Рішення № 14413561, 15.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р. Справа № 10/268-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/268-10

за позовом відкритого акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод», смт. Рокитне

до приватного підприємства «Вагма-Капітал», м. Бровари

про стягнення 123466,88 грн.

Представники:

від позивача: Кибукевич В.В. - довіреність № 44 від 10.12.2010 р.;

від відповідача: Стуженко М.А. - довіреність б/н від 05.01.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Рокитнянський скляний завод»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Вагма-Капітал»(далі-відповідач) про стягнення 123466,88 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 075/04 від 31.12.2009 р. щодо оплати отриманого ним товару, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 113680,72 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 3420,03 грн. пені, 5001,96 грн. інфляційних втрат та 1364,17 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 17.12.2010 р. порушено провадження у справі № 10/268-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 25.01.2011 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Присутній представник відповідача письмового відзиву на позов не надав, проте проти позовних вимог не заперечував, у звязку з чим усно клопотав про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювання спору мирним шляхом.

Ухвалою суду від 25.01.2011 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений.

В судовому засіданні 15.02.2011 р. представником позивача надано суду заяву № 102 від 21.01.2011 р., в якій останній, уточнюючи позовні вимоги, просить додатково стягнути з відповідача 2100,00 грн. заборгованості, 196,88 грн. пені, 88,20 грн. інфляційних втрат, 49,54 грн. 3 % річних.

Обгрунтовуючи свою заяву, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 16/09-2009 від 16.09.2009 р., у звязку чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2100,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 196,88 грн. пені, 88,20 грн. інфляційних втрат, 49,54 грн. 3 % річних.

Проте, розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку щодо відмови в його задоволенні, оскільки згідно з п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. В даному випадку позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, які утворились за відповідачем у звязку з невиконанням ним зобовязань за іншими правовідносинами, а ніж з тих за якими звернувся до суду позивач.

Представник відповідача, проти заявлених позивачем вимог щодо стягнення 113680,72 грн. заборгованості, 3420,03 грн. пені, 5001,96 грн. інфляційних втрат та 1364,17 грн. 3 % річних, які утворилась у звязку з неналежним виконанням умов Договору № 075/04 від 31.12.2009 р. не заперечував, проте письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2009 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 075/04, відповідно до умов якого постачальник бере на себе обовязок виготовити, поставити та передати у власність покупця непродовольчу продукцію (товар), а саме: склопляшка типу «Тонда»ємністю 0,5 л., склопляшка типу «Тонда»ємністю 0,7 л., склопляшку типу «Абсолют»ємністю 0,75 л., а покупець бере на себе обовязок прийняти та оплатити такий товар.

Умовами п. 3.5 договору передбачено, що поставка товару здійснюється в транспортних пакетах, автомобільним транспортом за рахунок покупця, на умовах EХW - Рокитне, склад постачальника, згідно з Міжнародних правил «Інкотермс»в редакції 2000 року.

Пунктом 4.1 договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату за товар шляхом перерахування 100 % вартості товару на поточний рахунок постачальника.

Так, на виконання умов договору, позивачем, згідно з видатковими накладними № SZ-0000040 від 09.01.2010 р. на суму 56315,87 грн., № SZ-0000383 від 28.01.2010 р. - 63667,55 грн., № SZ-0000557 від 17.02.2010 р. - 53128,55 грн., передано товар, всього на загальну суму 173111,97 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБК № 184923 від 06.01.2010 р., серії НБК № 184924 від 22.01.2010 р., серії НБК № 184925 від 17.02.2010 р. на імя ОСОБА_1.

Проте, порушуючи умови договору відповідач лише частково здійснив оплату переданого позивачем товару, залишок вартості товару в сумі 113680,72 грн. залишений відповідачем не сплачений.

06.07.2010 р. позивач, на підставі ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з претензією № 2818, надіслання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку № 1005 від 07.07.2010 р., з вимогою протягом 7-ми денного терміну здійснити оплату заборгованості в сумі 113680,72 грн., яка утворилась за відповідачем у звязку з неналежним виконанням умов Договору № 075/04 від 31.12.2009 р.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати переданого позивачем на підставі Договору № 075/04 від 31.12.2009 р. товару на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 113680,72 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо оплати отриманого ним товару, позивач на підставі п. 9.6 договору, просить суд стягнути 3420,03 грн. пені, нарахованої від сум заборгованості по кожній накладній окремо, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України.

Умовами п. 9.6 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених п. 4.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що доданий до матеріалів справи розрахунок пені є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 3420,03 грн. пені визнається судом та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, керуючись нормами ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 5001,96 грн. інфляційних втрат та 1364,17 грн. 3% річних, нарахованих за період з 14.07.2010 р. по 06.12.2010 р. від сум заборгованості по кожній накладній окремо, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат і 3 % річних та дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Вагма - Капітал»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 22; код ЄДРПОУ 32932773) на користь відкритого акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод»(34200, Рівненська область, смт. Рокитне, вул. Пролетарська, 18; код ЄДРПОУ 00293462) 113680,72 грн. заборгованості, 3420,03 грн. пені, 5001,96 грн. інфляційних втрат, 1364,17 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 1234,67 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 21.02.2011 р.