Постанова № 14415583, 22.03.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 березня 2011 р. № 45/116б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючий),

Катеринчук Л.Й. (доповідач),

Коробенко Г.П.

розглянувши

касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі міста Донецька

на постанову

та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011р.

господарського суду Донецької області від 30.11.2010р.

у справі

господарського суду № 45/116б

Донецької області

за заявою ТОВ "Азовська продовольча компанія"

доТОВ "Нікос"

про визнання банкрутом

(в судове засідання представники сторін не з'явились)

В С Т А Н О В И В :

в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа про визнання банкрутом ТОВ "Нікос" (далі –боржника), яку було порушено ухвалою суду від 03.06.2010 року за заявою ТОВ "Азовська продовольча компанія" з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закону).

Постановою господарського суду Донецької області від 14.06.2010 року боржника визнано банкрутом за процедурою, передбаченою статтею 52 Закону, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора, зобов’язано ліквідатора письмово повідомити всіх відомих йому кредиторів боржника, у п'ятиденний термін опублікувати оголошення в офіційних друкованих органах про відкриття ліквідаційної процедури у справі, зобов’язано ліквідатора за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010 року постанову господарського суду Донецької області від 14.06.2010 року у справі № 45/116б залишено без змін (том 1, а.с. 58-61).

10.11.2010р. господарським судом Донецької області отриманий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника. Ліквідовано юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікос", провадження у справі №45/116б припинено (том 1, а.с. 115).

Не погоджуючись з ухвалою суду, ДПІ у Ленінському районі міста Донецька звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі № 45/116б.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року ухвалу господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року залишено без змін (том 1, а.с. 134-135).

Не погоджуючись з винесеною постановою, ДПІ у Ленінському районі міста Донецька звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і припинити провадження у справі, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 2, 5 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин –підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Згідно з статтею 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов’язків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено, що подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється на момент завершення ліквідаційної процедури, визначено обов’язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури та за участі кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2010 року господарським судом Донецької області отриманий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" (том 1, а.с. 99-111).

Матеріалами справи підтверджується подання ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу, з якого не зрозуміло ким він підписаний, оскільки не зазначено прізвище та посадове становище особи (том 1, а.с. 100-зворот).

Також за змістом звіту ліквідатора та додатків до нього не вбачається вжиття ліквідатором заходів, щодо встановлення заставних кредиторів та можливих активів боржника, обтяжених заставою (іпотекою) шляхом надіслання відповідних запитів до державних реєстрів застав рухомого та нерухомого майна.

Суди не дали оцінки тому, що ліквідатором боржника не було витребувано від органів державної виконавчої служби даних про те, чи існували на момент порушення провадження у справі про банкрутство виконавчі провадження про стягнення коштів (майна) з боржника, не витребувано існуючих виконавчих проваджень для включення таких вимог до реєстру вимог кредиторів, не досліджено підстав можливого припинення виконавчих проваджень в ході провадження у справі про банкрутство.

          Отже, ліквідатором не в повній мірі виконано обов'язки по виявленню майна боржника та потенційних кредиторів боржника в ході провадження у справі за статтею 52 Закону,а суди першої та апеляційної інстанцій на зазначене уваги не звернули.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14).

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що незалежно від наявності грошових вимог до боржника, податкові органи вправі оскаржувати судові рішення у процедурах банкрутства, які стосуються існування (припинення) правового статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки відповідно до статті 2 Закону України "Про систему оподаткування", саме податковим органам делеговано повноваження ведення обліку суб'єктів підприємницької діяльності, а незаконне припинення юридичної особи боржника веде до незаконного виключення такого боржника з переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками податків, та припиняє виникнення податкових зобов'язань, які можуть виникати за наслідком проведення перевірки та прийняття рішення відповідного податкового органу.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає прийняту у справі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права та

належними до скасування. Справу № 45/116б слід направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на стадії ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати викладене та з урахуванням обставин справи прийняти рішення про можливість завершення провадження у справі про банкрутство із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відповідно до статті 122 ГПК України, суд вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року та ухвали господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року у справі № 45/116б.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі міста Донецька задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року скасувати, справу № 45/116б передати на новий судовий розгляд на стадії ліквідаційної процедури до господарського суду Донецької області.

3. Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТОВ "Нікос" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про прийняття зазначеної постанови, скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року та ухвали господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року у справі № 45/116б про банкрутство ТОВ "Нікос" (код ЄДРПОУ 32637032).

Головуючий Н. Ткаченко

Судді                                                                       Л. Катеринчук

Г. Коробенко