Постанова № 14414682, 09.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2011                                                                                           № 21/102

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           Калатай Н.Ф.

          Синиця О.Ф.

при секретарі:           Кулачок О.А.

За участю представників:

від позивача - Курганова А.В. – представник за довіреністю № 8-01-16/663 від 07.04.2010

від відповідача - Побілець Ж.О. – представник за довіреністю № 16/10/5480 від 10.08.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2010

у справі № 21/102 (Шевченко Е.О. .....)

за позовом                               Національної телекомпанії України

до                                                   Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві

про                                                   тлумачення п.6.1. та п.6.4.договору № 945/45/18Д/09-08

ВСТАНОВИВ:

Національна телекомпанія України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві про тлумачення п.6.1. та п.6.4. Договору від 23.09.2008 року № 945/45/18Д/09-08 ( строк дії Договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач та відповідач мають різне трактування п.6.1. та п.6.4. Договору № 945/45/18Д/09-08 від 23.09.2008 р.

Суд першої інстанції розтлумачив п.6.1.Договору № 945/45/18Д/09-08 від 23.09.2008 р. таким чином, що Договір починає свою дію з 01.01.2008 р. та діє до 31.12.2008 р., а п.6.4. Договору - що строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2010 року по справі № 21/102 в частині тлумачення п.6.4. Договору: „строк дії Договору № 945-45/18Д/09-08 від 23.09.2008 року може бути продовжений за згодою сторін” скасувати, і розтлумачити п.6.4. Договору № 945/45/18Д/09-08 від 23.09.2008 року як: ”строк дії Договору № 945/45/18Д/09-08 від 23.09.2008 р. автоматично пролонгується на тих самих умовах і на той самий строк.”

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що при тлумаченні п.6.1. та п.6.4. Договору судом не повною мірою досліджено матеріали справи, не враховано думку відповідача при прийнятті рішення, мало місце порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 29.12.2010 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя – Пашкіна С.А., судді Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф. апеляційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представники позивача та відповідача надали пояснення, в яких представник відповідача апеляційну скаргу підтримав повністю та просив прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суд міста Києва від 16.12.2010 року залишити без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням вимог ст.101 ГПК України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Згідно п. 3. ст. 213 ЦК України, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Згідно п. 4 ст. 213 ЦК України, якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, метою тлумачення правочину є визначення справжньої волі осіб, які вчинили зазначений правочин.

При цьому, відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину, для встановлення якого беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. А якщо такий аналіз не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Позивач просить суд розтлумачити п. 6.1 та п. 6.4 Договору № 945-45/18Д/09-08 від 23.09.2008 (далі - Договір).

До матеріалів справи долучено копію зазначеного Договору, яким врегульовані правовідносини позивача як Замовника та відповідача як Пожежної охорони щодо здійснення силами і засобами відповідача пожежної охорони об’єкта позивача.

Згідно п. 6.1 Договору, Договір діє до 31.12.2008, та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2008.

Згідно п. 6.4 Договору, якщо за один місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не вимагає його зміни Договір триває на попередніх умовах і на той же строк.

На думку позивача, є незрозумілим початок та кінець перебігу строку укладеного сторонами Договору, оскільки Договором не визначено строк набрання ним чинності, - так, Договір був укладений 23.09.2008, розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2008, та діє до 31.12.2008.

При цьому, позивач вважає, що строк дії Договору набрав чинності з моменту його укладення, тобто з 23.09.2008 та закінчився 31.12.2008, і посилається при цьому на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 у справі № 6/116 за позовом позивача до відповідача про визнання п. 6.4 Договору недійсним зазначено, що строк дії Договору є закінченим 31.12.2008, і що це є фактом, який не потребує доведення відповідно ч. 2 ст. 35 ГПК України при розгляді цієї справи, а також на те, що позивач як неприбуткова бюджетна установа може укладати договори тільки на бюджетний період.

Відповідач вважає, що терміном дії Договору є період з 01.01.2008 по 23.07.2009, посилаючись на те, що сторони домовились на розповсюдження дії Договору на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2008; що згідно п. 6.3 Договору при відмові від послуг Пожежної охорони Замовник повинен не пізніше як за три місяці письмово попередити про це іншу сторону; що позивач письмово повідомив відповідача про намір розірвати Договір листом від 24.04.2009, а відтак, термін дії Договору має становити 23.07.2009.

Суд першої інстанції розтлумачив п. 6.1 Договору таким чином, що Договір починає свою дію з 01.01.2008 та діє до 31.12.2008, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Щодо дати початку строку дії Договору слід зазначити наступне.

Позивач вважає, що строк дії Договору почався 23.09.2008, а відповідач - 01.01.2008.

В обґрунтування того, що строк Договору почався саме 23.09.2008, відповідач послався на ч. 2 ст. 631 ЦК України, згідно якій договір набирає чинності з моменту його укладення, тобто з 23.09.2008.

Таку думку позивача колегія суддів вважає помилковою з огляду на наступне.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За правилами ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Згідно ч. 7. ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Виходячи з зазначених норм закону, дата набрання чинності договором і початкова дата строку його дії можуть не співпадати.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Сторони у п. 6.1 Договору передбачили, що його дія розповсюджується на відносини між ними, що виникли починаючи з 01.01.2008, тобто справжньою волею сторін в даному випадку є те, що час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього Договору, починається саме з цієї дати, тобто з 01.01.2008.

Позивач, на думку колегії суддів помилково, без врахування зазначених обставин, ототожнює початок строку дії Договору – 01.01.2008 з датою набрання ним чинності – 23.09.2008.

Щодо дати закінчення строку дії Договору слід зазначити наступне.

Позивач вважає, що строк дії Договору закінчився 31.12.2008, а відповідач - 23.07.2009.

В обґрунтування того, що строк Договору закінчився саме 23.07.2009, відповідач послався на те, що згідно п. 6.3 Договору при відмові від послуг Пожежної охорони Замовник повинен не пізніше як за три місяці письмово попередити про це іншу сторону; що позивач письмово повідомив відповідача про намір розірвати Договір листом від 24.04.2009, а відтак, термін дії Договору має становити 23.07.2009.

Проте, предметом розгляду даної справи є спір про тлумачення умов Договору щодо строку його дії, тобто: що саме мали сторони на увазі, укладаючи Договір саме такого змісту (конкретно п. 6.1 та п. 6.4), а не встановлення дати припинення Договору в конкретному господарському спорі.

Вирішення спору, що є предметом розгляду в цій справі, не потребує дослідження виконання сторонами умов Договору та конкретних дій сторін, пов’язаних з його виконанням.

Встановлення дати припинення договору з надання послуг з метою визначення обсягу наданих послуг за час його дії та факту їх оплати є фактом, який має значення для розгляду справи, предметом вирішення якої є майновий спір, що виник з умов даного договору. (Як вбачається з відзиву на позовну заяву від 18.11.2010 (а.с. 46-48), такий спір між сторонами за Договором розглядається господарським судом міста Києва у справі № 14/384).

Відповідач, на думку колегії суддів помилково, без врахування зазначених обставин, при вирішенні спору про тлумачення умов Договору пов’язує дату закінчення строку дії Договору в розумінні п. 6.1 Договору з датою отримання ним листа позивача про намір розірвати Договір.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Договір починає свою дію з 01.01.2008 та діє до 31.12.2008, і з відповідним тлумаченням п. 6.1 Договору.

Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог в частині тлумачення п. 6.4 Договору слід зазначити наступне.

Суд першої інстанції розтлумачив цей пункт Договору наступним чином: строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін.

Проте, враховуючи, що пунктом 6.4 Договору передбачено, що у випадку, якщо за один місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не вимагає його зміни, Договір триває на попередніх умовах і на той же строк, тобто сторонами фактично досягнуто домовленості, що за умови відсутності вимог однієї із сторін про його зміну, Договір продовжує діяти, тлумачення цього пункту Договору так, що „Договір може бути продовжений за згодою сторін”, не відповідає справжній волі сторін, яку вони виклали в цьому пункті Договору.

З урахуванням ч. 1 ст. 252 ЦК України, згідно якій строк може визначатися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, виходячи з тлумачення п. 6.1 Договору, строком дії Договору є один рік – з 01.01.2008 по 31.12.2008, тому розтлумачити пункт 6.4 Договору, на думку колегії суддів, слід наступним чином: „Договір №945-45/18Д/09-08 від 23.09.2008 продовжує діяти на попередніх умовах протягом одного року, тобто до 31.12.2009, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодна із сторін не вимагає його зміни. Додаткової згоди сторін на це не потребується”.

Рішення суду першої інстанції в цій часині підлягає зміні.

При цьому, вимога апелянта розтлумачити п. 6.4 Договору так, що „строк дії Договору автоматично пролонгується на тих саме умовах і на той саме строк” задоволенню не підлягає, оскільки продовження дії Договору згідно умов п. 6.4 Договору не може бути автоматичним як таке, що обумовлене відсутністю заяви однієї із сторін щодо зміни його умов.

При цьому, колегія суддів звертає увагу сторін, що пунктом 6.4 Договору сторонами досягнуто згоди щодо продовження дії Договору на попередніх умовах і на той же строк за суто конкретної умови - якщо жодна із сторін не вимагає його зміни.

Тобто, у цьому пункті сторонами не врегульоване питання продовження дії Договору на випадок, якщо жодна із сторін не вимагає його продовження.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції щодо змісту п. 6.4 Договору, не відповідають обставинам справи, що призвело до невірного його тлумачення, тому апеляційна скарга Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у правах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2010 у справі № 21/102 – зміні.

Судові витрати позивача та відповідача за подачу позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, колегія суддів порівну покладає на обидві сторони.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у правах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2010 у справі № 21/102 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2010 у справі № 21/102 змінити.

3. Викласти резолютивну частини рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2010 у справі № 21/102 в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити.

2. Розтлумачити п. 6.1. Договору № 945-45/18Д/09-08 від 23.09.2008 наступним чином:

- Договір № 945-45/18Д/09-08 від 23.09.2008 починає свою дію 01.01.2008 та діє до 31.12.2008. Строк дії Договору № 945-45/18Д/09-08 від 23.09.2008 дорівнює один рік.

3. Розтлумачити п. 6.4. Договору №945-45/18Д/09-08 від 23.09.2008 наступним чином:

- Договір № 945-45/18Д/09-08 від 23.09.2008 продовжує діяти на попередніх умовах протягом одного року, тобто до 31.12.2009, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодна із сторін не вимагає його зміни. Додаткової згоди сторін в такому випадку не потрібно.

4. Стягнути з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків ЧАЕС в м. Києві (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 08588754) на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, ідентифікаційний код 23152907) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат на державне мито, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ.”

4. Стягнути з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, ідентифікаційний код 23152907) на користь Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків ЧАЕС в м. Києві (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 08588754) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат на державне мито за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 21/102.

Головуючий суддя                                                                      Пашкіна С.А.

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

                                                                                          Синиця О.Ф.