Рішення № 14414076, 16.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2011 р.Справа № 28/17-13-2011 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-ЮГ";

до відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк"

про зобов'язання виконати умови договори

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Фішер Ю.Є. за дорученням;

Від відповідача: Черняков А.В. за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-ЮГ" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобовязання виконати умови договору Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного Регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” (далі Відповідач), а саме зобовязати прийняти Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного Регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” товар в обороті згідно договору застави від 12.09.2008 року за №38/09-1/150 та визнати зобовязання за кредитним договором №11393709000 від 12.09.2008 року виконаними.

27 січня 2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача вимоги не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16 березня 2011 року частину вимог щодо визнання зобовязання за кредитним договором № 11393709000 від 12 вересня 2008 року - виконаним, залишено без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

12 вересня 2008 року між ТОВ «Альянс-Юг»та Південним корпоративним центром Південного регіонального департаменту АКБ «УкрСиббанк»був укла дений кредитний договір №11393709000. За умовами вказаного договору банк зобовязався надавати позичальнику, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 245000 доларів США у порядку і на умовах , визначених цим договором. Вказана сума кредиту складає еквівалент 1188813,50 гривень за курсом НБУ на день укладенні договору, п.1.1 договору.

Згідно п.1.2.1 надання кредиту здійснюється в термін з 12 вересня 2008 року по 11 вересня 2009 року.

Відповідно п.1.3.1 договору, за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 15% річних та згідно п.1.3.6 передбачено, що позичальник сплачує банку комісію за надання кредитної лінії у розмірі 0,35 % річних від суми ліміту, комісія нараховується в національній валюті і сплачується в день підписання цього договору.

По забезпеченню зобовязань за кредитним договором №11393709000 від 12.09.2008 року, сторони уклали договір застави товарів в обороті №38/09-1/150 від 12.09.2008 року. Згідно зазначеного договору застави, за домовленістю сторін, вар тість предмету застави складає 2129400 гривень. Умови договору передбачають підстави за яких кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету заста ви, а саме у випадку невиконання боржником (позивачем) положень кредит ного договору, а саме п.1.3 та п.2.1.1 договору застави товарів в обороті.

Сторони 27 липня 2009 року уклали додаткову угоду №1 до договору застави товарів в обороті №11393709000 від 12.09.2008 року, встановлено перелік майна, яким може бути замінено предмет застави на загальну суму 1952168,88 гривень.

Згідно договору застави №38/09-1/1150 від 12.09.2008 року, а саме п.4.1 розділу 4 звернення стягнення на предмет застави виникає у заставодержателя у разі: порушення будь якого зо бов'язання заставодавця за цим договором та/або будь-якого зобов'язання боржника за кредитним договором; порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом заставодавця та або боржника; ліквідації юридичної особи - заставодавця та або боржника; та настання інших обставин, передбачених чинним законо давством України.

Постановою господарського суду Одеської області від 1 грудня 2009 року по справі №2/125-09-5564 суддя Бахарєв Б.О., визнано ТОВ «Альянс-Юг»банкрутом, відкрито відносно товариства ліквідаційну процедуру.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про відновлен ня платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Як зазначає позивача, що вказана норма дозволяє позивачу - боржнику виконати зобов'язання по відношенню до відповідача, а саме задово льнити вимогу за кредитним договором №11393709000 від 12.09.2008 року, за рахунок майна ТОВ «Альянс-Юг», яке згідно договору застави товарів в обороті №38/09-1/150 від 12.09.2008 року, є обтяженим згідно Закону України «Про забезпе чення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У зв'язку з істотними змінами у фінансовому становищі позивача, та на підставі того, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, на думку позивача, то своє зобов'язання позивач має право вико нати шляхом передання товарів в обороті, які згідно договору №38/09-1 150 від 12.09.2008 року обтяжені на користь відповідача.

Крім того представник позивача звертає увагу суду на те, що товари, які знаходяться в заставі згідно договору №38/09-1/150 від 12.09.2008 року не можуть бути використані іншим договірним зобовязанням.

У звязку з чим позивач звернувся до суду та просить суд зобовязати відповідача прийняти виконання зобовязання позивача яке виникло на підставі кредитного договору № 11393709000 від 12.09.2008 року та договору застави товарів в обороті №38/09-1/150 від 12.09.2008 року шляхом виконання умов договору застави товарів в обороті та визнати зобовязання, яке виникло між сторонами виконаним.

Представник відповідача не погоджується з вимогами позивача та зазначає, що дійсно 12.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 245 000,00 дол. США. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави, а також договори поруки з ТОВ "Альянс-Техно", фізичною особою ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2

Позивач, відповідно до п.п. 1.2.1.,1.2.2. кредитного договору, зобов'язався повернути кредит до 11.09.2009 р, але у зазначений термін позивачем зобов'язання по поверненню кредиту та плати за користування кредитом виконане не було. Відповідно до п. 9.1. Кредитного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, відшкодування заборгованості перед відповідачем за кредитним договором проводиться шляхом стягнення з поручителя (гаранта) та/або шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за кредитним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника на вибір відповідача. Відповідно до п. 4.2. Договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо договір посвідчується нотаріусом, або шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення. Крім того, відповідно до ч. 1. ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Таким чином, виконання зобов'язання за рахунок звернення стягнення на передане у заставу на підставі Договору застави майно є правом, а не обов'язком відповідача. Прийняття Відповідачем виконання зобов'язання за кредитним договором та договором застави шляхом виконання умов договору застави не передбачено ані умовами кредитного договору, ані умовами договору застави.

За таких обставин, представник відповідача вважає, що вимоги позивача, щодо прийняття відповідачем виконання зобов'язання за кредитним договором та договором застави шляхом виконання умов договору застави та визнання зобов'язання за кредитним договором виконаним, не відповідають нормам чинного законодавства.

Також представник відповідача звертає увагу суду на те, що дійсно 01.12.2009 р. ухвалою господарського суду Одеської області по справі № 2/125-09-5564 позивач був визнаний банкрутом, відносно нього було відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Як встановлено ст. 29 цього Закону, майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі.

Згідно реєстру вимог кредиторів позивача від 23.11.2010 р., вимоги відповідача визнані ліквідатором позивача та включені до кредиторських вимог першої черги в сумі 2 204 183,88 грн. та до кредиторських вимог шостої черги в сумі 144 874,58 грн. Балансова вартість майна позивача, яке передано у заставу відповідачу складає 1 311 069,90 грн. Згідно звіту №98 від 13.12.2010 р. ТОВ "ЕОС" (Сертифікат СОД №6634/08 від 07.03.2008 р.) ринкова вартість майна, яке є предметом застави за Договором застави складає 1 008 043,20 грн. (в т.ч. ПДВ 168 007,20 грн.). Таким чином вартості майна, переданого в заставу згідно договору застави недостатньо для повного виконання зобов'язань позивача за кредитним договором. У зв'язку з цим, виконання зазначеного зобов'язання належним чином, у розумінні ст. 599 ЦК України, лише за рахунок майна переданого в заставу за договором застави неможливе, у звязку з чим відповідач вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ході розгляду справи встановлено та досліджено кредитний договір, який укладено між сторонами, згідно якого відповідач надав позивачу кредит в сумі 245 000,00 дол. США, зі строком повернення до 11 вересня 2009 року, під 15 % річних. Крім того сторони уклали договір застави товарів в обороті в якості забезпечення зобовязань за кредитним договором. Згідно зазначеного договору застави, за домовленістю сторін, вар тість предмету застави складає 2129400 гривень. Пункти 1.3 та 2.1.1 договору застави, передбачені підстави за яких кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету заста ви, а саме у випадку невиконання боржником (позивачем) положень кредит ного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарю вання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати ін формацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а відповідно до ст.. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Положеннями статті 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Умовами договору застави №38/09-1/1150 від 12.09.2008 року, а саме п.4.1 розділу 4передбачено, що звернення стягнення на предмет застави виникає у заставодержателя у разі: порушення будь якого зо бов'язання заставодавця за цим договором та/або будь-якого зобов'язання боржника за кредитним договором; порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом заставодавця та або боржника; ліквідації юридичної особи - заставодавця та або боржника; та настання інших обставин, передбачених чинним законо давством України.

Постановою господарського суду Одеської області від 1 грудня 2009 року по справі №2/125-09-5564 суддя Бахарєв Б.О., визнано ТОВ «Альянс-Юг»банкрутом, відкрито відносно товариства ліквідаційну процедуру.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про відновлен ня платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Аналізуючи вказану норму суд вважає, що вимога позивача щодо передачі заставлено майна є правомірною та підлягає задоволенню, оскільки товари, які знаходяться в заставі згідно договору №38/09-1/150 від 12.09.2008 року не можуть бути використані для задоволення інших зобовязань.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача в частині задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобовязати прийняти Акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ УкрСиббанк” (65058, м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, код ЄДРПОУ 09807750) виконання зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬЯНС-ЮГ” (65091 м. Одеса вул.. Розумовські, 29, код ЄДРПОУ 32539808) яке виникло на підставі кредитного договору № 11393709000 від 12 вересня 2008 року та договору застави товарів в обороті №38/09-1/150 від 12 вересня 2008 року шляхом виконання умов договору застави товарів в обороті.

3. Стягнути з Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ УкрСиббанк” (65058, м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, код ЄДРПОУ 09807750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬЯНС-ЮГ” (65091 м. Одеса вул.. Розумовські, 29, код ЄДРПОУ 32539808) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) гривни 50 копійок, витрат на ІТЗ судового процессу в сумі 118 (сто вісімнадцять) гривень.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.. 85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 березня 2011 року.

Суддя Гуляк Г.І.