Постанова № 14414715, 09.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2011                                                                                           № 09/1547

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           Мартюк А.І.

          Зубець Л.П.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Габ А.М., дов. б/н від 01.10.2010р.

Березань Я.Г., дов. б/н від 07.01.2011р.

від відповідача-1: не з’явились

від відповідача-2: не з’явились

від відповідача-3: Веснянко О.М., дов. № 2566 від 12.10.2010р.

від третьої особи: не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Арка"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.11.2010

у справі № 09/1547 (Курченко Н.М. .....)

за позовом                               ТОВ "Компанія "Арка"

до                                                   Приватне підприємство "Декор-С"

                                                  Автозаводський відділ Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції

                                                  Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Придніпровське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"

третя особа відповідача           Державний виконавець Ніколаєва Юлія Володимирівна

про                                                   визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач, посилаючись на ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”, просить визнати за ним право власності на обладнання, набуте за договором поставки від 30.05.08 року №1 (далі вживається –Договір поставки), та виключити з акту опису й арешту майна від 29.04.10 серії АК № 144900, складеного державним виконавцем Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, а саме:

          “1. Подающий рольганг L=300 мм, ширина 300/340 мм;

          2. Опора –тренога для подающого рольганга;

          3. Фрезерний станок для дренажа тип WS163;

          4. Опора для профиля двухстороння по 1500 мм;

          5. Агрегат для свинчивання управляющего профиля SE1;

6. Рольганг 1,5 м двусторонний, ширина 150/190 м;

7. Копировально-фрезерний автомат, тип F131/S;

8. Центрирующий упор;

9. Двуголовий сварочний автомат тип SL 2-2;

10. Автомат для зачистки углов тип WPOF 4BMD;

11. Автомат для зачистки углов тип WPOF 4BMD;

          12. Пила для резки штапика тип GS225A;

          13. Перестраиваемая 4-х позиционная система SIM 225;

          14. Трехметровая опора для стопоров на двух опорах.”(примітка: в лапках назва обладнання наведена відповідно до прохальної частини позовної заяви).

01 листопада 2010 року позивач уточнив перелік майна, на яке просить визнати право власності та звільнити з - під арешту:

1. Автомат для зачистки кутів тип WPOF 4BMD;

2. Автомат для зачистки кутів тип WPOF 4BMD;

          3. Агрегат для згвинчування зміцнюючого профілю SEI;

4. Двоголовий зварювальний автомат тип SL 2-2;

          5. Копіювально-фрезерний автомат тип КF131 S;

          6. Опора для профілю двостороння по 1500 мм;

7. Опора-тренога для подаючого рольганга;

8. Переналагоджувальна 4-х позиційна система SIM 225;

          9. Пилка для різання штапика тип GS 225 A;

10. Подаючий рольганг довжина 3000 мм, ширина 300/340 мм;

11. Рольганг 1,5 м, двосторонній, ширина 150/190 м;

12. Станина;

13. Стопор 2 м з упорами довжини;

14. Фрезерний верстат для дренажу тип WS 163;

15 Стопор 3 м з упорами довжини;

16. Триметрова опора для стопорів на двох опорах;

17. Центруючий упор;

18. Елементи кріплення подаючого рольганга.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.11.2010 року у справі № 09/1547 позов задоволено частково. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРКА" право власності на майно, а саме: Автомат для зачистки кутів тип WPOF 4BMD; Автомат для зачистки кутів тип WPOF 4BMD; Агрегат для згвинчування зміцнюючого профілю SEI; Двоголовий зварювальний автомат тип SL 2-2; Копіювально-фрезерний автомат тип КF131 S; Опора для профілю двостороння по 1500 мм; Опора-тренога для подаючого рольганга; Переналагоджувальна 4-х позиційна система SIM 225; Пилка для різання штапика тип GS 225 A; Подаючий рольганг довжина 3000 мм, ширина 300/340 мм; Рольганг 1,5 м, двосторонній, ширина 150/190 м; Станина; Стопор 2 м з упорами довжини; Фрезерний верстат для дренажу тип WS 163; Стопор 3 м з упорами довжини; Триметрова опора для стопорів на двох опорах; Центруючий упор; Елементи кріплення подаючого рольганга. Відмовлено у позові про звільнення майна з-під арешту, накладеного державним виконавцем Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції по Акту опису й арешту майна від 29 квітня 2010 року серії АА №312529. Стягнуто з Приватного підприємства “Декор-С” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРКА", 6149,67 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРКА" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 18.11.2010 року у справі № 09/1547 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та виключити з акту опису й арешту майна від 29.04.2010р. серії АК 144900 вищевказане майно, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРКА".

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з’явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити справи за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-3, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Згідно Витягу з ЄДР серії АД № 756627 приватне підприємство “Декор-С”(перший відповідач у справі) відсутній за місцезнаходженням, знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності. Відповідно до постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року у адміністративній справі № 2а-2045/10/1670, яка набрала законної сили, за позовом державної податкової інспекції припинено юридичну особу - приватне підприємство “Декор-С”(перший відповідач у даній справі), у зв’язку з неподанням останнім фінансової та податкової звітності більше року.

Судом встановлено, що 30 травня 2008 року між ПП “Декор-С”(перший відповідач у справі, постачальник за договором) та ТОВ "Компанія "АРКА" (позивач у справі, покупець за договором) був укладений договір поставки №1, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі поставити обладнання фірми ”для виготовлення вікон та дверей, що складається з верстатів у комплекті з приладдям та комплектуючими (надалі іменується –обладнання), а покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити обладнання.

Згідно п. 1.2. Договору поставки найменування, кількість обладнання, що підлягає поставці за цим договором, його номенклатура та ціни на обладнання, визначаються Специфікацією, що є невід’ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до Договору поставки).

У Специфікації (Додаток №1 до договору) вказані такі одиниці обладнання із зазначенням їх артикулів та вартості кожної одиниці:

1. Подаючий рольганг, L=300 мм, ширина 300/340 мм;

2. Елементы крепежа подающего рольганга;

3. Опора-треного для подающего рольганга;

          4. Фрезерний станок для дренажа тип WS163;

          5. Опора для профиля двухсторонняя по 1500 мм;

          6. Агрегат для свинчивання управляющего профиля SE1;

7. Станина;

8. Рольганг 1,5 м двухсторонний, ширина 150/190 м;

9. Копировально-фрезерний автомат, тип КF131S;

10. Центрирующий упор;

11. Двухголовый сварочний автомат тип SL 2-2;

12. Автомат для зачистки углов тип WPOF 4BMD;

13. Пила для резки штапика тип GS225A;

          14. Перестраиваемая 4-х позиционная система SIM 225;

          15. Стопор 2м, с упорами длины;

          16. Стопор 3 м, с упорами длины

17. Трехметровая опора для стопоров на двух опорах.

Загальна сума поставки вказаного обладнання, включаючи податок на додану вартість (ПДВ), становить 591367,91 грн.

На виконання умов Договору поставки ПП “Декор-С” (перший відповідач, постачальник) поставив позивачу обладнання вартістю 591367,91 грн., що підтверджується видатковими накладними від 04 червня 2008 року №№ РН-0115.1, РН-0115.2, РН-0115.3 та від 22 липня 2008 року № РН-00144.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач прийняв обладнання, поставив його на облік як основні засоби, що підтверджується даними балансу, податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 10 “Необоротні активи” та використовує у господарській діяльності.

30 вересня 2008 року ТОВ "Компанія "АРКА" (позивач у справі), ТОВ “АРКА Плюс”, приватне підприємство "Декор-С" (перший відповідач) уклали договір про перевід боргу та залік взаємних вимог, відповідно до умов якого сторона 1 (позивач у справі) переводить, а сторона 2 (ТОВ “АРКА Плюс”) приймає на себе виконання зобов'язання по сплаті боргу, що виник з договору поставки згідно акту звірки, укладеного між стороною 1 (позивачем у справі) та стороною 3 (першим відповідачем у справі).

З моменту набуття сили цим договором сторона 2 (ТОВ “АРКА Плюс”) приймає на себе зобов'язання сторони 1 (позивача у справі), стає боржником за договором поставки на суму 302582 грн. 87 коп. (п. 2 договору про перевід боргу та залік взаємних вимог від 30.09.2008 року).

Згідно п. 3 договору про перевід боргу та залік взаємних вимог від 30.09.2008 року сторона 3 (перший відповідач у справі) погоджується на перевід боргу стороною 1 на сторону 2 на умовах цього договору.

Розмір взаємних вимог, які погашаються з вищезазначених договорів, 302582 грн. 87 коп. (п. 5 договору про перевід боргу та залік взаємних вимог від 30.09.2008 року).

Між ПП “Декор-С”(перший відповідач у справі) та Банком “Фінанси та Кредит” в особі управляючого філією “Придніпровське регіональне управління”(третій відповідач у справі) був укладений кредитний договір № 80-01-07 від 08 серпня 2007 року про надання кредиту в сумі 539765, 98 грн. В забезпечення виконання цього кредитного договору були укладені договори застави основних засобів від 24 липня 2007 року №63ОЗ/0707, від 08 серпня 2007 року №68ОЗ/0807, відповідно до умов яких заставодавець (перший відповідач у справі) передав заставодержателю в заставу вказане у договорах майно.

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційні записи про дані обтяження, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 25.07.2007 № 13622329, від 10.08.2007 № 13876391, розширеним Витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно вироку Крюківського районного суду міста Кременчука від 12 березня 2010 року у справі № 1-308/2009 р., № 1-21/2010 р., який набрав законної сили, Сидоренка Олега Леонідовича (керівник першого відповідача) визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України і піддано покаранню. Цим вироком встановлено, що директор ПП “Декор-С”, виступаючи від імені підприємства, маючи прямий умисел на вчинення дій всупереч своїх обов’язків з корисливих мотивів, 30 травня 2008 року, усвідомлюючи, що без дозволу банку він не має права продати заставне майно, підписав договір поставки вищенаведеного обладнання ТОВ “Компанія “АРКА” Черкаської області за № 1 від 30.05.2008 року. Таким чином, обладнання, що було предметом застави банку, було відчужене ПП “Декор-С” на користь ТОВ “Компанія “Арка” і передано останньому на підставі видаткових накладних: №№ РН-0115.1 від 04.06.2008 року, РН-0115.2 від 04.06.2008 року, № РН-00144 від 22.06.2008 року РН-0115.3 від 04.06.2008 року на загальну суму 770965, 10 грн., що становить заставну вартість цього обладнання. В подальшому заборгованість за кредитним договором перед банком “Фінанси та Кредит”в сумі 450687 гривень підприємством ПП “Декор-С” до банківської установи повернуті не були, а в зв’язку з неправомірним відчуженням заставленого майна відшкодувати збитки шляхом звернення стягнення на це майно виявилось неможливим.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.09.2008 року у справі № 9/113, яке набрало законної сили, з ПП “Декор-С” на користь ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Придніпровське регіональне управління” стягнуті грошові кошти.

Державним виконавцем Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Ніколаєвою Ю. В. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2008 року щодо примусового виконання наказу № 9/113, виданого 29.09.2008 року господарським судом Полтавської області.

29 квітня 2010 року державним виконавцем вказаного відділу ДВС було складено акт опису й арешту майна серії АА №312529. Згідно вказаного опису й арешту майна, при примусовому виконанні наказу Господарського суду Полтавської області від 29.09.08 року № 9/113 про стягнення з ПП “Декор-С” на користь ВАТ Банк “Фінанси та Кредит” грошових коштів, описано і накладено арешт на таке майно:

1. Подающий рольганг, L=300 мм, ширина 300/340 мм;

2. Опора-тренога для подающего рольганга;

3. Фрезерний станок для дренажа тип F163;

4. Опора для профиля двустороння по 1500 мм;

5. Агрегат для звинчування управляющего профиля SE 1 SA;

6. Рольганг 1,5 м двухстороннsй, ширина 150/190 м;

7. Копировально-фрезерний автомат, тип F 131 S;

8. Центрирующий упор;

9. Двухголовый сварочний автомат тип SL 2-2;

10. Автомат для зачистки вуглів тип WPOF 4 D;

11. Автомат для зачистки вуглів тип WPOF 4 В;

12. Пила для резки штапика тип GS225A;

13. Перестраиваемая 4-х позиционная система;

          14. Трехметровая опора для стопоров на двух опорах.

          Майно прийняв на відповідальне зберігання директор ТОВ “Компанія “АРКА”Попов В.В.

Відповідно до ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

З матеріалів справи вбачається, що державною виконавчою службою Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу господарського суду Полтавської області № 9/113 складений Акт опису й арешту майна від 29 квітня 2010 року серії АА №312529, згідно з яким накладений арешт на майно на користь ВАТ Банк “Фінанси та Кредит”, яке знаходиться у позивача.

Позивач є суб’єктом господарювання. З опису арештованого майна вбачається, що його перелік співпадає з 14 –ти позиціями переліку придбаного позивачем у першого відповідача на підставі договору поставки №1 від 30 травня 2008 року обладнання.

Право власності є основним речовим правом у сфері господарювання. Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності суб’єктами господарювання, визначаються Господарським кодексом України та законом (ст.134 Господарського кодексу України –далі ГК України).

Статтею 133 ГК України встановлено, що основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо) передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 139 ГК України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Згідно ст.144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання виникають, у тому числі, із угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.145 ГК України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що спірне рухоме майно є об’єктами права власності, набуте позивачем на підставі оплатного договору поставки, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.3 ст.139 ГК України придбане майно відноситься до основних фондів, обліковується позивачем на балансі і використовується ним у господарській діяльності.

Відповідно до ст.147 ГК України майнові права суб’єктів господарювання захищаються законом. Право власності на інші права суб’єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст.20 цього Кодексу.

Згідно ст.20 ГК України кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності прав, іншими способами, передбаченими законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на обладнання, набуте на підставі договору поставки №1 від 30 травня 2008 року є обґрунтованими та документально доведеними.

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII (далі скорочено –ЗУ “Про заставу”) заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Відповідно до ст.35 ГПК України суд правомірно врахував вирок Крюківського районного суду міста Кременчука від 12 березня 2010 року у кримінальній справі № 1-308/2009 р., № 1-21/2010 р., що набрав законної сили, яким встановлено, що директор ПП “Декор-С” (перший відповідач) всупереч своїх обов’язків з корисливих мотивів, 30 травня 2008 року, усвідомлюючи, що без дозволу банку він не має права продати заставне майно, підписав договір поставки вищенаведеного обладнання з ТОВ “Компанія “АРКА” Черкаської області за № 1 від 30.05.2008 року.

Згідно ст. 27 ЗУ “Про заставу” застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Крім того, державний виконавець здійснив опис та арешт майна при примусовому виконанні наказу господарського суду про стягнення заборгованості з ПП “Декор-С” (перший відповідач у справі, постачальник обладнання позивачу, боржник у виконавчому провадженні, заставодавець майна перед банком) на користь ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”(стягувач у виконавчому провадженні, заставодержатель майна), оскільки грошові кошти на рахунках боржника, не виявлені.

Враховуючи те, що згідно зі ст.27 ЗУ “Про заставу ”при переході права власності на майно застава зберігає силу, державний виконавець відповідно до ст.55 Закону України “Про виконавче провадження” правомірно здійснив опис та арешт майна, яке було предметом застави по договору між банком “Фінанси та Кредит” та ПП “Декор-С” і на яке перейшло право власності до позивача на підставі договору поставки.

Колегія судді погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для звільнення майна з-під арешту, накладеного державним виконавцем Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького міського управління юстиції згідно Акту опису і арешту майна від 29 квітня 2010 року серії АА №312529 при примусовому виконанні наказу господарського суду Полтавської області від 29.09.2008 року №9/113.

Також матеріалами справи та поясненнями державного виконавця спростовуються доводи позивача, щодо того, що предметом договору поставки було не заставлене майно. Державний виконавець пояснив, що обладнання і арештоване майно 29.04.2010р. не містило елементів, розмішених на фотознімках у фототаблиці, наданій апелянтом, крім того назва елементів обладнання вказаного у другій частині відповіді ТОВ «ТСЦ Фімтек-України» співпадає з тим майном, яке було описано на арештовано за виключенням блоків управління (Omron) з серійними номерами, оскільки дані блоки управління є від’ємним елементом та могли бути додатково встановлені після опису ы арешту майна.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі № 19/152-10 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРКА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 18.11.2010р. у справі № 09/1547 – без змін.

2. Матеріали справи № 09/1547 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      Новіков М.М.

Судді                                                                                          Мартюк А.І.

                                                                                          Зубець Л.П.