-ПАСК від 21.05.09 (далі – договір), згідно якого позивач зобов’язався передати у власність відповідачу товар – дріт поліестеровий діаметр 1,8 мм в котушках по 2750 м у кількості 51 шт. на суму 32232,00 грн., багатоцільовий прикріплював 170 мм у кількості 40000 шт. на суму 10000,00 грн., виноградний ланцюжок (затяжка) 200 мм у кількості 100000 шт. на суму 30000,00 грн., всього на суму 72232,00 грн., а відповідач прийняти та оплатити отриманий товар за ціною, умовами та термінами, що визначені договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується актом відвантаження від 22.05.09 та актом отримання товару від ТзОВ „Ваш час” від 25.05.08. Перевезення товару здійснювалося перевізником ТзОВ „Ваш час”, про що свідчить оформлена вантажна декларація КА 634304 від 22.05.09.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 694 Цивільного кодексу України, встановлює, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. У абз.2 ч.5 цієї ж статті встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару , проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

У пунктах 3.2.-3.4. договору встановлено, що оплата за товар покупцем здійснюється на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунку фактури представленого продавцем покупцеві на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу на 150 днів, за даний період покупець сплачує 20% (1,67% місячних) річних від ціни договору (від суми вартості всього товару наданого в кредит включаючи відсотки). Якщо покупець прострочив термін погашення платежу 150 днів, товарний кредит продовжується ще на 60 днів, а наступна плата відсотків подвоюється і складатиме 40% річних (3,33% місячних). Кінцева сплата за даний товарний кредит та відсотки за нього не може бути довшою ніж період 210 днів і повинна бути сплачена 21.12.09, у іншому разі продавець має право через судові органи згідно чинного законодавства України накласти арешт на майно чи урожай покупця на суму, яка відповідає ціні даного договору та непогашеним відсоткам по товарному кредиту.

Відповідач свої зобов’язання за договором щодо оплати за отриманий товар у встановлений строк не виконав, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість на суму 72232,00 грн.

Оскільки позивач скористався передбаченою договором умовою товарного кредиту, то позивач за період з 22.06.09 по 22.12.09 нарахував відповідачу відсотки у сумі 55242,19 грн., які відповідач також не сплатив у встановлений строк, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість на вказану суму.

Відповідач звертався до позивача з листом №725 від 24.12.09, у якому вказав причини затримки розрахунків за товар та повідомив, що у серпні 2010 року буде можливість провести розрахунок, однак у вказаний строк відповідач заборгованість не погасив.

Позивач звертався до відповідача з претензією з вимогою по 25.12.10 виконати грошові зобов’язання за договором в повному обсязі, проте відповідач претензію позивача залишив без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті за товар та сплаті відсотків позивач за період з 22.06.09 по 22.12.09 нарахував відповідачу три проценти річних, що згідно розрахунку позивача становить 304,19 грн.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

У зв’язку із цим заперечення відповідача від 14.02.11№51 на позов, судом відхиляються, оскільки наведені в них обставини належним чином необґрунтовані і не спростовують вимог позивача та викладених ним у позові обставин. Факт отримання відповідачем товару по назві і кількості, згідно договору №6-ПАСК від 21.05.09, по суті самим відповідачем не заперечується та додатково підтверджується складеним ним же актом від 05.06.09 про фактичну наявність продукції поставленої позивачем для відповідача. Доводи про те, що сторони ні попередньо, ні після прибуття матеріалів не обумовлювали та не узгоджували істотні умови договору спростовуються матеріалами справи, в яких наявний письмовий договір №6-ПАСК від 21.05.09, де містяться всі перелічені істотні умови: предмет, ціну та строк домовленостей.

У відповідності до п.2.10 договору №6-ПАСК від 21.05.09 у разі виявленні недоліків (браку) товару, покупець повідомляє продавця протягом трьох днів з часу виявлення недоліків. Ніякі рекламації або претензії щодо якості товару продавцем не розглядаються та не приймаються до уваги, якщо покупець не повідомив продавця належним чином. Жодних доказів звернення до позивача, у зв’язку із виявленими недоліками товару, відповідач не надав. Подана відповідачем претензія про збитки за поставку недоброякісної продукції від 29.12.10 не являється доказом повідомлення позивача про виявленні недоліки товару, оскільки, по суті, в односторонньому порядку констатує наслідки виявлених відповідачем недоліків без дотримання порядку визначеного договором №6-ПАСК від 21.05.09. Як вбачається із претензії відповідача події, які засвідчують недоліки поставленого товару мали місце у процесі експлуатації протягом трьох місяців з грудня 2009 по лютий 2010 року.

Акти №1 та №2 про втрати відповідачем від 01.03.10 та 30.09.10 загибелі дерев яблуні внаслідок використання неякісних матеріалів, наданих позивачем, складені також в односторонньому порядку без участі представника позивача. Доказів про надіслання повідомлень позивачу для спільного встановлення та дослідження причин відкріплення від дроту багатоцільових прикріплювачів, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 127778,38 грн., в т.ч. 72232,00 грн. основної заборгованості, 55242,19 грн. відсотків, 304,19 грн. трьох процентів річних, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 1277,79 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АРТОС” (Закарпатська область, Берегівський район, с. Гать, вул. Головна, 63/б, код 31076813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Шетеліг Україна” (м. Київ, вул. Берковецька, 6А, код 34585710):

- суму 127778,38 грн., в т.ч. 72232,00 грн. основної заборгованості, 55242,19 грн. відсотків, 304,19 грн. трьох процентів річних;

- суму 1277,79 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.03.11.