Постанова № 14414810, 18.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року Справа № 29/347-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В.,суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача Гедзей Н.В. (дов. №2411/10-14 від 24.11.2010 року),

1- го відповідача Скобов В.А. (дов. №156-08/3491 від 08.10.2010 року),

2-го відповідача не зявився,

3-го відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Іноваційно промисловий банк», м. Харків (вх. №432Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 30.12.2010 року по справі №29/347-10

за позовом ЗАТ «Харківенергоремонт», м. Харків,

до 1) ПАТ «Іноваційно промисловий банк», м. Харків

2) ТОВ «Четвер», м. Київ,

3) Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», м. Харків,

про зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобовязання відповідача передати позивачу оригінал свідоцтва про право власності від 09.07.2002, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач надав доповнення до позову, відповідно до яких, додатково до вимог, викладених в позовній заяві, просить суд наступне. Визнати недійсним та таким, що не підлягав виконанню правочин по вчиненню виконавчого напису приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1про передачу предмета іпотеки (не житлового приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1) у власність ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», на оригіналі іпотечного договору від 12.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 566. Витребувати майно - нежитлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1 - у ТОВ «Четвер». Визнати право власності ЗАТ «Харківенергоремонт»на не житлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1. Зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»вчинити дії щодо анулювання реєстраційних записів, вчинених на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Горішного Є. В. на Іпотечному договорі від 12.03.2008 року та на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2010 року, укладеного між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»та ТОВ «Четвер», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим у реєстрі нотаріальних дій за №3239, а також, зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»вчинити дії щодо реєстрації права власності ЗАТ «Харківенергоремонт»на не житлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1. Зазначені доповнення були прийняті судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.12.2010 року по справі №29/347-10 (суддя Тихий П.В.) позов ЗАТ «Харківенергоремонт»до ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»задоволено, позов ЗАТ «Харківенергоремонт»до ТОВ «Четвер»задоволено, зобовязано ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»передати ЗАТ «Харківенергоремонт»оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради; визнано недійсним Договір купівлі-продажу не житлового приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1, укладений між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»та ТОВ «Четвер», посвідчений 18.10.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 3239; витребувано майно - нежитлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1 - у ТОВ «Четвер»; визнано право власності ЗАТ «Харківенергоремонт»на не житлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сериківська, 1; стягнуто з ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»на користь ЗАТ «Харківенергоремонт»14437,04 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» на користь державного бюджету України державне мито в сумі 170,00 грн.; стягнуто з ЗАТ «Харківенергоремонт»на користь державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн.; провадження у справі в частині позовних вимог ЗАТ «Харківенергоремонт»до КП «Харківське МБТІ»припинено.

Перший відповідач (ПАТ «Інноваційно-промисловий банк») з рішенням господарського суду Харківської області від 30.12.2010 року по справі №29/347-10 не погодився та звернуся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Харківенергоремонт»у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що він не погоджується з рішенням суду щодо зобовязання першого відповідача передати позивачу оригінал свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради, оскільки жодних доказів наявності у нього зазначеного свідоцтва позивач не надав. Судом першої інстанції був зроблений висновок, що набуття права власності відповідачем на не житлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., відбулося після припинення дії іпотечного договору від 12.03.2008 року, тобто в той час, коли права відповідача на звернення стягнення на предмет іпотеки вже не існувало. Однак, апелянт не погоджується з цим висновком, оскільки рішення господарського суду Харківської області по справі №29/280-10, на яке посилається суд, на цей час не набрало законної сили. Також, апелянт звертає увагу, що як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців позивач - ЗАТ «Харківенергоремонт»знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 року було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 24.02.2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року відкладався розгляд справи на 15.03.2011 року.

14.03.2011 року до канцелярії Харківського апеляційного господарського суду надійшли пояснення від Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»(вх. №2753), в якому він повідомляє, що право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-2»загальною площею 5612,0 кв. м, розташовану по вул. Сіриківській, 1 зареєстровано за ТОВ «Четвер»на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 18.10.2010 року, приватним нотаріусом ХМНО Горішним Є.В. №3239. Також, повідомляє, що у повноваження КП «Харківське МіськБТІ»входить проведення технічної інвентаризації, облік та реєстрація права власності на нерухоме майно. Питання щодо оформлення та встановлення права власності на нерухоме майно у повноваження КП «Харківське МіськБТІ»не входить і діючим законодавством не передбачено. При винесенні оскаржуваного рішення господарського суду було вірно встановлено, що спір про речове право між позивачем та КП «Харківське МіськБТІ»відсутній. На підставі чого, вважає що суд вірно припинив провадження у справі в цій частині на підставі п.1.1. ст. 80 ГПК України.

15.03.2011 року до канцелярії суду надійшло клопотання від ЗАТ «Харківенергоремонт»(вх. №2735) про долучення до матеріалів справи: засвідчених копій договору купівлі продажу від 18.10.2010 року, реєстрований №3239; та акту прийому передачі правовстановлюючих документів від 12.03.2008 року; постанови Харківського апеляційного господарського суд від 28.02.2011 року по справі №7/198-09, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року по справі №29/280-10.

До канцелярії суду 15.03.2011 року також надійшло клопотання від ПАТ «Інпромбанк»(вх. №2795) про зупинення провадження у справі, у звязку з тим, що у Дзержинському районному суді м. Харкова розглядається справа № 2-А-2846/11 за адміністративним позовом ПАТ «Інпромбанк»до відділу торгівлі та підприємництва виконавчого комітету Шосткінської міської ради, Виконавчого комітету Шосткінської міської ради про визнання дій такими, що порушують право, яка, на думку заявника, має безпосереднє відношення до справи №29/347-10.

До канцелярії Харківського апеляційного господарського суду надійшла заява від ПАТ «Інпромбанк», якою на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року був наданий оригінал поштового конверту.

Позивач, другий та третій відповідачі відзиви на апеляційну скаргу не надали.

В судовому засіданні 15.03.2011 року представник апелянта підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, а також вимоги апеляційної скарги у повному обсязі, просив рішення господарського суду Харківської області від 30.12.2010 року по справі №29/347-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Харківенергоремонт»у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти клопотання про зупинення провадження у справі та апеляційної скарги ПАТ «Інпромбанк», просив рішення господарського суду Харківської області від 30.12.2010 року по справі №29/347-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника апелянта про зупинення провадження у справі, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено неможливість розгляду даної справи до вирішення Дзержинським районним судом м. Харкова справи №2-А-2846/11. З наданої представником апелянта копії ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.02.2011 року по вказаній справі випливає, що ні предмет спору, ні склад учасників процесу не вказують про повязаність справи №2-А-2846/11 зі справою №29/347-10. Окрім того, відповідно до вказаної ухвали від 07.02.2011 року попереднє засідання у справі №2-А-2846/11 було призначено на 07.03.2011 року. Ніяких доказів знаходження даної справи у провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова на час розгляду справи Харківським апеляційним господарським судом №29/347-10 заявником не надано.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення від 30.12.2010 року по справі №29/347-10 господарський суд Харківської області послався на факти встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2010 року по справі № 29/280-10 щодо припинення 13.09.2010 року дії Іпотечного договору № 566 від 12.03.2008 року (на підставі п. 8.1 Іпотечного договору №566 від 12.03.2008 року, ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку»), як такі, що відповідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Однак, з таким висновком місцевого господарського суду не може погодитися колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, оскільки на час прийняття господарським судом Харківської області рішення від 30.12.2010 року по справі №29/347-10, рішення від 08.11.2010 року по справі № 29/280-10 було оскаржено в апеляційному порядку, а тому ще не набрало законної сили.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду також не може погодитися з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо зобовязання ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»передати позивачу оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення в матеріалах справи були відсутні докази передачі позивачем вказаного свідоцтва ПАТ «Інноваційно-промисловий банк».

Неправомірним колегія суддів також вважає вирішення місцевим господарським судом питання про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу не житлового приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв. від 18.10.2010 року, укладеного між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»та ТОВ «Четвер», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1., зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 3239, оскільки в матеріалах справи на момент прийняття оскаржуваного рішення відсутній вказаний договір або належним чином засвідчена його копія.

Враховуючи, що позовні вимоги про витребування майна - нежитлового приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сериківська, 1 у ТОВ «Четвер», а також про визнання права власності позивача на зазначене нежитлове приміщення були повязані із попередньою вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.10.2010 року, укладеного між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»та ТОВ «Четвер», задоволення цих вимог господарським судом Харківської області також є необґрунтованим.

Відповідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині посилання ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»на несвоєчасне повідомлення його судом про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає, що із наданих ним документів (поштового конверту та витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції) неможливо достовірно встановити дату отримання апелянтом ухвали господарського суду Харківської області від 20.12.2010 про відкладення розгляду справи на 30.12.2010 року та відповідно факт порушення його процесуального права. Оскільки з відбитків поштового штампу на конверті не можна визначити дату відправки, а в журналі вхідної кореспонденції в даті запису про отримання зазначеної ухвали суду (вх. №2835) мається виправлення. В матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення вказаної ухвали ПАТ «Інноваційно-промисловий банк». В той же час, на зворотному боці ухвали від 20.12.2010 року мається штамп канцелярії вих. №032607 від 21.12.2010 року, який свідчить, що дана ухвала була завчасно направлена відповідачу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду Харківської області від 30.12.2010 року по справі №29/347-10 та прийняття нового рішення з урахуванням наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та додатково поданих в апеляційній інстанції сторонами доказів, між позивачем ЗАТ «Харківенергоремонт»та ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»був укладений Іпотечний договір від 12.03.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №566, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»нежитлову будівлю літ. Б-2, загальною площею 5612,0 кв.м., розташовану за адресою м. Харків, вул. Сериківська, буд. 1, в забезпечення виконання зобовязання ТОВ «Біоенергоресурс»за кредитним договором №09-2008 від 12.03.2008 року, укладеним між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»(кредитором) та ТОВ «Біоенергоресурс»(боржником) (т.1, а.с. 9, 10).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.08.2010 року по справі №7/198-09 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ТОВ «Біонергоресурс», провадження у справі про банкрутство припинено (т.1, а.с. 14, 15). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року зазначена ухвала господарського суду Сумської області від 30.08.2010 року по справі №7/198-09 була залишена без змін.

13.09.2010 року до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесено запис про припинення ТОВ «Біонергоресурс»у звязку з визнанням його банкрутом (т.1, а.с. 16-20).

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2010 року по справі №29/280-10 відмовлено ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»у задоволені позову до ЗАТ «Харківенергоремонт», третя особа - ТОВ «Біонергоресурс», про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 12.03.2008 року з тих підстав, що зобовязання за вказаним іпотечним договором № 566 від 12.03.2008 року з 13.09.2010 року припинені. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року вказане рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 року по справі №29/280-10 залишено без змін, а тому в силу ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили.

Відповідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доведеним той факт, що зобовязання за Іпотечним договором від 12.03.2008 року на підставі п. 8.1 цього договору, ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку»є припиненими з 13.09.2010 року.

20.10.2010 року позивач звернувся до ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»з листом № 147 від 20.10.2010 року (т.1, а.с. 21) (лист отриманий ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»20.10.2010р., про що свідчить його відмітка) про надання дозволу на видачу оригінала Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року (т.1, а.с. 22). Про факт передачі позивачем зазначеного свідоцтва ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»свідчить п. 4.4.11 Іпотечного договору від 12.03.2008 року, а також акт прийому передачі до договору №б/н від 12.03.2008 р.

Однак, ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року позивачу не передав.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вимога позивача про зобовязання ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»передати позивачу оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року підлягає задоволенню з огляду на таке.

Право власності особи на нерухоме майно підтверджується відповідними документами, перелік яких визначений у Додатку 2 «Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно»до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року. Зокрема, в пункті 6 зазначеного Переліку зазначено такий документ, як свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

Статтею 209 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом. Ст. 210 Цивільного кодексу України визначає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Вимога про нотаріальне посвідчення договорів предметом яких виступає нерухоме майно міститься у нормах чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 577, 657, 719, 745 Цивільного кодексу України; вимоги про державну реєстрацію містяться, наприклад, у ст.ст. 657, 745 Цивільного кодексу України, п. 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004 року.

Аналіз вищезазначених норм, свідчить про те, що майже будь-яка операція з нерухомим майном, окрім оренди нерухомого майна, що не є єдиним майновим комплексом і на строк до трьох років, здійснюється на підставі правочинів, що вимагають нотаріального посвідчення та державної реєстрації таких правочинів.

Також нормами Закону України «Про нотаріат»(ст. ст. 42, 55) передбачається, що угоди про відчуження чи заставу нерухомого майна посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно.

Ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Свідоцтво про право власності від 09.07.2002 року, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області, є документом, що підтверджує право власності позивача на наступні обєкти нерухомості: літера А-4, площею 2809,9 кв.м., літера Б-2, площею 5612,0 кв.м., літера В-1, площею 895,9 кв.м., літера Д-1, площею 394,0 кв.м., літера О-2, площею 46,5 кв.м., літера К-2, площею 80,6 кв.м., літера И-1, площею 30,1 кв.м., літера Е-1, площею 309,3 кв.м., літера Г-1 площею 442,7 кв. м., що розташовані в м. Харкові, по вул. Сериківська, буд. 1.

Ст. 386 Цивільного кодексу України закріплює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Ст. 391 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлює способи захисту прав та інтересів особи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм діючого законодавства, свідчить про те, що позивач, який позбавлений правовстановлювального документу (свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року) на обєкти нерухомості, фактично позбавлений можливості розпоряджатися належним йому нерухомим майном, оскільки для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна необхідно надати оригінал правовстановлювального документу.

Тому, вимога позивача про зобовязання ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»передати йому оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Матеріали справи свідчать, що після припинення дії Іпотечного договору від 12.03.2008 року, на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому Іпотечному договорі (зі змінами), ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»спочатку 14.09.2010 року зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно нежитлову будівлю літера Б-2, площею 5612,0 кв.м., що розташована в м. Харкові, по вул. Сериківська, буд. 1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27316639 від 14.09.2010 року.

Згодом, 18.10.2010 року між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»та ТОВ «Четвер»було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 3239 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_1. Зазначене підтверджується копіями вказаного договору та витягу про державну реєстрацію прав № 27720480 від 21.10.2010 року. Таким чином, на момент розгляду справи власником нежитлової будівлі літера Б-2, площею 5612,0 кв.м., що розташована в м. Харкові, по вул. Сериківська, буд. 1 є ТОВ «Четвер».

Ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності..

Дієздатність юридичної особи, відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України полягає в тому, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 37 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Право власності ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»на спірне нежитлове приміщення набув на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя згідно Іпотечного договору від 12.03.2008 року ( п. 7.1, 7.2). Проте, набуття права власності ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»відбулося після припинення дії Іпотечного договору від 12.03.2008 року, тобто в той час, коли його права звернення стягнення на предмет іпотеки вже не існувало.

Ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 346 Цивільного кодексу України встановлені підставі припинення права власності, зокрема однією із підстав є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. При цьому, така підстава як звернення стягнення на майно власника за зобовязанням, що припинилось, в законі відсутня.

За таких обставин, ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»набув право власності на нежитлову будівлю літера Б-2, площею 5612,0 кв.м., що розташована в м. Харкові, по вул. Сериківська, буд. 1 неправомірно, а тому не мав права на її подальше відчуження. Позивач, як власник майна, також не уповноважував ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»на відчуження належного йому нерухомого майна.

На підставі викладеного, вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі укладеного між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»та ТОВ «Четвер»18.10.2010 року, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 3239 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_1., підлягає задоволенню.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ст. 387 Цивільного кодексу України передбачено: якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що ТОВ «Четвер»був добросовісним набувачем, оскільки доказів, які б спростовували цей факт матеріали справи не містять.

Але, як вбачається з матеріалів справи, про те, що нежитлова будівля літ. Б-2, загальною площею 5612,0 кв.м., що розташована в м. Харкові, по вул. Сериківська, буд. 1, вибула з володіння позивача, останній дізнався лише після того, як майно було зареєстроване за ТОВ «Четвер». Отже, спірне майно вибуло з володіння власника не з його волі, а тому може бути витребувано у ТОВ «Четвер».

Враховуючи зазначене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає вимогу позивача про витребування у ТОВ «Четвер»майна нежитлового приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 кв.м., розташованого за адресою м. Харків, вул. Сериківська, буд. 1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із матеріалів справи, зокрема із відзивів ПАТ «Інноваційно-промисловий банк», вбачається, що в дійсний час право власності не визнається за позивачем, тому колегія суддів, враховуючи викладені вище обставини, вважає, що вимога про визнання права власності позивача на нежитлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул.. Сериківська, буд. 1, підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що провадження у справі підлягає припиненню в решті частини позову, а саме в частині зобовязання КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»вчинити дії щодо анулювання реєстраційних записів, вчинених на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Горішного Є. В. на Іпотечному договорі від 12.03.2008 року та на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2010 року, укладеного між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»та ТОВ «Четвер», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим у реєстрі нотаріальних дій за № 3239, а також зобовязання КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»вчинити дії щодо реєстрації права власності позивача на нежитлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1 з урахуванням наступного.

Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства та організації, які звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно з встановленою підвідомчістю. За статтею 12 цього Кодексу господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають, зокрема, при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Отже, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; до сфери господарських відносин включаються також організаційно-господарські відносини, під якими розуміються відносини, що складаються між субєктами господарювання та субєктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Перелік спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів визначено частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до статті 3 цього Кодексу суб'єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно з статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Держана реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість може бути оскаржена до суду.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 №1952-IV із змінами і доповненнями визначено державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з пунктом 5 розділу V «Прикінцеві положення»цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Здійснюючи надані йому державою функції, підприємство технічної інвентаризації не перебуває в господарських правовідносинах з особою, що звернулася за здійсненням за собою державної реєстрації речових прав, між підприємством технічної інвентаризації та заявником в межах виконання вказаних вище функцій не може існувати спору про речове право.

Відповідно до п.1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню господарськими судами України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Окрім того, стягненню з відповідача 1 та з позивача до бюджету підлягає державне мито у розмірі по 85,00 грн., відповідно.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, ст. ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»про зупинення провадження у справі.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.12.2010 року у справі №29/347-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк»передати Закритому акціонерному товариству «Харківенергоремонт»оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літера Б-2, загальною площею 5612,0 кв. м., розташованої за адресою м. Харків, вул. Сериківська, буд. 1, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк»(ЄДРПОУ 20021814, 61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Четвер»(ЄДРПОУ 34478611, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17), посвідченого 18.10.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрованого в реєстрі за № 3239.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Четвер»(ЄДРПОУ 34478611, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17) майно - нежитлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, буд. 1.

Визнати право власності Закритого акціонерного товариства «Харківенергоремонт»(ЄДРПОУ 25456741, м. Харків, пров. Театральний, 11/13) на нежитлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»(ЄДРПОУ 20021814, 61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3) на користь Закритого акціонерного товариства «Харківенергоремонт»(ЄДРПОУ 25456741, м. Харків, пров. Театральний, 11/13) 14437,04 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»(ЄДРПОУ 20021814, 61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 170,00 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Харківенергоремонт»(ЄДРПОУ 25456741, м. Харків, пров. Театральний, 11/13) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 85,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Провадження у справі в частині позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Харківенергоремонт»до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»припинити.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Т.В. Кравець

Суддя О.О. Крестьянінов

Повний текст постанови оформлено та підписано 18.03.2011 року.