Рішення № 14416415, 24.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 березня 2011 р. Справа 9/220-10

за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1 )

до:Відкритого акціонерного товариства "Будматеріали", код ЄДРПОУ 06959287 (21100, м. Вінниця, вул. Данила Нечая,55)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 (21012, м. Вінниця, пров. Щорса,24)

про стягнення 59 327,41 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

позивача: Іванов П.О.- представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: Ляхович О.С. - представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ) заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Будматеріали" (м. Вінниця) 59 327,41 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.12.2010р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі №9/220-10 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2010р. Однак, на визначену дату судове засідання у справі №9/220-10 не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Балтака О.О. на лікарняному з 08.12.10р. по 21.12.10р. включно.

Ухвалою суду від 13.01.2011р. провадження у вищезазначеній справі зупинялося до закінчення процедури реорганізації Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом приєднання до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

10.02.2011р. суд своєю ухвалою поновив провадження у справі №9/220-10 та замінив позивача у справі Дочірнє підприємство "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" його правонаступником Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Ухвалою суду від 10.03.2011р. розгляд вказаної справи відкладено на 24.03.11р., у зв"язку з неявкою в судове засідання на визначену дату відповідача, присутність якого визнана обов"язковою та необхідністю залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", яке відповідно до наданих суду Статуту, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №644003 від 17.11.2010р. та Довідки з ЄДРПОУ АА №235333 змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації "Вінницягаз".

24.03.2011р. в судове засідання з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та представник третьої особи, який надав пояснення по суті спору. Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних доказів, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням за №20629791, яке отримане останнім 15.03.2011р.

З наданого суду статуту Приватного акціонерного товариства "Будматеріали", зареєстрованого 22.09.2010р. випливає, що останній є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Будматеріали". Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

За таких обставин відповідача у справі - Відкрите акціонерне товариство "Будматеріали", на підставі ст. 25 ГПК України, слід замінити його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Будматеріали".

Як вбачається із відзиву на позовну заяву №17 від 04.03.2011р. (вх.№08-38/3078/11 від 09.03.11р.), наданого відповідачем через канцелярію суду, останній позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що підлягають відхиленню, мотивуючи свою позицію тим, що:

По - перше, договору між ДП « Нафтогазмережі» та ВАТ «Будматеріали» № В -09-01 П не існує взагалі.

По - друге, існує договір між ДП « Нафтогазмережі» та ВАТ "Будматеріали" підписаний 17 грудня 2009 року, тобто в 2 половині місяця і розрахований на поставку в 2010 році. Відповідно, на поставку газу в грудні ДП « Нафтогазмережі» не мало правових підстав, оскільки, відповідно до п 2. ст. 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення. До того ж, згідно із Постановою КМУ від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» газ постачається тільки за умови укладення договорів і 100 % передоплати. Також, Постанова КМУ від 17.01.2000 № 59 «Про забезпечення дисципліни розрахунків за спожиті природний газ, теплову та електричну енергію» передбачає, щ газ постачається тільки за умови укладення договорів і 100 % передоплати. Крім цього, п. 1.1. додаткової угоди між ВАТ «Будматеріали» та ДП Нафтогазмережі» від 17.12.2009 року передбачено, що поставка природного газу здійснюється не в 2009, а в 2010 році.

Разом з тим, відповідач зазначає, що відповідно до п. 3.14 договору постачання природного газу від 17 грудня 2009 року між ДП « Нафтогазмережі» та ВАТ «Будматеріали, підставою для розрахунків за газ є акт приймання - передачі газу. В той же час, акт приймання-передачі природного газу, на який посилається позивач, повноважним представником ВАТ «Будматеріали» не підписувався, оскільки, фактичної поставки газу не було. В грудні 2009 року ВАТ «Будматеріали» споживало газ, який надавався ВАТ «Вінницягаз» на підставі договору постачання та транспортування природного газу № П - 01- 09 В від 01.11.2009 р. строк дії якого становив з 1.11.2009 р по 31.12. 2009 року.

В свою чергу, відповідач звертає увагу на те, що ВАТ "Вінницягаз" в грудні 2009 року виконувало умови договору і дотримувалося п 8.1. Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, згідно з яким подача природного газу споживачам проводиться в безперервному режимі, якщо укладеним із споживачем договором не передбачено такої перерви. Газопостачальні і газозбутові організації, повинні подавати споживачам природний газ рівномірно протягом місяця у межах середньодобової норми споживання згідно з договором та узгодженими між сторонами диспетчерськими графіками. Оплата за спожитий газ у грудні 2009 року здійснювалася на підставі акту № УГГ - 010499 від 31.12.09 р., підписаного повноважними представниками ВАТ «Вінницягаз» та ВАТ «Будматеріали» та рахунку-фактури № УГГ - 012853 від 31.12.2009 року. Підтвердженням оплати ВАТ «Будматеріали» ВАТ «Вінницягаз», за поставлений в грудні 2009 року газ є платіжні доручення за червень - серпень 2010року, а також карткою рахунку.

Тому, відповідач стверджує, що у грудні 2009р. постачальником природного газу для виробничих потреб ВАТ "Будматеріали" було ВАТ "Вінницягаз", що підтверджується договором і первинними документами. Таким чином, зважаючи на викладене вище, Відкрите акціонерне товариство "Будматеріали" вважає, що природний газ позивачем для потреб відповідача не поставлявся і жодної заборгованості як такої існувати не може.

В свою чергу, 24.03.11р. Приватне акціонерне товариство "Будматеріали" безпосередньо перед судовим засіданням, через канцелярію суду подало клопотання №б/н від 23.03.11р. (вх.№08-38/3929/11 від 24.03.11р), в якому звернулося до суду з проханням відкласти розгляд справи, зобов"язавши позивача направити свого представника до відповідача для підписання акту звірки розрахунків, відсутність якого не дозволяє об"єктивно та неупереджено вирішити господарський спір.

Дане клопотання судом відхиляється, оскільки ухвалами суду суд неодноразово зобов’язував сторони провести звірку взаєморозрахунків та її акт надати до суду. Однак, вищезазначені вимоги суду залишилися без належного виконання.

Враховуючи викладене, суд розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

17.12.2009р. між Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" (Підприємство, Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Будматеріали" (Споживач, Покупець) укладений договір на постачання та транспортування природного газу №В-09-01П, невід"ємною частиною якого є додаткова угода за №1 від 17.12.2009р. В силу ст.10.1 даний договір набирає чинності та діє в частині поставки газу з 01.12.2009р. до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуги по постачанню та транспортуванню - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов"язався поставити Покупцю (Споживачу) в 2009 році природний газ, а Споживач зобов"язався прийняти та оплатити газ, послуги з його постачання та транспортування на умовах даного договору в обсязі, зазначеному у ст. 2 договору.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач свої зобов"язання виконав, поставивши Споживачеві (передавши Покупцю) природний газ та надавши послуги з його транспортування за період з 01.12.09р. по 31.12.09р. у обсязі 18, 524 тис. куб. м на загальну суму 49 029,05 грн., що підтверджується актом подачі-прийому та реалізації газу №НГ-В000736 від 31.12.2009р.

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 01.12.09р. №1372, затверджено граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб"єктів господарювання на 2009 рік без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 2020, 25 грн. за 1000 м3.

Вказаний тариф повністю співпадає з тарифом встановленим сторонами вищевказаного договору. Зокрема, за приписами п.4.1. договору, граничний рівень ціни на природний газ становить 2020,25 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 441,1310 грн., всього з ПДВ - 2646,7860 грн.

В п. 5.1 договору сторони визначили порядок та умови проведення розрахунків, а саме:

-споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки (згідно з п.2.1. договору) та послуг по постачанню та транспортуванню;

- в разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору оплату за поставлений природний газ не здійснив, в результаті чого станом на день пред"явлення позову до суду за відповідачем утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 49 029,05грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений природний газ згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці газу належним чином. Проте, відповідач не виконав свого обов’язку щодо повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що 26 листопада 2009р. постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1346, у зв"язку з неможливістю ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності, анульовано з 01.12.2009р. ліцензію АА №224470 на право провадження господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та ліцензію АА №224478 на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, видані ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".

За приписами ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу.

Гарантований постачальник - визначене у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, газопостачальне підприємство, яке не має права відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»).

Згідно ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом»від 27.12.2001 № 1729, в редакції, яка була чинна на грудень 2009 року, реалізація природного газу здійснюється для задоволення потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, котелень, установлених на даху та прибудованих, - Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», дочірньою компанією «Газ України» та дочірнім підприємством «Нафтогазмережі».

Відповідно до п. 3.13. договору на постачання та транспортування природного газу № В-09-01 П від 17.12.09 кількість газу, яка подається споживачу, визначається контрольно-вимірювальними приладами (КВП) споживача.

Як вже зазначалося, за даними акта подачі-прийому та реалізації газу № НГ-В000736 від 31.12.09, Позивач поставив та надав послуги з транспортування природного газу у обсязі 18,524 тис.куб.м. за даними лічильника споживача - Коректор «Універсал-02», с.н. 4800, встановленого на котельні Відповідача за адресою: м. Вінниця, вул. Д.Нечая, 55.

Таким чином, з 01 грудня 2009 року єдиним ліцензіатом який мав право провадити господарську діяльність з розподілу природного і нафтового газу та з постачання природного газу за регульованим тарифом на території Вінницької області було ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ», правонаступником якого є ДК «Газ України».

Тобто, у грудні 2009 року ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» було єдиним гарантованим постачальником, який міг реалізувати ВАТ «Будматеріали» природний газ за тарифом визначеним умовами договору № В-09-01 П від 17.12.09.р.

За приписами п. 2.2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, ліцензіат не має права передоручати будь-кому обов'язок щодо отримання плати за реалізований споживачам природний газ.

Тому, суд дійшов висновку, що пояснення відповідача у відзиві на позов не беруться судом до уваги, оскільки є необгрунтовані, безпідставні та документально не підтверджені.

Зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення основного боргу за договором поставки та транспортування природного газу №В-09-01П від 17.12.2009р. в розмірі 49029,05 грн. є обґрунтованою, відповідає фактичним матеріалам справи, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.1 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ по постачанню та транспортуванню у строки визначені у п.5.2. даного договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Неустойка нараховується Постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 3263,75 грн. за період з 31.05.2010р. по 25.11.2010р.; 7% штрафу у розмірі 3 432,03 грн.; 3% річних у розмірі 1 298,58 грн. за період з 06.01.2010р. по 25.11.2010р.; індексу інфляції у розмірі 2304,00 грн. за період з січня 2010р. по жовтень 2010р. Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, штрафу, 3% річних, індексу інфляції, суд дійшов висновку, що вказані вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 59 327,41 грн. боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо). За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову із стягненням з відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Замінити відповідача у справі Відкрите акціонерне товариство "Будматеріали" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Будматеріали", код ЄДРПОУ 06959287 (21012, м. Вінниця, вул. Данила Нечая, 55)

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будматеріали", код ЄДРПОУ 06959287 (21012, м. Вінниця, вул. Данила Нечая, 55) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) 49 029,05 грн.- основного боргу, 3 263,75 грн. - пені, 3432,03 грн. - 7% штрафу, 1 298,58 грн. - 3% річних; 2304,00 - індексу інфляції; 594,00 грн. - витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 березня 2011 р.

віддрук.2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21012, м. Вінниця, вул. Данила Нечая,55)