Рішення № 14414193, 21.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р. Справа № 5023/496/11

вх. № 496/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Шаповалов О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Барсукова І.В., за довіреністю № 287 від 11.05.2010р.;

відповідача - не з"явився;

3-Ї особи 1 - не з"явився;

3-ї особи 2 - не з"явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Харків;

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Шанс", м. Харків;

перша 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Харків;

друга 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, Запоріжська область, м. Оріхів

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватної виробничо-комерційної фірми "Шанс". В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 192 від 29.08.2007р. в сумі 348401,30 дол. США та 56243,48 грн. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 193, 232, 348 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 543, 610, 611, 1054 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 21.03.2011р. через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяви (вх.6716) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а також заяви (вх.6725) про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 40360,50 грн. пені та 15882,98 грн. штрафу за договором № 192 від 29.08.2007р. В решті частині заявлених позовних вимог представник позивача підтримує позовні вимоги, просить задовольнити позов.

Відповідач та треті особи на стороні відповідача відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі від 09.03.2011р., а крім того, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.03.2011р., яким підтверджується належна адреса відповідача, поштове повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення другій третій особі.

Ухвала від 14.02.2011р., направлена на адресу відповідача та першої третьої особи, повернулась на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням строку зберігання".

Ухвалами від 14.02.2011р. та від 09.03.2011р. суд попередив сторони, що у разі неявки їх повноважних представників, має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

29 серпня 2007 року між Відкритим акціонерне товариство банком "Укргазбанк" в особі Харківської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" (Публічне акціонерне товариство акціонерного банку "Укргазбанк" відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Витягу з Статуту банку - позивач по справі) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "ШАНС" (відповідач по справі) був укладений кредитний договір№ 192, у відповідності до п. 1.1. якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом кредитування 498900,00 дол. США.

Підпунктом 1.3.1. договору закріплено, що кредитна лінія відкривається з 29 серпня 2007р. строком на 12 місяців. Кінцевий термін остаточного повернення кредиту - 28 серпня 2008 року. (Підпункт 1.3.2. договору). Додатковою угодою № 1 від 19.10.2007р. строни встановили, що кредитна лінія відкривається з 29 серпня 2007 року строком на 24 місяці і остаточний термін повернення кредиту - не пізніше 28 серпня 2009 року.

У відповідності до п.п. 1.4.1. за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 11,5% річних. За користування кредитними коштами понад термін, визначений п .1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 12,5% річних (п.п. 1.4.2. кредитного договору). Додатковою угодою № 1 від 19.10.2007р. строни внесли зміни в п.п. 1.4.1. та 1.4.2., передбачивши, що за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 13,5% річних, а за користування кредитними коштами понад термін - в розмірі 14,5% річних.

У відповідності до п. 1.4.4. договору кредиту строк сплати відсотків - один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. кредитного договору позивач зобов"язався відкрити відповідачу позичковий рахунок №2062614085840 в ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 350448 та надати кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумолені кредитним договором за умови оформлення відповідного забезпечення.

Відповідно до п. 3.3.7. протягом дії договору і до повного виконання власних зобов"язань по ньому відповідач зобов"язаний щомісячно проводити свої безготівкові розрахунки через рахунків, відкриті в банку.

29 серпня 2007 року в забезпечення договору кредиту між сторонами був укладений договір іпотеки № 145, відповідно до якого в іптеку були передані нежитлова будівля літ. «А», загальною площею 30,9 кв.м. по вул. Шевченко, буд. 331 у м. Харкові, нежитлова будівля літ. «А», загальною площею 23,9 кв.м. по пр.-т. П'ятдесятиріччя СРСР, буд 151-А, у м. Харкові. Також в забезпечення вимог кредитора згідно договору застави від 29.08.2007р. № 146 позивачу було надано в заставу обладнання двох газозаправочних станцій АГЗС у комплексі з трубопроводами та іншим обладнанням по вул. Шевченко, буд. 331 у м. Харкові та по пр.-ту П'ятдесятиріччя СРСР, буд 151-А, у м. Харкові. Крім того, фінансовими поручителями виступили ОСОБА_1 (перша 3-я осоа на стороні відповідача) та ОСОБА_2 (друга 3-я особа на стороні відповідача) у відповідності до договорів поруки № 1 та №2 від 29.08.2007р.

Згідно з п. 3.3. кредитного договору відповідач зобов"язався використовувати кредит на зазначені цілі та забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісії у порядку та терміни, встановлені цим договором; у разі прострочення заборгованості сплачувати проценти за користування кредитом за процентною ставкою в розмірі 14,5% річних; сплатити штрафні санкції згідно п.п. 5.3. - 5.5. кредитного договору.

Позивач свої зобов"язання за договором кредиту виконав в повному обсязі, ним відповідно до умов договору був відкрит відповідачу позичковий рахунок № 2062614085840 та наданий кредит в сумі 498900,00 дол. США за ставкою, встановленою в договорі, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № 65_1 від 30.08.2007р. та випискою банку з особистого рахунку за період з 29.08.2007р. по 05.01.2011р.

Відповідач свої зобов"язання за договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом не виконав, починаючи з березня 2009р. припинив погашення процентів за користування кредитом, 28.08.2009р. не повернув суму кредиту, в зв"язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем.

У відповідності до п. 6.9. в редакції додаткової угоди № 1 від 19.10.2007р. до кредитного договору № 192 від 29.08.2007р. строк дії кредитного договору з моменту набрання ним юридичної сили по 28 серпня 2010 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з кредитного договору, а також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

26 травня 2009 р. позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу № 1317, в якій зазначив про необхідність сплати наявну у відповідача станом на 26.05.2009р. заборговаінсть в сумі 515322,69 грн. дол. США та 4082,38 грн., з яких: поточна заборгованість за кредитом - 498900,00 дол. США; прострочені проценти за користування кредитом - 16422,69 дол. США; штрафні санкції в сумі 4082,38 грн.

В зв"язку з несплатою відповідачем заборгованості, 10.09.2009 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.А. у відповідності до п.п. 3.2.9. кредитного договору № 192 від 29.08.2007р., п.п. 3.1.7, 6.1.-6.3. договору іпотеки № 145 від 29.08.2007р. та п.п. 3.1.5., 3.1.6., 6.1.-6.2. договору застави № 146 від 29.08.2007р. за вчиненням виконавчого напису на договорі застави № 146 від 29.08.2007р. та договорі іпотеки № 145 від 29.08.2007р. Відповідно до того, в межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів було реалізовано предмети застави та іпотеки та за рахунок цього частково погашено суму заборгованості відповідача (протоколи прилюдних торгів та виконавчі написи нотаріуса наявні в матеріалах справи).

За таких підстав, станом на 10.01.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 192 від 29.08.2007р. склала 348401,30 дол. США.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання по договору кредиту.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, кредит не повернув, відсотки за користування ним не сплатив, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Окрім того, правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався, вимоги ухвали суду щодо проведення звірки взаємних розрахунків не виконав та не з"явився для проведення відповідної звірки до позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 348401,30 дол.США правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачами, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог в сумі 56243,48 грн. нарахованих штрафних санкцій, з яких 40360,50 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, 15882,98 грн. - штраф за невиконання зобов'язань, передбачених пунктом 3.3.7. кредитного договору, то суд виходить з наступного.

Пунктом 5.3. кредитного договору № 192 від 29.08.2007р. встановлено, що за порушення строків, визначених договором для повернення кредиту або сплати процентів за користування кредитом відповідач зобов"язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов"язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Пунктом 5.5. договору сторони передбачили, що за невиконання зобов"язань, передбачених п.п. 3.3.4. - 3.3.7. договору, а також за неповідомлення про отримання кредитів в інших фінансових установах, позивач має право застосувати штрафні санкції у вигляді трафу в розмірі 0,4% від діючого ліміту кредитування та штрафу за неповернення кредиту (частини кредиту) - 10% від суми простроченої до сплати.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи 21.03.2011р. позивач відмовився від заявлених позовних вимог в частині нарахованих штрафних санкцій, з яких 40360,50 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, 15882,98 грн. - штраф за невиконання зобов'язань, передбачених пунктом 3.3.7. кредитного договору, про що у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.6725), в якій просить припинити провадження у справі.

Суд вважає заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 40360,50 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, 15882,98 грн. штрафу за невиконання зобов'язань, передбачених пунктом 3.3.7. кредитного договору у відповідності до кредитного договору № 192 від 29.08.2007р. такою, що не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, у зв"язку з чим вона підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене у суду є підстави для припинення провадження по справі в частині стягнення 56243,48 грн. нарахованих штрафних санкцій згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відмовився від заявлених позовних вимог і відмову прийнято судом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 611, 629, 1046 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної виробничо - комерційної фірми «Шанс» (61036, м. Харків, вул. Морозова, 15, Ідент. код 14097612, п/р 2600403598600 в АКІБ "Укрсіббанк" у м. Харкові, МФО 351641, п/р 260024085980 в ХФ АБ "Укргазбанк", МФО 350448) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Універсал Банк» в особі Харківської філії АБ "Укргазбанк" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 20, код ЄДРПОУ 26280758, к/р 390011 в АБ "Укргазбанк", МФО 350448) заборгованість за договором кредиту № 192 від 29.08.2007р. в сумі 348401,30 дол. США; 24992,03 грн. державного мита та 231,30 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення 40360,50 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, 15882,98 грн. штрафу за невиконання зобов'язань провадження у справі припинити.

Суддя Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписно 24.03.2011р.

Справа № 5023/496/11