Рішення № 14413207, 25.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/3425.02.11 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю

                              «Український промисловий банк»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Нубіс»

Про                              стягнення 73619925,76 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Закревська О.В., довіреність № 43-ГО/11 від 25.01.2011

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нубіс» про стягнення 73619925,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 96-08 від 22.04.2008 р.

Ухвалою суду від 10.01.2011р. порушено провадження у справі № 1/34 та призначено розгляд на 28.01.2011 р.

28.01.2011р. представник позивача надав свої пояснення у справі та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Процесуальні документи скеровані на адресу відповідача, повернулись до суду.

Представник позивача надав довідку ЄДРПОУ на відповідача, згідно якої місце реєстрації останнього не змінювалось.

          Суд відклав розгляд справи на 25.02.2011, у зв’язку з відсутністю відповідача.

25.02.2011 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 19.01.2011р., а саме: 03022, м.Київ, проспект Академіка Глушкова 70.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено Генеральний договір № 96-08 від 22.04.2008 р. (далі –договір), відповідно до якого позивач зобов’язався здійснювати кредитування та проведення інших активних банківських операцій для відповідача, а відповідач в свою чергу зобов’язався повертати кредит, наданий позивача з виплатою процентів за його користування.

В порядку п.2.1 Генеральний договір визначає загальні принципи та порядок кредитування позичальника та проведення банком інших видів активних банківських операцій щодо позичальника на умовах строковості, забезпеченості, цільового використання, обов’язкового повернення та здійснення плати за користування коштами, за умови додержання позичальником внутрішніх вимог банку до зазначених операцій, а також встановлює права та обов’язки, відповідальність сторін та інші умови, які визнаються сторонами обов’язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального договору та до всіх відносин, що виникли на підставі Генерального договору та Договорах кредиту, укладених в межах Генерального договору.

Відповідно до п.2.2 договору, сторони домовились, що кожна кредитна операція буде здійснюватись банком за заявою позичальника і проводитись на підставі договорів кредиту, укладених сторонами в межах встановленого ліміту Генерального договору.

За час дії Генерального договору його ліміт неодноразово змінювався, зокрема на момент укладення його розмір становив 40000000,00 грн., а кінцевий розмір ліміту склав 89500000,00 грн.

З метою реалізації положень Генерального договору відносно визначення конкретних умов здійснення кредитування, виходячи із встановленого у ньому ліміту кредитування, пунктами 3.4 –3.6 передбачено, що строки користування кредитними коштами, розмір процентних ставок за користування кредитними коштами, комісій та інших платежів, порядок їх нарахування та сплати встановлюються окремо для кожної кредитної операції та зазначаються в договорах кредиту, укладених в межах Генерального договору.

Керуючись умовами Генерального договору та в його межах між позивальником та банком укладено наступні договори кредиту:

1.          Кредитний договір № 96-02/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в

національній валюті) від 22.12.2008 (далі –кредитний договір – 2).

          За умовами кредитного договору –2 (п.п1.1, 1.2) банк зобов’язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 44700000,00 грн. на строк з 22.12.2008 по 05.08.2009 (включно) з метою поповнення обігових коштів з процентною ставкою 22%річних.

          В порядку п.п. 2.2, 2.3 кредитного договору –2 банк набув зобов’язань здійснити видачу кредиту шляхом зарахування коштів з позичкового рахунку № 2062 106 301158 на поточний рахунок № 2600 601301158 позичальника та шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів відповідача.

          Позивач виконав, взяті на себе зобов’язання, що підтверджується виписками з позичкового рахунку за період з дати видачі кредиту по 13.10.2010 включно.

          Відповідач зобов’язався повернути позичкові кошти в термін до 05.08.2009. Крім того, в порядку п.п.1.1, 4.4, 4.6 кредитного договору –2 позичальник зобов’язався щомісячно в строк до 28 числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок позивача плату (проценти) за користування кредитом в розмірі 22% річних, а у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту –23% річних. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, - сплачувати одночасно з остаточним поверненням кредиту.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору –2 проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті кредиту.

Додатковим договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору –2 від 25.12.2008 строк сплати процентів нарахованих за період з 22.12.2008 по 27.12.2008 перенесено по 23.01.2009.

2.           Кредитний договір № 96-03/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в

національній валюті) від 22.12.2008 (далі –кредитний договір – 2).

За умовами кредитного договору –3 (п.п1.1, 1.2) банк зобов’язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 4800000,00 грн. на строк з 23.12.2008 по 10.12.2009 (включно) з метою поповнення обігових коштів з процентною ставкою 22% річних.

          В порядку п.п. 2.2, 2.3 кредитного договору –2 банк набув зобов’язань здійснити видачу кредиту шляхом зарахування коштів з позичкового рахунку № 2062 207 301158 на поточний рахунок № 2600 601301158 позичальника та шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів відповідача.

          Позивач виконав, взяті на себе зобов’язання, що підтверджується виписками з позичкового рахунку за період з дати видачі кредиту по 13.10.2010 включно.

          Відповідач зобов’язався повернути позичкові кошти в термін до 10.12.2009. Крім того, в порядку п.п.1.1, 4.4, 4.6 кредитного договору –2 позичальник зобов’язався щомісячно в строк до 28 числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок позивача плату (проценти) за користування кредитом в розмірі 22% річних, а у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту –23% річних. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, - сплачувати одночасно з остаточним поверненням кредиту.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору –2 проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті кредиту.

Додатковим договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору –2

від 25.12.2008 строк сплати процентів нарахованих за період з 23.12.2008 по 27.12.2008 перенесено на 23.01.2009.

          Зі змісту п.2.10 Генерального договору слідує, що зобов’язання, які виникли на підставі договорів кредиту вважаються зобов’язанням за Генеральним договором.

          Згідно з п.4.4 генерального договору, повернення кредиту позичальником здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця на рахунки ТОВ «Укрпромбанк».

          Проте відповідач своїх договірних зобов’зань не виконує, внаслідок чого у останнього утворився борг перед позивачем у розмірі 48403359,26 грн.

          Пунктом 8.1 кредитних договорів 1-3 у разі порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним позичальник сплачує багку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли в період прострочення, від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 73619925,76 грн. боргу, а саме: 48403359,26 грн. –боргу за кредитом, 18826513,45 грн. –заборгованості за процентами, 1410314,06 грн. –пені за несвоєчасне погашення процентів, 4979738, 99 грн. – пені за несвоєчасне погашення кредиту та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Враховуючи вищенаведене, та той факт що відповідачем було прострочено сплату кредиту у розмірі 48403359,26 грн. та процентів за ним у сумі 18826513,45 грн., суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 48403359,26 грн. –боргу за кредитом, 18826513,45 грн. –заборгованості за процентами, 1410314,06 грн. –пені за несвоєчасне погашення процентів, 4979738, 99 грн. –пені за несвоєчасне погашення кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 25500,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нубіс»(03127, м.Київ, проспект Академіка Глушкова 70, код ЄДРПОУ 32552017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки 26, код ЄДРПОУ 19357325) 48403359 (сорок вісім мільйонів чотириста три тисячі триста п’ятдесят дев’ять) грн. 26 коп. –боргу за кредитом, 18826513 (вісімнадцять мільйонів вісімсот двадцять шість тисяч п’ятсот тринадцять) грн. 45 коп. –заборгованості за процентами, 1410314 (один мільйон чотириста десять тисяч триста чотирнадцять) грн. 06 коп. –пені за несвоєчасне погашення процентів, 4979738 (чотири мільйони дев’ятсот сімдесят дев’ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 99 коп. –пені за несвоєчасне погашення кредиту, держмито в розмірі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 03.03.2011р. )