Рішення № 14413130, 02.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/5402.03.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Еней", м. Київ До                    Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж", м. Київ

Про                    стягнення 173 494,66 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача                    Борейша О.Є. –пред. по довір.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 173 494,66 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за Договором поставки № 02/01/07 від 02.01.2007р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, договірних зобов’язань та умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2011р., розгляд справи було відкладено на 24.02.2011р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 02.03.2011р. та продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників втретє у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Крім того, до матеріалів справи долучені повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання вказаних листів з ухвалами відповідачем. Також, до матеріалів справи долучено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 02.03.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Договір поставки №02/01/07 від 02 січня 2007р., відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов’язався передати у встановлений строк належний йому на праві власності товар, а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору.

Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 10.09.2010р.

Позивач на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на суму 196 902,00 грн., що підтверджується, рахунком-фактурою СФ-0003982 від 10.09.2010р. та видатковими накладними: №РН-0000971 від 22.09.2010р. на суму 162 452,38 грн.; №РН-0001108 від 07.10.2010р. на суму 29 229,98 грн.; №РН-0001225 від 20.10.2010р. на суму 5 219,64 грн. Вказаний товар отримали представники відповідача по Довіреності № 788 від 07.10.2010р., № 849 від 20.10.2010р. та № 778 від 22.09.2010р.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та приймаються судом, як відповідні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

Відповідач, умови Договору щодо оплати виконав частково та перерахував на користь позивача 01.11.2010р. грошові кошти у розмірі - 36 902 грн.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №1 відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за поставку кожної окремої партії товару не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після поставки товару, починаючи від дати поставки, що вказана у відповідній накладній.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає - 160 000 грн.

10 листопада 2010 року відповідачу був направлений лист-вимога за вих. №488 з проханням перерахувати на розрахунковий рахунок позивача протягом (семи) календарних днів суму основної заборгованості з урахуванням пені та штрафу, розрахованих згідно чинного законодавства України. Відповідач даний лист отримав 15.11.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

На виконання ухвали, суду позивачем було направлено на адресу відповідача акт звіряння розрахунків з пропозицією його підписати. Вказаний лист отримано відповідачем 04.02.2010р., проте акт не підписано та зауваження на нього відповідачем не надавалися .

          Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 6509,32 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того , на суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі 1025,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5959,59 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 712 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67, код ЄДРПОУ 04012750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕЙ" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 22-б, код ЄДРПОУ 16288428), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 160000 (сто шістдесят тисяч) грн., пеню у розмірі - 6509 (шість тисяч п’ятсот дев’ять) грн. 32 коп., три відсотка річних у розмірі - 1025 (одна тисяча двадцять п’ять) грн. 75 коп., інфляційні втрати у розмірі - 5959 (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 59 коп., 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Повне рішення складено 04 березня 2011 року.