Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" лютого 2011 р. Справа № 11/149-10
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача:
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль"
про скасування рішення, стягнення 136 852,86 грн.
Суддя Мальована Л.Я.
позивач ОСОБА_2 за дов.
Представники: від 02.09.2010р.
відповідач Стрілко О.В. дов. № 3330
від 11.12.2000р
третя особа не зявився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення відповідача про відмову у страховій виплаті та про стягнення з останнього 124161 грн. 20 коп. сума страхового відшкодування, 12 691 грн. 66 коп. пені за несвоєчасну виплату.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішення АТ “УПСК” про відмову у страховій виплаті ґрунтується на висновку експертного дослідження №31-10 від 30.03.2010р. Зокрема, відповідач повідомив, що була замовлена експертна оцінка дослідження застрахованого автомобіля в ДП “Центр експертних досліджень” та надані для порівняння фотокартки застрахованого автомобіля при страхуванні, та застрахованого автомобіля після настання ДТП. У висновку від 30.03.2010р. №31-10 зазначено, що на фотокартках, виконаних при огляді автомобіля наданого для страхування у Дніпропетровському обласному управлінні АТ “УПСК”, та на фотокартках пошкоджень транспортного засобу, зафіксованих у звіті №1599/11/3, зображені різні автомобілі.
Згідно п. 3 ст. 26 Закону України “Про страхування” від 07.03.1996р. № 85/96-ВР із змінами і доповненнями до нього: підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку, таким чином відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.
Представником відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 16.02.2011р. повторно подано клопотання про призначення по справі судової експертизи, тому судом було оголошено перерву, до 18.02.2011р., у звязку з вирішенням питання щодо призначення експертизи.
Після перерви, під час засідання 18.02.2011р., суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання про призначення по справі судової експертизи, у звязку з тим, що хвалою суду від 10.11.2010р. така експертиза вже призначалась, проте постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2010р. ухвалу від 10.11.2010р. скасовано.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд, встановив:
01.04.2009р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі-позивач) та Акціонерним товариством "Українська пожежно - страхова компанія" (далі-відповідач) було укладено договір МК 007/018/000001 добровільного страхування наземних транспортних засобів, згідно якого предметом страхування за договором є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням засобом наземного транспорту згідно з обраною програмою страхування.
23.09.2009р. в результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження, вартість яких згідно експертного висновку №1599/11/3 від 05.11.2009р. становить 171498 грн. 12 коп.
Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23.10.2009 р. по справі № 3-1513/09р., яка набрала законної сили 03.11.2009 р., винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.09.2009 р. за участю Застрахованого ТЗ, був визнаний та притягнутий до адміністративної відповідальності водій автомобілю КАМАЗ 5320 державний номер НОМЕР_1.
24.09.2009 р. відповідно та на виконання умов Договору, зокрема, п. 22.1.3. Договору, Позивач повідомив Відповідача про настання страхового випадку та надав останньому заяву-повідомлення, яка була зареєстрована Відповідачем в журналі вхідної документації за № 304. Разом з заявою-повідомленням, Позивач надав Відповідачу всі документи згідно з переліком, наведеним в п. 22.2 Договору.
Відповідно до положень п. 21.1.3 Договору Відповідач зобов'язаний при настанні події, що має ознаки страхового випадку, після отримання всіх документів, зазначених в п. 22.2 Договору, протягом 10 робочих днів прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування Позивачу.
Відповідач 26.04.2010р. листом за вих. № 2392 повідомив Позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування».
Проте Позивач вважає, що рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийняте Відповідачем безпідставно із значним порушенням встановленим в п. 21.1.3 Договору строку є незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси Позивача, а неправомірна невиплата страхового відшкодування завдає Позивачу значної матеріальної шкоди.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:
Відповідно п. 21.3.2. Договору страхування: «Страховик має право самостійно зясувати причини, обставини страхового випадку, визначати розмір страхового відшкодування» та згідно п. 21.3.5. Договору: «Страховик має право здійснювати заходи і перевірки наданих Страхувальником даних і документів стосовно застрахованого ТЗ та ДО, умов їхньої експлуатації та зберігання, факту і обставин настання події, що має ознаки страхового випадку, причин та наслідків її настання та розміру заподіяних в її наслідок збитків».
Керуючись вищевказаною нормою Договору страхування, АТ «УПСК»була замовлена експертна оцінка дослідження застрахованого автомобіля в ДП «Центр експертних досліджень»та надані для порівняння фотокартки Застрахованого автомобіля при страхуванні та застрахованого автомобіля після настання вищезазначеної ДТП та складений Висновок від 30.03.2010 року № 31-10, в якому зазначено наступне: на фотокартках, виконаних при огляді автомобіля наданого для страхування у Дніпропетровському обласному управлінні АТ «УПСК», та на фотокартках пошкоджень транспортного засобу, зафіксованих у звіті № 1599/11/3, зображені різні автомобілі.
Відповідно п. 21.3.3. Договору страхування Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування за наявності підстав, зазначених у цьому Договорі та Правилах, а також у випадках передбачених чинним законодавством України.
Відповідно п. 24.1.3. Договору страхування та п. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування»підставою для відмови Страховика у здійсненні виплати страхового відшкодування є подання Страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або факт настання страхового випадку.
В зв'язку з вищезазначеним, Правління Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»листом № 2392 від 26.04.2010 року відмовило Позивачу у виплаті страхового відшкодування.
Позивач стверджує, Транспортний засіб, який був ідентифікований Позивачем та Відповідачем на момент укладення ними Договору, що підтверджується підписами Позивача та уповноваженого представника Відповідача в Договорі, та транспортний засіб, що був учасником ДТП 23.09.2009 р. та був оглянутий експертом ОСОБА_4 під час здійснення оцінки визначення матеріальної шкоди власника транспортного засобу (Висновок № 1599/11/3 від 05.11.2009 р.), є абсолютно тотожними та ідентичними транспортними засобами. При цьому, вважаємо, що Висновок ДП «Центр експертних досліджень»від 30.03.2010 р. № 31-10, який складений на підставі лише та виключно фотокарток (без візуального огляду предмету дослідження), жодним чином не може спростувати факт ідентичності такого транспортного засобу та, більше того, бути підтвердженням того, що Позивач свідомо надав Відповідачу неправдиві відомості про предмет Договору або про факт настання страхового випадку, що в кінцевому випадку і стало, до речі, єдиною підставою для відмови у страховій виплаті.
Отже, з урахуванням наведених вище норм Закону про страхування та ЦК України, за наявності чинного договору страхування та своєчасно поданої заяви страхувальника і страхового акту (аварійного сертифікату), складеного страховиком або уповноваженою ним особою, страховик зобов'язаний .здійснити виплату страхового відшкодування, у звязку з цим і подано позов до суду.
Що стосується вимоги позивача про скасування рішення Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про відмову у страховій виплаті, про яке Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був повідомлений листом від 26.04.2010 р. за вих. № 2392, як незаконне та таке, що прийняте безпідставно, слід зазначити наступне:
В даному листі відповідач не посилається на жодне рішення прийняте Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»про відмову у страховій виплаті, тому суд дійшов висновку, що іншого документу, окрім листа, про відмову у страховій виплаті не існує.
Позивач просить скасувати лист № 2392 від 26.04.2010 р., як акт Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія».
Відповідно до п. 1 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000 р. № 02-5/35, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Згідно п.п. 6.2.5 зазначених Розяснень, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер.
Листом № 2392 від 26.04.2010р. Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»повідомило Позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування. Зазначений документ не має обовязкового характеру, тому скасування такого листа не є неможливим на підставі норм ст. 12 ГПК України.
За таких обставин суд відмовляє позивачу в позові в частині скасування рішення Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про відмову у страховій виплаті.
Що стосується вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити таке:
Як передбачено приписами п. п. 37.1, 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004р., № 1961-IV “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" (08500, Київська обл., м. Фастів, Площа перемоги, 1, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 124161 грн. 20 коп. страхового відшкодування, 12 691 грн. 66 коп. пені, 1368 грн. 53 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
СуддяМальована Л. Я.
дата підпису 25.02.2011р.
Судове рішення № 14413719, Господарський суд Київської області було прийнято 18.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/149-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: